Рішення

від 01.02.2013 по справі 5015/4853/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.13 Справа№ 5015/4853/12

За позовом: Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго", м. Львів

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу „Бумеранг №229", м. Львів

про: стягнення заборгованості у сумі 65533,70 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

від позивача: Олійник Л.В. - представник (довіреність №39 від 16.10.2012 р.)

від відповідача: Басик А.М. - представник (довіреність б/н від 15.01.2013р.)

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго", м. Львів до Обслуговуючого кооперативу „Бумеранг №229", м. Львів про стягнення заборгованості у сумі 65533,70 грн.

Ухвалою суду від 16.11.2012р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.11.2012р.

У звязку із неявкою представника відповідача у судове засідання 27.11.2012р., ухвалою суду від 27.11.2012р. розгляд справи відкладено на 18.12.2012р.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання 18.12.2012р. не забезпечив, через канцелярію суду подав клопотання за вх. №28715/12 від 17.12.2012р., в якому просить розгляд справи відкласти через неможливість забезпечити явку повноважного представника у зв'язку із зайнятістю останнього в іншому судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання 18.12.2012р. з'явився, через канцелярію суду подав заперечення на позовну заяву за вх. №28843/12 від 18.12.2012р. та клопотання за вх. №28874/12 від 18.12.2012р., в якому просить продовжити строк розгляду спору та відкласти розгляд справи у зв'язку з проведенням переговорів з позивачем про позасудове врегулювання спору.

Ухвалою суду від 18.12.2012р. продовжено строк вирішення спору та розгляд справи відкладено на 22.01.2013р.

Ухвалою суду від 18.12.2012р. розгляд справи відкладено, з підстав викладених у вказаній ухвалі.

Представник позивача в судове засідання 22.01.2013р. з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 22.01.2013р. з'явився, проти позову заперечив.

В судовому засіданні оголошено перерву до 29.01.2013р. для надання можливості позивачу виконати вимоги ухвали від 18.12.2012р.

Представник позивача у судове засідання 29.01.2013р. виконав вимоги ухвали суду від 18.12.2012р.

У судове засідання 29.01.2013р. представник відповідача подав клопотання б/н від 25.01.2013р. (вх. №2575/13 від 29.01.2013р.) про застосування позовної давності. Розглянувши вказане клопотання, суд прийшов до висновку його відхилити, оскільки відповідно до матеріалів справи період, за який позивач просить стягнути заборгованість з відповідача за надані послуги є з лютого 2010р. по вересень 2012р., який відповідає строку позовної давності, в межах якого позивач і звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Крім того, відповідач висуваючи вимоги про застосування позовної давності, керується лише припущенням про пропущений строк позовної давності у стягненні заборгованості з нього, не зазначаючи ні суми заборгованості, ні період заборгованості, до яких слід застосовувати позовну давність. Натомість, відповідно до матеріалів справи (уточнений розрахунок заборгованості, рахунки до сплати, банківські виписки стосовно оплат здійснених відповідачем тощо), позивачем чітко визначено як період так і суму заборгованості, яка підлягає до стягнення як у розмірі так і в межах періоду, які не підпадають під обмеження загального строку позовної давності в три роки, що передбачений ст. 257 ЦК України.

У судовому засіданні 29.01.2013р. судом оголошено перерву до 01.02.2013р.

30.01.2013р. через канцелярію суду представником відповідача подано пояснення б/н від 29.01.2013р. (вх. №2628/13), відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.02.2013р. підтримав вказане пояснення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 01.02.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задоволити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

31.07.2002р. між сторонами у справі укладено Договір № 2639/А про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді у потрібних йому обсягах, а відповідач у свою чергу зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.

Відповідно до п. 10.1. Договору термін його дії встановлено до 01.10.2003р., а в п.10.4 сторони передбачили, що договір вважається пролонгований на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

У п. 6.3. Договору сторони погодили, що вартість фактично спожитої ним теплової енергії відповідач сплачує до 25-го числа місяця, наступного за звітним.

Проте, як зазначається у позовній заяві, договірних зобов'язаннь щодо оплати теплової енергії Обслуговуючим кооперативом „Бумеранг №229" належно не виконано. За період з 01.02.2010р. по 01.10.2012р. у відповідача перед позивачем склалась заборгованість за постачання теплової енергії в гарячій воді в розмірі 63832,75грн.

Крім того, позивач просить, покликаючись на ст. 625 ЦК України, стягнути з відповідача 1692,45грн. 3% річних за прострочення виконання грошових зобовязань.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 2639/А про постачання теплової енергії в гарячій воді від 31.07.2002р., на виконання умов якого відповідачу постачалась теплова енергія в гарячій воді.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У п. 3.2.2. Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 31.07.2002р. передбачено обов'язок відповідача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені Договором.

У відповідності із п. 6.1 та 6.3 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться відповідно до встановлених тарифів до 25-го числа місяця, наступного за звітним.

За спірний період позивачем були щомісячно виставлені рахунки на оплату за теплову енергію, які отримані представниками відповідача, що підтверджується корінцями про їх отримання.

Крім того, представником позивача надано копії виписок з банку, які підтверджують часткову сплату відповідачем протягом спірного періоду позивачу плати за надані послуги.

Відповідач дані обставини не заперечив, доказів зворотнього суду не надав.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, в процесі розгляду справи судом встановлено, що договірних зобов'язань щодо оплати теплової енергії відповідач належно не виконав, в результаті чого у нього перед позивачем склалась заборгованість за постачання теплової енергії в гарячій воді в розмірі 63832,75грн.

З огляду на вищевказане, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 63832,75грн. заборгованості за постачання теплової енергії в гарячій воді обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 1692,45грн. підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача стосовно того, що рахунки позивача, зокрема, за грудень 2009р., січень 2010р., лютий 2010р. містять інформацію про наявність заборгованості відповідача за попередні періоди, відтак на думку відповідача, це спростовує твердження позивача про дотримання останнім строку позовної давності при предявленні позовоу, слід зазначити наступне.

В копіях рахунків на оплату наданих послуг, поданих в якості обгрунтування позовних вимог, чітко зазначено вартість послуг щомісячно у період вказаний позивачем (лютий 2010р. - вересень 2012р.) за кожний місяць окремо. Саме з вказаних сум послуг, що надані за кожен місяць окремо та сум, що оплачені відповідачем і проведено позивачем уточнений з наростаючим підсумком розрахунок суми боргу відповідача, що утворився за спірний період включно. Зазначені позивачем суми повністю співпадають з щомісячною вартістю послуг, які вказані у рахунках та сумами здіснених відповідачем проплат у спірний період.

Таким чином, відповідно до матеріалів справи, у суму заборгованості, що підлягає до стягнення за позовними вимогами, позивачем не включалась заборгованість за попередній період, який є відмінним від періоду з лютого 2010р. по вересень 2012р. включно, що повністю спростовує твердження відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу „Бумеранг №229" (79049, м. Львів. Вул. Вернадського, 28/22, ідентифікаційний код 20827374) на користь Львівського міського комунального підприємтва "Львівтеплоенерго" (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, ідентифікаційний код 05506460) 63832,75грн. основного боргу, 1692,45грн. 3% річних та 1609,05грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.02.2013р.

Суддя Деркач Ю.Б.