Ухвала

від 30.01.2013 по справі 2а-12670/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" січня 2013 р. м. Київ К/9991/7113/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Карась О.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (далі -ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011

у справі № 2а-12670/10/2670

за позовом ДПІ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон ресурс" (далі -Товариство),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації,

про визнання недійсним запису та припинення юридичної особи.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

ДПІ звернулася до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просила визнати недійсним запис від 23.04.2008 за номером 10731430001015450 про державну реєстрацію Товариства та припинити юридичну особу відповідача.

Постановою названого суду від 21.10.2010 позов задоволено частково; припинено державну реєстрацію юридичної особи Товариства; в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011 назване рішення суду першої інстанції змінено; припинено юридичну особу відповідача; в решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить частково скасувати ухвалені у справі рішення попередніх інстанцій та повністю задовольнити позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків судів нормам матеріального права та дійсним обставинам справи.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями під час розгляду справи встановлено, що фактичною підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стало те, що ОСОБА_1, який є керівником та єдиним засновником Товариства, не має ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності відповідача. Крім того, в обґрунтування позовних вимог ДПІ послалася на запис у Єдиному державному реєстрі про відсутність Товариства за вказаною юридичною адресою.

Частиною другою статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено вичерпний перелік підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством, якими є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів.

З огляду на те, що компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини у сфері оподаткування, то передбачене пунктом 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»право органів державної податкової служби звертатися до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розглядати у розрізі виконання цими органами функцій на реалізацію своєї владної компетенції.

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених статтею 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а лише у разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством, або ж у випадку здійснення діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування.

В даному разі податковою інспекцією не наведено доводів щодо здійснення відповідачем діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування. Як на підставу позовних вимог позивач послався на порушення закону, допущені при створенні юридичної особи відповідача, які не можна усунути, а також на наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність відповідача за місцезнаходженням. При цьому податковою інспекцією не наведено доводів щодо неподання Товариством податкової звітності або здійснення відповідачем діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування.

Таким чином, позивача не можна визнати особою, наділеною повноваженнями щодо ініціації припинення юридичної особи з наведених у позові підстав, що виключає можливість задоволення цих позовних вимог.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - КАС) державні органи можуть звертатися до адміністративних судів з позовними вимогами лише у випадках, встановлених законом.

Статтею 104 КАС також передбачено, що суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

При цьому пунктом частини четвертої статті 50 КАС встановлено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

У свою чергу, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», а також іншими законодавчими актами, не передбачено право органів державної податкової служби на звернення із позовами про визнання недійсним запису про державну реєстрацію з будь-яких підстав.

Враховуючи наведене, позовні вимоги ДПІ про визнання недійсним запису про державну реєстрацію не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

А відтак провадження у справі за вимогами ДПІ про визнання недійсним запису про державну реєстрацію Товариства підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва задовольнити частково.

2. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011 у справі № 2а-12670/10/2670 скасувати в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання недійсним запису від 23.04.2008 за номером 10731430001015450 про державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон ресурс".

У цій частині провадження у справі закрити.

3. В решті постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011 у справі № 2а-12670/10/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова О.В. Карась