Рішення

від 29.01.2013 по справі 5011-7/17413-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/17413-2012 29.01.13

За позовом Комунального підприємства «Керуюча дирекція Шевченківського району»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Олмі-Сервіс»

про стягнення 13 868,92 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Мітлицька О.О. - довіреність б/н від 23.07.2012;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Шевченківського району» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Олмі-Сервіс» про стягнення 13 868,92 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати за користування об'єктом оренди згідно умов Договору № 513/2 оренди нежилих приміщень територіальної громади м. Києва від 18.06.2010 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 13 786,76 грн. - основного боргу (заборгованості по орендній платі), 82,16 грн. - 3% річних, 1 609,50 грн. - судового збору.

Ухвалою від 06.12.2012 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 25.12.2012 року.

25.12.2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 29.01.2013 року.

29.01.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97 року N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 29.01.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.01.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.06.2010 року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (далі по тексту - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Олмі-Сервіс» (далі по тексту - орендар, відповідач) укладено Договір № 513/2 оренди нежилих приміщень територіальної громади м. Києва (далі по тексту - Договір).

Строк дії договору встановлений з 18.06.2010 року по 10.06.2011 року (п. 8.2. Договору).

У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору оренди протягом одного місця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п. 8.3. Договору).

Суду не надано жодних доказів припинення дії Договору.

Відповідно до пунктів 1.1. Договору орендодавець на підставі Розпорядження голови Шевченківської районної у м. Києві ради № 39 від 09.06.2010 року зобов'язується передати, а орендар - прийняти у строкове платне користування (оренду) нежиле приміщення (будівлю, споруду) (надалі - об'єкт оренди) загальною площею 21,6 кв.м, а саме: цоколь з орендованою площею 21,6 кв.м, згідно поверхового плану приміщення, розміщене за адресою: Хмельницького Б. вул., 66/2.

Згідно з п. 2.2. Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розмір якої за перший місяць складає 1 883,09 грн. (Одна тисяча вісімсот вісімдесят три гривні 09 копійок та ПДВ 376,62 грн. всього: 2 259,71 грн. (Дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять гривень 71 копійка), далі - згідно невід'ємного додатку до даного договору. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць.

Відповідно до пунктів 2.4., 2.5. Договору орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання договору. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків власної господарської діяльності щомісячно не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Згідно з п. 3.2.1. Договору орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

14.02.2011 року Додатковою угодою № 1 до Договору було внесено зміни, а саме назву орендодавця викладено в наступній редакції - «Комунальне підприємство «Керуюча дирекція» (перейменовано в Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Шевченківського району», далі по тексту - позивач, орендодавець).

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендної плати відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем за період з червня 2010 року по листопад 2012 року виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 13 786,76 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Листами від 12.10.2011 року № 246, 06.03.2012 року № 46, 28.05.2012 року № 840, 08.10.2012 року № 61, 13.11.2012 року № 96 позивач з вертався до відповідача з претензіями про сплату заборгованості по орендній платі, однак ні відповіді, ні сплати заборгованості позивач не отримав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частин 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування об'єкт оренди на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив за період з червня 2010 року по листопад 2012 року на користь позивача орендну плату.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 13 786,76 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись ст. 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 82,16 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 82,16 грн., нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Олмі-Сервіс» (04119, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛ. ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 21, код ЄДРПОУ 32074361) на користь Комунального підприємства «Керуюча дирекція Шевченківського району» (04050, м.Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ БІЛОРУСЬКА, будинок 1, код ЄДРПОУ 34966254) 13 786 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 76 коп. - основного боргу, 82 (вісімдесят дві) грн. 16 коп. - 3% річних, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 01.02.2013 року.