Рішення

від 01.02.2013 по справі 911/144/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" лютого 2013 р. Справа № 911/144/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Хвоя"

до Відкритого акціонерного товариства „Ставище Райагрохім"

про стягнення 186 272,80грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Гажала Ю.Б. (дов. від 31.01.2013р.);

від відповідача Валовенко М.Г. (директор).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Хвоя" (далі - позивач) звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Ставище Райагрохім" (далі - відповідач) про стягнення 186 272,80грн. боргу за виконані згідно договору по наданню послуг № 01 від 24.07.2012р. роботи.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором по наданню послуг № 01 від 24.07.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.01.2013р. порушено провадження у справі № 911/144/13-г, розгляд справи призначено на 01.02.2013р.

01.02.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх. № 1883 від 01.02.2013р.), згідно якої останній просив суд стягнути з відповідача 4 000грн. витрат на послуги адвоката, яка прийнята судом.

01.02.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява від 01.02.2013р. (а.с. 52), згідно якої останній визнав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 01.02.2013р. представник позивача підтримав позов повністю, представник відповідача визнав позов у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2012р. між Відкритим акціонерним товариством „Ставище Райагрохім"" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Хвоя" (Підрядник) укладено договір по наданню послуг № 01, згідно якого підрядник зобов'язався надати послуги по ремонту будівель, які належать ВАТ „Ставище Райагрохім", а саме: будинку адміністрації, приміщення диспетчерської, приміщень старих майстерень та благоустрою прилеглої території згідно кошториса, а замовник - прийняти у підрядника виконання робіт згідно актів виконаних робіт і розраховується з підрядником.

Загальна вартість ремонтних робіт встановлена в гривнях і складає 187 614грн. Оплата за виконання ремонтних робіт з підрядником здійснюється після підписання акту прийому-здачі виконаних робіт в 10-ти денний термін з дня підписання, шляхом перерахування 100 % на розрахунковий рахунок підрядника, або іншим шляхом, що не заборонений чинним законодавством (п.п. 2.1., 3.1. договору).

Згідно п. 7.1. договору договір набуває чинності з моменту підписання і діє до моменту виконання умов договору.

На виконання п. 1.1. договору по наданню послуг № 01 від 24.07.2012р. позивач виконав ремонтні роботи на загальну суму 186 272,80грн., що підтверджується актом прийому-здачі виконаних ремонтних робіт за липень-серпень 2012р. (а.с. 11), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.

Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 3.1. договору, з оплати отриманих згідно договору робіт, не виконав, суму боргу у розмірі 186 272,80грн. не погасив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за виконані згідно договору по наданню послуг № 01 від 24.07.2012р. роботи на момент прийняття судового рішення у даній справі склав 186 272,80грн., що підтверджується заявою відповідача від 01.02.2013р. (а.с. 52) та поясненнями представників сторін.

Предметом позову є вимога про стягнення 186 272,80грн. боргу за виконані згідно договору по наданню послуг № 01 від 24.07.2012р. роботи.

Суд встановив, що між сторонами виникли підрядні правовідносини.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору по наданню послуг № 01 від 24.07.2012р. позивач виконав ремонтні роботи на загальну суму 186 272,80грн., що підтверджується актом прийому-здачі виконаних ремонтних робіт за липень-серпень 2012р. (а.с. 11), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору; відповідач свій обов'язок, передбачений п. 3.1. договору, з оплати отриманих згідно договору робіт, не виконав, суму боргу у розмірі 186 272,80грн. не погасив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за виконані згідно договору по наданню послуг № 01 від 24.07.2012р. роботи на момент прийняття судового рішення у даній справі склав 186 272,80грн., що підтверджується заявою відповідача від 01.02.2013р. (а.с. 52) та поясненнями представників сторін.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 186 272,80грн. боргу за виконані згідно договору по наданню послуг № 01 від 24.07.2012р. роботи є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 4 000грн.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано суду, зокрема, договір про надання правової допомоги від 31.01.2013р. (а.с. 54), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4833/10 від 29.03.2012р. (а.с. 55), квитанцію до прибуткового касового ордера № 1/01 від 31.01.2013р. на загальну суму 4 000грн. (а.с. 28).

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним (Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002р.).

Пунктом 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 02-05/78 від 04.03.1998р. передбачено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним; за таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При вирішенні питань, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, слід також враховувати викладене в абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" № 01-8/973 від 14.12.2007р., за яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Згідно статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2013 рік" установлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривні, з 1 грудня - 1218 гривні.

Враховуючи наведене, мінімальний розмір заробітної плати станом на момент звернення позивача до суду (14.01.2013р.), предмет даного спору, час, який адвокат витратив на підготовку матеріалів у даній справі, суд обмежує розмір відшкодування витрат на оплату послуг адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи та вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4 000грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката підлягає частковому задоволенню в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а саме у розмірі 1 147грн.

Позивачем за заявлену майнову позовну вимогу про стягнення 186 272,80грн. сплачено 3 725,50грн. судового збору, хоча останній повинен був сплатити 3 725,46грн. (2 % від суми майнової вимоги про стягнення 186 272,80грн.), переплативши до Державного бюджету України 0,04грн. (3 725,50грн. - 3 725,46грн.). Враховуючи те, що позивач безпідставно сплатив до Державного бюджету України 0,04грн. судового збору (які він не повинен був сплачувати), а у суду відсутні підстави для їх стягнення з відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3 725,46грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Ставище Райагрохім" (09400, Київська обл., Ставищенський р-н., смт. Ставище, вул. Радянська, буд. 8/1; код ЄДРПОУ 00715638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хвоя" (09113, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, буд. 19-Б; код ЄДРПОУ 31535708) 186 272 (сто вісімдесят шість тисяч двісті сімдесят дві гривні) 80 коп. боргу за виконані згідно договору по наданню послуг № 01 від 24.07.2012р. роботи, 1 147 (одну тисячу сто сорок сім гривень) 00 коп. витрат на послуги адвоката та 3 725 (три тисячі сімсот двадцять п'ять гривень) 46 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 04.02.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко