Рішення

від 29.01.2013 по справі 14/92/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 січня 2013 р. Справа № 14/92/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Німенко О.І.,

представників сторін:

позивача: Вонсович О.А., довіреність №5488/200 від 20.11.2012р., паспорт серії АВ 2077752 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 05.05.2001р.,

у відсутності представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19; 21036, м. Вінниця, вул. Збишко, буд. 37, кв. 15)

до : приватного підприємства "Гарант-СВ" (21034, м. Вінниця, вул. Чехова, буд. 2)

про стягнення 128904 грн. ,

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з приватного підприємства "Гарант-СВ" 128904 грн. заборгованості згідно кредитного договору №BL4372 від 28.05.2008р.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.12.2012р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 14/92/2012/5003 з призначенням її до розгляду.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 20.12.2012р. розгляд справи відкладено на 29.01.2013 року через неявку в судове засідання представника відповідача та неподання останнім витребуваних судом доказів.

В судове засідання на визначену дату 29.01.2013 року з'явилася представник позивача, яка підтримала позов в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в ньому. При цьому, останньою в судовому засіданні подано довідку №037/054 від 29.01.2013р. про стан заборгованості відповідача перед банком станом на день розгляду справи в суду, згідно якої заборгованість ПП «Гарант-СВ» перед ПАТ «Універсал Банк» за кредитним договором №BL4372 від 28.05.2008р. складає 128904 грн., з яких: 42944 грн. 99 коп. заборгованість по сумі кредиту; 48334 грн. 69 коп. заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 37624 грн. 32 коп. заборгованість по підвищеним відсоткам. Крім того, у вказаній довідці позивач зазначає, що погашення відповідачем кредитної заборгованості за період з 23.11.2012р. по 28.01.2013р. згідно даних отриманих від департаменту малого бізнесу ПАТ «Універсал Банк» не відбувалось.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений ухвалою суду від 20.12.2012 року, яка надсилалась йому рекомендованою кореспонденцією за адресою, яка відповідає тій, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що стверджується відповідним спеціальним витягом з ЄДРЮОФОП (а.с. 78), при цьому 28.01.2013р. на адресу суду від останнього повернувся конверт з ухвалою, на якому зазначена відмітка "за закінченням терміну зберігання".

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Чехова, буд. 2, яка відповідає тій адресі, за якою надсилались відповідачу ухвали від 05.12.2012р. та від 20.12.2012р. Однак, направлена судом поштова кореспонденція була повернута поштовими відділеннями з відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п.3.9.1 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, про те, що відповідач є таким, що повідомлений належним чином, відтак суд ухвалив провести розгляд справи за його відсутності.

При цьому суд констатує, що останнім не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

28.05.2008 року між відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", яке змінивши тип акціонерного товариства на даний час є приватним акціонерним товариством "Універсал Банк", що підтверджується відповідним спеціальним витягом з ЄДРЮОФОП (а.с. 79-89) та статутом (а.с. 17-31) та приватним підприємством "Гарант-СВ" укладено кредитний договір від №BL4372 (а.с. 34-39).

Відповідно до п.1.1 Договору банк зобов'язується встановити позичальнику ліміт кредитної лінії в межах суми 50000 грн., а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти, надані в межах ліміту кредитної лінії, та сплатити плату за користування кредитною лінією в порядку та на умовах, зазначених у договорі.

Згідно із п. 1.2.2 Договору банк встановлює позичальнику ліміт кредитної лінії на строк 12 місяців, починаючи з місяця встановлення такого ліміту, при цьому позичальник повинен повернути всю суму кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії, не пізніше 30 квітня 2009 року.

Пунктом 1.5.1 Договору сторони обумовили, що за користування кредитними коштами, наданими у межах ліміту кредитної лінії та строку кредитування, визначених цим договором, встановлюється процентна ставка в розмірі 29% річних («базова процентна ставка»).

Відповідно до п. 1.5.2. Договору за користування кредитними коштами понад строк кредитування та/або терміни погашення, встановлені Договором, процентна ставка встановлюється в розмірі 34% річних («підвищена процентна ставка»).

Розмір такої підвищеної процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника. Нарахування та облік таких процентів банк здійснюється відповідно до умов Договору, додатків до нього та вимог чинного законодавства України, зокрема нормативних актів НБУ.

Винагорода банку за відкриття кредитної лінії становить 2,49% від суми ліміту кредитної лінії (п. 1.5.3 Договору).

Відповідно до п. 3.1.2 Договору банк має право, керуючись чинним законодавством України, зокрема, ст.611 Цивільного кодексу України, відмовити позичальнику в наданні кредиту (частково або в повному обсязі) та/або вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплатити плати за користування кредитною лінією, змінивши при цьому термін повернення кредиту та/або терміни погашення (в сторону зменшення) та плати за користування кредитною лінією (в сторону збільшення) в порядку, визначеному Договором, у разі порушення позичальником умов цього Договору та/або настання будь-якої події, що може погіршити фінансовий стан позичальника та/або вплинути на його здатність або бажання виконувати власні зобов'язання за цим Договором.

Як вбачається із матеріалів справи взяті на себе зобов'язання відповідно до кредитного договору позивач виконав в повному обсязі, перерахувавши кошти на поточний рахунок позичальника №26002000191279 згідно платіжних доручень №038В5200814900021 від 28.05.2008р. в сумі 30000 грн. та №038В52008280001 від 06.10.2008р. в сумі 15000 грн. на підставі заяв останнього від 28.05.2008р. та від 06.10.2008р. (а.с. 42-45)

Судом встановлено що у 1.2.2 Договору сторони обумовили, що банк встановлює позичальнику ліміт кредитної лінії на строк 12 місяців, починаючи з місяця встановлення такого ліміту, при цьому позичальник повинен повернути всю суму кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії, не пізніше 30 квітня 2009 року. Однак останній свого обов'язку щодо повернення заборгованості згідно умов кредитного договору виконав частково, перерахувавши позивачу 2055 грн. 01 коп., відтак у нього виникла заборгованість по кредиту в сумі 128904 грн., з яких 42944 грн. 99 коп. заборгованість по сумі кредиту; 48334,69 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 37624 грн. 32 коп. заборгованість по підвищеним відсоткам.

Крім того, про факт заборгованості відповідача, саме у вказаній вище сумі (128904 грн.), свідчить подана позивачем в судовому засідання 29.01.2013р. довідка №037/054 від 29.01.2013р. про стан заборгованості відповідача перед банком, сформована станом на день розгляду справи в суду, в якій вказано, що заборгованість ПП «Гарант-СВ» перед ПАТ «Універсал Банк» за кредитним договором №BL4372 від 28.05.2008р. складає 128904 грн., з яких: 42944 грн. 99 коп. заборгованість по сумі кредиту; 48334 грн. 69 коп. заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 37624 грн. 32 коп. заборгованість по підвищеним відсоткам. Крім того, у даній довідці позивач зазначає, що погашення відповідачем кредитної заборгованості за період з 23.11.2012р. по 28.01.2013р. згідно даних отриманих від департаменту малого бізнесу ПАТ «Універсал Банк», не відбувалось.

Разом з тим слід зазначити, що в зв'язку з не проведенням розрахунків згідно умов укладеного між сторонами договору, позивачем направлялася на адресу відповідача вимога від 09.02.2011р. (а.с.48) погасити заборгованість по кредиту та відсотках за користування кредитом, однак, як стверджує його представник, відповіді на дану претензію позивачем отримано не було, в зв'язку з чим останній звернувся з відповідним позовом до суду. Окрім того, позивачем з метою погодження наявної заборгованості відповідача перед банком, було вжито заходів щодо підписання між сторонами акта звірки взаєморозрахунків, проте останній залишився підписаним лише з однієї сторони, так як відповідач за місцем знаходження (реєстрації) відсутній, про що ПАТ «Універсал Банк » було складено відповідний акт (а.с. 90-94).

Відтак, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Виходячи із встановлених обставин спору, суд дійшов висновку, що між сторонами укладено кредитний договір, правовідносини по якому врегульовано в главі 71 ЦК України "Позика. Кредит. Банківський вклад".

Зокрема, в ст. 1054 ЦК України вказано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно зі ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 42944 грн. 99 коп. заборгованості по кредиту; 48334 грн. 69 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом та 37624 грн. 32 коп. заборгованість по підвищеним відсоткам за порушення строків погашення кредиту підлягають задоволенню як обґрунтовані, правомірні та як такі, що відповідають умовам Договору та чинному законодавству України.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч вищенаведеному та вимогам ухвал суду, відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками по кредиту та підвищеним відсоткам по кредиту, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ч. 4 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, ст.ст. 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

Стягнути з приватного підприємства "Гарант-СВ" (21034, м. Вінниця, вул. Чехова, буд. 2, код ЄДРПОУ 33844699) на користь публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19; 21036, м. Вінниця, вул. Збишко, буд. 37, кв. 15, код ЄДРПОУ 21133352) 42944 грн. 99 коп. заборгованості по кредиту; 48334 грн. 69 коп.. заборгованості по відсоткам за користування кредитом та 37624 грн. 32 коп. заборгованість по підвищеним відсоткам за порушення строків погашення кредиту, 2578 грн. 08 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом.

Повне рішення складено 04 лютого 2013 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21034, м. Вінниця, вул. Чехова, буд. 2)