Рішення

від 24.01.2013 по справі 5011-10/17239-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/17239-2012 24.01.13

За позовом Комунального підприємства

з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ»

Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київради

(Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Правило Т.О. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 24 січня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

27 листопада 2012 року Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № 114/7892 від 26.11.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» (відповідач) заборгованості за договором на поставку дверей металевих протипожежних № 5/560 від 22 квітня 2008 року в розмірі 14 801,05 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот одна гривня 05 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором на поставку дверей металевих протипожежних № 5/560 від 22 квітня 2008 року, зокрема, попередньо оплаченого позивачем товару відповідач в повному обсязі позивачу не поставив, внаслідок чого останній звертається до суду з вимогами стягнути з відповідача 14 801,05 грн. суми заборгованості.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 24.12.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 24.01.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 3.9.2. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2008 року між позивачем (надалі - Замовник або Покупець або Отримувач) та відповідачем (далі по тексту - Постачальник або Продавець) (разом - сторони) було укладено договір на поставку дверей металевих протипожежних № 5/560 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити двері металеві протипожежні в комплекті згідно специфікації (Додаток № 1 до договору). Замовник зобов'язується своєчасно здійснити їх оплату на умовах Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Покупець перерахував на користь Продавця 197 500,55 грн., при цьому, позивач вказує, що Постачальник лише частково поставив Покупцю товар за Договором на суму 182 699,50 грн., а відтак, за твердженнями позивача, у відповідача утворився борг в розмірі 14 801,05 грн., тобто 197 500,55 грн. - 182 699,50 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вже було встановлено судом, 22 квітня 2008 року між сторонами укладено договір на поставку дверей металевих протипожежних № 5/560 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити двері металеві протипожежні в комплекті згідно специфікації (Додаток № 1 до договору). Замовник зобов'язується своєчасно здійснити їх оплату на умовах Договору.

З матеріалів справи вбачається, що в період з квітня 2008 року по вересень 2009 року позивач перерахував на користь відповідача 197 500,55 грн. за товар, що підтверджується платіжним дорученням № 4004 від 23.04.2008р. та журналом проводок з 01.01.01 по 18.10.12 (копії документів містяться в справі).

Матеріали справи свідчать, що після оплати позивачем вартості товару за Договором, в листопаді 2008 року відповідачем було поставлено позивачу товар по Договору на суму 182 699,50 грн., що підтверджується прибутковою накладною № РН-8 (ЖИ-0011874) (копія накладної в справі).

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи свідчать, що між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків, який свідчить про існування заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 14 801,55 грн. станом на 06.10.2010р. (копія акту міститься в справі).

Судом встановлено, що 11.10.2011р. Покупець звернувся до відповідача з претензією № 114/6683-7 про повернення коштів на суму 14 801,05 грн. Позивач вказує, що оплату заборгованості Продавець на користь Покупця не провів.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.11.2012р. та 24.12.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимог вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів повернення грошових коштів, станом на січень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Покупця про стягнення з Продавця заборгованості за Договорами поставки в розмірі 14 801,05 грн. з розрахунку: 197 500,55 грн. (сума плати за товар) - 182 699,50 грн. (розмір поставленого товару).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» (ідентифікаційний код: 23162372, адреса: 03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 34, р/р 2600600460255 в АКБ «Правекс-Банк», МФО 321983), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код: 31958324, адреса: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 42, р/р 26002031216771 в Київській міській філії АКБ УСБ, МФО 322012), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 14 801,05 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот одна гривня 05 копійок) та судові витрати - 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.

3. Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 5011-10/17239-2012.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.02.2013р.

Суддя О.В. Котков