Ухвала

від 27.12.2012 по справі 1326/7144/2012

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2012 р. Франківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого - судді Ванівського Ю.М.

при секретарі - Мочульській М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про скасування постанови № 98 по справі про адміністративне правопорушення від 12.04.2011 року. Позов мотивує тим, що вказана постанова є незаконною, необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів з грубим порушенням вимог чинного законодавства. Покликається на те, що правопорушення вказаного в оскаржуваній постанові не вчиняв.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просить його задоволити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, письмових заперечень на позов не подав. Більше того, в ході розгляду справи державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - відповідача в результаті її ліквідації за рішенням засновника.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне:

Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення від 12.04.2011 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності згідно з ч. 1 ст. 165-2 Кодексу про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу на суму 170,00 грн.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є порушення директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Продукти» - ОСОБА_1 порядку формування та застосування цін при реалізації яловичини, свинини, масла вершкового у період з 13.04.2010 р. по 23.02.2011 р. в результаті чого необґрунтовано одержана виручка становить 19 598,94 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», особи, винні в порушенні порядку встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Згідно з ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначає позивач, справа про адміністративне правопорушення розглядалась у відсутності позивача у зв'язку з тим, що його належним чином не було повідомлено про місце та час розгляду, чим порушено ст. 278 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Частина перша ст. 258 КУпАП встановлює вичерпний перелік випадків, за яких протокол про вчинення адміністративного правопорушення може не складатись. Зокрема, протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 73, 77, частинами першою та третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Таким чином, складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення в даному випадку є обов'язковим. Однак у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про складання протоколу відповідачем, оскаржувана постанова не містить жодних покликань на факти, які були б встановлені при складанні протоколу, його копія до заперечень не надана.

Згідно ст.9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Однак у матеріалах справи відсутні, а відповідачем не представлено жодного з вищевказаних доказів, які б слугували підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Зокрема, не представлено протоколу про адміністративне правопорушення, складання якого є обов'язковим, пояснень, які відбираються в особи, що притягається до адміністративної відповідальності, висновку експерта по даній справі чи будь-яких інших документів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1.7. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519, вилученню в дохід бюджету підлягають суми, які одержані внаслідок порушень державної дисципліни цін (необґрунтовано одержана виручка), визначених на підставі матеріалів перевірок незалежно від фінансового стану порушника та його розрахунків з бюджетом.

Згідно з п. 3.2. Інструкції та ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства, а також сума необґрунтовано одержаної виручки визначається (вказується) в акті, що складається за результатами проведення планової або позапланової перевірки.

На даний час висновки акту перевірки ТзОВ «Євро-Продукти» є предметом оскарження у суді і відсутнє судове рішення, яке б набрало законної сили, про встановлення правомірності вказаних висновків.

Крім того, з пояснень представника позивача вбачається, що відомості, наведені у розрахунках, які є додатками до акту перевірки, не відповідають даним бухгалтерського обліку ТзОВ «Євро-продукти» та первинним документам, на підставі яких такий облік здійснюється. Зокрема, у вказаних розрахунках у графі відпускна ціна (з ПДВ) вказана вартість товару за 1 одиницю виміру (шт., кг) у завищеному розмірі. Крім того, відповідачем не надано доказів того, що на даний час весь товар, що поставлений на користь контрагентів, вказаних у першій графі розрахунків, є оплаченим у повному обсязі.

Що стосується обов'язку ТзОВ «Євро-продукти» дотримуватись вимог розпорядження голови Львівської облдержадміністрації від 30.10.2007 р. № 1142 «Про регулювання цін на окремі продовольчі товари» зі змінами, внесеними розпорядженням голови Львівської облдержадміністрації від 19.05.2008 р. № 453/0/5-08 щодо встановлення рівня торгівельних надбавок на окремі види продовольчих товарів, то суд зазначає наступне:

Розпорядження голови Львівської облдержадміністрації від 30.10.2007 року № 1142 опубліковане у газеті «Львівські оголошення» 21.11.07 року (№ 43), розпорядження голови Львівської облдержадміністрації від 19.05.2008 року № 453/0/5-08 (яким внесено зміни до розпорядження № 1142) опубліковане у газеті «Львівські оголошення» 04.06.08 року (№ 20).

Згідно із нормами ст. 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» Закони України, постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, постанови Верховного Суду України та Конституційного Суду України, рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно із ч. 5 ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» нормативно- правові акти місцевих державних адміністрацій, які стосуються прав та обов'язків громадян або мають загальний характер, підлягають оприлюдненню і набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

Відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України «Про інформацію» законодавчі та інші нормативні акти, що стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян, не доведені до публічного відома, не мають юридичної сили.

Аналогічного змісту норма міститься у п. 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. N 731 міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, органи господарського управління і контролю направляють для виконання нормативно- правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.

Крім того, у ст. 1 ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначено, що регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

З огляду на викладене, розпорядження голови Львівської облдержадміністрації від 30.10.2007 р. № 1142 «Про регулювання цін на окремі продовольчі товари» зі змінами, внесеними розпорядженням голови Львівської облдержадміністрації від 19.05.2008 р. № 453/0/5-08, є регуляторним актом, а тому повинен відповідати вимогам щодо його офіційного оприлюднення, встановленим даним законом.

Згідно положень частини четвертої ст. 12 ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади, а також їх посадовими особами, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації, визначених Кабінетом Міністрів України, не пізніш як у десятиденний строк після їх державної реєстрації або прийняття та підписання, у випадку, якщо ці регуляторні акти не підлягають державній реєстрації. У разі порушення зазначених вище вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Таким чином, враховуючи те, на момент прийняття даного розпорядження Львівською облдержадміністрацією не було затверджено порядку оприлюднення виданих нею нормативно-правових актів, Кабінетом Міністрів України не визначено офіційного друкованого засобу ЛОДА, та дане розпорядження не було доведено до ТзОВ «Євро-Продукти», як таке, що впливає на його законні права та інтереси, то вказане розпорядження по відношенню до ТзОВ «Євро-Продукти» оприлюднене не було.

Згідно вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається із змісту ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Виходячи із положень вище згаданих статей, заступником начальника Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області Бачинською Т.П. не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об'єктивності з'ясування обставин справи, а відтак позов підставний та підлягає до задоволення.

Представником відповідача не надано жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, а тому із врахування встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими.

Однак, як встановлено судом, 17.09.2012 року державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області (код ЄДРПОУ 20814302) в результаті її ліквідації за рішенням Кабінету Міністрів України (Постанова «Про ліквідацію урядових органів від 28.03.2011 р. № 346).

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі:…5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Керуючись ст.ст. 17, 157 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності закрити у зв'язку з ліквідацією відповідача.

Дана ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги в 5-денний строк з моменту її отримання через Франківський районний суд м. Львова.

Суддя Ю.М.Ванівський