Постанова

від 03.01.2013 по справі 2а-3616/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

               ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                               ПОСТАНОВА                                                       ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  "03" січня 2013 р.                                            Справа № 2а-3616/12/0970  м. Івано-Франківськ             ІІвано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Главача І.А., за участю секретаря судового засідання Куриша Р.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби до Державного підприємства “Івано-Франківський обласний виробничо-технічний центр стандартизації і метрології ”Облагростандарт” про стягнення податкового боргу у сумі 1 166,25 грн.,-                                                               ВСТАНОВИВ: 23.11.2012 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі –позивач, ДПІ у м. Івано-Франківську) звернулася з адміністративним позовом до Державного підприємства “Івано-Франківський обласний виробничо-технічний центр стандартизації і метрології ”Облагростандарт” (надалі –відповідач, ДП ”Облагростандарт”) про стягнення податкового боргу у сумі 1 166,25 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 166,00 грн. та нарахованої пені у сумі 0,25 грн. Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю. Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився.  Кореспонденція, направлена ДП ”Облагростандарт” за адресою місцезнаходження, що  зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку “підприємство відсутнє“, “неповна адреса”. Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Згідно частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. За таких обставин, суд приходить висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав. Статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4). Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина 6). За таких обставин, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але не прибули всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що ДП ”Облагростандарт” 27.02.1998 року зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа (а.с.6-7) та взяте на податковий облік як платник податків ДПІ у м. Івано-Франківську. Судом також встановлено, що ДП ”Облагростандарт” у відповідності до статті 162 Податкового кодексу України являється податковим агентом платників податку на доходи фізичних осіб. Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2011 року ДП ”Облагростандарт” подано до ДПІ в м. Івано-Франківськ податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року, якою відповідачем самостійно визначено суму заборгованості з податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.2011 року у розмірі 1 178,00 грн. (рядок 15 Податкової декларації) (а.с.8). Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України з питань митної справи. Відповідно пункту 36.1 статті 36 цього Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Згідно підпункту «а»пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок. У відповідності до вимог абзацу 2 пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом. Абзацом 1 пункту 57.1 цієї статті встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що самостійно визначена ДП ”Облагростандарт” у податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року сума заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, що виплачується на користь платників податку - фізичних осіб, підлягала сплаті відповідачем у строк, встановлений пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України. Однак, з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем визначеного Законом обов'язку, станом на 03.01.2013 року за останнім залишається непогашеною заборгованість по сплаті податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 166,00 грн. У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 59.5 статті 59 цього Кодексу встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано ДП ”Облагростандарт” податкову вимогу від 31.03.2011 року за № 661 (а.с.9). Крім того, судом встановлено, що позивачем на виконання  вимог підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нараховано відповідачу пеню у сумі 0,25 грн. Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що самостійно визначена ДП ”Облагростандарт” як податковим агентом сума заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 166,00 грн., а також нарахована пеня у розмірі 0,25 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено. Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено. Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору у даній справі. За таких обставин, податковий борг у сумі 1 166,25 грн. підлягає стягненню у судовому порядку. Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Відповідно до вимог підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення. На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.6 ст.128, ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-                                                               ПОСТАНОВИВ:           Позов задовольнити повністю.           Стягнути з Державного підприємства “Івано-Франківський обласний виробничо-технічний центр стандартизації і метрології ”Облагростандарт” (76008, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, Калуське шосе, 1, код ЄДРПОУ - 05500478) в дохід Державного бюджету України 1 166 (одна тисяча шістдесят шість) грн. 25 коп. податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить Державному підприємству “Івано-Франківський обласний виробничо-технічний центр стандартизації і метрології ”Облагростандарт”.        Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.           Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.                      Суддя                                                                                             Главач І.А.