Постанова

від 28.01.2013 по справі 813/261/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2013 року № 813/261/13-а

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Сасевича О.М.

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

за участю сторін:

представника позивача Цицик О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю Спортивний клуб «Л-Проф-Електрон» про арешт коштів на рахунках платника податків,-

В С Т А Н О В И В :

10 січня 2013 року Державна податкова інспекція у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Спортивний клуб «Л-Проф-Електрон» (надалі - ТзОВ СК «Л-Проф-Електрон») з позовними вимогами про накладення арешту на кошти ТзОВ СК «Л-Проф-Електрон», що знаходяться у банківських установах, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідача наявна заборгованість по податку на прибуток, пені за несвоєчасну сплату, по податку на додану вартість, по податку на доходи фізичних осіб, по податку з власників транспортних засобів та із комунального податку на загальну суму 20 217,72 грн. Вказує, що на даний час суми податків відповідача є узгодженими та у встановлені строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу. Оскільки вжиті податковим органом заходи, передбачені чинним законодавством, щодо погашення податкової заборгованості не мали позитивних результатів і не призвели до погашення податкового боргу, позивач звернувся із вказаним адміністративним позовом до суду.

Згідно ухвали судді від 10.01.2013 року, провадження у даній адміністративній справі відкрито.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання, що було призначене на 28.01.2013 року не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про дату, час і місце його проведення. Надіслані рекомендованою кореспонденцією відповідачу за зареєстрованим місцезнаходженням копії ухвал про відкриття провадження і закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, разом з витягом про процесуальні права та обов'язки сторін, повернулися з відміткою поштового відділення на конверті «за терміном зберігання».

Згідно ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, суд вважає, що вжив передбачені законодавством заходи з метою забезпечити участь відповідача у розгляді справи та надати йому можливість висловити свою правову позицію з приводу заявленого позову, якою він, у підсумку, так і не скористався. Суд, взявши до уваги думку представника позивача щодо можливості розпочати судовий розгляд за даною явкою, а також зваживши на дозволені законом строки розгляду справи, ухвалив на підставі ст.ст.71, 128 КАС України розглянути спір на підставі наявних у ній доказів без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з настпних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ СК «Л-Проф-Електрон» зареєстроване у встановленому законом порядку як юридична особа (код ЄДРПОУ - 19331840).

Відповідача взято на облік платника податку в ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС 26.08.1998 року за №19331840, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податку від 03.12.2012 року №2344/10/18-2017 (Форма №4-ОПП).

Відповідно до довідки ДПІ у Залізничному районі м.Львова від 29.11.2012 року №23427/10/20-30, а також згідно даних карток особових рахунків та відомостей про сплату, по Товариству, станом на 29.11.2012 року, обліковується заборгованість по платежах до бюджету у загальній сумі 20 217,72 грн., у тому числі: по податку на прибуток у сумі 4 922,11 грн. (виник внаслідок донарахованого основного платежу за актом перевірки та винесеного на його підставі податкового повідомлення-рішення №0004791501 від 06.06.2011 року у сумі 4 728,51 грн., податкової декларації №63759 від 08.08.2011 року - 88,00 грн., штрафної санкції згідно податкового повідомлення-рішення №0012401501 від 21.10.2011 року - 17,60 грн., податкової декларації №79750 від 01.01.2011 року - 88,00 грн.) і пені за несвоєчасну сплату - 1,26 грн., по податку на додану вартість у сумі 72,11 грн. (виник внаслідок донарахованих штрафних санкцій згідно акта перевірки та податкового повідомлення-рішення №0000711502 від 26.01.2010 року), по податку на доходи фізичних осіб у сумі 15 167,14 грн. (виник згідно самостійно поданої відповідачем податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року №18046 від 20.03.2011 року), по податку з власників транспортних засобів в сумі 50,00 грн. (згідно розрахунку №6984 від 19.02.2009 року) та із комунального податку - 5,10 грн. (згідно розрахунку №114933 від 09.02.2011 року).

Саттею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - це державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із п.41.5 ст.41 ПК України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до абзацу 1 пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобовязаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Таким чином, грошові зобов'язання, визначені, зокрема, поданими деклараціями, вважаються узгодженими. Разом з тим, вказана сума грошових зобов'язань платником податків не сплачена.

Згідно з абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкові вимоги були направлені відповідачу на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підпунктом 6.2.3 пунктом 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Із матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС сформовано та направлено на адресу відповідача першу податкову вимогу форми «Ю1» №1/79 від 18.01.2010 року на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобов'язаннями - 50,00 грн. та другу податкову вимогу форми «Ю2» №2/217 від 24.02.2010 року на суму 50,00 грн.

Окрім цього, суд звертає увагу, що з метою належного вручення даних податкових вимог ДПІ у Залізничному районі м.Львова було складено акти №5 від 20.01.2010 року та №14 від 27.02.2010 року про розміщення таких вимог на дошці податкових оголошень.

Як пояснила представник позивача у судовому засіданні, оскільки заборгованість відповідача перед бюджетом починаючи з 2009 року мала тенденцію до зростання, а відтак інші податкові вимоги податковим органом не виносились.

Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» №2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року, заступником начальника ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС винесено рішення від 29.021.2010 року №1597/10/24-030 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема, корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до пункту 87.2 пункту 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно п.87.9 ст.87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

У відповідності до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із довідкою органу ДПІ від 03.12.2012 року №23644/18-2009, ТзОВ СК «Л-Проф-Електрон» має відкриті рахунки в установах банків, а саме: в ПАТ «Фольксбанк» №26003000001906 (долар США), №26003000001906 (українська гривня), МФО 325213, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про накладення арешту на рахунки відповідача, що знаходяться в установах банків.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, з метою виявлення майна боржника - ТзОВ СК «Л-Проф-Електрон», надсилалися запити в Обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» - про наявність нерухомого майна, у Головне управління Держкомзему у Львівській області - про наявність земельних ділянок у власності і користуванні та у Територіальне управління «Держгірпромнагляду» по Львівській області про наявність зареєстрованих великотоннажних автомобілів та інших транспортних засобів.

Згідно довідки Територіального управління «Держгірпромнагляду» у Львівській області від 29.12.2011 року вих. №2-02-02/3388, за відповідачем технологічних транспортних засобів не зареєстровано.

У листі директора ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 28.12.2011 року №12456 вказано, що згідно даних Реєстру прав власності на об'єкти нерухомого майна станом на 15.12.2011 року інформаціє щодо реєстрації об'єктів нерухомого майна у м.Львові за ТзОВ СК «Л-Проф-Електрон» бюро не володіє.

Із листа-відповіді Головного управління Держкомзему у Львівській області №01-16/3-101 від 05.01.2012 року вбачається, що згідно з даними управлінь Держкомзему у районах та містах Львівської області земельних ділянок у власності і у користуванні ТзОВ СК «Л-Проф-Електрон» не території області не зареєстровано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутня наявність будь-якого майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу боржника.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.ст.11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оскільки у судовому засіданні було встановлено наявність у ТзОВ СК «Л-Проф-Електрон» податкового боргу перед бюджетом, щодо погашення якого позивачем вживались заходи його погашення, а також враховуючи відсутність інших джерел для здійснення такого погашення, суд приходить до переконання щодо необхідності задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та застосувати арешт коштів на рахунках відповідача у банках в межах суми податкового боргу.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 128, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Спортивний клуб «Л-Проф-Електрон» (місцезнаходження: м.Львів, вул.Стороженка, 25А, ідентифікаційний код 19331840), які знаходяться на рахунках в банках, що обслуговують такого платника податків в межах суми податкового боргу у розмірі 20 217 (двадцять тисяч двісті сімнадцять) грн. 72 коп.:

-ПАТ «Фольксбанк» №26003000001906 (долар США) МФО 325213;

-ПАТ «Фольксбанк» №26003000001906 (українська гривня), МФО 325213.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М .

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 лютого 2013 року.