Рішення

від 29.01.2013 по справі 5015/5080/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.13 Справа№ 5015/5080/12

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю „Агробуддеталь", с. Долиняни, Городоцький район, Львівська область до відповідача:Городоцького міського комунального підприємства „Шляхрембуд", м. Городок, Львівська область про:стягнення 42552,07 грн. Суддя Артимович В.М.

При секретарі Савчин І.О.

Представники сторін:

від позивача: Руминська І.В. - представник;

від відповідача: не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Агробуддеталь", с. Долиняни, Городоцький район, Львівська область, надалі - позивач, до Городоцького міського комунального підприємства „Шляхрембуд", м. Городок, Львівська область, надалі - відповідач, про стягнення коштів в сумі 42552,07 грн., в тому числі 35405,60 грн. основного боргу, 1996,41 грн. пені, 3540,56 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 04.12.2012 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 18.12.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.03.2012 року ТзОВ „Агробуддеталь" та Городоцьким МКП „Шляхрембуд" укладено договір поставки № 9, відповідно до умов якого ТзОВ „Агробуддеталь" зобов'язується поставити Городоцькому МКП „Шляхрембуд" шебінь, а останній зобов'язується його прийняти та оплатити. Як зазначено в позовній заяві, на виконання умов договору ТзОВ „Агробуддеталь" поставлено щебінь Городоцькому МКП „Шляхрембуд" та надано транспортних послуг по перевезенню щебеню на загальну суму 77116,80грн. За поставлений щебінь Городоцький МКП „Шляхрембуд" розрахувався частково в сумі 41711,20 грн. Заборгованість становить 35405,60 грн., з вимогою про стягнення якої ТзОВ „Агробуддеталь" звернулось з позовом до суду. Крім того, на підставі умов договору поставки № 9 від 01.03.2012 р. ТзОВ „Агробуддеталь" заявлено до стягнення з Городоцького МКП „Шляхрембуд" 1996,41грн. пені та 3540,56 грн. штрафу.

18.12.2012 р. через канцелярію суду позивач подав ряд документів для долучення до матеріалів справи.

У зв'язку з відрядженням судді Артимовича В.М. судове засідання, призначене на 18.12.2012 р., не відбулось. Ухвалою від 26.12.2012 р. суд відклав розгляд справи на 10.01.2013 р.

З підстав, викладених в ухвалі суду від 10.01.2013 р. розгляд справи відкладено на 29.01.2013 р.

В засідання суду 29.01.2013 р. з'явився представник позивача, надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 04.12.2012 р. не виконав.

Спір розглянуто в порядку вимог ст.75 ГПК України.

Дослідивши документи і матеріали, подані суду з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем 01.03.2012 р. укладено договір № 9. Відповідно до п. 1.1 договору № 9 від 01.03.2012 р. постачальник (позивач) зобов'язується в строк до 01.05.2012 року поставити щебінь та надати послуги з його перевезення на об'єкти покупця (відповідача) на загальну суму 77000,00 грн., а покупець зобов'язується прийняти щебінь та оплатити його на умовах договору.

У відповідності до п. 3.1 та п. 3.2 вказаного договору ціна щебеню залежить від розміру його фракції та включає в себе вартість відвантаження. До відвантаження кожної партії ціна підлягає усному узгодженню. Узгодження ціни підтверджується покупцем письмово шляхом підписання ним видаткової накладної постачальника. Вартість транспортних послуг узгоджена сторонами з розрахунку 11,00 грн. з ПДВ за 1 кілометр перевезення. Надання транспортних послуг підлягає оформленню актом прийому-передачі послуг по кожному відвантаженню щебеню.

Пунктом 4.1 договору № 9 від 01.03.2012 р. встановлено, що покупець зобов'язується оплачувати отриманий щебінь та послуги з його перевезення на протязі 20 календарних днів від дня фактичного отримання щебеню та транспортних послуг. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, який зазначено в цьому договорі.

Крім того, в розділі 5 договору № 9 від 01.03.2012 р. зокрема, в пунктах 5.2 та 5.3 сторонами встановлено, що за прострочення оплати отриманого щебеню та транспортних послуг покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, за весь період прострочки, а також одноразовий штраф у розмірі 10 % від суми простроченого платежу за прострочку оплати отриманого щебеню та транспортних послуг на термін більше ніж 30 днів.

Вищевказаний договір набуває чинності після підписання його обома сторонами й діє до 01.05.2012 року (п.10.2 договору).

На виконання умов договору позивач в період з 19.03.2012 року по 27.04.2012 року поставив відповідачу щебінь на загальну суму 73189,80грн. та надав транспортні послуги по перевезенню щебеню на загальну суму 3927,00 грн., що підтверджується поданими суду накладними та актами приймання-здачі виконаних робіт (надання послуг), а саме:

- накладна № 10 від 19.03.2012 року на суму 7051,20 грн. та акт приймання-здачі виконаних робіт від 19.03.2012 року на суму 660,00 грн.;

- накладна № 12 від 21.03.2012 року на суму 6101,80 грн. та акт приймання-здачі виконаних робіт від 21.03.2012 року на суму 396,00 грн.

- накладна № 13 від 27.03.2012 року на суму 17508,72 грн. та акт приймання-здачі виконаних робіт від 27.03.2012 року на суму 891,00 грн.;

- накладна № 15 від 29.03.2012 року на суму 3571,28 грн. та акт приймання-здачі виконаних робіт від 29.03.2012 року на суму 198,00 грн.;

- накладна № 21 від 23.04.2012 року на суму 19748,80 грн. та акт приймання-здачі виконаних робіт від 23.04.2012 року на суму 990,00 грн.;

- накладна №22 від 24.04.2012 року на суму 15665,60грн. та акт приймання-здачі виконаних робіт від 24.04.2012 року на суму 792,00грн.;

- накладна № 23 від 27.04.2012 року на суму 3542,40 грн.

Зазначені накладні та акти приймання-здачі виконаних робіт підписані представниками обох сторін та скріплені їх мокрими печатками, що підтверджує факт отримання відповідачем поставленого йому щебеню та наданих транспортних послуг по його перевезенню.

Відтак, на виконання умов договору № 9 від 01.03.2012 р. позивачем здійснено поставку відповідачу щебеню з урахуванням наданих транспортних послуг на загальну суму 77116,80 грн., зокрема: - 19.03.2012 р. на суму - 7711,20 грн. (7051,20 грн. + 660,00 грн.);

- 21.03.2012 р. на суму - 6497,80 грн. (6101,80 грн. + 396,00 грн.);

- 27.03.2012 р. на суму - 18399,72 грн. (17508,72 грн. + 891,00 грн.);

- 29.03.2012 р. на суму - 3769,28 грн. (3571,28 грн. + 198,00 грн.);

- 23.03.2012 р. на суму - 20738,80 грн. (19748,80 грн. + 990,00 грн.);

- 24.03.2012 р. на суму - 16457,60 грн. (15665,60 грн. + 792,00 грн.);

- 27.03.2012 р. на суму - 3542,40 грн.

Як зазначалось вище, згідно з п. 4.1 договору відповідач зобов'язується оплачувати отриманий щебінь та послуги з його перевезення на протязі 20 календарних днів від дня фактичного отримання щебеню та транспортних послуг. Взяті на себе зобов'язання відповідач виконав частково, здійснивши оплату в сумі 41711,20грн., а саме: 27.03.2012 року - 7711,20 грн.; 11.04.2012 року - 15000,00 грн.; 18.04.2012 року - 10000,00 грн.; 26.06.2012 року - 4000,00 грн.; 17.08.2012 року - 5000,00 грн.

Відтак, неоплаченою залишилась сума 35405,60 грн. (77116,80 грн. - 41711,20 грн.), з вимогою про стягнення якої позивач звернувся з позовом до суду.

Станом на день вирішення спору, доказів сплати основного боргу в сумі 35405,60 грн. відповідачем суду не подано.

Крім того, на підставі п. 5.2 договору позивачем заявлено до стягнення пені в сумі 1996,41 грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, на заборгованість за товар поставлений по накладним за період з 23.04.2012 року по 27.04.2012 року з урахуванням наданих транспортних послуг в цей період.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штрафу в сумі 3540,56грн., який нарахований на підставі п. 5.3 договору з розрахунку 10 % від суми простроченої оплати на термін більш ніж 30 днів. Розрахунок пені та штрафу наведений позивачем у позовній заяві.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази у справі, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Норма ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 Цивільного кодексу України).

Отже, господарське зобов'язання, яке виникло між позивачем та відповідачем згідно договору №9 від 01.03.2012 року (договір поставки) в силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України має бути належним чином виконане відповідно до вказівок закону та договору.

З огляду на викладене, заявлена до стягнення сума основного боргу 35405,60грн. є обгрунтованою, підтвердженою належними доказами та підлягає задоволенню.

Норма ст. 546 Цивільного кодексу України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Правові основи господарської діяльності суб'єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов"язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов"язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 Цивільного кодексу України).

Умовами договору, зокрема п. п. 5.2 та 5.3 сторони передбачили, що за прострочку оплати отриманого щебеню та транспортних послуг покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки за весь період прострочення, а також у випадку прострочки оплати на термін більше ніж 30 днів покупець зобов'язується, крім пені, сплатити постачальнику одноразовий штраф у розмірі 10 % від суми простроченого платежу.

Проаналізувавши вищевикладені норми чинного законодавства та умови договору, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення штрафу та пені, поданий позивачем, суд дійшов висновку, що при проведенні нарахування пені на заборгованість по накладних № 21 від 23.04.2012 р., № 22 від 24.04.2012р. та № 23 від 27.04.2012 р. позивачем допущено ряд помилок. Так, позивачем невірно визначено початок перебігу строку прострочення виконання грошового зобов'язання, а саме: нарахування проведено всупереч вимог ст. 253 Цивільного кодексу України. Тобто, з огляду на встановлений договором 20 термін для оплати, прострочення має місце з наступного дня після спливу цього терміну, а позивачем нарахування проведені, починаючи з останнього дня, встановленого для сплати. Також позивачем при обрахунку пені по накладній № 21 від 23.04.2012 р. не враховано наявність переплати у відповідача в сумі 333,12 грн. на момент поставки щебеню та не враховано проведену відповідачем 17.08.2012 р. оплату коштів в сумі 5000,00 грн.

Провівши належний обрахунок пені по накладних № 21 від 23.04.2012 р., № 22 від 24.04.2012 р. та № 23 від 27.04.2012 р., суд дійшов висновку, що розмір пені в межах подвійної облікової ставки НБУ станом на 11.10.2012року становить 2375,27 грн. Проте, незважаючи на допущені позивачем помилки в обрахунку пені, позивачем заявлено до стягнення пеню у меншому розмірі 1996,41 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню.

В частині стягнення 3540,56грн. штрафу позовні вимоги обґрунтовані, розрахунок проведено позивачем вірно, а відтак підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, а також те, що відповідач основний борг, пеню та штраф не погасив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Агробуддеталь", задоволити повністю.

2. Стягнути з Городоцького міського комунального підприємства „Шляхрембуд" (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Чорновола, 10а; код ЄДРПОУ 32681977) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агробуддеталь" (81506, Львівська область, Городоцький район, с. Долиняни, вул. Панаса Мирного, 1; код ЄДРПОУ 19163288) 35405,60 грн. основного боргу, 1996,41 грн. пені, 3540,56 грн. штрафу та 1609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.02.2013 р.

Суддя Артимович В.М.