Рішення

від 28.01.2013 по справі 5015/5113/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.13 Справа№ 5015/5113/12

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільвер Груп Плюс», м.Конотоп

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський оптовий торговий дім- 02», м. Львів

про стягнення 22 139грн. 81коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Юрків М.Г.

Представники:

від позивача : не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільвер Груп Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський оптовий торговий дім- 02» про стягнення 19 907грн. 56коп. заборгованості за договором №10/02-2012 від 06.03.2012р., 1 860 грн. 21коп. пені та 372грн. 04коп. 3% річних.

Ухвалою суду від 05.12.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 15.01.2013р. В зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання ухвалою суду від 15.01.2013р. розгляд справи відкладено на 28.01.2013р., зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 05.12.2012р. про порушення провадження у справі, забезпечити явку повноважного представника в судове засідання. Явка повноважного представника позивача визнана ухвалою суду необов'язковою.

В попередньому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, письмового пояснення на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 17.01.2013р. (вручене 21.01.2013р.).

Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

06.03.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільвер Груп Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Херсонський оптовий торговий дім- 02» укладено договір №10/02-2012 відповідно до п.1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язувався передати, а покупець (відповідач) - прийняти та оплатити сільськогосподарські продукти на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що загальна ціна договору визначається як сумарна вартість продуктів, поставка яких здійснюється згідно з доданими до нього специфікаціями.

Відповідно до п.5.1. оплата покупцем продуктів здійснюється в національній валюті України шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який вказаний в даному договорі.

Оплата за поставлені продукти буде здійснюватися в момент відвантаження продуктів (п. 5.2. договору).

29.03.2012р. позивачем було поставлено, а відповідачем отримано сільськогосподарські продукти на загальну суму 19 907грн. 56коп., що підтверджено накладною №24 від 29.03.2012р., рахунком-фактурою від 29.03.2012р. та довіреністю №70 від 29.03.2012р. Однак, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, заборгованість за поставлений товар не оплатив.

Станом на час звернення з позовом заборгованість відповідача становить 19 907грн. 56коп.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 19 907грн. 56коп. основної заборгованості обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Зважаючи на невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 860грн. грн. 21коп. за 228 днів прострочення починаючи з 29.03.2012р.

Статтею 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 5.6. договору передбачено, що за порушення строків оплати продуктів покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 3% за кожен день прострочення від суми поставки.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Проте, положеннями даного Закону передбачено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про те, що стягненню підлягає пеня в розмірі 1505грн. 34коп. пені за період з 23.03.2012р. по 23.09.2012р. Вимогу про стягнення пені понад вказані строки, суд вважає безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно представленого суду розрахунку розмір 3 % річних за 228 днів прострочення, починаючи з 29.03.2012р., становить 372грн. 04коп. Суд вважає, що дана сума є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення 19 907грн. 56коп. основного боргу, 1 505грн. 34коп. пені та 372грн. 04коп. 3% річних. В частині стягнення суми пені в розмірі 354грн. 87коп. - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір в більшому розмірі ніж передбачено Законом України "Про судовий збір", а саме сплачено 1653грн. 00коп. замість 1609грн. 50коп., зайво сплачена сума в розмірі 43грн. 50коп. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 229, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський оптовий торговий дім-02», м.Львів, вул.Кульпарківська, 93 (ідентифікаційний код 32125630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільвер Груп Плюс», Сумська область, м.Конотоп, вул. Генерала Тхора, 61-а (ідентифікаційний код 37052138) 19907грн. 56коп. основного боргу, 1505грн. 34коп. пені та 372грн. 04коп. 3% річних та 1583грн. 70коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. В частині стягнення пені в розмірі 354грн. 87коп. - відмовити.

4. Видати позивачу ухвалу на повернення з державного бюджету зайво сплаченого за платіжним дорученням № 715 від 06.11.2012р. судового збору в розмірі 43грн. 50коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.

Повний текс рішення виготовлено

та підписано 31.01.2013р.