Рішення

від 31.01.2013 по справі 26пд/5014/3094/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.13 Справа № 26пд/5014/3094/2012

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області, смт.Білокуракине Луганської області

до Селянського фермерського господарства „Стогнієв", с.Заїківка Білокуракинського району Луганської області

про стягнення недоотриманої орендної плати в сумі 15935 грн. 82 коп. та зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 20.01.2003, державна реєстрація від 22.01.2003 за №1

в присутності представників сторін:

від позивача - перший заступник голови Нізамов Д.Ф., посвідчення №42 від 29.06.2010;

від відповідача - не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача недоотриманої орендної плати в сумі 15935 грн. 82 коп. та зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 20.01.2003, державна реєстрація від 22.01.2003 за №1.

Відповідач відзивом б/н від 12.12.2012 вимоги позову відхилив та зазначив, що ні в 2008 році, ні в 2009 році, ні в 2010 році, ні в 2011 році позивач ніяких додаткових угод щодо сплати орендних платежів укласти не пропонував, а тому і змін до діючого договору оренди сторонами не вносилось.

Позивачем до матеріалів справи в судовому засіданні 10.01.2013 доданий лист відповідача №10 від 01.05.2012, в якому останній повідомляв, що він ознайомлений з угодою про зміну договору оренди земельної ділянки від 20.01.2003 та пропонував п.2.3 договору викласти в своїй редакції, що суперечить доводам, викладеним відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, та не забезпечив участі свого повноважного та компетентного представника в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням №9101611978913.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

20.01.2003 між Білокуракинською районною державною адміністрацією Луганської області (позивач, орендодавець) та Селянським (фермерським) господарством „Стогнієв" (відповідач, орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, державна реєстрація від 22.01.2003 за №1 (далі - договір), за умовами якого відповідачу була передана в оренду земельна ділянка площею 39,700 га, в т.ч. ріллі - 39,700 га (п.1.3 договору) строком на 50 років (п.2.2 договору).

Відповідно до п.2.3 договору орендна плата за всю земельну ділянку землі становить 1985 грн. 00 коп. на рік. Орендна плата вноситься орендарем до 30 листопада кожного року шляхом перерахування орендної плати на розрахунковий рахунок Олексіївської сільської ради.

У відповідності до п.4.1 договору зміна умов договору та його розірвання можливе тільки за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору, а також у разі відмови однієї з сторін від розірвання договору, спір вирішується у судовому порядку.

Як зазначив позивач, Білокуракинською районною державною адміністрацією впродовж 2009-2011 року були прийняті розпорядження голови райдержадміністрації від 30.03.2009 за №148, від 31.03.2010 за №117, від 01.04.2011 за №119, згідно яких надається згода при укладенні договорів оренди земель державної власності поза межами населених пунктів (сільськогосподарські угіддя) встановлювати ставки орендної плати в розмірі (відповідно по роках) 1,5%, 2%, 3% від нормативної грошової оцінки земель.

Позивач неодноразово проводив співбесіди з відповідачем щодо укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, від укладення якої останній відмовлявся.

Так, позивачем до матеріалів справи було додано проект угоди про зміну договору оренди земельної ділянки, на якому мається відмітка відповідача про її отримання 28.01.2012.

Крім того, за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Білокуракинської райдержадміністрації в період 2008-2011 років, проведеної Державною фінансовою інспекцією в Луганській області, було встановлено недоотримання місцевими бюджетами доходів від орендної плати за землі державної власності за межами населених пунктів Білокуракинського району в сумі 134119 грн. 38 коп.

На адресу Білокуракинської райдержадміністрації листом від 12.10.2011 за №12-08-14-14/9406 надійшла вимога Державної фінансової інспекції в Луганській області про усунення виявлених ревізією порушень, якою від Білокуракинської райдержадміністрації вимагається провести претензійно-позовну роботу щодо повернення коштів в сумі 134119 грн. 38 коп. до відповідних бюджетів.

Позивач зазначає, що згідно розрахунку розмірів орендної плати по договорах оренди земельної ділянки Селянським фермерським господарством „Стогнієв" було сплачено орендної плати в розмірі 8011 грн. 34 коп., в той час як він повинен був сплатити оренду плату в сумі 23947 грн. 16 коп., враховуючи винесення розпоряджень про збільшення розмірів ставок орендної плати, а тому різниця недоотриманої орендної плати становить 15935 грн. 82 коп.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи та умови договору оренди земельної ділянки, відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача недоотриманої орендної плати в сумі 15935 грн. 82 коп., дійшов наступного.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Статтею 16 Закону України „Про оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст.13 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В ст.15 Закону України „Про оренду землі" наведено перелік істотних умов договору оренди землі, до яких в тому числі відноситься і орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч.ч.1-2 Закону України „Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

На виконання вказаних приписів законодавства між сторонами у справі і був укладений договір оренди землі від 20.01.2003, державна реєстрація від 22.01.2003 за №1, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

Пунктом 2.3 договору сторони передбачили, що орендна плата за всю земельну ділянку землі становить 1985 грн. 00 коп. на рік. Орендна плата вноситься орендарем до 30 листопада кожного року шляхом перерахування орендної плати на розрахунковий рахунок Олексіївської сільської ради.

Відповідно до вказаних умов договору позивач своєчасно та в повному обсязі вносив орендну плату у встановленому договором оренди землі від 20.01.2003, державна реєстрація від 22.01.2003, розмірі, про що зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву та підтверджується довідкою Білокуракинського відділення Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції №1885/10/15 від 12.12.2012.

Згідно ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено суду, що до договору оренди землі від 20.01.2003, державна реєстрація від 22.01.2003 за №1, у встановленому законом порядку вносилися зміни в частині збільшення розміру орендної плати, то у відповідача відсутній обов'язок вносити орендну плату в іншому розмірі, ніж передбачено цим договором.

Таким чином, у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача недоотриманої орендної плати за землю в сумі 15935 грн. 82 коп. слід відмовити в зв'язку з її необґрунтованістю та безпідставністю.

Відносно вимоги позивача про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 20.01.2003, державна реєстрація від 22.01.2003 за №1, суд зазначає наступне.

Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст.652 Цивільного кодексу України).

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.9 Податкового кодексу України плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п.14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, відповідно до ст.274 Податкового кодексу України, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно з п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п.1 ч.5 ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

Розпорядженням №119 від 01.04.2011 Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області „Про затвердження протоколу засідання районної робочої групи, створеної для розгляду питань щодо встановлення ставок орендної плати за використання земель державної власності за межами населених пунктів Білокуракинського району" було встановлено ставки орендної плати за використання земель державної власності (сільськогосподарські угіддя) по договорах оренди земельних ділянок, термін яких на даний час триває, або закінчується, в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Луганській області (п.3 розпорядження).

Позивач звертався до відповідача з пропозиціями про укладення додаткової угоди, але відповідної додаткової угоди укладено не було.

Дослідивши зміст поданої позивачем додаткової угоди, яку він просить суд зобов'язати відповідача укласти, суд дійшов висновку, враховуючи викладені приписи законодавства, про можливість укладення додаткової угоди, але в іншій ніж запропоновано позивачем редакції, виключивши з її змісту умови щодо зобов'язання відповідача сплатити до 30.05.2012 суму 15935 грн. 82 коп.

Можливість внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) передбачена чинним земельним законодавством та умовами договору оренди землі.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Аналогічні положення містяться в ч.5 ст.188 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за платіжним дорученням №409 від 14.11.2012, яке знаходяться в матеріалах справи (а.с.6), сплачений судовий збір в сумі 3219 грн. 00 коп., в той час як відповідно до пп.2 п.2 ст.4 Закону України „Про судовий збір" та Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" слід було сплатити 2682 грн. 50 коп. Таким чином, зайве сплачений судовий збір в сумі 536 грн. 50 коп. підлягає поверненню позивачу відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" на підставі відповідної ухвали господарського суду.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 31.01.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1.Позов Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області до Селянського (фермерського) господарства „Стогнієв" задовольнити частково.

2. Вважати укладеною з моменту набрання чинності рішенням господарського суду Луганської області по даній справі додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 20.01.2003, державна реєстрація від 22.01.2003 за №1, який укладений між Білокуракинською районною державною адміністрацією Луганської області та Селянським (фермерським) господарством „Стогнієв" в наступній редакції:

Угода

про зміну договору оренди земельної ділянки від 20 січня 2003 р.

селище Білокуракине

Ми, що нижче підписалися, Білокуракинська районна державна адміністрація Білокуракинського району, іменуєме надалі „Орендодавець" в особі голови райдержадміністрації Діденка Олександра Івановича, що діє на підставі Закону України „Про місцеві державні адміністрації", ст.17 Земельного кодексу України, з одного боку, та Селянське фермерське господарство „Стогнієв", в особі голови Стогнієва Дмитра Олексійовича, який діє на підставі Статуту, пойменований надалі „Орендар" з другого боку, уклали дану угоду про наступне:

1.Орендодавець і Орендар прийшли до згоди внести зміни до договору оренди землі від 20 січня 2003 року, який зареєстрований в Білокуракинському районному відділі земельних ресурсів від 22 січня 2003 р. за №1.

1.1.Доповнити розділ 1.„Предмет договору" пунктом 1.5 наступного змісту:

„1.5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 715614 грн. 36 коп.".

1.2.Змінити п.2.3 договору, виклавши його у наступній редакції: „п.2.3.Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, відповідно сума орендної плати за один календарний рік на момент підписання угоди складає 21468 грн. 43 коп. (двадцять одна тисяча чотириста шістдесят вісім гривень сорок три копійки). Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Розмір орендної плати повинен бути переглянутий сторонами у таких випадках:

- зміни розмірів земельного податку;

- підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляційних процесів;

- погіршення стану орендованих земельних ділянок не з вини орендаря, що підтверджено документально;

- збільшення нормативної грошової оцінки земельних ділянок; - в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Орендна плата в обов'язковому порядку переглядається сторонами один раз на три роки".

2.Інші умови вищевказаного договору лишаються незмінними, і сторони підтверджують по ним свої зобов'язання.

3.Дана угода набирає чинності з моменту набрання чинності рішенням господарського суду Луганської області у даній справі.

4.Юридичні адреси сторін:

Орендодавець: Білокуракинська районна державна адміністрація:

92200, Луганська область, с.Білокуракине, пл.Горького, б.6.

Орендар: СФГ „Стогнієв" , Луганська область, Білокуракинський район, с.Заїківка.

Підписи сторін:

від Орендодавця: від Орендаря

Голова райдержадміністрації Голова СФГ „Стогнієв"

М.П.

---

О.І.Діденко М.П.

---

Д.О.Стогнієв

3.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „Стогнієв", с.Заїківка Білокуракинського району Луганської області, код 31001753 на користь Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області, пл.Горького, б.6, смт.Білокуракине Луганської області, код 04052034 судовий збір в сумі 1073 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

4.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення: 05.02.2013.

Суддя С.С. Єжова