Постанова

від 22.01.2013 по справі 2а/0570/17775/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 р. Справа №2а/0570/17775/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:40

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Галатіної О.О.

при секретарі судового засідання Зайцевій Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Спецтехнології», м. Донецьк

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

про визнання дій Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.10.2012р. № 0000821504 у розмірі 319 922,00 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача: Роганова А.В. - за дов. від 21 грудня 2012 року

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Спецтехнології» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання дій Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.10.2012р. № 0000821504 у розмірі 319 922,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 05.12.2012р. ним з метою звірення розрахунків з бюджетом за платежем: податок на додану вартість проведено з відповідачем звірку розрахунків за період з 01.01.2012р. по 05.12.2012р. З акту від 05.12.2012р. № 313 він дізнався, що станом на 05.12.2012р. наявне від'ємне сальдо з ПДВ в сумі 16 228,00 грн.

Вказує, що не погодившись з результатами акту звірки розрахунків позивач листом від 06.12.2012р. № 1-06/12 повідомив відповідача, що дані, відображені в акті № 313 не відповідають дійсності з приводу того, що сума у розмірі 319 922,00 грн., на яку було збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ не знайшла свого відображення в акті звірки, просив відповідача збільшити суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 319 922,00 грн. та врахувати її у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, повідомити про те, з яких підстав було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на вказану суму та надати копії відповідних документів. Листом № 14536/10/15-4 від 18.12.2012р. було отримано відповідь, що згідно з п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2011 року, за результатами якої встановлено порушення абз. а) п. 200.4 ст. 200 Кодексу, у зв'язку з чим суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 255 938 грн. зменшено в повному обсязі. Цим же листом позивачу були надані копії акту перевірки № 722/15-4/34500589 від 10.10.2012р. та податкове повідомлення-рішення від 10.10.2012р. № 0000821504.

Зазначає, що відповідачем під час проведення перевірки порушено приписи ст. 86 Податкового кодексу України щодо оформлення результатів перевірок, а саме: результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акту або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками. При цьому, в акті вказано, що відповідальними особами в періоді, що перевіряється є керівник ОСОБА_2, головний бухгалтер ОСОБА_3, проте, вказані особи не мають будь-якого відношення до діяльності платника податків, позивачу про вказаних осіб нічого не відомо.

Крім того, 20.03.2012р. відповідачем проведено камеральну перевірку з питань достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість за січень 2012 року. Однак, за результатами вказаної перевірки встановлено заниження суми бюджетного відшкодування за березень 2008 року на 394 751 грн., за січень 2009 року на 5 656 грн., що підтверджує необхідність відображення в акті звірки податковим органом суми 319 922 грн. як суми належного бюджетного відшкодування.

Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позов.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, в судове засідання не з'явився, письмових заперечень або будь-яких пояснень, що стосуються предмету позову, суду не надав.

Вислухавши в судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Спецтехнології» включене до ЄДРПОУ за номером 34500589, про що включено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Донецька з 04.07.2006р. (арк. справи 13 - 14, 60).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем проведено з ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2012р. по 05.12.2012р., про що складено акт від 05.12.2012р. № 313 (арк. справи 15). За вказаним актом визначено: сальдо на 01.01.2012р. 0,30 грн., нараховано (зменшено) сум податкових зобов'язань 16 228,00 грн., у т.ч. донараховано (зменшено) платежів за податковими повідомленнями-рішеннями -80485,00 грн., списано (поновлено списаних сум) 0,30 грн., сальдо на 05.12.2012р. 16 228,00 грн.

Позивач звернувся до податкового органу з запитом від 06.12.2012р. № 1-06/12 щодо збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 319 922,00 грн. і врахування її у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, просив повідомити про те, з яких підстав ДПІ у Київському районі м. Донецька було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на вказану суму та надати копії відповідних документів (арк. справи 10).

У відповідь на вказаний запит позивачем отримано відповідь від 18.12.2012р. № 14536/10/15-4, в якій зазначено, що згідно з п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2011 року, за результатами якої встановлено порушення абз. а) п. 200.4 ст. 200 Кодексу, у зв'язку з чим суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 255 938 грн. зменшено в повному обсязі (арк. справи 17).

Так, судом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ «ІТЦ «Спецтехнології» з питань достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2012 року (арк. справи 23 - 26). За вказаним актом встановлено порушення п. 200.14 (а) ст. 200 Податкового кодексу України, а саме, заниження суми бюджетного відшкодування за березень 2008 року на 394 751 грн., за січень 2009 року на 5 656 грн. За результатами проведення вказаної перевірки відповідачем складено податкові повідомлення-рішення від 28.03.2012р, № 0000031502/0, згідно з яким встановлено суму заниження бюджетного відшкодування у розмірі 394 751,00 грн. (арк. справи 31) та від 28.03.2012р. № 0000021502/0, згідно з яким встановлено суму заниження бюджетного відшкодування у розмірі 5 656,00 грн. (арк. справи 32).

Вказані суми знайшли своє відображення в акті звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2012р. по 10.04.2012р. (арк. справи 33).

Однак, 10.10.2012р. відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2011 року, про що складено акт перевірки від 10.10.2012р. № 722/15-4/34500589 (арк. справи 18 - 21). Документальні невиїзні перевірки проводяться в порядку ст. 78, 79 Податкового кодексу України.

Так, серед прав, наданих податковим органам, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, передбачено здійснення документальної позапланової перевірки платника податків. Про проведення документальної позапланової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу країни, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідачем до матеріалів справи не надано наказ на проведення вказаної перевірки, при цьому, у вступній частині акту йдеться посилання на ст. 76 Податкового кодексу України. Вказана стаття передбачає проведення камеральної перевірки. Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Будь-яких письмових або усних пояснень з цього приводу представником відповідача суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку про неможливість визначення законності проведення перевірки платника податків.

Про той саме факт свідчить й наступне.

На першій сторінці акту перевірки вказано, що відповідальними особами у періоді, який перевіряється є керівник ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2), головний бухгалтер ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3). Ці ж самі особи вказані на сторінці 4 акту перевірки від 10.10.2012р. як підписанти цього акту (арк. справи 18, 21).

Позивачем до матеріалів справи надано документи, які підтверджують становище посадових осіб платника податків, а саме: статут ТОВ «ІТЦ «Спецтехнології», згідно з п. 1 якого учасником Товариства є ОСОБА_5, громадянин України, паспорт НОМЕР_5, видано Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, 11.07.1997р., який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 (арк. справи 46). Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків в ДПІ у Київському районі м. Донецька керівником підприємства також зазначено ОСОБА_5 (арк. справи 60). Вказане призначення відбулось згідно з протоколом № 1 (рішенням зборів засновників) ТОВ «ІТЦ Спецтехнології» (арк. справи 61).

Відповідно до наказу платника податків № 3к від 02.10.2006р. «Про прийняття на роботу», на посаду головного бухгалтера з окладом згідно штатного розпису прийнято ОСОБА_6 (арк. справи 62).

Те, що саме ці особи є посадовими особами платника податків та уповноваженні на підписання документів, що стосуються позивача, підтверджується й податковими деклараціями з податку на додану вартість з січня 2011 року по січень 2012 року, які підписано ОСОБА_5 як директором та ОСОБА_6 як головним бухгалтером ТОВ «ІТЦ «Спецтехнології» (арк. справи 63 - 118).

Відповідно до п. 86.1, 86.2, 86.4 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Тобто, як вбачається з аналізу вказаних норм, право на підписання та отримання акту перевірки є тільки в уповноважених осіб платника податків. Однак, відповідачем в акті перевірки зазначено осіб, які не мають жодного відношення до проведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «ІТЦ «Спецтехнології» та не мають права на отримання інформації щодо такого платника податків.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач був необізнаний про проведення документальної невиїзної перевірки, підстави та результати її проведення.

Крім того, на порушення вищевказаних норм, акт перевірки від 10.10.2012р. не було надіслано позивачу, його було отримано тільки після направлення запиту від 05.12.2012р., про що свідчить відповідь податкового органу від 18.12.2012р. (арк. справи 17).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за № 34/18772 затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок № 984).

Згідно з розділом І вказаного Порядку № 984, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 5.2 Розділу ІІ Порядку № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

За приписами п. 3 Розділу ІV Порядку № 984 акт (довідка) документальної перевірки після його (її) реєстрації вручається посадовим особам платника податків або його законним представникам (акт невиїзної документальної перевірки вручається особисто посадовим особам платника податків або його законним представникам).

Суд, з урахуванням вищевказаних норм, дослідивши зміст акту перевірки від 10.10.2012р. № 722/15-4/34500589 дійшов висновку, що у вказаному акті не досліджено належним чином порушення податкового законодавства з посиланням на нормативно-правові акти, які порушено, не досліджувались первинні або інші документи, які можуть підтвердити такі порушення.

За результатами складання вказаного акту перевірки податковим органом встановлено порушення абз. а) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, відповідно до якого якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Згідно із п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Кодексу за результатами даної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.10.2012р. № 0000821504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 255 938,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 63 984,00 грн. (арк. справи 22).

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи численні порушення відповідачем при проведенні перевірки, за результатами якої складено акт перевірки від 10.10.2012р. № 722/15-4/34500589 та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 10.10.2012р. № 0000821504, суд дійшов висновку про неможливість встановлення порушень податкового законодавства з боку позивача, а отже, такі порушення є недоведеними відповідачем.

Ніяких документів або пояснень, що спростовують доводи позивача, або підтверджують правомірність, законність та обґрунтованість проведення перевірки та винесення спірного податкового повідомлення-рішення, відповідачем суду не надано.

Відповідно до п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У зв'язку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 255 938,00 грн., застосування до нього штрафних санкцій в сумі 63 984,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням з ПДВ є безпідставним.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Спецтехнології» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання дій Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.10.2012р. № 0000821504 у розмірі 319 922,00 грн. - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо проведення документальної невиїзної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2011 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 10.10.2012р. № 0000821504 у загальному розмірі 319 922,00 грн., яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 255 938,00 грн. та за штрафними санкціями 63 984,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Спецтехнології» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 січня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 27 січня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Галатіна О.О.