Рішення

від 30.01.2013 по справі 2/135-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" січня 2013 р. Справа № 2/135-12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Рей» , м. Горлівка Донецької області,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «СуперПак» , м. Переяслав - Хмельницький Київської області,

про стягнення 149 437,97 грн.

Суддя О.В. Конюх

за участю представників сторін:

від позивача: Лобанова М.О., уповноважена, довіреність від 28.01.2013р. б/н.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Сан Рей», м. Горлівка Донецької області, звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 04.12.2012р. №143 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «СуперПак», м. Переяслав - Хмельницький Київської області, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 149 437,97 грн., а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару за договором поставки від 23.06.2011р. №23/06, в результаті чого за відповідачем утворився основний борг у розмірі 149 437,97 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.12.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 21.12.2012р.

В судове засідання 30.01.2013р. з'явився представник позивача, частково подав витребувані судом документи та докази, позов підтримав та просив його задовольнити. Представник відповідача в судові засідання 21.12.2012р., 15.01.2013р. та 30.01.2013р. не з'явився, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомили, вимоги ухвал суду від 11.12.2012р., від 21.12.2012р. та від 15.01.2013р. не виконав, витребувані судом документи не подав.

Згідно інформації з ЄДР, адреса відповідача м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра 38, відповідає адресі, зазначеній в позовній заяві, і відповідно адресі, на яку суд направляв відповідачу копії ухвал рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України. в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання тощо, вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що відповідач належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Рей», м. Горлівка Донецької області (далі по тексту - ТОВ «Сан Рей») до товариства з обмеженою відповідальністю «СуперПак», м. Переяслав-Хмельницький (далі по тексту - ТОВ «СуперПак»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 23.06.2011р. між ТОВ «Сан Рей» та ТОВ «СуперПак» договір поставки №23/06 (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого ТОВ «Сан Рей» (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ «СуперПак» (покупцю) товар у кількості та асортименті у відповідності зі специфікаціями, а покупець зобов'язується прийняти даний товар у власність та своєчасно оплатити його на умовах та порядку, визначених даним договором (пункт 1.1. Договору). Згідно умов Договору:

- покупець зобов'язаний здійснювати оформлення всіх документів у відповідності з вимогами діючого законодавства. Зі сторони покупця видаткова накладна підписується відповідним представником або іншою уповноваженою особою. В інших випадках підпис уповноваженої особи скріплюється відтиском печатки покупця (пункт 3.3. Договору);

- товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем за кількістю - у відповідності з вагою нетто і кількістю місць, вказаних у транспортних документах, і підтверджується видатковими накладними (пункт 5.2. Договору);

- розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в національній валюті України, шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника, в порядку, передбаченому специфікаціями до даного договору (пункт 6.1. Договору);

- даний договір вступає в законну силу з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2011р. (пункт 8.1. Договору).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки, за яким, згідно частин 1 та 2 ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином змістом взаємних договірних зобов'язань сторін є обов'язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов'язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно повинно бути виконано у цей строк. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 ГК України.

Позивач на виконання своїх зобов'язань за Договором поставив відповідачу товар (поліетиленова плівка) на загальну суму 278 637,97 грн., що підтверджується видатковими накладними

від 24.06.2011р. №34 на суму 73 395,61 грн.,

від 12.07.2011р. №12 на суму 7 296,16 грн.,

від 20.07.2011р. №23 на суму 33 232,01 грн.,

від 08.08.2011р. №6 на суму 18 266,90 грн.,

від 18.08.2011р. №27 на суму 61 566,01 грн.,

від 29.08.2011р. №43 на суму 24 566,88 грн.,

від 21.09.2011р. №33 на суму 60 314,40 грн., які підписані представниками обох сторін, та відповідними ним довіреностями відповідача на отримання матеріальних цінностей (копії залучені до матеріалів справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (така ж позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач вказує, що відповідач за отриманий товар згідно вище перерахованих видаткових накладних, розрахувався частково, перерахувавши позивачу 129 200,00 грн. окремими платежами, а саме:

від 24.06.2011р. - 35000,00 грн.;

від 04.08.2011р. - 10000,00 грн.;

від 08.08.2011р. - 10000,00 грн.;

від 18.08.2011р. - 15000,00 грн.;

від 30.08.2011р. - 10000,00 грн.;

від 13.09.2011р. - 9800,00 грн.;

від 13.09.2011р. - 10000,00 грн.;

від 21.09.2011р. - 10000,00 грн.;

від 06.10.2011р. - 10000,00 грн.;

від 19.10.2011р. - 9400,00 грн., що підтверджується довідкою відділення публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» в м. Горлівка від 28.11.2012р. №GRV-52/269 (оригінал залучений до матеріалів справи).

З метою досудового врегулювання спору, 01.09.2012р. позивачем було направлено відповідачу претензію від 31.08.2012р. №89, в якій позивач пропонував відповідачу протягом трьох днів з моменту отримання даної вимоги оплатити суму боргу в розмірі 149 437,97 грн.

Суду не подано доказів того, що відповідач надав відповідь на зазначену претензію або погасив заборгованість у розмірі 149 437,97 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Частиною 2 ст. 614 ЦК України обов'язок щодо доведення відсутності вини законом покладено на особу, яка порушила зобов'язання. Суд тричі ухвалами від 11.12.2012р. від 21.12.2012р. та від 15.01.2013р. витребовував у відповідача документи (платіжні документи, банківські виписки), що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів за спірними видатковими накладними за договором поставки від 23.06.2011р. №23/06. Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором суду не надав, доводи позивача не спростував.

За таких обставин судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання перед позивачем за договором поставки від 23.06.2011р. №23/06, що полягає у несплаті позивачу коштів у повному обсязі за отриманий товар, а саме несплаті 149 437,97 грн.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 149 437,97 грн. за договором поставки від 23.06.2011р. №23/06 обґрунтованими, законними, такими, що підтверджуються дійсними обставинами та матеріалами справи, задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 149 437,97 грн. у повному обсязі та відповідно до ст. 49 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 16, частиною 1 ст. 509, ст. 526, ст. 610, частиною 2 ст. 614, ст.ст. 627, 629, частинами 1 та 2 ст. 692, частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Рей» до товариства з обмеженою відповідальністю «СуперПак» про стягнення 149 437,97 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СуперПак» (08400, Київська обл.,

м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, буд. 38, код ЄДРПОУ 36571612)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Рей» (84601, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, буд. 134, код ЄДРПОУ 36178005)

149 437,97 грн. (сто сорок дев'ять тисяч чотириста тридцять сім гривень дев'яносто сім копійок) основної заборгованості ,

2 988,76 грн. (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім гривень сімдесят шість копійок) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 04.02.2013р.