Постанова

від 28.01.2013 по справі 2а-4374/12/0170/3

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2013 р. Справа №2а-4374/12/0170/3

(12:16) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссервис"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

від позивача - Кульський Л.С.,

від відповідача - не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транссервис" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.12 р. № 0000662204 та № 0000672204.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.05.12 р. у справі призначено судову економічну експертизу; провадження у справі зупинено.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність висновків перевірки відповідача про заниження позивачем валових доходів та завищення валових витрат, завищення податкового кредиту з огляду на підтвердженість господарських операцій позивача документами первинного бухгалтерського і податкового обліку.

Відповідачем надані письмові заперечення проти позову за підстав не підтвердження позивачем здійснених ним витрат по придбанню транспортних послуг, дефекти податкового статусу контрагентів позивача.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

З урахуванням вищевикладеного, положень ст. 128 КАС України, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Транссервис" є юридичною особою, ЄДРПОУ 31263745, зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 07.12.2000 р. за адресою місцезнаходження: 95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Воровського, буд. 24, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 436685.

03.04.2012 р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Транссервис" щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., про що складено акт № 989/22-1/31263745.

Згідно з висновками акту перевірки № 989/22-1 від 03.04.2012 р. перевіркою встановлено порушення ТОВ "Транссервис", в тому числі:

1) п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.6, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток усього 353458 грн., в тому числі у першому кварталі 2011 року в сумі 246010 грн., у другому кварталі 2011 року в сумі 107448 грн.;

2) п.198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення з податку на додану вартість у грудні 2011 року в сумі 93433 грн.

18.04.2012 р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС на підставі акту перевірки № 989/22-1 від 03.04.2012 р. на адресу ТОВ "Транссервис" за порушення:

- п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств", п. 138.6, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 353458 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0000662204;

- п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0000672204.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, то відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В п.п. 3.2.3 акту перевірки вказано, що перевіркою повноти визначення суми податку, задекларованого у рядку 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" встановлено його завищення у грудні 2011 року у сумі 93433 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено у п.п. 3.2.2 розділу 3 акту перевірки.

В п.п. 3.2.2 акту перевірки вказано, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. встановлено його завищення всього в сумі 93433 грн., в тому числі за травень 2011 року в сумі 63433 грн., за липень 2011 року в сумі 30000 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції на час виникнення спірних правовідносин, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до абз. 4 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту для визначення об'єкта оподаткування ПДВ виникає у разі підтвердження фактичного здійснення витрат на придбання певного товару належним чином складеними первинними документами, які відображують реальність господарської операції, що підтверджується даними податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення містяться у первинному документі.

Тобто будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.99 р. № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто визначальною (обов'язковою) ознакою господарської операції є спричинення реальних змін майнового стану платника податків, що кореспондується з нормами Податкового кодексу України, згідно з п.198.2 ст. 198 якого датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання проводяться певні господарські операції - дії, що викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємств, про що зазначено у ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.99 р.

Підтвердження здійснення господарської операції проводиться на підставі первинних документів, які складаються під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, про що зазначено у п.п. 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначений перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, зокрема такими реквізитами є:

- назва документу; дата та місце складання документу;

- назва підприємства, від імені якого складений документ;

- зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції;

- посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з урахуванням вимог законодавства України в частині визначення первинних документів та їх обов'язкових реквізитів, їх змісту та призначення, до останніх можна віднести:

- договори із зазначенням предмету та істотних умов відповідного правочину, додаткові угоди до них;

- документи на виконання відповідного договору (акт приймання-передачі, акт виконаних робіт, рахунки фактури, податкові та видаткові накладні, довіреність на отримання товару, що містять дані стосовно обсягів та змісту наданих послуг);

- документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, договори зберігання, перевезення товару);

- фінансово-господарські документи зі сплати коштів за придбаний товар (платіжні доручення, банківські виписки, чеки).

З матеріалів справи вбачається, що в 1 півріччі 2011 р. ТОВ "Транссервис" здійснювало доставку рибопродукції покупцям найманим транспортом, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, зокрема: від 27.06.2011 р., від 24.06.11 р., 06.06.2011 р., 12.05.2011 р., 19.04.2011 р., 04.04.2011 р., 28.03.2011 р., 14.01.2011 р., 06.01.2011 р.

Згідно з висновком судової експертизи № 122/12 від 19.12.12 р. (стор. 5) дослідженням наданих позивачем первинних документів бухгалтерського та податкового обліку (договори на надання транспортних послуг, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), ТТН на перевезення вантажів, податкові накладні) встановлено, що в 1 півріччі 2011 р. ТОВ "Транссервис" здійснювало доставку рибопродукції покупцям найманим транспортом на підставі наступних договорів:

- договір № 167 від 05.01.2011 р. між ТОВ "Транссервис" (Замовник) та ТОВ КП "Мирне" (виконавець), предметом якого є організація перевезень та доставка вантажів по території України. Згідно п. 3 Договору загальна вартість транспортних послуг визначена в сумі 380600 грн.

- договір № 300614 від 05.05.2011 р. між ТОВ "Транссервис" (Замовник) та ПП "Строймеханізація" (виконавець), предметом якого є організація перевезень та доставка вантажів по території України. Згідно п. 3 Договору загальна вартість транспортних послуг визначена в сумі 180000 грн.

Фактичне перевезення вантажів покупцям підтверджено відповідними товарно-транспортними накладними про перевезення рибної продукції, зокрема:

1) з використанням послуг перевізника ТОВ КП «Мирне»:

- від 06.01.2011 р.: № 14 на суму 10920,00 грн., № 15 на суму 51994,80 грн., № 16 на суму 51994,80 грн., № 17 на суму 51994,80 грн., № 18 на суму 29114,80 грн., № 19 на суму 51994,80 грн., № 20 на суму 51994,80 грн., № 21 на суму 51994,80 грн.,

- від 14.01.11 р. : № 34 на суму 25000,00 грн.;

- від 28.03.11 р.: № 48 на суму 45433,44 грн., № 49 на суму 44400,00 грн., № 50 на суму 44400,00 грн., № 51 на суму 55869,00 грн., № 52 на суму 39596,04 грн., № 53 на суму 39596,04 грн., № 54 на суму 39596,04 грн., № 55 на суму 41935,00 грн., № 56 на суму 39596,04 грн., № 57 на суму 39596,04 грн., № 112 на суму 39596,04 грн., № 113 на суму 39596,04 грн., № 114 на суму 39596,04 грн., № 115 на суму 39596,04 грн., № 116 на суму 39596,04 грн., № 117 на суму 39596,04 грн.;

- від 04.04.2011 р.: № 138 на суму 111200,00 грн.;

- від 19.04.11 р.: № 81 на суму 43200,00 грн.;

- від 12.05.2011 р.: № 94 на суму 18656,00 грн.; № 95 на суму 53994,60 грн., № 96 на суму 32570,20 грн.;

2) з використанням послуг перевізника ПП "Строймеханізація":

- від 06.06.2011 р.: № 189 на суму 36798,00 грн.;

- від 24.06.2011 р.: № 195 на суму 56067,00 грн.,

- від 27.06.2011 р.: № 196 на суму 59994,00 грн.,

що в загальній сумі складає 1457077,28 грн.

Посилання відповідача в акті перевірки на відсутність в товарно-транспортних накладних замовника (вказання кінцевого споживача), печатки вантажоодержувача, перевізника, спростовуються матеріалами справи, зокрема у вказаних товарно-транспортних накладних, що надані позивачем в матеріали справи на підтвердження позовних вимог та які були досліджені судовим експертом, замовником перевезень та вантажовідправником вказано ТОВ "Транссервис", перевізником ТОВ "КП "Мирне" та ПП "Строймеханізація". Вказані товарно-транспортні накладні мають печатки замовника (вантажовідправника) та перевізника; наявність печатки кінцевого покупця не є обов'язковою вимогою для дійсності товарно-транспортної накладної в розумінні положень Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. № 363.

З акту перевірки вбачається, що завищення від'ємного значення ПДВ позивачем у перевіряємий період встановлено в результаті необґрунтованого віднесення до податкового кредиту ПДВ у вартості транспортних послуг вказаних вище постачальників (перевізників):

- по ТОВ КП «Мирне» - розмір податкового кредиту з ПДВ в травні 2011 року склав 63433 грн.;

- по ПП «Строймеханізація» - розмір податкового кредиту з ПДВ в липні 2011 року склав 30000 грн.

Згідно з висновком судової експертизи № 122/12 від 19.12.12 р., проведеної по даній справі, дослідженням наданих позивачем первинних документів податкового обліку встановлено:

- ПДВ в сумі 63433 грн. був віднесений до податкового кредиту травня 2011 року на підставі податкової накладної № 74 від 31.01.2011 р., виписаної ТОВ КП «Мирне» за фактом надання ТОВ «Транссервис» транспортних послуг з перевезення вантажів в січні-травні 2011 року;

- ПДВ в сумі 30000,00 грн. був віднесений до податкового кредиту липня 2011 р. на підставі податкової накладної № 266 від 30.06.2011 р., виписаної ПП «Строймеханізація» за фактом надання ТОВ «Транссервис» транспортних послуг з перевезення вантажів в червні 2011 р.

Відповідно до п. 7, п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 01.11.2011 р. N 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071, в редакції на час оформлення податкових накладних, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку. При цьому дані, наведені в накладній, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, що кореспондується із п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно з висновком судової експертизи № 122/12 від 19.12.12 р., проведеної по даній справі, досліджені податкові накладні відповідають законодавчим вимогам до первинних документів податкового обліку і є належним підтвердженням права ТОВ «Транссервис» на податковий кредит в загальній сумі 93433 грн. (63433 грн. + 30000 грн.).

Згідно з висновком судової експертизи № 122/12 від 19.12.12 р., проведеної по даній справі, висновок акту перевірки № 989/22-1 від 03.04.12 р. про завищення податкового кредиту травня та липня 2011 р. та відповідне завищення від'ємного значення з ПДВ за грудень 2011 р. на 93433 грн. не підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Транссервис».

В п.п. 3.1.4 акту перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р. встановлено його заниження у 1 кварталі 2011 року в сумі 246010 грн. (984038 грн. * 25%) в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.п. 3.1.1 розділу 3 акту перевірки; перевіркою повноти визначення податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року встановлено його заниження у 2 кварталі 2011 року в сумі 107448 грн. (467167 грн.*23%) в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.п. 3.1.2 розділу 3 акту перевірки.

Зокрема, в п. 3.1.1 акту перевірки № 989/22-1 від 03.04.2012 р. вказано, що перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р. встановлено його заниження всього в сумі 984038 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 984038 грн.

На стор. 8 акту перевірки вказано про те, що за наданими на перевірку документами встановлена заборгованість ТОВ "Земспецпроект" перед ТОВ "Транссервис" по бухгалтерському рахунку 36 "Розрахунки з покупцями" в сумі 984038 грн. станом на 01.01.2011 р. Згідно прибуткових ордерів у касу підприємства надійшли кошти від ТОВ "Земспецпроект" в загальній сумі 984037,8 грн. ТОВ "Земспецпроект" з 2010 року фінансово-господарська діяльність відсутня. До ДПІ у м. Сімферополі податкова звітність за 2010-11 рр. не надана.

Відповідач на стор. 9 акту перевірки посилається на порушення кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва ТОВ "Земспецпроект" за фактом підробки документів за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України та приходить до висновку, що погашення заборгованості ТОВ "Земспецпроект" перед ТОВ "Транссервис" станом на 01.01.2011 р. по бухгалтерському рахунку 36 "Розрахунки з покупцями" в сумі 984038 грн. не є можливим; вказує на те, що в порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валового доходу не включені суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої у 1 кварталі 2011 року в сумі 984038 грн.

В п.п. 3.1.2 акту перевірки вказано, що перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2-4 квартал 2011 року встановлено їх завищення усього в сумі 467167 грн., в тому числі у кварталі 2011 року в сумі 467167 грн.

На стор. 15 акту перевірки вказано, що відображено показники за 2-4 квартали 2011 року в загальній сумі 467331 грн. на підставі таких документів: рахунки, договори, приходні накладні, рахунки, акти виконаних робіт, отримані податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних за перевіряємий період, журнали-ордери та зворотно-сальдові відомості за кожний податковий період по рах.631, 685, 377, 20, 22, 311, 301 з додатками, головна книга за перевіряємий період, відомість ведення податкового обліку, декларації з податку на прибуток з додатками та інші документи, - встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.3 податкової декларації "Витрати на збут" у 2 кварталі 2011 року в сумі 467167 грн.

Згідно з пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 139 Податкового кодексу України визначений чіткий перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку; вказаний перелік є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу норм Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На стор. 15 акту перевірки вказано, що за наданими на перевірку документами встановлено, що у складі валових витрат у 2 кварталі 2011 р. відображені транспортні послуги по перевезенню риби кінцевому споживачу у сумі 317167 грн. Дані послуги надавались:

1) ТОВ КП "Мирне", складений акт № ОУ-167 про надання транспортних послуг у травні 2011 року на загальну суму 380600 грн., в т.ч. ПДВ 63433 грн., податкова накладна № 74 від 31.05.2011 р. на загальну суму 380600 грн., в т.ч. ПДВ 63433 грн.;

2) ПП "Строймеханізація", складений акт № ОУ-0000002 здачі-прийняття робіт на загальну суму 180000 грн., у т.ч. ПДВ 30000 грн., податкова накладна № 266 від 30.06.2011 р. на загальну суму 180000 грн., у т.ч. ПДВ 30000 грн.

Згідно з висновком судової експертизи № 122/12 від 19.12.12 р., проведеної по даній справі, позивачем вартість транспортних послуг в загальній сумі 467166,67 грн. (317166,67 грн. - послуги від ТОВ КП «Мирне» та 150000,00 грн. - послуги ПП «Строймеханізація» була віднесена до складу витрат на збут 2 кварталу 2011 року на підставі наступних документів бухгалтерського та податкового обліку:

1) По ТОВ КП «Мирне»: податкова накладна № 74 від 31.05.11 р. на суму без ПДВ 317166,67 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-167 від 31.05.11 р. на суму без ПДВ 317166,67 грн.;

2) По ТОВ «Строймеханізація»: податкова накладна № 266 від 30.06.11 р. на суму без ПДВ 150000,00 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-2 від 30.06.11 р. на суму без ПДВ 150000,00 грн.,

що в загальній сумі становить 467166,67 грн.

Згідно з висновком судової експертизи № 122/12 від 19.12.12 р., проведеної по даній справі, досліджені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача містять всі необхідні реквізити первинних документів, відповідають законодавчим та нормативним вимогам до первинних документів, тому є належним підтвердженням права ТОВ «Транссервис» на валові витрати на збут у другому кварталі 2011 року в сумі 467167 грн.

Посилання відповідача на те, що позивачем не включені до складу валового доходу суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої у першому кварталі 2011 року в сумі 984038 грн., не підтверджуються матеріалами справи.

Так, відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334 від 28.12.1994 р. в редакції на час виникнення спірних правовідносин валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді, сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Відповідно до п.п. 1.22.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

В матеріалах справи наявні касові ордери, що підтверджують отримання позивачем грошових коштів від ТОВ "Земспецпроект", ТОВ "Мирне", ПП "Строймеханізація":

- прибуткові касові ордери про прийняття від ТОВ "Земспецпроект" на погашення заборгованості грошових коштів, зокрема: № 1 від 06.01.2011 р. на суму 255000,00 грн., №2 від 19.01.2011 р. на суму 14000,00 грн., № 4 від 20.01.2011 р. на суму 180000,00 грн., №6 від 24.01.2011 р. на суму 78000,00 грн., № 7 від 25.01.2011 р. на суму 30000,00 грн., № 8 від 01.02.2011 р. на суму 20000,00 грн., № 10 від 07.02.2011 р., № 11 від 14.02.2011 р., № 14 від 01.03.2011 р. на суму 10000,00 грн., № 15 від 03.03.2011 р. на суму 140000,00 грн., № 16 від 10.03.2011 р. на суму 100000,00 грн., № 17 від 15.03.2011 р. на суму 35000,00 грн., № 18 від 16.03.2011 р. на суму 63000,00 грн., № 20 від 23.03.2011 р. на суму 22537,80 грн.

У вказаних касових ордерах вказано, що підставою для отримання вказаних грошових коштів є погашення дебіторської заборгованості.

В розумінні положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції на час виникнення спірних правовідносин дебіторська заборгованість - це сума боргів, що належить підприємству (організації, установі) від юридичних або фізичних осіб на певну дату.

Тобто з урахуванням положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції на час виникнення спірних правовідносин безповоротна фінансова допомога та дебіторська заборгованість не є тотожними поняттями та мають різні підстави виникнення.

Згідно з висновком судової експертизи № 122/12 від 19.12.12 р., проведеної по даній справі (стор. 4), дослідженням наявних в матеріалах справи копій прибуткових касових ордерів ТОВ «Транссервис» встановлено, що в період з 06.01.11 р. по 23.03.11 р. в касу підприємства від ТОВ «Земспецпроект» були прийняті грошові кошти в загальній сумі 984037,80 грн. Підставою для внесення готівки в касових ордерах вказано погашення дебіторської заборгованості, а не безповоротна фінансова допомога. У зв'язку із внесенням зазначених грошових коштів дебіторська заборгованість ТОВ «Земспецпроект» перед позивачем в журналі-ордері по рах.361 станом на 31.03.2011 р. відсутня.

Більш того, посилання відповідача на порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва контрагента ТОВ «Транссервис», ТОВ «Земспецпроект», не є підставою для висновку про те, що дебіторська заборгованість ТОВ «Земспецпроект» перед ТОВ «Транссервис» є безповоротною фінансовою допомогою з огляду на неможливість її погашення як докази порушення позивачем вимог податкового законодавства не відповідають ознакам належності та допустимості доказів.

При цьому належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов'язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

Допустимість доказів означає отримання останніх в порядку, визначеному чинним законодавством.

В матеріалах справи відсутні дані, які б вказували на отримання доказів, що підтверджують наявність у позивача безповоротної фінансової допомоги, - в порядку, визначеному чинним законодавством.

Більш того, відповідно до кримінально-процесуального законодавства, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, дані, отримані в ході досудового слідства в рамках кримінальної справи, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Вказана позиція неодноразово висловлювалась Вищим адміністративним судом України та викладена, зокрема, в ухвалах від 01 жовтня 2012 р. по справі № К/9991/42373/12 та від 15 жовтня 2012 року у справі К/9991/49494/12.

Відповідачем не було надано в матеріали справи вироку суду, якими би було встановлено відповідні факти, на які посилається відповідач в акті перевірки № 989/22-1 від 03.04.12 р. як докази порушення позивачем вимог податкового законодавства

Згідно з висновком судової експертизи № 122/12 від 19.12.12 р. по даній справі:

- висновок акту перевірки № 989/22-1/31263745 від 03.04.12 р. про заниження податку на прибуток на суму 353458 грн. не підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Транссервис";

- висновок акту перевірки № 989/22-1/31263745 від 03.04.12 р. про завищення податкового кредиту травня та липня 2011 року та відповідне завищення від'ємного значення з ПДВ за грудень 2011 року на 93433 грн. не підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Транссервис" .

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем в порядку ч. 1, 2 ст. 71 КАС України не надано доказів, що обґрунтовують висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 989/22-1 від 03.04.12 р., наявність правових підстав для збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість, про що винесено оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення.

Позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Відповідно до п. 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Отже орган Державної казначейської служби зобов'язаний стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Вказана позиція висловлена також Вищим адміністративним судом України в листі від 21.11.2011 р. № 2135/11/13-11.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до п.3) ч. 3 ст. 87 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

У повному обсязі постанову складено 28.01.13 р.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 18.04.2012 р. № 0000662204, від 18.04.2012 р. № 0000672204.

Стягнути з Державного бюджета України в особі розпорядника бюджетних коштів Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервис» (ЄДРПОУ 31263745) 2188,00 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.