Рішення

від 15.01.2013 по справі 5023/5849/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р.Справа № 5023/5849/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Шевченко А.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югран", с. Пісочин до Ізюмської міської ради, м. Ізюм про визнання недійсним рішення, зобов'язання укласти договір оренди за участю представників сторін:

позивача - Статівко О.Є. дов. від 16.10.2012 року

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Юрган", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Ізюмської міської ради, у відповідності до якої позивач просить суд визнати неправомірним та недійсним рішення 28 сесії 6 скликання Ізюмської міської ради № 1185 від 31.05.2012 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Югран" в укладанні договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 184,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в межах території Ізюмської міської ради в районі вул. Чапаєва; зобов'язати Ізюмську міську раду, на найближчій сесії розглянути та прийняти рішення про затвердження «Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які надаються в оренду (із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності) Товариству з обмеженою відповідальністю "Югран" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та території Ізюмської міської ради Харківської області», передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Югран" в оренду строком на 15 років вказаних земельних ділянок, орієнтовною площею 184,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в межах Ізюмської міської ради в районі вул. Чапаєва, та укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Югран" договору оренди вказаних земельних ділянок; зобов'язати Ізюмську міську раду укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Югран" строком на 15 років договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, загальною площею орієнтовно 184,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в межах Ізюмської міської ради в районі вул. Чапаєва; у разі неприйняття Ізюмською міською радою на найближчий сесії рішення про затвердження «Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які надаються в оренду (із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності) Товариству з обмеженою відповідальністю «Югран» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та території Ізюмської міської ради Харківської області», передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Югран" в оренду строком на 15 років вказаних земельних ділянок, орієнтовною площею 184,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в межах Ізюмської міської ради в районі вул. Чапаєва, та укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Югран" договору оренди вказаних земельних ділянок, вважати договір оренди вказаної земельної ділянки з ТОВ "Югран" укладеним з моменту набрання рішенням господарського суду у цій справі законної сили. Крім того, позивач просить суд, в порядку ст.ст. 66,67 ГПК України, вжити заходи до забезпечення позовної заяви шляхом заборони Ізюмській міській раді Харківської області вчиняти будь-які дії, які стосуються передачі у власність, в користування або в оренду спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 184,5 га, які розташовані в межах території Ізюмської міської ради в районі вул. Чапаєва, іншим особам.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 15.01.2013 підтримував позовні вимоги та заяву про забезпечення позову у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та додатково наданих письмових пояснень по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, по час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою зазначеною у позовній заяві, що підтверджується відмітка про направлення ухвали на зворотному боці ухвали та повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами та у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішення 2 сесії 5 скликання Ізюмської міської ради № 0016 від 11.05.2006 року «Про розгляд звернення ТОВ "Югран" про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земель сільськогосподарського призначення», ТОВ "Югран" був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду терміном на 12 років земельних ділянок сільськогосподарського призначення, загальною площею орієнтовно 200 га, для ведення "товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в межах Ізюмської міської ради в районі вул. Чапаєва. Пунктом 2 вказаного рішення Ізюмська міська рада зобов'язала ТОВ "Югран" у термін до 01.09.2006 року подати на розгляд Ізюмської міської ради проект землеустрою вказаних земельних ділянок.

17.08.2006 року, для виконання комплексу землевпорядних та кадастрових робіт по проекту землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок в оренду, директор ТОВ "Югран" Трач Я.І. уклав відповідний договір № 6.19 з суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Тупік О.Д.

12.04.2007 року між Ізюмською міською радою та ТОВ "Югран" був укладений попередній договір № 16 про укладення договору оренди вказаних земельних ділянок, відповідно до умов якого сторони зобов'язалися протягом 2007 року, але не пізніше 31.12.2007 року, укласти договір оренди вказаних земельних ділянок, а ТОВ "Югран" зобов'язалося за власні кошти виготовити проектно-технічну документацію, необхідну для укладення цього договору оренди землі.

11.12.2007 року ТОВ "Югран" листом за вих. № 25 звернулося до Ізюмської міської ради з клопотанням продовжити термін дії попереднього договору № 16 від 12.04.2007 року, до 30.06.2008 року та підготувати додаткову угоду до цього договору, у зв'язку з затримкою оформлення документації по узгодженню меж земельних ділянок та сервітутів і обмежень.

За результатами розгляду вказаного листа ТОВ "Югран", постійна депутатська комісія з питань регулювання земельних відносин та охорони довкілля Ізюмської міської ради 12.12.2007 року вирішила рекомендувати ТОВ "Югран" подати на погодження міському голові текст договору оренди землі, підготовлений разом з фахівцями виконавчого комітету Ізюмської міської ради.

14.05.2007 року за вих. № 14/5-1 ТОВ "Югран" звернулось до Ізюмської міської ради з клопотанням щодо продовження терміну дії рішення Ізюмської міської ради № 0016 від 11.0512006 року, у зв'язку з тим, що проект землеустрою знаходиться на стадії розробки, оскільки з відповідних інстанцій не одержані висновки по проекту відведення земельних ділянок.

Рішенням 20 сесії 5 скликання Ізюмської міської ради № 1096 від 26.06.2007 року рішення № 0016 від 11І05.2006 року було змінено та ТОВ "Югран" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, загальною площею орієнтовно 184,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в межах Ізюмської міської ради в районі вул. Чапаєва. ТОВ "Югран" зобов'язано у термін до 01.10.2007 року подати на розгляд Ізюмської міської ради проект землеустрою вказаних земельних ділянок.

01.06.2009 року ТОВ "Югран" повторно звернулось до Ізюмської міської ради з клопотанням щодо продовження терміну дії рішення Ізюмської міської ради № 0016 від 11.05.2006 року, у зв'язку з погодженням та підписанням додатків до акту встановлення та погодження меж з АК "Харківобленерго".

Рішенням 62 сесії 5 скликання Ізюмської міської ради № 3166 від 30.06.2009 року термін дії рішення № 0016 від 11.05.2006 року та термін дії рішення № 1096 від 26.06.2007 року було поновлено на один рік.

Відповідно до плану відведення земельних ділянок та креслення перенесення меж земельних ділянок в натурі, які маються у вищевказаному проекті землеустрою, передачі в оренду ТОВ "Югран" підлягало три земельні ділянки, а саме: Земельна ділянка № 1 - кадастровий номер 6310400000:95:002:0005, загальна площа 55,4130 га, з них рілля - 54,6594 га, дорога - 0,4710 га, сторонні землекористувачі: пам'ятки археології - 0,2826 га.; Земельна ділянка № 2 - кадастровий номер 6310400000:95:002:0006, загальна площа 70,0627 га, з них рілля - 68,6993 га, дорога - 0,4385 га, сторонні землекористувачі: ЛЕМ - 0,0068 га, пам'ятки археології - 0,9181 га.; Земельна ділянка № 3 - кадастровий номер 6310400000:96:001:0001, загальна площа 59,0167 га, з них рілля - 59,0137 га, сторонні землекористувачі: ЛЕМ - 0,0030 га.

Розроблений суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Тупік О.Д. проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в установленому порядку був узгоджений: відділом земельних ресурсів у місті Ізюмі Харківської області Головного управління земельних ресурсів у Харківській області Державного агентства земельних ресурсів України, що підтверджується висновком № 314 від 25.03.2008 року; відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, що підтверджується висновком № 066-К від 29.09.2006 року.; управлінням культурі і туризму Харківської обласної державної адміністрації, що підтверджується висновком № 08-20/1198 від 19.04.2007 року; Ізюмською районною санітарно-епідемюлогічною станцією, що підтверджується висновком № 38 від 26.04.2007 року; державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, що підтверджується висновком № 10-20-139 від 24.01.2007 року.

Обмінний файл, тобто електронний документ уніфікованої форми для обміну інформацією, яка використовується при веденні Поземельної книги та книги записів реєстрації договорів оренди землі в електронному вигляді, державного земельного кадастру і здійсненні топографо-геодезичних робіт, а також робіт із землеустрою вказаних земельних ділянок, був прийнятий 03.09.2010 року Харківською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» за № 21.14.96572.

У зв'язку із закінченням розробки проекту землеустрою, 22.11.2010 року ТОВ "Югран" за вих. № 15/11-1 звернулось до Ізюмської міської ради з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення строком на 15 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 184,5 га, що розташовані в межах міста Ізюму в районі вулиці Чапаєва, та передачу цих земельних ділянок в оренду без їх грошової оцінки, яка буде отримана пізніше в стислий термін, оскільки відділ Держкомзему у м. Ізюму Харківської області технічно не може видати цю нормативну грошову оцінку земель, а у ТОВ "Югран" закінчується строк дії реєстраційних карток на ці земельні ділянки.

Рішенням 5 сесії 6 скликання Ізюмської міської ради № 0168 від 24.12.2010 року розгляд вказаного звернення ТОВ "Югран" перенесено на термін, що необхідний для подачі до Ізюмської міської ради нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок. Вказаним рішенням ТОВ "Югран" запропоновано у місячний строк подати до Ізюмської міської ради вказану нормативну грошову оцінку земельних ділянок, а після її подання Ізюмська міська рада у місячний строк повторно розгляне проект землеустрою по суті.

24.11.2010 року ТОВ "Югран" за вих. № 24/11-2, згідно вимог ст. 23 Закону України «Про оцінку земель», звернулось до відділу Держкомзему у м. Ізюму Харківської області з клопотанням щодо надання витягу з нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення загальною площею 184,5 га, що розташовані в межах території Ізюмської міської ради.

Листом за вих. № 2262 від 14.12.2010 року відділ Держкомзему у м. Ізюму Харківської області відмовив ТОВ "Югран" в наданні відповідного витягу з нормативної грошової оцінки вказаних земель, оскільки в проекті землеустрою відсутнє рішення Ізюмської міської ради про затвердження даного проекту землеустрою та передачу в користування земельних ділянок. Вказаним листом відділ Держкомзему у м. Ізюму Харківської області також повідомив позивача, що Ізюмська міська рада станом на 14.12.2010 року не передала до відділу Держкомзему у м. Ізюму Харківської області «Технічну документацію з грошової оцінки земель міста Ізюм Харківської області».

За таких обставин, ТОВ "Югран" 25.05.2011 року за вих. № 10 спрямувало до Ізюмської міської ради інформаційний запит з клопотанням надати інформацію стосовно наявності у Ізюмської міської ради «Технічної документації з грошової оцінки земель міста Ізюм Харківської області», надати інформацію стосовно грошової нормативної оцінки земельних ділянок, які надаються в оренду ТОВ "Югран", та надати інформацію стосовно затвердження або не затвердження проекту землеустрою щодо відведення ТОВ "Югран" земельних ділянок, які надаються в оренду.

Листом за вих. № 2161 від 01.06.2011 року Ізюмська міська рада повідомила ТОВ "Югран", що вказаний інформаційний запит був надісланий для виконання до Комунального підприємства «Проектне бюро міста Ізюму», оскільки згідно з рішенням 5 сесії Ізюмської міської ради 6 скликання від 24.12.2011 року № 0145, технічну документацію з грошової оцінки земель міста Ізюму було передано до вказаного Комунального підприємства, на яке покладено обов'язки оператора з надання послуг по видачі «Довідок про грошову нормативну оцінку земельних ділянок користувачів, орендарів та власників земельних ділянок в межах території міста Ізюму».

Листом за вих. № 114 від 19.04.2011 року Комунальне підприємство «Проектне бюро міста Ізюму» повідомило ТОВ "Югран", що програмний комплекс оцінки нормативно-грошової вартості землі м. Ізюму не розрахований на оцінку земель сільськогосподарського призначення, у зв'язку з чим рекомендовано звернутися до установ обласного або регіонального рівня, які мають ліцензію на виконання робіт з нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

14.04.2011 року ТОВ "Югран" за вих. № 14/4-1 повторно звернулось до Ізюмської міської ради з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 184,5 га, що розташовані в межах міста Ізюму в районі вулиці Чапаєва, та передачу цих земельних ділянок в оренду строком на 15 років.

Рішенням 28 сесії 6 скликання Ізюмської міської ради № 1185 від 31.05.2012 року ТОВ "Югран" було відмовлено в укладанні договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 184,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки ТОВ "Югран" не подало нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що унеможливлює свідомо встановити орендну плату.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що рішення 28 сесії 6 скликання Ізюмської міської ради № 1185 від 31.05.2012 року є незаконним та неправомірним, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується лише тільки перед укладенням відповідного договору оренди землі, що ніяким чином не позбавляє відповідача, за відсутності нормативної грошової оцінки, можливості прийняття та затвердження проекту землеустрою, тому відповідне рішення прийнято відповідачем з грубим порушенням вимог чинного законодавства України та порушує право ТОВ "Югран" на оренду спірних земельних ділянок.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Земельна ділянка є державною власністю і перебуває у розпорядженні держави відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади).

Згідно ст. 2 "Правові засади оренди землі" Закону України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. (ст.93 ЗК України, ст.1 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до положень Податкового Кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди землі між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для всіх категорій земель (крім сільськогосподарських) не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим Кодексом України. При цьому, розмір орендної плати не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

Тобто, визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою нерозривно пов'язаний з нормативною грошовою оцінкою земельних ділянок.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок це технічна документація із землеустрою, яка є складовою частиною державного земельного кадастру. Вона проводиться на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка здійснюється за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, чи на підставі договору. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Статтею 13 Закону України "Про оцінку земель", передбачене обов'язкове проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оцінку земель" суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок.

Згідно ч. 2, 3 статі 15 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 5 сесії 6 скликання Ізюмської міської ради № 0168 від 24.12.2010 року, позивача було поінформовано про необхідність подачі до Ізюмської міської ради нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок та запропоновано у місячний строк подати до Ізюмської міської ради вказану нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Проте, позивачем нормативна грошова оцінка спірних земельних ділянок до Ізюмської міської ради не була надана, ні у строку визначені у рішенні 5 сесії 6 скликання Ізюмської міської ради № 0168 від 24.12.2010 року, ні у інші строку, що не заперечується позивачем.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону - частина 2 статті 126 Земельного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Отже, розмір орендної плати є істотною умовою договору.

Відповідно до ч. 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 124. Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачений у ст. 123 Земельного кодексу України. Зокрема, у ч. 1 цієї статті передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Відповідно до частини 9 ст. 123 Земельного кодексу України, рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Тобто, при затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідною радою або адміністрацією одночасно приймається рішенням про надання земельної ділянки особі у користування та визначаються умов її використання і затвердженням умов надання (істотною умовою договору).

Проте, позивачем не надано до Ізюмської міської ради нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що не заперечується представником позивача та не спростовується матеріалами справи.

Таким чином, саме дії/бездіяльність позивача стали підставою неможливості визначення у спірному рішенні Ізюмської міської ради розміру орендної плати за земельні ділянки, яка є істотною умовою договору оренди землі, а відповідно стали підставою для відмови в укладенні договорів оренди земельних ділянок між позивачем та відповідачем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з матеріалів справи не вбачається порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача, а отже є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірним та недійсним рішення 28 сесії 6 скликання Ізюмської міської ради № 1185 від 31.05.2012 року. А відповідно враховуючи відсутність підстав для задоволення основної вимоги та враховуючи приписи чинного законодавства щодо укладення договору оренди земельної ділянки на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, не підлягає задоволенню і похідна вимога позивача щодо зобов'язання відповідача укласти з ТОВ "Юрган" договір оренди земельних ділянок.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача на найближчій сесії розглянути та прийняти рішення про затвердження «Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які надаються в оренду (із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності) Товариству з обмеженою відповідальністю "Югран" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та території Ізюмської міської ради Харківської області», передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Югран" в оренду строком на 15 років вказаних земельних ділянок, орієнтовною площею 184,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в межах Ізюмської міської ради в районі вул. Чапаєва, та укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Югран" договору оренди вказаних земельних ділянок; у разі неприйняття Ізюмською міською радою на найближчий сесії рішення про затвердження «Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які надаються в оренду (із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності) Товариству з обмеженою відповідальністю "Югран" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та території Ізюмської міської ради Харківської області», передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Югран" в оренду строком на 15 років вказаних земельних ділянок, орієнтовною площею 184,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в межах Ізюмської міської ради в районі вул. Чапаєва, та укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Югран" договору оренди вказаних земельних ділянок, вважати договір оренди вказаної земельної ділянки з ТОВ "Югран" укладеним з моменту набрання рішенням господарського суду у цій справі законної сили., суд вважає їх безпідставними у зв'язку з викладеним вище, а також враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна право відношення; 7) припинення право відношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно абз. 2 ч .2 ст.16 Цивільного кодексу України ч. 2 ст.20 Господарського кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес способами, що встановлені договором або законом. В даному разі предмет позову в зазначеній вище частині не відповідає способам захисту права, передбаченим законом. Такий спосіб захисту не міститься в переліках способів захисту права, що визначені в ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, не передбачений він й іншими нормами права. Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що такий спосіб захисту був передбачений договором сторін. Це свідчить про відсутність у суду правових підстав для застосування обраного позивачем способу захисту права і унеможливлює задоволення позову в частині такого предмету.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів - підстав позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Позовні вимоги повинні бути доведені і не можуть базуватись на припущеннях.

Всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) позивач доказів на спростування викладених обставин не надав.

З огляду на відсутність порушених прав і охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, не відповідають нормам чинного законодавства і тому не підлягають задоволенню.

Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд керується ст.ст. 66, 67 ГПК України.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи суд має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору.

Суд, розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову, не знаходить правових підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Позивачем не надано жодного доказу та не було доведено суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. За таких обставин суд відмовляє в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні договорів - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір у даній справі слід покласти на позивача.

Відповідно до вимог господарського процесуального кодексу України, при подачі позову до позовної заяви додаються, зокрема докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Проте під час розгляду справи судом було встановлено, що позивачем було невірно вказано реквізити зарахування судового збору, який справляється за подачу заяв до господарського суду Харківської області, у зв'язку з чим платіжною квитанцією від 18.12.2012 на суму 1073,00 грн. не може бути прийняте у якості належного доказу сплати судового збору за подачу заяв до господарського суду Харківської області. Кріт того, позивачем було невірно визначено розмір судового збору, який підлягає сплаті за подачу цього позову, а також не сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.

Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 4828,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 21.01.2013 р.

Суддя Шатерніков М.І.