Постанова

від 30.01.2013 по справі 5251/12/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2013 р. Справа № 2а-5251/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Хабалюка Д.О.,

представників відповідача - Зеленіної С.М., Белінської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірмово-промисловий комплекс "Корабел" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2010 р. № 0000010700/0,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірмово-промисловий комплекс "Корабел" (далі - позивач, ТОВ "ФПК "Корабел") звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2010 р. № 0000010700/0 про зменшення заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 455273,30 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що оскаржуване повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки від 07.04.2010 р. Як вбачається з акту, підставою для висновку про порушення вимог законодавства про податок на додану вартість є відсутність можливості у податкової інспекції перевірити всіх учасників господарських операцій по ланцюгам постачальників, що, в свою чергу, позбавляє позивача права на податковий кредит по таким операціям. Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" головною умовою для формування податкового кредиту платника ПДВ є наявність належним чином складеної податкової накладної та використання придбаних за цими податковими накладними товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності платника податків. Всі зазначені вимоги для формування податкового кредиту, а отже і для отримання бюджетного відшкодування, підприємством виконані, тому у відповідача відсутні правові підстави для зменшення належної до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість. Висновки відповідача про неможливість підтвердження сплати до бюджету сум ПДВ постачальниками товарів (робіт, послуг) по ланцюгам проходження товарів не можуть бути підставою для зменшення заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ, оскільки у платника податку відсутній механізм та не передбачений обов'язок по контролю за декларуванням та сплатою ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг) по ланцюгу до виробника.

Представники відповідача заперечували проти позовних вимог, вказавши на те, що перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування, а тому зменшення суми ПДВ є правомірним. Головною умовою для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ платником податку є сплата ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг) на всіх етапах (ланцюгах) проходження товарів (робіт, послуг) починаючи від виробника або експортера цих товарів (робіт, послуг). Перевіркою не встановлено факт надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету по постачальникам позивача, а тому відсутні і підстави для повернення сум надмірно сплаченого податку позивачу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що посадовою особою відповідача проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "ФПК "Корабел" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період: січень, лютий, березень, квітень 2009 року, за результатами якої складено акт від 07.04.2010 р. № 1586/07-0/32808885.

У висновку акта перевірки зазначено: на порушення пп.7.7.1 та пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "ФПК "Корабел" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на загальну суму 455273,30 грн., у тому числі:

- за січень 2009 року на 14564,61 грн.;

- за лютий 2009 року на 74176,80 грн.;

- за березень 2009 року на 237674,89 грн.;

- за квітень 2009 року на 128857 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 15.04.2010 р. № 0000010700/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 455273,30 грн., в тому числі: за січень 2009 року на 14564,61 грн.; за лютий 2009 року на 74176,80 грн.; за березень 2009 року на 237674,89 грн.; за квітень 2009 року на 128857 грн.

По деклараціях за січень, лютий, березень, квітень 2009 року позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування відповідно на 14564,61 грн., 74176,80 грн., 237674,89 грн., 128857 грн. по постачальнику ТОВ "ТД "Новий Стиль", який поставив позивачу дверне полотно.

Зменшення бюджетного відшкодування за січень 2009 року відбулося у зв'язку з наступним. ТОВ "ТД "Новий Стиль" направлено запит щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ "ФПК "Корабел". Отримано відповідь, що ТОВ "ТД "Новий Стиль" є посередником, постачальник - ТОВ "Кристал". Від ТОВ "Кристал" отримано відповідь, що є посередником, постачальник - ПНВП "Стройстекло". Від ПНВП "Стройстекло" отримано відповідь, що є посередником, постачальник - ТОВ "Літмі". ТОВ "Літмі" визнано банкрутом, у зв'язку з чим неможливо провести зустрічну звірку.

Зменшення бюджетного відшкодування за лютий 2009 року відбулося у зв'язку з наступним. ТОВ "ТД "Новий Стиль" направлено запит щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ "ФПК "Корабел". Отримано відповідь, що ТОВ "ТД "Новий Стиль" є посередником, постачальник - ТОВ фірма "Пронто Юг". Від ТОВ фірма "Пронто Юг" отримано відповідь, що є посередником, постачальник - ТОВ "Дніпрозаготорг". ТОВ "Дніпрозаготорг" не знаходиться за юридичною адресою.

Зменшення бюджетного відшкодування за березень 2009 року відбулося у зв'язку з наступним. ТОВ "ТД "Новий Стиль" направлено запит щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ "ФПК "Корабел". Отримано відповідь, що ТОВ "ТД "Новий Стиль" є посередником, постачальник - ТОВ фірма "Пронто Юг". ТОВ фірма "Пронто Юг" визнано банкрутом, у зв'язку з чим неможливо провести зустрічну звірку.

Зменшення бюджетного відшкодування за квітень 2009 року відбулося у зв'язку з наступним. ТОВ "ТД "Новий Стиль" направлено запит щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ "ФПК "Корабел". Отримано відповідь, що ТОВ "ТД "Новий Стиль" є посередником, постачальник - ТОВ фірма "Пронто Юг". ТОВ фірма "Пронто Юг" визнано банкрутом, у зв'язку з чим неможливо провести зустрічну звірку.

При дослідженні заявленого ТОВ "ФПК "Корабел" відшкодування з ПДВ за січень, лютий, березень, квітень 2009 року, встановлено, що до складу податкового кредиту включено податок, сплачений у складі вартості товарів на користь ТОВ "ТД "Новий Стиль". Позивач на підставі договорів купівлі-продажу придбав дверні полотна. Оплата проведена у безготівковому порядку через банківську установу, поставка здійснена на підставі видаткових, податкових накладних, актів приймання-передачі матеріалів, актів здачі-приймання виконаних робіт, довідками до актів здачі-приймання виконаних робіт з розшифровками по найменуванню та кількості виготовленої продукції. Подальше використання позивачем придбаного у ТОВ "ТД "Новий Стиль" товару у своїй господарській діяльності підтверджується податковими деклараціями з ПДВ, вантажно-транспортними деклараціями.

Представники відповідача підтвердили, що у податкового органу відсутні зауваження щодо реальності поставки товару та правильності оформлення документів бухгалтерської та податкової звітності.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, який був чинним на час спірних правовідносин, (далі - Закон № 168/97-ВР) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значені об'єкту оподаткування з ПДВ сума податку підлягає сплаті до бюджету, а при від'ємному значенні суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді розрахована сума об'єкту оподаткування, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з вимогами пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Для підтвердження права на включення сплаченої (нарахованої) суми ПДВ до податкового кредиту платник податку має отримати від постачальника товарів (робіт, послуг) належним чином складену податкову накладну.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивачем про те, що головною умовою для формування податкового кредиту з ПДВ, є наявність належним чином складеної податкової накладної, яка засвідчує факт нарахування та сплати ПДВ постачальнику та використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків.

Суд зазначає, що відповідач не піддає сумніву правильність складення податкових накладних та розрахунків належних до бюджетного відшкодування сум ПДВ, а тому суд вважає, що ці податкові документи та розрахунки складені у відповідності з діючим законодавством з податку на додану вартість.

Відповідач, при дослідженні джерел формування податкового кредиту позивача за січень, лютий, березень, квітень 2009 року висновки про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування зробив лише на підставі того, що він не зміг дослідити фактичну сплату ПДВ при продажі та перепродажі товарів, починаючи від виробника або експортера цього товару. Відповідач не зміг надати доказів про відсутність чи неможливість проведення цих операцій, що може свідчити про їх безтоварність.

Суд вважає, що відповідач у відповідності з вимогами пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97-ВР мав вжити контрольних заходів по перевірці структури задекларованого податкового кредиту у місячний термін після декларування від'ємного об'єкту оподаткування з ПДВ. Несвоєчасне проведення перевірок та зволікання у проведенні контрольних заходів з боку відповідача вплинули на наслідки проведення цієї роботи та не дали змогу прослідкувати стан сплати ПДВ на всіх ланцюгах проходження товарів.

На думку суду, визнання банкрутом ТОВ "Літмі" (4 ланцюг), ТОВ фірма "Пронто Юг" (2 ланцюг), а також відсутність за юридичною адресою ТОВ "Дніпрозаготорг" (3 ланцюг) після складання ними податкових накладних не може бути причинами для зменшення податкового кредиту та заявленої суми бюджетного відшкодування позивачу.

Визнання банкрутом ТОВ "Літмі" у 4 ланцюгу постачання, ТОВ фірма "Пронто Юг" у 2 ланцюгу постачання не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій даних підприємств з іншими суб'єктами господарювання та не тягне за собою недійсності угод, укладених з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд не може погодитись з висновками про недостовірність формування податкового кредиту на підставі того, що відповідач не зміг встановити фактичне місцезнаходження постачальника у 3 ланцюгу ТОВ "Дніпрозаготорг". Акт про відсутність за місцезнаходженням був складений вже після проходження господарських операцій. Доказів, які підтверджували б відсутність даного підприємства за юридичною адресою на час оформлення ним податкових накладних відповідач суду не надав.

Також суд зазначає, що позивач не мав господарських відносин з вказаними контрагентами. Його безпосереднім постачальником було ТОВ "ТД "Новий Стиль", до якого як вбачається з акту перевірки, відповідач не має зауважень.

ДПІ у м.Херсоні не заперечує той факт, що ТОВ "ТД "Новий Стиль" декларував свої зобов'язання з ПДВ за період складання податкових накладних, які підтверджують спірний податковий кредит.

Відповідач не спростував факт постачання товарів та декларування зобов'язань з ПДВ постачальником товару ТОВ "ТД "Новий Стиль" і тому суд вважає обґрунтованою позицію позивача щодо включення до розрахунку бюджетного відшкодування з ПДВ за січень, лютий, березень, квітень 2009 року ПДВ, сформованого за участю цього контрагента позивача.

Крім того, відповідно до податкового законодавства України підставою для збільшення зобов'язань платника податків за наслідками документальних перевірок є відповідний акт документальної перевірки.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Однак, за актом перевірки, висновки, якого стали підставою для складення спірного податкового повідомлення-рішення, відповідач при досліджені стану сплати податку на додану вартість на всіх ланцюгах проходження товарів від їх виробника або експортера не забезпечив відповідність аналітичної частини сплати ПДВ контрагентом позивача висновкам акту перевірки.

Ставлячи залежність бюджетного відшкодування від стану сплати податку на додану вартість на всіх ланцюгах проходження товарів відповідач не навантажує акти перевірки контрагента позивача доказовою частиною впливу саме відносин досліджуємих взаємовідносин на формування кінцевої суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Відповідач досліджує сплату ПДВ по ланцюгах контрагента перевіряємого платника податків зовсім не доводячи те, що саме податок від перепродажу цього товару був підставою для декларування наміру отримати бюджетне відшкодування. Як правило позивач та його контрагент мали господарські зв'язки по придбанню та продажу товарів з багатьма суб'єктами підприємницької діяльності, а податковий орган, розглядаючи стан сплати ПДВ окремого контрагента, не доводить факт реалізації саме цього товару, саме від цього постачальника роблячи при цьому не підтверджений належними доказами висновок про безпідставне включення ПДВ по цьому контрагенту до податного кредиту або бюджетного відшкодування.

На думку суду, позиція ДПІ у м.Херсоні, яка полягає в тому, що у разі не підтвердження сплати ПДВ до бюджету всіма учасниками господарських операцій, у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування, не відповідає вимогам законодавства з податку на додану вартість. Фактично відповідач зменшив суму бюджетного відшкодування підприємству, яке виконало всі вимоги, передбачені податковим законодавством, із підстав, існування яких довести не може, тобто, ґрунтуючи свої висновки на припущеннях.

Іншою обставиною цієї справи є те що відповідач висновок про завищення бюджетного відшкодування платника податків робить на підставі того, що йому не вдалось підтвердити сплату податку всіма СПД, які задіяні у поставці, виробництві цього товару. Системний аналіз положень Закону України "Про податок на додану вартість" свідчить, що цим законом передбачено саме індивідуальну, а не колективну відповідальність платників податків за нарахування та сплату податку на додану вартість до бюджету, достовірність декларування ними податкових зобов'язань, податного кредиту, чистої суми зобов'язань, від'ємного значення з ПДВ, бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, тому конкретний платник ПДВ може нести відповідальність, у тому числі і фінансову, лише за достовірність податкової звітності та податкових документів складених або отриманих ним особисто від іншого суб'єкта підприємницької діяльності.

Податковий орган у межах даних йому законом повноважень зобов'язаний забезпечити нарахування та сплату податків, у тому числі і ПДВ, всіма платниками податків і тому зобов'язаний вжити заходів по сплаті до бюджету ПДВ у разі виявлення факти несплати цього податку на одному із ланцюгів проходження товарів. Відновлений такими діями податкового органу ланцюг дає змогу отримати в бюджет платежі з ПДВ та у разі необхідності відшкодувати зайво сплачений податок до бюджету. Водночас не виключається відповідальність останньої ланки ланцюга по зобов'язанням окремого ланцюга по сплаті ПДВ до бюджету, ця відповідальність можлива у разі доведення податковим органом безтоварності операції або безпосередньої участі представників останньої ланки у проведені операцій за якими не сплачено ПДВ до бюджету.

Згідно з вимогами пп.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який був чинним на час спірних правовідносин) у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч.2 ст.71 КАС України ДПІ у м.Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій по зменшенню суми бюджетного відшкодування ПДВ позивачу.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "ФПК "Корабел" є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні від 15.04.2010 р. № 0000010700/0.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірмово-промисловий комплекс "Корабел" (код ЄДРПОУ 32808885) судовий збір у сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 лютого 2013 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.1