Постанова

від 04.02.2013 по справі 1570/7038/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/7038/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року м. Одеса

о12год.30хв.

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Щербан В.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: представник Саратського районного центру зайнятості не з'явився. Надіслав до суду клопотання (вхід.№ФП/39/13 від 29.01.2013р.) про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідач: ОСОБА_1 до суду не з'явилась, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином та своєчасно.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Саратського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальній сумі 10991,88грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Саратського районного центру зайнятості, в якому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 10991,88грн., з яких 103,35грн. - допомога по безробіттю у період з 19.10.2011р. по 24.10.2011р., 2903,11грн. - матеріальна допомога в період проходження професійного навчання в період з 25.10.2011р. по 04.04.2012р., 1805,42грн. - кошти витрачені на навчання у період з 25.10.2011р. по 04.04.2012р., 6180,00грн. - кошти витрачені на проживання в ТОВ «Комбі».

Відповідач у судові засідання 11.01.2013р., та 30.01.2013р. не з'явився, заперечення на позовні вимоги не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, у зв'язку з чим справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Саратський районний центр зайнятості Одеської області, відповідно до п.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. №1533-IIІ (в редакції чинній на час звернення до суду) є робочим органом виконавчої дирекції Фонду, у зв'язку з чим виступає органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як встановлено судом та вбачається з наявної у матеріалах адміністративної справи персональної картки №152200311101200001, ОСОБА_1 12.10.2011р. звернулася до Саратського районного центру зайнятості з питань пошуку роботи.

Судом з'ясовано, що 18.10.2011р. між Саратським районним центром зайнятості (Центр) та Одеським учбово-курсовим комбінатом торгівлі та сфери послуг (Виконавець), був укладений Договір №27/11/1522, згідно з п.1 якого Виконавець приймав на професійне навчання одну особу (список осіб направлених на професійне навчання, додаток №1) за професією (спеціальністю), навчальною програмою «кухар», зі строком навчання з 25.10.2011р. по 04.04.2012р., зокрема, відповідно до Додатку до вищеозначеного Договору від 18.10.2011р. №27/11/1522, до Одеського учбово-курсового комбінату торгівлі та сфери послуг на професійне навчання направлялась ОСОБА_1.

Судом встановлено, що 19.10.2011р. ОСОБА_1 звернулась до Саратського районного центру зайнятості з відповідною письмовою заявою, в якій до вирішення питання працевлаштування, просила надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», та повідомила, що на даний час вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не отримує пенсію на пільгових умовах, та не є членом особистого селянського господарства.

У зв"язку з чим, відповідно до наказу Саратського районного центру зайнятості від 19.10.2011р. №НТ111019 ОСОБА_1 отримала статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Також, судом встановлено, що 24.10.2011р. ОСОБА_1 звернулась до Саратського районного центру зайнятості з письмовою заявою, в якій просила направити її на навчання за професією «кухар». Також, в означеному зверненні ОСОБА_1 зазначила, що стипендію згодна отримувати один раз на місяць.

Так, 24.10.2011р. між Саратським районним центром зайнятості та ОСОБА_1, яка зареєстрована в Центрі зайнятості як безробітна, був укладений Договір №27/11/1522, відповідно до п.1 якого ОСОБА_1 направлена на професійну підготовку до Одеського учбово-курсового комбінату торгівлі та сфери послуг за професією, спеціальністю, навчальною програмою «кухар ІІ розряду», строком на 5,50міс (871год), з метою сприяння подальшому працевлаштуванню.

Судом також встановлено, що відповідно до наявного у матеріалах справи Витягу з наказу №78 від 25.10.2011р., за підписом Директора Одеського учбово-курсового комбінату торгівлі та сфери послуг Павленко З.П., зараховано на навчання у період з 25.10.2011р. по 04.04.2012р. до групи «кухар» №35, зокрема, ОСОБА_1.

Судом з'ясовано, що 14.06.2011р. та 01.01.2012р. між Саратським районним центром зайнятості (Замовник) та ТОВ «Комбі» (Виконавець), були укладені Договіри №1-г «Про надання місць для проживання безробітних громадян на період проходження професійного навчання», згідно з п.п.1.1, 1.2 якого Змовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання протягом терміну дії договору щомісячно надавати 15 ліжко-місць для короткочасного проживання у гуртожитку безробітних громадян (до 12 місяців), які зареєстровані в службі зайнятості на період їх професійного навчання. Поселення у гуртожиток проводиться на підставі направлення Замовника.

Так, під час з'ясування фактичних обставин справи судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з жовтня 2011р. по квітень 2012р. проживала в готелі фірми «Комбі» ТОВ, про що свідчать наявні в матеріалах справи відповідні списки №6 слухачів Саратського центру зайнятості, які проживають в готелі фірми «Комбі» ТОВ.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Свідоцтва серії 12 СВ №542934 від 04.04.2012р. «Про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації», ОСОБА_1 закінчила у 2012році Одеський учбово-курсовий комбінат торгівлі та сфери послуг, і здобула професію (підвищила кваліфікацію за професією) кухар.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників;

Так, на виконання вищеозначених приписів законодавства Саратським районним центром зайнятості встановлено, що 16.05.2011р. ОСОБА_1 звернулась до генерального директора ТОВ «Таламус ЛТД» Тимофеєнко В.В. з заявою, у якій просила прийняти її на роботу на посаду «станочниці жестяно-баночного виробництва в цех штампування», за результатами розгляду якого генеральний директор ТОВ «Таламус ЛТД» Тимофеєнко В.В., за погодженням з заступником генерального директора Литвин А.І., директором орендного виробництва Михайловим В.М., головним інженером орендного виробництва Варганик М.К., видав Наказ №81-к від 17.05.2011р. «По особовому складу», відповідно до п.1.8 якого прийнято ОСОБА_1, 1993року народження, станочницею жестяно-баночного виробництва в цех штампування, за трудовим договором з 16.05.2011р. по 16.06.2011р. включно, з відповідною оплатою праці.

Також, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.11.2011р., генеральний директор ТОВ «Таламус ЛТД» Тимофеєнко В.В., за погодженням з заступником генерального директора Литвин А.І., директором орендного виробництва Михайловим В.М., головним інженером орендного виробництва Сеньга А.І., видав Наказ №181-К від 31.10.2011р. «По особовому складу», відповідно до п. 2.1 якого ОСОБА_1, розкладника виробів цеху штампування, звільнено 01.11.2011р. за власним бажанням, ст.38 КЗпП України.

Як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, Саратським районним центром зайнятості Одеської області на ім'я ОСОБА_1 була надіслана Претензія №15-4/2243 від 21.08.2012р., у якій зазначено, що спеціалістами Саратського районного центру зайнятості, відповідно до «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009р. №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009р. №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009р. за №232/16248, здійснено розслідування щодо обґрунтованості виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги та надання соціальних послуг, за результатами якого виявлено, що ОСОБА_1 до центру зайнятості надано недостовірну інформацію щодо зайнятості. Так, згідно розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття» від 08.08.2012року було встановлено, що ОСОБА_1 була зайнятою особою, а саме: працювала у період з 16.05.2011року по 01.11.2011року в ТОВ «Таламус ЛТД» верстатником бляшано-банкового устаткування у цеху штамповки. При цьому, на час реєстрації в Саратському районному центрі зайнятості, а саме 12.10.2011року не ОСОБА_1 повідомила спеціаліста Центру, що працюєте верстатником бляшано-банкового устаткування у цеху штамповки, а в заяві про надання статусу безробітного від 19.10.2011року вказала, що ніде не працює та ныяких доходів не отримує. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не мала права на отримання матеріальних виплат по безробіттю за період з 19.10.2011року по 04.04.2012року, відповідно до пп. «а» п.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення», відповідно до якого до зайнятого населення належать громадяни які працюють по найму на умовах повного або не повного робочого дня на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, тому не можуть бути визнані безробітними. Таким чином, загальна сума коштів до відшкодування складає 10991грн. 88коп. На підставі п.3 ст.36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи.

Також, означеною претензією №15-4/2243 від 21.08.2012р. адресата було повідомлено, що згідно з п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», та пп.14 п.6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, сума виплаченого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг стягується з особи в добровільному або судовому порядку, у зв'язку з чим відповідно до наказу Саратського районного центру зайнятості ОСОБА_1 необхідно на протязі 15 робочих днів, з дня отримання повідомлення, повернути кошти в сумі 10991грн. 88коп., які були нараховані як допомога по безробіттю. Означена претензія була отримана відповідачем 31.08.2012р., про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п.А ч.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» вiд 01.03.1991р. № 803-XII (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб.

Згідно ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п.12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007р. №219 (зі змінами та доповненнями) для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа - підприємець та не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", і не отримує пенсію на пільгових умовах.

Згідно ч.ч.2,3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» вiд 02.03.2000р. №1533-III, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.п.1 ч.1 ст.31 означеного Закону України виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Відповідно до абз.14 п.п.1 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007р. №219 (зі змінами та доповненнями) громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної.

Також, відповідно до п.6.14. «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000р. (зі змінами та доповненнями) якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не падав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, в період з 19.10.2011року по 04.04.2012року, відповідачу виплачено допомогу по безробіттю у загальному розмірі 10991,88грн.

Відповідних належних доказів оскарження Наказу Саратського районного центру зайнятості про повернення ОСОБА_1 коштів у сумі 10991,88грн., виплачених як допомога по безробіттю, суду не надано.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, за ОСОБА_1 рахується заборгованість по поверненню коштів, отриманих як допомога по безробыттю у загальному розмірі 10991,88грн.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Саратського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальній сумі 10991,88грн., правомірні, документально підтверджені, відповідають приписам чинного законодавства, отже підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ч.4 ст.122, ч.4 ст128, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Саратського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальній сумі 10991,88грн., задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код №НОМЕР_1) на користь Саратського районного центру зайнятості (68200, Одеська обл., смт.Сарата, вул.Чкалова,8) до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття суму заборгованості по сплаті допомоги по безробіттю у загальному розмірі 10991 (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто одна)грн. 88коп.:

- 4281 (чотири тисячі двісті вісімдесят одна)грн. 93коп. на р/р37176304900423, одержувач Саратський районний центр зайнятості, код 20988443, ГУДСКУ в Одеській області, МФО 828011;

- 6709(шість тисяч сімсот дев'ять)грн. 95коп. на р/р37170300900423, одержувач Саратський районний центр зайнятості, код 20988443, ГУДСКУ в Одеській області, МФО 828011.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили у разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому положеннями ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 04 лютого 2013 року.

Суддя Харченко Ю.В.