ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Черкаси
30 січня 2013 року Справа № 823/160/13-а
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Трофімової Л.В.,
за участі секретаря - Левчука А.С.,
представника позивача - Клименко А.І. за довіреністю, відповідача - ОСОБА_2 особисто, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Уманського районного центру зайнятості (далі - Уманський РЦЗ) до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
Уманський РЦЗ, звернувшись до суду з адміністративним позовом, просить стягнути з ОСОБА_2 кошти у сумі 2 737 грн. 55 коп.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, зокрема з тих підстав, що на думку відповідача обов'язок перевіряти достовірність даних особи, яка звернулася до центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітного покладена на Уманський РЦЗ. Також у судовому засіданні відповідач зазначив, що він не пам'ятає чи перебував він будь-коли у трудових відносинах з роботодавцями та не знає де зараз знаходиться його трудова книжка.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України (№ 25к/96-ВР) громадяни мають право на соціальний захист, одним з аспектів якого є право на відповідне їх соціальне забезпечення у разі безробіття з незалежних від них обставин.
12 березня 2012р. ОСОБА_2 звернувся як незастрахована особа із заявою до Уманського районного центру зайнятості (а.с. 17) з проханням надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, зазначивши при цьому, що на час подачі заяви він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує.
У судовому засіданні представник позивача зазначив, що ОСОБА_2 при реєстрації у центрі зайнятості подав лише паспорт та документ про освіту (диплом) та був зареєстрований як вперше шукаючий роботу з категорією безробітного незастрахованої особи, що мають право на матеріальні виплати у розмірі прожиткового мінімуму. Достовірних даних, що підтверджують трудові відносини або виконання робіт за цивільно-правовими договорами особою не надано.
Як вбачається з персональної картки особи, яка звернулась до центру зайнятості НОМЕР_2 (а.с. 16) відповідачу було надано статус безробітного, визначено умови і тривалість виплати допомоги по безробіттю та розмір цієї допомоги відповідно до статей 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року №1533-III (надалі за текстом - Закон №1533-III), враховуючи, що графа 3 «Інформація про останнє місце роботи» та графа 4 «Трудова діяльність за останні 12 місяців» не містили жодних даних.
Судом встановлено, що позивачем проведено додаткову перевірку достовірності даних безробітного, що є підставою для надання особі статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідно до ст. 36 Закону №1533-III (акт від 06.09.2012р. а.с. 22) та встановлено, що ОСОБА_2 не повідомив щодо перебування на обліку в ЦЗ у період з 12.09.2001р. по 21.07.2002р. (категорія безробітного незастраховані особи, які мають право на матеріальні виплати у розмірі прожиткового мінімуму) та з 01.08.2002р. по 16.09.2002р. (застраховані особи, які мають право на матеріальні виплати без урахування страхового стажу), та не надав під час останньої реєстрації дані про перебування у трудових відносинах відповідно до трудової книжки АХ 362577, на підставі даних якої проводилось призначення попередніх виплат (а.с. 12).
При розгляді справи встановлено, що Уманським РЦЗ 06.11.2012р. зроблено запит до УПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області щодо надання даних про факт знаходження ОСОБА_2 в трудових відносинах з роботодавцями та сплати страхових внесків за період з 2002р. по 2012р. включно за даними персоніфікованого обліку. У відповіді УПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області від 12.11.2012р. №18900106 (а.с. 24) на запит Уманського РЦЗ вбачається, що ОСОБА_2 з 2002р. по 2012р. перебував у трудових відносинах: з ТОВ «Агентство безпеки підприємництва» з вересня 2002р. по жовтень 2002р.; з ТОВ «Ровекс» з жовтня 2003р. по листопад 2003р.; з МЖКБУД ВБФ КП з квітня 2004р. по травень 2008р.; з ЖУ «Лівобережне» ДП «Екос» по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» у липня 2008 р. та з ЗАТ «ТК» Уманьхліб» у лютому 2009р. Крім того, факт перебування ОСОБА_2 в трудових відносинах з ЗАТ «ТК»Уманьхліб» у лютому 2009р. підтверджується листом від 20.11.2012р. №991 (а.с. 26), випискою з наказу від 03.02.2009р. №10-К (а.с. 27), випискою з наказу від 24.02.2009р. №13-К (а.с. 28) останнього та актом перевірки достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків Уманського РЦЗ від 21.11.2012р. (а.с. 29).
Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 30 Закону України «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14 січня 1998 року №16/98-ВР (надалі за текстом - Закон №16/98-ВР) застраховані особи зобов'язані у повному обсязі та у встановлені законодавством України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування строки сплачувати внески страховикам, повідомляти страховиків про обставини, що спричиняють зміни розміру матеріального забезпечення із загальнообов'язкового державного соціального страхування та порядку його надання (зміни стану непрацездатності, в складі сім'ї, звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо).
Згідно ч. 2 ст. 36 Закону №1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.
Приписами абз. 3 пп. 14 п. 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307 (надалі за текстом - Порядок) визначено, що сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою.
У матеріалах справи наявна довідка Уманського РЦЗ від 14.01.2013р. №01-16/116 про перерахування ОСОБА_2 виплат допомоги по безробіттю у сумі 2 737 грн. 55 коп. (а.с. 32).
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону №1533-III сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі унаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до абз. 1 пп. 14 п. 6 Порядку якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Згідно наказу Уманського РЦЗ від 24.12.2012р. №214 (а.с. 30) відповідачу запропоновано протягом 10 днів повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю за період з 09.03.2012р. по 09.08.2012р. у сумі 2 737 грн. 55 коп. на рахунок НОМЕР_3 Проте у добровільному порядку кошти відповідачем не повернуто.
Станом на день розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед Уманським РЦЗ становить 2 737 грн. 55 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закон №16/98-ВР сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку.
З огляду на викладене, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 160, 162, 167 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Уманського районного центру зайнятості (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 1, ідентифікаційний код 21368537) 2 737 (дві тисячі сімсот тридцять сім) грн. 55 коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 4 лютого 2013р.
Суддя Л.В.Трофімова
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2013 |
Оприлюднено | 07.02.2013 |
Номер документу | 29067087 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
Л.В.Трофімова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні