Рішення

від 21.11.2012 по справі 5023/4649/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2012 р.Справа № 5023/4649/12 вх.№4649/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Точприлад", вулиця Серпова, 4, місто Харків, 61166, код ЄДРПОУ 05796222;

до Приватної фірми "СПЕЙС", вулиця Механізаторська, 1-А, місто Харків, 61054, код ЄДРПОУ 21193629;

про стягнення заборгованості в сумі 39631,41 грн.

за участю представників сторін:

позивача -Лопатін В.В., довіреність від 06.11.2012р.;

відповідача -не з'явився;

За відсутності відповідного клопотання, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Точприлад", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватної фірми "СПЕЙС" про стягнення 39020,00грн. заборгованості з орендних платежів, 611,41грн. заборгованості по компенсації витрат за спожиту електроенергію та 1609,50грн. судового збору.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач (орендар) неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором оренди №1204 від 01.04.2012р., а саме щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів та компенсації орендодавцю (позивач) його витрат на забезпечення орендованого приміщення електроенергією.

Представник позивача 06.11.2012р. надав до суду супровідним листом (вх.№18309) документи для долучення до матеріалів справи, які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання 21.11.2012р. не направив, відзив на позов та витребуваних судом документів до суду не надав, хоча розгляд справи 07.11.2012р. був відкладений саме за клопотанням відповідача, яке представник відповідача підтримав в судовому засіданні 07.11.2012р., для надання йому часу для підготовки зазначених документів.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та заперечення проти них, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.04.2012р. між Відкритим акціонерним товариством «Точприлад»(Публічне акціонерне товариство «Точприлад», орендодавець) та Приватною фірмою «СПЕЙС»(орендар) укладено договір оренди №1204 (арк.спр. 13-15), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування в строки, на умовах та в порядку передбаченому даним договором приміщення на шостому поверсі, кімната №611, площею 51,0кв.м., в подальшому «об'єкти оренди», які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Серпова, 4 (п.1.1.). Призначенням «об'єктів оренди»є проведення своєї комерційної діяльності

Факт передачі приміщення позивачем відповідачу підтверджується матеріалами справи, а саме Актом приймання-передачі приміщення від 01.04.2011р. (арк. спр. 19).

Відповідно до п. 7.8. договору оренди, цей договір діє з 01.04.2011р. до 01.04.2012р. Додатковою угодою №5 від 01.09.2012р. до Договору (арк.спр. 18) сторони домовились продовжити строк дії Договору оренди №1204 від 01.04.2011р. до 31.10.2012р.

Відповідно до п. 5.2. Договору розмір плати за оренду приміщення складає 3166,67грн. в місяць, ПДВ 20% 633,33грн. Всього вартість оренди складає 3800,00грн. в місяць. Орендна плата включає компенсацію витрат орендодавця на забезпечення приміщення опаленням. Витрати орендодавця на забезпечення електроенергією приміщення включають в себе витрати на обслуговування і експлуатацію електроустановок, мереж, враховуючи втрати електроенергії на підстанції, в мережах і підлягають додатковій компенсації в розмірі 15% від спожитої електроенергії. Розмір компенсації за спожиту електроенергію, воду і каналізацію розраховується орендодавцем самостійно за кожен місяць на основі тарифів, встановлених комунальною службою згідно показників лічильників. Такий розрахунок може бути наданий орендарю за його вимогою протягом 3-х днів (п.5.4. Договору).

Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі п. 5.6. Договору сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 01.11.2011р. (арк.спр. 17), якою сторони встановили, що на підставі постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №140 від 30.09.2011р. про підвищення тарифів на теплову енергію доплата за опалення за орендовані приміщення складатиме 102,00грн. в місяць. Вартість оренди нежитлових приміщень на період опалювального сезону з 01.11.2011р. по 01.04.2012р. встановлюється в розмірі 3902,00грн., у т.ч. ПДВ 650,33грн.

Пунктом 1 Додаткової угоди №5 сторони встановили, що розмір плати оренди нежитлового приміщення в період з 01.09.2012р. по 31.10.2012р. складатиме 3902,00грн. в місяць в т.ч. ПДВ 20% в сумі 650,33грн.

Згідно з п. 4.2.3. Договору суборенди до обов'язків суборендаря входить, зокрема, своєчасно і в повному обсязі вносити суборендну плату та компенсацію за електроенергію в порядку передбаченому розділом 5 даного договору.

Позивач стверджує, що в порушення умов договору, відповідач в повному обсязі не сплачував орендну плату та вартість електроенергії, внаслідок чого у відповідача за період з січня 2012 року по жовтень 2012 року утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 39020,00грн. та вартості несплачених платежів за електроенергію в сумі 611,41грн., в зв'язку з чим позивач і звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 39631,41грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Договір оренди №1204 від 01.04.2011р. припинив свою дію 31.10.2012р.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України , судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України : доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 Господарського процесуального кодексу України , позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 39020,00грн. заборгованості з орендної плати та 611,41грн. заборгованості з відшкодування витрат на електроенергію, але матеріалами справи підтверджується сума заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 39456,08грн. (39020,00грн.+436,08грн.), оскільки з матеріалів справи вбачається, що заборгованість з орендної плати за період з січня 2012р. по жовтень 2012 року, тобто 10 місяців * 3902,00грн. = 39020,00грн., витрати за електроенергію - 436,08грн., хоча позивачем заявлено 611,41грн. заборгованості з витрат на електроенергію, але 1599,95грн. позивачем нараховано до сплати за період з січня 2012 року по вересень 2012 року, а відповідачем у відповідності до банківських виписок сплачено 1163,87грн. (836,27грн. та 327,60грн.) і доказів про заборгованість в сумі 175,33грн. витрат за електроенергію позивачем не надано, хоча і вказано в розрахунку (а.с.9), отже 1599,95грн. - 1163,87грн. (836,27грн. + 327,60грн.)= 436,08грн., тобто 175,33грн. витрат на електроенергію, заявлених до стягнення позивачем, не підтверджуються матеріалами справи, що є підставою для відмови в позові в цій частині.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та витрат на електроенергію, обгрунтовані, правомірні, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню частково -в сумі 39456,08грн., в решті позовних вимог суд відмовляє, оскільки в сумі 175,33грн. позовні вимоги не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватної фірми "СПЕЙС", вулиця Механізаторська, 1-А, місто Харків, 61054, п/р № 26001300200 в АТ банк «Меркурій», МФО 351663, код ЄДРПОУ 21193629, на користь Публічного акціонерного товариства "Точприлад", вулиця Серпова, 4, місто Харків, 61166, п/р № 26008761222 в ХФ ПАТ «Кредитпромбанк», МФО 350727, код ЄДРПОУ 05796222; - 39020,00грн. заборгованості з орендних платежів, 436,08грн. заборгованості по компенсації витрат за спожиту електроенергію та 1609,50грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні позовних вимог в сумі 175,33грн. відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 26.11.2012р.

Суддя Френдій Н.А.