Постанова

від 25.10.2012 по справі 1170/2а-3004/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2012 року Справа № 1170/2а-3004/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря Бондар Я. Г. та представників:

позивача: Наговського С.М.

відповідача: Панасенко І.Б.

за позовомПриватного підприємства «Стройгарант - ВТ» доКіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПС провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ПП «Стройгарант -ВТ» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення -рішення Кіровоградської ОДПІ №0000930222 та №0000920222 від 30.08.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками проведеної позапланової перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення п.п. 198.2, 198.3, п.п. 1986 п. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, а саме заниження суми ПДВ за серпень 2011 р. в сумі 72282,00 грн. та порушення вимог пп. 138.2, 138.4, 138.8 ст. 138 та п.п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України ПП «Стройгарант -ВТ »в зв'язку з чим податковий орган збільшив суму податкового зобов'язання на суму 173476,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, надавши суду заперечення, які обґрунтовані тим, що правочини щодо постачання ТОВ «Компанія Тегра» товарів мають ознаки фіктивності, оскільки ТОВ «Компанія Тегра»не маює необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів що свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПП «Стройгарант - ВТ» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 №578204 (а.с.176) та згідно свідоцтва №200062389 зареєстроване платником податку на додану вартість (а.с.79).

На підставі наказу №1104 від 09.08.2011 р. посадовою особою податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку за результатами якої складено акт №97/22-2/35084393 від 16.08.2012 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Стройгарант - ВТ»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Тегра»з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. (далі акт перевірки, а.с.7-13).

За результатами перевірки Кіровоградською ОДПІ винесено податкові повідомлення -рішення від 30.08.2012 р. № 0000920222 та №0000930222, якими збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток у сумі 173476,00 грн. (а.с.14-15).

Судом встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято внаслідок неправомірного, на думку відповідача, формування податкового кредиту безпідставного включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування витрати по придбаню товарів по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Тегра», угоди якого визнані нікчемними.

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган дійшов висновку про нікчемність господарських операцій з ТОВ «Компанія Тегра»в зв'язку з чим збільшив грошове зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р.

Позивач, як на доказ реальності господарських операцій надав первинні документи, які супроводжували господарські операції між ним та ТОВ «Компанія Тегра».

Відповідно до акту перевірки, посадовими особами встановлено порушення з боку позивача п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 72282,00 грн. та п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 83124 грн.

Кіровоградською ОДПІ на підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення -рішення № 0000920222 та № 0000930222 від 30.08.2012 року, яким зобов'язано позивача сплатити 90352, 00 грн. за платежем податок на додану вартість в тому числі 18070,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 14) та 83124,00 грн. за платежем податок на прибуток (а.с. 15).

Суд, не погоджується з висновками, що були зроблені спеціалістами Кіровоградської ОДПІ виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 22.07.2011 року між ТОВ «Компанія Тегра» (постачальник) та ТОВ «Стройгарант - ВТ»(покупець), укладено договір поставки №22/07-11, за яким, постачальник зобов'язується передати товар покупцю у власність що взначається у рахунку-фактурі, видатковій накладній (а.с. 16-17).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем включено до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних виписаних ТОВ «Компанія Тегра» (а.с. 19,21,23).

Оплата товару та фактичне його отримання підтверджується видатковими накладними (а.с. 18,20,22), платіжними дорученнями (а.с. 86), виписками по особовому рахунку (а.с. 126-147).

Також встановлено, що вищевказана продукція використовувалась позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується договором підряду №25-11 від 18.07.2011 року (а.с. 24-26), відповідно до умов якого позивачем проводились будівельно-монтажні роботи по об'єкту: «Капітальний ремонт ЗОШ №4, вул. Калініна, 18, м. Кіровоград», договірної ціни, локального кошторису, підсумковою відомістю ресурсів до локального кошторису, підсумковою відомістю ресурсів, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, відомістю витрачених ресурсів витрат підрядника (а.с. 27-60).

Позиція податкового органу про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «Компанія Тегр໴рунтується на матеріалах перевірки, проведеної Алчевською ОДПІ в Луганській області, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року (акт № 317/231-37288388 від 10.02.2012 р.) , у висновках якого зазначено, що встановлено відсутність документального підтвердження податкових зобов'язань та податкового кредиту (а.с. 103-111).

Відповідно до пп.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Щодо визнання договору між позивачем та ТОВ «Компанія Тегра»нікчемним, то суд, надавши оцінку представленим доводам, дійшов висновку про відсутність у податкового органу підстав для цього. Суд вважає за необхідне зазначити, що при визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

Більш того, покупець не може нести відповідальність не тільки за несплату податків продавцями своїх постачальників, а й за несплату податків продавцями своїх постачальників і за можливу недостовірність відомостей про таких продавців, включених до Єдиного державного реєстру.

Суд враховує також те, що посилання Кіровоградської ОДПІ на неможливість підтвердити факт сплати такими особами зобов'язань до бюджету, а не на відсутність такої сплати взагалі, що з огляду на строки зберігання інформації щодо платників податків та повноважень відповідача щодо дослідження і виявлення фактів сплати податків або відсутності такої сплати не може заслуговувати на увагу.

Більш того, у разі якщо ж такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку в другій ланці ланцюга господарських операцій права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові №06/47 від 11.10.2006 року .

Реальність господарських операцій, за результатами яких у позивача виникло право на податковий кредит, перевірена відповідачем та знайшла підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Кіровоградська ОДПІ не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій, обізнаності позивача щодо діяльності осіб з контрагентами своїх постачальників та контрагентів зі своїми постачальниками, зокрема щодо створення їх із протиправною метою і несплати ними податків, наявність зговору на вилучення коштів державного бюджету шляхом безпідставного одержання відшкодування ПДВ тощо. Суду також не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши суми податку на додану вартість в ціні товарів (робіт, послуг), отримав податкову накладну, складену належним чином, суд погоджується з позицією ПП «Стройгарант -ВТ»щодо правомірності віднесення до податкового кредиту таких сум податку на додану вартість.

Судом також приймається до уваги, що згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам та вимогам ст.71 КАС України відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень №0000930222 та №0000920222 від 30.08.2012, якими зобов'язано позивача сплатити 90352,00 грн. за платежем податок на додану вартість в тому числі 18070,00 грн. за штрафними (фінансовими) та 83124,00 грн. за платежем податок на прибуток .

Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування, позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Приватного підприємства «Стройгарант - ВТ»задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.08.2012 р. №0000930222 про сплату 83124,00 грн., та податкового повідомлення -рішення від 30.08.2012 р. №0000920222 про сплату 72282,00 грн. основного платежу та 18070,00 грн. штрафних санкцій.

3. Зобов'язати Державну казначейську службу у Кіровоградській області стягнути на користь Приватного підприємства «Стройгарант -ВТ»код ЄДРПОУ 35084393 судові витрати в сумі 1734,76 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Р.В. Жук