Постанова
від 12.11.2012 по справі 2а-4879/12/1470
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

12.11.2012 р. справа № 2а-4879/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Западнюк К.А.,

за участю представників

від позивача: Лось Д.В. (довіреність №18311 від 12.10.2012 р.);

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, вул. Робоча, 2-а, м. Миколаїв, 54015

доТовариства з обмеженою відповідальністю козацьке сільськогосподарське підприємство "Паланка-3", вул. Крилова, 40/1, кв. 144, м. Миколаїв, 54000

простягнення заборгованості в сумі 1796,90 грн., керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю козацьке сільськогосподарське підприємство "Паланка-3" (54000, Миколаївська область, м. Миколаїв, Заводський район, вул. Крилова, 40/1, кв. 144, код ЄДРПОУ 31883034) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва (54029, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Робоча, 2-а, код ЄДРПОУ 20916468) заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1796 (одна тисяча сімсот дев'яносто шість) грн. 90 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя А. П. Єнтіна

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

12.11.2012 р. справа № 2а-4879/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Западнюк К.А.,

за участю представників

від позивача: Лось Д.В. (довіреність №18311 від 12.10.2012 р.);

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, вул. Робоча, 2-а, м. Миколаїв, 54015

доТовариства з обмеженою відповідальністю козацьке сільськогосподарське підприємство "Паланка-3", вул. Крилова, 40/1, кв. 144, м. Миколаїв, 54000

простягнення заборгованості в сумі 1796,90 грн., В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю козацьке сільськогосподарське підприємство "Паланка-3" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 20.05.2004 р. по 20.08.2004 р. в сумі 1796,90 грн.

Позов обґрунтовано тим, що у відповідача існує заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у цій сумі, яка ним у встановлені строки добровільно не сплачена.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимог підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістка про виклик, надсилались на адресу відповідача, але повернулись без вручення адресату з вказівкою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та перебуває на обліку в Управлінні як платник зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Станом на 17.09.2012 р. у відповідача існує заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 20.05.2004 р. по 20.08.2004 р. у сумі - 1796,90 грн. Вказана недоїмка підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, картками особових рахунків відповідача, корінцем вимоги від 02.08.2012 р. № Ю-1415).

Надаючи правової оцінки встановленим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до преамбули Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України (частина 1 статті 3 Закону № 400/97-ВР).

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-ІV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для страхувальників є календарний місяць (частина 6 статті 20 Закону № 1058-ІV).

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону № 1058-ІV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій (абзаци 1, 3 частини 3 статті 106 Закону № 1058-ІV).

Позивачем було направлено на адресу відповідача корінець вимоги про сплату боргу від 02.08.2012 р. № Ю 1415, але поштовий конверт, направлений на юридичну адресу було повернуто на адресу позивача з відміткою пошти "за відсутністю адресата", сума боргу залишається несплаченою.

Право органу Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки передбачено абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-ІV.

Відповідно до частини 12 статті 20 цього Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу.

З огляду на те, що доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем до суду не подано, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1796,90 грн., підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -