Постанова

від 23.01.2013 по справі 2а/2370/4950/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року Справа № 2а/2370/4950/2012

16 год. 20 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Гаращенка В.В.,

при секретарі - Шалько І.П.,

за участю:

представників позивача: Таран Л.А. - в особі директора, Кирмана О.Д. - за довіреністю;

представника відповідача: Павленко М.В. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасибудінвест» до державної податкової інспекції в м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасибудінвест» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області від 16.07.2012 року №0003332301.

Представник позивача в судовому засіданні заявлений позов підтримав у повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог пояснив, що перевірка проводилась поверхнево без врахування всіх обставин, викладені в акті перевірки висновки є необґрунтованими та направленими на безпідставне зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість. Посилання відповідача на нікчемність господарських операцій між позивачем та його контрагентом не відповідають дійсності, оскільки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними. Позивачем виконані всі необхідні дії, передбачені чинним законодавством України, які дають право на формування податкового кредиту. Стосовно діяльності контрагента позивача представник зазначив, що за негативні наслідки має відповідати особа, яка допустила такі порушення, але аж ніяк не позивач, який є добросовісним платником податків і здійснює свою господарську діяльність в рамках, визначених законом. Так, договірні зобов'язання між позивачем та його контрагентом фактично виконані, що підтверджується відповідними документами і, відповідно, дає позивачу право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, тому з підстав викладеного оскаржуване рішення відповідача є неправомірним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні та в письмовому запереченні на адміністративний позов представник відповідача просила відмовити в його задоволенні повністю, зазначивши при цьому, що ревізори, діючи в межах чинного законодавства, в ході проведення перевірки правомірно встановили завищення позивачем сум податкового кредиту з ПДВ, оскільки до податкового кредиту не відносяться суми податку по операціях з суб'єктами господарювання, який здійснює фіктивну діяльність, крім того, за відсутність необхідних умов та наміру здійснення господарської діяльності укладений між позивачем та його контрагентом правочин має ознаки нікчемності, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, виписані в адресу позивача податкові накладні не підтверджують податкове зобов'язання, оскільки не мають статусу юридично значимих, тому в порушення вимог податкового законодавства ТОВ «Черкасибудінвест» неправомірно сформовано податковий кредит по операціях з суб'єктом господарювання ПП «Укрпромспецкомплект-3», що призвело до недоплати податку на додану вартість. Таким чином, виявлена фіктивність діяльності контрагента позивача вказує на відсутність у позивача права на податковий кредит з ПДВ за квітень 2012 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, в т.ч. покази свідка, надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасибудінвест» зареєстроване як суб'єкт господарювання - юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 21.07.2011 року, ідентифікаційний код 37787451, перебуває на обліку в ДПІ у м. Черкасах та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №200032042, виданого 28.02.2012 року.

Державною податковою інспекцією у м. Черкасах проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Черкасибудінвест» щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальником приватним підприємством «Укрпромспецкомплект-3» (код ЄДРПОУ 37787451) за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 16.07.2012 року №123/23-2/37787451.

За висновками вказаного акту ТОВ «Черкасибудінвест» порушено вимоги пп. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за квітень 2012 року в сумі 130706 грн.

16 липня 2012 року на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення за №0003332301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 130706 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 32676 грн.

В ході дослідження доказів по справі судом встановлено, що фактичною підставою для формування податкового кредиту позивача та винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки висновки про встановлення факту здійснення нікчемного правочину, а господарські операції з ПП «Укрпромспецкомплект-3» не спричинили реального настання правових наслідків.

За загальним правилом нікчемний правочин не породжує правових наслідків, що передбачено нормою статті 216 Цивільного кодексу України, на яку посилається відповідач, а тому такий правочин підлягає виключенню з податкового обліку. При цьому виключення нікчемного правочину з податкового обліку повинно відбуватися в усіх учасників такого правочину.

До такого висновку відповідач дійшов в зв'язку з тим, що у контрагента позивача ПП «Укрпромспецкомплект-3» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби для належного виконання договірних зобов'язань, а господарські операції не направлені на настання реальних наслідків, що відповідно, підтверджує безпідставність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Крім того, співробітниками відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ ГВПМ ДПІ у м. Черкасах, в ході проведення комплексу оперативно-розшукових заходів та в результаті реалізації матеріалів оперативно-розшукової справи задокументовано та припинено діяльність групи осіб, які організовували та забезпечили діяльність «конвертаційного центру», організатором якого являвся ОСОБА_4, який спільно з співучасниками створили без наміру здійснення статутної діяльності ряд підприємств в т.ч. і ПП «Укрпромспецкомплект-3». З метою реалізації оперативних матеріалів, СУ ДПС в Черкаській області 18.07.2012 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, тому на основі викладених вище тверджень відносно контрагента позивача відповідачем зроблені висновки про порушення податкового законодавства ТОВ «Черкасибудінвест».

Оцінюючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і, відповідно, винесених на його підставі спірних рішень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

До матеріалів справи позивачем надані первинні документи на підтвердження реальності здійснених господарських операцій по виконанню договірних умов (будівельних робіт спецтехнікою), фактичне вчинення яких ставиться під сумнів відповідачем.

Судом встановлено, що позивач виступав генеральним підрядником по виконанню ряду будівельних робіт для культурно-оздоровчого комплексу ТОВ «Селена» по вул. Дахнівська, 21 в с. Свидівок, Черкаського району Черкаської області.

В свою чергу, як пояснив представник позивача через відсутність власної спецтехніки, між позивачем та ПП «Укрпромспецкомплек-3» укладений договір №01/04 від 01.04.2012 року по наданню послуг автокрана грузоп. 10т, автомобілів самоскидів, екскаватора 0,65 м3, екскаватора 0,25 м3, бульдозера 108 к.с., гідромолота, автомобілів грузоп. 5 т., автомобілів КАМАЗ, компресора пересувного подача 2,2 м3/хв., компресора пересувного подача 5 м3/хв., котка самохідного масою 8 т.

В результаті отриманих послуг, загальну вартість використання спецтехніки склала 784234 грн. 56 коп., в т.ч. ПДВ 130705 грн. 76 коп.

Для підтвердження факту виконання послуг позивачем надані такі документи як протокол погодження договірної ціни на послуги механізмів, акти прийому-передачі наданих послуг №У-2704/56 від 13.04.2012 року, №У-2704/100, №У-2704/101, №У-2704/102, №У-2704/103, №У-2704/104, №У-2704/105, №У-2704/106, №У-2704/107, №У-2704/108, №У-2704/109, №У-2704/110, №У-2704/111, №У-2704/112, №У-2704/113 від 28.04.2012 року, банківський документ в підтвердження оплати виконаних робіт.

Крім того, в підтвердження фактичного надання послуг надано довідки ТОВ «Селена» (замовника будівельних робіт) №6 від 15.01.2013 року, відповідно до якої ТОВ «Селена» підтверджує, що ТОВ «Черкасибудінвест» виконувало комплекс будівельних робіт по будівництву ІІ черги оздоровчого комплексу з використанням спеціальної техніки, також позивачем надана довідка за підписом директора ПП «Техногравіс», (підприємство яке здійснювало технічний нагляд за будівництвом), якою також підтверджено використання позивачем на будівництві спеціальної техніки.

Також за клопотанням позивача в судовому засіданні в якості свідка допитано директора ПП «Укрпромспецкомплект-3» ОСОБА_4, який пояснив, що з метою виконання укладеного з позивачем договору, в свою чергу уклав договір з ТОВ «Енергія-сила», яке мало в наявності спеціальну техніку, необхідну для виконання будівельних робіт для позивача. Питання щодо якості та об'єму замовлених робіт не виникало, тому в результаті оплати наданих послуг та підписання актів виконаних робіт договірні зобов'язання між ПП «Укрпромспецкомплект-3» та ТОВ «Енергія-сила» вважалися виконаними.

В свою чергу ПП «Укрпромспецкомплект-3» виписані позивачу податкові накладні від 13.04.2012 року №56, від 28.04.2012 року №№100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 111, 112, 113, на підставі яких ТОВ «Черкасибудінвест» включено 130705 грн. 76 коп. ПДВ до складу податкового кредиту за квітень 2012 року.

Пунктом 201.8 с. 208 Податкового кодексу України, зазначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Отже, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник даного податку у передбаченому законом порядку.

ПП «Укрпромспецкопмлект-3т» за період з 05.05.2001 року по 10.07.2012 року було зареєстровано як платник ПДВ. Однак суд звертає увагу, що господарська операція з указаним підприємством, в результаті здійснення якої сума ПДВ віднесена до податкового кредиту, мала місце у квітні 2012 року, тобто до анулювання свідоцтва.

Таким чином, в період існування господарських відносин позивача з ПП «Уркпромспецкомплект-3» і отримання податкової накладної, контрагент був зареєстрований державною податковою службою, мав статус платника ПДВ.

Отже, позивач як покупець (замовник) послуг, зареєстрований як платник ПДВ, має право на включення до податкового кредиту відповідних витрат.

За даними Єдиного державного реєстру директор ПП «Укрпромспецкомплект-3» та уповноважена особа від даного підприємства на вчинення юридичних дій, в тому числі підписання договорів та первинних документів, на квітень 2012 року був ОСОБА_4

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Водночас, податкова інспекція стверджує, що документи, складені від імені ПП «Укрпромспецкомплект-3», не несуть належного юридичного навантаження і не підтверджують факт виконання вказаним товариством робіт.

Підставою для таких висновків стало те, що СУ ДПС в Черкаській області 18.07.2012 року порушено кримінальну відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 206 КК України.

В спростування наведеного до матеріалів справи надано постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.07.2012 року, якою скасовано постанову про порушення кримінальної справи стосовно директора ПП «Укрпромспецкомплект-3» ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а також постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.08.2012 року про скасування постанови слідчого управління ДПС в Черкаській області від 18.07.2012 року про порушення кримінальної справи стосовно директора ПП «Укрпромспецкомплект-3» ОСОБА_4 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст.205 КК України та ухвалу апеляційного суду Черкаської області, якою залишено без змін постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.08.2012 року.

Таким чином відносно посилань відповідача на порушення кримінальної справи, суд зазначає наступне.

Доказом наявності вини сторони у формі умислу може бути лише вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили.

Постанови про порушення кримінальних справ, пояснення осіб чи притягнення осіб в якості обвинувачених по кримінальній справі не є допустимими доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки згідно з положеннями ст. 323 КПК України суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. При цьому, згідно ст. 76 КАС України, пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами в справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України лише вирок суду в кримінальній справі або постанова суду про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

На момент розгляду даної справи відсутні будь-які судові рішення про притягнення до відповідальності чи вироки суду у кримінальній справі, які набрали законної сили та мають значення для розгляду спору по суті.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Укрпромспецкомплект-3» виконало покладені на нього договірні зобов'язання, що підтверджується актами виконаних робіт, довідками про підтвердження використання спецтехніки, тоді як з боку позивача в свою чергу надано суду доказ виконання договірних зобов'язань в частині оплати, надано суду акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3, підписаних позивачем та ТОВ «Селена», що свідчить про реальність здійснення господарської операції.

На думку суду, порядок та спосіб виконання контрагентом своїх договірних зобов'язань, ким та за рахунок яких ресурсів вони виконані, а також належне чи неналежне виконання контрагентом обов'язків, покладених на нього законом як на суб'єкта господарської діяльності - як то подача звітності, сплата податків та інше, не впливає на дійсність та значимість господарської операції для самого позивача, оскільки така операція фактично мала місце і направлена на досягнення конкретної економічної та господарської мети.

Вказана обставина спростовує висновок відповідача про наявність умислу позивача, направленого на вчинення дій для отримання податкової вигоди в частині штучного формування податкового кредиту.

Сторони виконали свої зобов'язання за вказаним договором, що спростовує твердження відповідача стосовно того, що правочин не був направлений на реальне настання правових наслідків. Їх належне виконання підтверджується відповідними документами.

Отже, порушень законодавства при здійсненні господарських операцій згідно договору не встановлено, що свідчить про його наповненість належним юридичним змістом і тягне за собою настання передбачених законом правових наслідків, зокрема, в частині оподаткування податком на додану вартість.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, зокрема, вичерпний перелік таких податків і зборів та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс).

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Розділом V Кодексу регулюється порядок нарахування та сплати податку на додану вартість.

Відповідно до приписів пункту 198.1 ст. 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в тому числі і в разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 Кодексу визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно частини 2 пункту 198.3 статті 198 Кодексу право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За нормами пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що первинні документи позивача оформлені у відповідності до вимог законодавства, а тому являються підставою для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Оскільки на момент виконання господарських операцій контрагент позивача мав статус платника податку на додану вартість та дійсне свідоцтво платника ПДВ, відповідно, зазначений суб'єкт господарювання мав право видавати податкові накладні, адже таке право надано Законом лише для осіб, що зареєстровані в якості платника податку на додану вартість.

Отже, податкова накладна по вищенаведеній операції виписана особою, яка являлась платником податку на додану вартість станом на момент спірних правовідносин, підприємство-контрагент під час здійснення господарських операцій перебувало на обліку в органах ДПІ, на час вчинення угод знаходилося в ЄДРПОУ. Доказів зворотного в акті не надано, даний факт нічим не спростовано.

Стосовно висновків за результатами перевірки ПП «Укрпромспецкомплект-3», суд зазначає наступне.

Порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки, у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Зміст договору, укладеного між позивачем та його контрагентом, не суперечить актам цивільного законодавства, фактів, які свідчили б про те, що предмет договору не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору, судом не встановлено, вказаних доказів у відповідності до положень статті 71 КАС України відповідачем не надано.

Суд звертає увагу, що в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» Вищий адміністративний суд України зазначив: «…у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття «добросовісний платник податків». Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві.

Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, в розумінні статей 69, 70 КАС України, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: відсутність фактичного здійснення господарський операцій, замовлення позивачем робіт у контрагентів які систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету, не надано доказів наявності обізнаності позивача стосовно діяльності один одного або їх взаємопов'язаності, тощо.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної є достатніми підставами для формування податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Таким чином, суд вважає наявними підстави для правомірного формування податкового кредиту з ПДВ за період, що перевірявся.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а тому зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що з'явленні в адміністративному позові вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 16.07.2012 року №0003332301 - скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасибудінвест» 1633 (одну тисячу шістсот тридцять три) грн. 82 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01 лютого 2013 року.

Суддя В.В. Гаращенко