25/367-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
21.11.06р.
Справа № 25/367-06
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Інвест", м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства "Дніпровагонмаш", м. Дніпродзержинськ
про стягнення 50800,00 грн.
Суддя Чередко А.Є.
Представники:
від позивача: Микита Я. Б., довіреність № 10-10/06-д1 від 10.10.06р.від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом до відповідача та просить господарський суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 50800,00грн., яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, передбачених договором комісії № 04-12/04-К від 20.12.2004р.
Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на ст.ст. 526, 624, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України.
Відповідач не забезпечив явку представника до судового засідання та не надав витребувані судом матеріали. 20.11.2006р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку із відрядженням представника.
Суд вважає за необхідне відхилити клопотання відповідача та розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами (ст.. 75 ГПК України), оскільки представник відповідача вдруге не з'явився до судового засідання, а останнім не надано доказів відрядження представника та не можливості присутності іншого представника.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
20.12.2004р. між позивачем (комісіонер) та відповідачем (комітент) був укладений договір комісії № 04-12/04-К (далі –договір), відповідно до п. 1.1., якого комітент доручає комісіонеру, а комісіонер зобов'язується від власного імені та за рахунок комітента здійснити пошук організації (виконавця), що проведе науково-дослідні роботи щодо розробки, оптимізації складу та технології виробництва кременистої сталі та прокату з карбонітридним зміцненням гарантованого класу міцності 420 для використання у будівництві вантажних вагонів, а також проведе дослідження щодо підтвердження можливості виробництва такої сталі металургійними підприємствами України.
На виконання передбачених договором зобов'язань позивачем було 04.01.2005р. укладено договір № 04-01/05 на створення (передачу) науково-технічної продукції з виконавцем –Національною металургійною академією України та організовано прийняття виконаного виконавцем 4-го етапу науково-дослідних робот, який передбачений календарним планом приймання-передачі науково дослідних робіт та встановлений додатковою угодою № 2 до договору комісії № 04-12/04-К.
Так, 30.09.2005р. між позивачем та Національною металургійною академією України був підписаний акт приймання-здачі науково-технічних послуг згідно договору № 04-01/05 від 04.01.2005р., у якому вартість виконаних робот 4-го етапу календарного плану становить 50000,00грн. Зазначені кошти були сплачені позивачем виконавцю, що підтверджується платіжним дорученням № 967 від 26.12.2005р.
Після цього позивач направив відповідачу акт приймання-здачі науково-технічних послуг від 30.09.2005р., анотацію виконавця по 4-му етапу виконаних робіт з протоколами досліджень та звіт комісіонера № 4 від 03.10.2005р. про виконання 4-го етапу календарного плану до договору комісії та вартість комісійної плати за виконане доручення у сумі 800,00грн., що зокрема підтверджується описом вкладення поштового відправлення від 19.08.2006р. та відповідним поштовим повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 3.1. договору комісії, комітент зобов'язаний: своєчасно забезпечувати комісіонера грошовими коштами відповідно укладеного комісіонером з виконавцем договору; у відповідності з умовами договору відшкодовувати комісіонеру понесені ним витрати, які були необхідні для виконання доручення комітента; прийняти звіт комісіонера, розглянути його на протязі 5 робочих днів та затвердити або повернути у вказаний строк із зауваженнями; на підставі затвердженого звіту комісіонера на протязі 5 робочих днів з моменту затвердження звіту провести з комісіонером остаточні розрахунки.
Доказів затвердження звіту позивача № 4 від 03.10.2005р. або його повернення із зауваженнями відповідачем не надано.
Згідно з ст.. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
В силу ст. 1022 ЦК України, після вчинення правочину за дорученням комітента
комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.
Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.
За п. 1 ст. 1016 ЦК України, комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою.
Комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали (п. 1 ст. 1024 ЦК України).
За п. 1. ст. 1013 ЦК України, комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач не забезпечив позивача коштами необхідними для виконання доручення, тому позивачем сплачені виконавцю за виконані роботи власні кошти у сумі 50000,00грн. та не здійснив розрахунку на їх відшкодування в порядку п. 3.1. договору, а також не сплатив позивачу комісійну винагороду за виконане доручення щодо виконаних робот 4-го етапу календарного плану до договору комісії, вартість якої встановлена сторонами у додатковій угоді № 1 від 15.02.2005р. до договору і становить 800,00грн. за виконання 4-го етапу.
Отже має місце факт не виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, передбачених договором комісії.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню. Судові витрати слід віднести на відповідача.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 1011, 1013, 1016, 1022, 1024 ЦК України, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Дніпровагонмаш” (м. Дніпродзержинськ, вул.. Українська, 4, п/р 26004300000101 у Дніпродзержинській філії АКБ „ТАС-Комерцбанк”, МФО 307383, ЄДРПОУ 0566819) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Софія-Інвест” (м. Київ, вул.. Козацька, 120/4, п/р 26004301803 в АКБ „Форум” м. Київ, МФО 322948, ЄДРПОУ 32073457) заборгованість у сумі 50 800,00грн. та судові витрати по сплаті держмита у сумі 508,08грн. та інформаційно-технічному забезпеченню процесу у сумі 118,00грн., видати наказ.
Суддя
А.Є. Чередко
Рішення підписано
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 290583 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Чередко А.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні