Рішення

від 28.01.2013 по справі 12/80/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 січня 2013 р. Справа № 12/80/2012/5003

за позовом : Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827)

до : Приватного акціонерного товариства "Калинівське автотранспортне підприємство 10509" (22400, Вінницька обл., м. Калинівка, вул. Леніна, 18, код ЄДРПОУ 03372475)

про стягнення 32790,05 грн.

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Матущак О.В.

Представники

позивача : Іванов П.О. - за дорученням

відповідача : Барсак А.А. - за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Калинівське автотранспортне підприємство 10509" 25928,28 грн. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань за договором постачання та транспортування природного газу № Кл 09-134 від 01.12.2009 р., 1956,03 грн. пені, 1814,98 грн. штрафу, 1555,70 грн. інфляційних, 1535,06 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 27.11.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 10.01.2013 р.

В судове засідання 10.01.2013 р. з'явились представники сторін.

Розпочато розгляд справи по суті, в ході якого представник відповідача заявив клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 10.01.2013 р. оголошено перерву до 28.01.2013 р.

В судове засідання 28.01.2013 р. з'явились представники сторін.

Представник позивача позов підтримав та просить задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов № 2 від 04.01.2013 р., зокрема, з наступних.

Приватне акціонерне товариство "Калинівське автотранспортне підприємство 10509", до 13.12.2012 р. (до моменту отримання позовної заяви від Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України") не мало ніякої інформації про правонаступників реорганізованої ДП "Нафтогазмережі", тому і не могло виконати свої зобов'язання по оплаті за використаний газ. Після отримання позовної заяви від Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 13.12.2012 р. як правонаступника ДП "Нафтогазмережі" ПрАт "Калинівське АТП 10509" уточнило дійсність даної інформації і зразу ж 17.12.2012 р. повністю провело оплату боргу в сумі 25928,28 грн.

У додаткових поясненнях від 22.01.2013 р. за № 12 відповідач зазначив, що вимоги позивача про стягнення пені, штрафу та інфляційних безпідставні, оскільки договору з позивачем у вказаний ним період не існувало, а відповідно до Додаткової угоди № 9 до Договору № КЛ-08-134 від 20.12.2007 р. на постачання та транспортування природного газу з ВАТ "Вінницягаз" відповідач провів попрередню оплату в сумі 18463,03 грн.; використаний відповідачем у січні 2010 р. газ залишився без постачальника, оскільки до 13.12.2012 р. таких прав ніхто не заявляв.

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.12.2009р. між ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) (правонаступником якого є ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") та Приватним акціонерним товариством "Калинівське автотранспортне підприємство 10509" (Споживач) укладено договір № Кл 09-134 на постачання та транспортування природного газу, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачу у грудні 2009 природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ, послуги з його постачання та транспортування на умовах даного договору.

Постачальник передає Споживачу у грудні 2009 році газ в об'ємі до 5,0 тис. куб.м (п. 2.1. Договору від 01.12.2009р.).

Відповідно до п. 3.1. Договору від 01.12.2009р,. Постачальник передає, а Споживач приймає газ в обсягах, зазначених в п. 2.1. даного Договору.

Згідно з п. 3.6. Договору від 01.12.2009р., приймання-передача газу, поставленого Постачальником Споживачу у відповідному місяці оформляється щомісячними актами приймання-передачі газу.

Акти приймання-передачі газу, що зазначені в п. 3.6. даного Договору, уповноважені представники сторін складають до 1 (першого) числа місяця, наступного за звітним. Акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків за спожитий газ (п. 3.7. Договору від 01.12.2009р.).

Відповідно до п. 4.1. Договору від 01.12.2009 р., ціна за 1000 м.кубічних газу, тариф на його транспортування та порядок розрахунків за газ та його транспортування на момент укладання цього договору визначається у додатковій угоді, що підписується сторонами і яка є невід'ємною частиною цього договору.

Ціна за 1000,0 кубічних метрів газу та тариф на транспортування газу у відповідному періоді споживання газу та порядок розрахунків за газ та транспортування газу визначаються Сторонами на рівні граничної ціни, затвердженої Кабінетом Міністрів України та/або НКРЕ та/або НАК "Нафтогаз України" та/або іншим уповноваженим органом з урахуванням всіх відповідних тарифів на надбавок, які встановлюються зазначеними органами для категорії споживачів, до якої належить Споживач. Крім того, Споживач сплачує всі податки і збори, встановлені чинним законодавством України.

Сторони домовились, що ціна на газ та інші фактори, що впливають на ціну газу, змінені у відповідності до п.4.2. Договору, є обов'язковими для Сторін за даним Договором з моменту їх введення вдію без внесення змін до цього Договору. Постачальник може додатково надіслати Споживачу повідомлення про зміну ціни чи порядку розрахунків, не є обов'язковим для Споживача. Сторони також можуть укласти додаткову угоду про зміну ціни чи порядку розрахунків (що не є обов"язковим).У разі зміни ціни на газ чи порядку розрахунків, здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами (п. 4.3. Договору від 01.12.2009р.).

Загальна сума даного договору складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 4.4. Договору від 01.12.2009р.).

Відповідно до п. 5.1, п. 5.2 Договору від 01.12.2009 р., остаточний розрахунок за отриманий газ Споживач здійснює до 5 числа, наступного за звітним місяця.

В платіжних дорученнях Споживач повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у Споживача за даним договором Постачальник зараховує кошти, що надійшли від Споживача, як погашення заборгованості за газ та послуги по постачанню та транспортуванню, поставлений в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу. Кошти, які надійшли від Платника, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості по даному договору (п. 5.4. Договору від 01.12.2009 р).

Звірка розрахунків здійснюється на підставі відомостей про фактичну оплату спожитого газу та акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за звітним місяця. Вказана звірка оформлюється актом звірки. У разі відмови Споживача (Платника) від підписання акту звірки, представники Постачальника (не менше двох осіб) роблять про це відмітку в акті (або складають окремий акт) і акт звірки в цьому випадку вважається підписаним Споживачем (Платником) (п. 5.5. Договору від 01.12.2009 р.).

В разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ, послуги з постачання та транспортування у строки, зазначені у п. 5.2. даного договору, Платник сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. За прострочення понад тридцять календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми заборгованості (абзац 1 п. 6.1 Договору від 01.12.2009р.).

Неустойка нараховується Постачальником протягом 6 (шести) місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом (абзац 2 п. 6.1. Договору від 01.12.2009р.).

Даний договір набирає чинності та діє в частині поставки газу з 1 грудня 2009 року до 31 грудня 2009 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги по постачанню та транспортуванню - до їх повного здійснення (п. 10.1. Договору від 01.12.2009р.).

01.02.2010р. між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору № Кл 09-134 на постачання та транспортування природного газу від 01.12.2009р., відповідно до п. 1 якої, Сторони домовились внести до договору на постачання та транспортування природного газу № Кл 09-134 від 01.12.2009р. наступні зміни: Розділ 4 договору викласти в наступній редакції зокрема:

п. 4.1.Тариф на транспортування 1000,0 куб.м природного газу по газових мережах ДП "Нафтогазмережі" становить 119,64 грн., в тому числі ПДВ 19,19 грн.

Пункт 10.1 договору викласти в наступній редакції: "Даний договір діє: в частині поставки природного газу з 01.12.2010 р. до 31.01.2010 р., в частині транспортування природного газу з 01 грудня 2009 р. до 31 грудня 2010 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з постачання та транспортування - до їх повного здійснення " .

Решта умов Договору залишається незмінною і обов'язковою до виконання сторонами (п. 2 Додаткової угоди).

Дана додаткова угода набирає чинності з 01 лютого 2010 року та діє протягом строку дії договору на постачання та транспортування природного газу № КЛ 09-134 від 01.12.2009р. (п. 3. Додаткової угоди).

На підставі вказаного договору ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" (правонаступником якого є ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") за період з січня по березень 2010 р. передано Відповідачу природний газ загальним обсягом - 18360 тис. м. куб. Загальна вартість переданого газу за січень 2010 р. та транспортування газу за лютий-березень 2010 р. складає 29928,28 грн. (Постановою НКРЕ від 30.12.2009 р. № 1556 "Про затвердження граничних рівнів цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб"єктів господарювання" затверджено граничний рівень ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб"єктів господарювання без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транпортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом на рівні 2020,25 грн. за 1000 куб.м.), що підтверджується двосторонніми актами подачі та реалізації газу за період з грудня 2009 р. по березень 2010р..

Відповідач з позивачем до звернення останнього до суду розрахувався частково, заборгованість на день звернення позивача до суду становила 25928,28 грн. і погашена відповідачем під час розгляду справи.

Наведене стверджується:

- Договором № Кл-09-134 від 01.12.2009 р.,

- Додатковою угодою до вказаного договору від 01.02.2009 р.,

- двусторонніми актами подачі-прийняття та реалізації газу за січень-бурезень 2010 р.,

- платіжним дорученням № 574 від 17.12.2012 р.,

- іншими матеріалами справи.

Отже сума боргу в розмірі 25928,28 грн. сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши докази у справі, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спірні відносини виникли з договору, що має елементи договору постачання (ст. 712 ЦК України) та перевезення вантажів (ч. 3 ст. 306 ГК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Відповідно до ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в частині стягнення 25928,28 грн. боргу відсутній предмет спору, а тому провадження у справі в частині цих вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України з поверненням відповідно до п.5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивачу з Державного бюджету сплаченого судового збору пропорційно зазначеній вище сумі.

Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання договірних зобов'язань за договором постачання та транспортування природного газу № Кл-09-134 від 01.12.2009р. пред'явлено до стягнення з відповідача 1956,03 грн. пені (за період з 22.05.2012р. по 22.11.2012р.), 1814,98 грн. штрафу, 1555,70 грн. інфляційних (за період з грудня 2010р. по квітень 2012р.), 1535,06 грн. - три відсотки річних (за період з 01.12.2010р. по 22.11.2012р.).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту пунктів 5.1, 5.2 Договору від 01.12.2009 р., остаточний розрахунок за отриманий газ Споживач здійснює до 5 числа, наступного за звітним місяця.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у вказаний строк, він є боржником, що прострочив.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ, послуги з постачання та транспортування у строки, зазначені у п. 5.2. даного договору, Споживач сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. За прострочення понад тридцять календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми заборгованості. Неустойка нараховується Постачальником протягом 6 (шести) місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом (п. 6.1. Договору від 01.12.2009р.).

Дослідивши розрахунок заявлених до стягнення з відповідача 1555,70 грн. інфляційних (за період з грудня 2010р. по квітень 2012р.), 1535,06 грн. - три відсотки річних (за період з 01.12.2010р. по 22.11.2012р. та 1814,98 грн. штрафу, суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі що відповідають законодавству та умовам Договору.

Стосовно позовних вимог Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення з відповідача 1956,03 грн. пені за період з 22.05.2012р. по 22.11.2012р., суд дійшов наступного висновку.

Позовні вимоги про стягнення пені ґрунтуються на п. 6.1. Договору постачання та транспортування природного газу № Кл 09-134 від 01.12.2009р., ст. 231 (зокрема п.6 цієї статті) Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України.

Дослідивши і оцінивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

Пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Порядок обчислення позовної давності в силу вимог частини другої статті 260 ЦК України не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відтак, частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Відповідно до п. 6.1. Договору від 01.12.2009р., в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ, послуги з постачання та транспортування у строки, зазначені у п. 5.2. даного договору, Споживач сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. За прострочення понад тридцять календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми заборгованості. Абзацом другим цього пункту Договору визначено, що неустойка нараховується Постачальником протягом 6 (шести) місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 259 ЦК України надає сторонам право за взаємною домовленістю збільшувати позовну давність, яка встановлена законом. Разом з тим, сторонам не надано право змінювати початок перебігу позовної давності, що врегульовано ст. 261 ЦК України.

Статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому, ч. 2 ст. 260 Цивільного кодексу України закріплено імперативну норму, відповідно до якої порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Зі змісту зазначених норм слідує, що сторонам за договором надається право змінити лише строк, протягом якого управнена сторона може нараховувати штрафні санкції, тоді як момент виникнення права на нарахування відповідних штрафних санкцій є незмінним та пов'язується законом з днем, коли зобов'язання мало бути виконане, що, відповідно, кореспондується з положеннями ст.ст. 260, 261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності за вказаними вимогами з урахуванням імперативу встановленого ч. 2 ст. 260 ЦК України щодо заборони зміни порядку обчислення позовної давності.

Отже, положення договорів, що змінюють початок перебігу, тобто порядок обчислення позовної давності, суперечать ст.ст. 260, 261 ЦК України та ч. 6. ст. 232 ГК України.

Такої думки притримується Верховний Суд України зокрема у постанові від 04.12.2012 р. у справі № 17/034-11, якою (постановою) за наслідками перегляду з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права залишено без змін постанову Вищого господарського суду України від 02.11.2011 р. у цій справі.

Відповідно до статті 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що другим абзацом пункту 6.1. договору на постачання та транспортування природного газу № № Кл 09-134 від 01.12.2009р., сторони фактично змінили порядок обчислення позовної давності за вимогами про стягнення неустойки (штрафу, пені) на прострочену суму, оскільки, застосовуючи вказаний пункт договору у спірних правовідносинах, сторони визначили, що строк позовної давності за вимогами про стягнення неустойки починає свій перебіг не з моменту прострочення платежу, а з дати, що визначається шляхом зворотнього відрахунку шести місяців від дати звернення виконавця з позовом, що не відповідає положенням ч. 2 ст. 260 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 217 ЦК України встановлено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

З огляду на те, що другий абзац пункту 6.1 Договору на постачання та транспортування природного газу № Кл 09-134 від 01.12.2009р., суперечить вимогам ст.ст. 260, 261 ЦК України та ч. 6. ст. 232 ГК України, цей пункт в частині другого абзацу підлягає визнанню судом недійсним на підставі ст.ст. 203 (ч.1), 215 (ч.1) ЦК України.

З матеріалів справи, зокрема наданого до справи розрахунку пені, вбачається, що до стягнення заявлено пеню, що нарахована протягом шести місяців, що передують зверненню до суду з даним позовом, з посиланням на п. 6.1. договору на постачання та транспортування природного газу № Кл 09-134 від 01.12.2009р.

Виходячи зі змісту пунктів 5.1, 5.2 Договору від 01.12.2009р., остаточний розрахунок за отриманий газ Споживач здійснює до 5 числа, наступного за звітним місяця.

З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення з відповідача 1956,03 грн. пені (за період з 22.05.2012р. по 22.11.2012р.), задоволенню не підлягають.

Заперечення відповідача проти позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, інфляційних та 3-х відсотків річних судом не приймаються, оскільки правонаступництво позивача стосовно ДП "Нафтомережі" відбулось набагато пізніше періоду, у який виникли спірні відносини, факт отримання відповідачем природного газу та послуг з його транспортування у січні-березні 2010 р. за Договором № Кл-09-134 від 01.12.2009 р. стверджується матеріалами справи, зокрема актами подачі-прийняття та реалізації газу, де в якості підстави поставки газу зазначено саме вказаний Договір. Період дії Договору № Кл-09-134 " у Додатковій угоді до нього, а саме: з 01.12.2010 р. до 31.01.2010 р.", як видно з цього запису та вищевказаних актів зазначено помилково. Безпідставне перерахування коштів на рахунок ВАТ "Вінницягаз", про що також зазначено у запереченнях відповідача на позов, не звільняє останнього від відповідальності за затримку розрахунків за Договором № Кл-09-134.

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам

Керуючись п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 4-3, 33, 43, 44, 49, 80 (п. 1-1 ч. 1),82, 83 (п.1 ), 84,86, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Визнати недійсним абзац другий п.6.1 Договору № Кл-09-134 на постачання та транспортування природного газу від 01.12.2009р., укладеного між Дочірнім підприємством "НАФТОГАЗМЕРЕЖІ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Приватним акціонерним товариством "Калинівське автотранспортне підприємство 10509"

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Калинівське автотранспортне підприємство 10509" (22400, Вінницька обл., м. Калинівка, вул. Леніна, 18, код ЄДРПОУ 03372475, р/р 26005055303125 МФО 302689) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827, р/р 26002007367001 в Київській ФПАТКБ "Південкомбанк" м.Київ, МФО 320876) 1814,98 грн. (одну тисячу вісімсот чотирнадцять грн. 98 коп.) штрафу, 1555,70 грн. (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 70 коп.) інфляційних, 1535,06 грн. (одну тисячу п'ятсот тридцять п'ять грн. 06 коп.) - 3% річних та 240,8 грн. (двісті грн. 80 коп.) у відшкодування витрат на сплату судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6.Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Калинівське автотранспортне підприємство 10509" (22400, Вінницька обл., м. Калинівка, вул. Леніна, 18, код ЄДРПОУ 03372475, р/р 26005055303125 МФО 302689) 25928,28 грн. основного боргу.

7. Повернути Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827, р/р 26002007367001 в Київській ФПАТКБ "Південкомбанк" м.Київ, МФО 320876) з Державного бюджету України судовий збір пропорційно сумі 25928,28 грн., про що винести відповідну ухвалу.

8. Відмовити в позові в частині стягнення 1956,03 грн. пені.

Повне рішення складено 04 лютого 2013 р.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи