Постанова

від 20.12.2012 по справі 0870/9607/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 року (о 15 год. 05 хв.) Справа № 0870/9607/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.

за участю представників позивача Семеренко С.О., Войтевич О.І, Рижиченко Л.В., Тутової О.В., Красноштан Н.О.,

представника відповідача Крошки В.В., Богдан О.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Концерну «Міські теплові мережі»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року Концерн «Міські теплові мережі» (далі - Концерн «МТМ», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 27.09.2012 року №0000960028, № 0000970028, №0000980028.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зазначають, що посадовими особами відповідача проведена документальна невиїзна перевірка Концерну «МТМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з контрагентами ТОВ «Бриз» за період з 01.09.2010 по 31.12.2011, ТОВ «Запоріжспецкомплект» за березень та липень 2010, ФОП ОСОБА_8 за період грудень 2010 року та січень 2011, ПП «ЗОВ» за період серпень, вересень, жовтень 2009 та червень 2010, за результатами якої складено Акт від 11.09.2012 № 355/28-1/32121458 та прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.09.2012 № 0000960028, № 0000970028, №0000980028. Представники позивача вважають зазначені податкові повідомлення-рішення незаконними, так як вони винесені на підставі висновків, які не відповідають дійсності, викладених в Акті перевірки від 11.09.2012 № 355/28-1/32121458. Зазначають, що фактичні обставини свідчать про дотримання Концерном «МТМ» приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» як підстави для віднесення до складу валових витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Бриз», ТОВ «Запоріжспецкомплект», ФОП ОСОБА_8, ПП «ЗОВ» та дотримання Закону України «Про податок на додану вартість» в частині правомірності декларування податкового кредиту. Вказують, що на момент вчинення вказаних господарських операцій всі вищевказані юридичні особи були внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, зареєстровані платниками податку на додану вартість, тож вказані юридичні особи мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні. Додатково зазначають, що позивач не може і не повинен нести відповідальність за діяння інших юридичних осіб. Податкові органи не наділені правом визнання нікчемними господарських взаємовідносин між суб'єктами підприємницької діяльності, а висновки про безтоварність операцій не засновані на нормах законодавства та є тільки припущенням. На підставі викладеного, просять суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.09.2012 року № 0000960028, № 0000970028, № 0000980028.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених у наданих запереченнях. По взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_8 зазначають, що для підтвердження перевезення товарів безпосередньо від ФОП ОСОБА_8 на адресу Концерну «МТМ» надано подорожні листи, в яких не зазначена адреса складу відвантаження, як встановлено перевіркою ФОП ОСОБА_8 не має власних та орендованих складських та виробничих приміщень. Товарно-транспортних накладних до перевірки не надано. По взаємовідносинам з ТОВ «Запоріжспецкомплект» зазначають, що для підтвердження перевезення товарів безпосередньо від ТОВ «Запоріжспецкомплект» на адресу Концерну «МТМ» надано копію подорожнього листа службового легкового автомобіля, в якому взагалі не зазначений пункт навантаження та розвантаження, інформація щодо номенклатури перевезеного товару також відсутня. Отже, по зазначеному документу не можливо встановити факт отримання товару у підприємства ТОВ «Запоріжспецкомплект» та їх перевезення на склад Концерну «МТМ». Товарно-транспортних накладних до перевірки не надано. Стосовно контрагента ТОВ «Бриз» вказують, що для підтвердження перевезення товарів безпосередньо від ТОВ «Бриз» на адресу Концерну «МТМ» надано подорожні листи, в яких не зазначена адреса навантаження. Товарно-транспортних накладних до перевірки не надано. Стосовно контрагента ПП «ЗОВ» представники позивача вказують, що у даного підприємства відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності, а саме: достатньої кількості технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень та інші. Отже, наявна неможливість здійснення будівельних послуг в межах вищезазначених взаємовідносин. Взаємовідносини Концерну «МТМ» з ПП «ЗОВ» не підтверджені відповідними первинними документами, не відповідають задекларованим даним учасників цієї господарської операції. Виходячи з вищенаведеного, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя зроблений висновок, що фактичного здійснення господарської операції з придбання Концерном «МТМ» товарів безпосередньо у контрагентів не було. Відповідні первинні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. Зазначають, що товарно-транспортні накладні є первинними документами, наявність яких є обов'язковою для підтвердження факту здійснення господарської операції з отримання товарів, а отже - для отримання платником податку права на віднесення витрат, нарахованих у зв'язку з придбанням таких товарів, до складу валових витрат. Умови договорів між позивачем та його контрагентами передбачають, що доставка продукції здійснюється за на умовах самовивозу. При цьому, документи, що підтверджують закупівлю товарів у контрагентів, та складські приміщення для зберігання товарів відсутні. Товарно-транспортні накладні, які б підтверджували фактичне перевезення та отримання товару, позивачем не надано. Виходячи з відсутності документів, що підтверджують придбання цими підприємствами поставленої на користь позивача продукції, представники відповідача вважають, що дії СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя щодо винесення податкових повідомлень-рішень є такими, що відповідають приписам діючого законодавства та просять суд у задоволенні адміністративного позову Концерну «МТМ» відмовити в повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Концерн «МТМ» (ідентифікаційний код 32121458) є юридичною особою, яка зареєстрована 26.07.2002 року Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 195190, Довідкою АА № 658118 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 11030127 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно з п.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та відповідно до наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя від. 22.08.2012 № 344 посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя проведена документальна невиїзна перевірка Концерну «МТМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Бриз» (код ЄДРПОУ 3121923) за період з 01.09.2010 по 31.12.2011, ТОВ «Запоріжспецкомплект» (код ЄДРПОУ 34155536) за березень та липень 2010, ФОП ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_4) за період грудень 2010 та січень 2011, ПП «ЗОВ» (код ЄДРПОУ 25491157) за період серпень, вересень, жовтень 2009 та червень 2010, за результатами якої складено Акт від 11.09.2012 року № 355/28-1/32121458 (далі - Акт).

Відповідно до Акту перевіркою Концерну «МТМ» встановлено порушення:

1. пп. 5.2.1, пп. 5.2.10 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.2007 із змінами та доповненнями), пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139, пп. 140.1.1 п. 140.1 ст. 140, п. 146.11, п. 146.12 ст. 146, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 84 757,00 грн., у тому числі по періодах: 2009 рік - 13 028,00 грн., 2010 рік - 25 980,00 грн., 1 квартал 2011 року - 3506,00 грн., 2-4 квартали 2011 року - 42 243,00 грн.

2. пп. 5.2.10 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.2007 із змінами та доповненнями), пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139, пп. 140.1.1 п. 140.1 ст. 140, п. 146.11, п. 146.12 ст. 146, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 85 189,00 грн. у півріччі 2012 року.

3. пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 138 790,00 грн., у т.ч. по періодах: вересень 2009 року - 8205,00 грн., жовтень 2009 року - 2217,00 грн., червень 2010 року - 4021,00 грн., липень 2010 року - 10 035,00 грн., жовтень 2010 року - 17 026,00 грн., листопад 2010 року - 10 023,00 грн., грудень 2010 року - 9350,00 грн., січень 2011 року - 1186,00 грн., травень 2011 року - 22 436,00 грн., червень 2011 року - 12 726,00 грн., липень 2011 року - 1359,00 грн., серпень 2011 року - 11 711,00 грн., жовтень 2011 року - 19 566,00 грн., листопад 2011 року - 5802,00 грн., грудень 2011 року - 3127,00 грн.

На підставі Акту та виявлених порушень відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

від 27.09.2012 року № 0000960028, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 164 400,50 грн., в тому числі за основним платежем на 138 790,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 25 610,50 грн.

від 27.09.2012 року № 0000970028, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 95 385,50 грн., в тому числі за основним платежем на 84 757,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 10 628,50 грн.

від 27.09.2012 року № 0000980028, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`акта оподаткування податком на прибуток у розмірі 85 189,00 грн.

Взаємовідносини з ФОП ОСОБА_8

З Акту вбачається, що на порушення пп. 5.2.1, пп. 5.2.10 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Концерн «МТМ» витрати по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_8 безпідставно включені до складу валових витрат всього в сумі 31 595,00 грн., у тому числі по періодах: - 2010 рік у сумі 20 616,00 грн., 1 квартал 2011 року у сумі 10 979,00 грн.

Крім того, в порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України Концерном «МТМ» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_8 у розмірі 6319,00 грн., в тому числі по періодах: грудень 2010 - 5133,00 грн., січень 2011 - 1186,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем було надано позивачу запит від 10.05.2011 № 3614/10/08-05 про надання пояснень та документальне підтвердження господарських відносин Концерну «МТМ» з контрагентом ФОП ОСОБА_8 у грудні 2010 та січні 2011. Якщо придбану продукцію Концерну «МТМ» реалізовано, надати податкові та видаткові накладні, укладені угоди та інші документи, які підтверджують реалізацію такої продукції.

З Акту вбачається, що відповідачем від Концерну «МТМ» отримані письмові пояснення щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_8 та копії первинних документів (листи від 27.05.2011 за № 2915/13, 2710/13).

Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_8 (постачальник) та Концерном «МТМ» (покупець) укладено договір від 02.03.2009 № 05-1МЦ на постачання товару, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти наступний товар та сплатити його вартість: запасні частини та комплектуючі до транспорту та механізмів.

Кількість, асортимент конкретної партії товару, що підлягає постачанню у конкретний період, вказується в заявці покупця, яка може бути надана як в письмовій, так і в усній формі (п. 2.1. Договору).

Ціна товару за одиницю визначається на кожну конкретну партію товару згідно рахунку, який виставляє постачальник. Отримання партії товару згідно рахунку або оплата рахунку покупцем вважається згодою покупця з ціною конкретної партії товару (п. 3.1. Договору).

Повний розрахунок за поставлений протягом календарного місяця товар покупець здійснює до 25-го числа наступного місяця включно (п. 4.1. Договору).

Поставка товару здійснюється на умовах «самовивезення зі складу постачальника» або іншим зручним для покупця способом, за домовленістю сторін (п. 5.3. Договору).

Одночасно з товаром постачальник зобов'язаний передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару, а також товаросупроводжувальні документи (п. 5.4. Договору).

До складу товаросупроводжувальних документів повинні бути включені видаткова та податкова накладні (п. 6.2. Договору).

Відповідно до умов договору № 05-ТМЦ від 02.03.2009 на поставку запчастин та комплектуючих до транспорту та механізмів ФОП ОСОБА_8 були надані Концерну «МТМ» наступні видаткові та податкові накладні, а саме:

- видаткова накладна № 238 від 14.12.2010, податкова накладна № 208 від 14.12.10 на суму 5272,68 грн. у т.ч. ПДВ 878,68 грн.;

- видаткова накладна № 239 від 16.12.2010, податкова накладна № 209 від 16.12.10 на суму 4771,10 грн. у т.ч. ПДВ 795,18 грн.;

- видаткова накладна № 240 від 16.12.2010, податкова накладна № 210 від 16.12.10 на суму 3800,98 грн. у т.ч. ПДВ 633,50 грн.;

- видаткова накладна № 243 від 21.12.2010, податкова накладна № 212 від 21.12.2010 на суму 3181,69 грн. у т.ч. ПДВ 530,28 грн.;

- видаткова накладна № 244 від 22.12.2010, податкова накладна № 213 від 22.12.2010 на суму 3957,48 грн. у т.ч. ПДВ 659,58 грн.;

- видаткова накладна № 245 від 23.12.2010, податкова накладна № 214 від 23.12.10 на суму 4952,40 грн. у т.ч. ПДВ 825,40 грн.;

- видаткова накладна № 252 від 24.12.2010, податкова накладна № 218 від 24.12.10 на суму 2408,42 грн. у т.ч. ПДВ 401,40 грн.;

- видаткова накладна № 251 від 24.12.2010, податкова накладна № 251 від 24.12.10 на суму 2452,79 грн. у т.ч. ПДВ 408,80 грн.;

- видаткова накладна № 13 від 27.01.2011, податкова накладна № 12 від 27.01.2011 на суму 661,61 грн. у т.ч. ПДВ 110,27 грн.;

- видаткова накладна № 11 від 27.01.2011, податкова накладна № 10 від 27.01.2011 на суму 6455,30 грн. у т.ч. ПДВ 1075,88 грн.

Таким чином, з наданих позивачем документів вбачається, що Концерном «МТМ» було придбано у ФОП ОСОБА_8 товар на загальну суму 37 914,45 грн. в т.ч. ПДВ 6319,07 грн., сума без ПДВ 31 595,38 грн.

Оплата згідно договору № 05-ТМЦ від 02.03.2009 здійснена позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ФОП ОСОБА_8 на загальну суму 68 979,96 грн., в т.ч. ПДВ 11 496,66 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- № 580 від 17.01.2011 на суму 38 859,10 грн., в т.ч. ПДВ 6476,51 грн.; № 2232 від 17.02.2011 на суму 30 120,86 грн. в т.ч. ПДВ 5020,14 грн.

Взаємовідносини з ТОВ «Запоріжспецкомплект».

З Акту вбачається, що на порушення пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Концерн «МТМ» безпідставно завищені валові витрати на вартість запчастин, придбаних у ТОВ «Запоріжспецкомплект» в податковому періоді - 2010 рік на суму 50 175,00 грн.

Крім того, в порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України Концерном «МТМ» безпідставно завищена сума податкового кредиту в липні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Запоріжспецкомплект» на 10 035,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем було надано позивачу запит від 22.12.2011 № 11041/10/08-05 про надання пояснень та документальне підтвердження господарських відносин Концерну «МТМ» з контрагентом ТОВ «Запоріжспецкомплект» у березні 2010 на суму 9060,5 грн. та липні 2010 на суму 10 035,23 грн. Якщо придбану продукцію Концерну «МТМ» реалізовано, надати податкові та видаткові накладні, укладені угоди та інші документи, які підтверджують реалізацію такої продукції.

Листом від 04.01.2012 № 52/13 позивачем на адресу відповідача надані пояснення та документальне підтвердження господарських відносин з контрагентом ТОВ «Запоріжспецкомплект» згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Запоріжспецкомплект» у березні 2010 на суму 9060,5 грн. та липні 2010 на суму 10 035,23 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «Запоріжспецкомлект» (постачальник) та Концерн «МТМ» (покупець) укладено договір від 02.03.2009 № 014-ТМЦ на постачання товару, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти наступний товар та сплатити його вартість: деталі трубопроводів, фітинги, запірна арматура, енергомеханічне обладнання, будівельні матеріали, металопрокат, контрольно-вимірювальна апаратура та розхідні матеріали.

Кількість, асортимент конкретної партії товару, що підлягає постачанню у конкретний період, вказується в заявці покупця, яка може бути надана як в письмовій, так і в усній формі (п. 2.1. Договору).

Ціна товару за одиницю визначається на кожну конкретну партію товару згідно рахунку, який виставляє постачальник. Отримання партії товару згідно рахунку або оплата рахунку покупцем вважається згодою покупця з ціною конкретної партії товару (п. 3.1. Договору).

Повний розрахунок за поставлений протягом календарного місяця товар покупець здійснює до 25-го числа наступного місяця включно (п. 4.1. Договору).

Поставка товару здійснюється на умовах «самовивезення зі складу постачальника» або іншим зручним для покупця способом, за домовленістю сторін (п. 5.3. Договору).

Одночасно з товаром постачальник зобов'язаний передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару, а також товаросупроводжувальні документи (п. 5.4. Договору).

До складу товаросупроводжувальних документів повинні бути включені видаткова та податкова накладні (п. 6.2. Договору).

20.01.2010 між ТОВ «Запоріжспецкомлект» (постачальник) та Концерн «МТМ» (покупець) укладено додаткову угоду № 1 до договору на постачання товару № 014-ТМЦ від 02.03.2009, якою внесені зміни до п.1.1. Договору, виклавши його в наступній редакції: «п. 1.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти наступний товар та сплатити його вартість: деталі трубопроводів, фітинги, запірна та трубопровідна арматура, енергомеханічне обладнання, будівельні матеріали, металопрокат, контрольно-вимірювальна апаратура, труби сталеві, труби попередньо ізольовані та фітинги до них, труби емальовані та фітинги до них, розхідні матеріали».

ТОВ «Запоріжспецкомплект» були надані Концерну «МТМ» видаткові та податкові накладні, а саме:

- видаткова накладна № РН-0807-05 від 08.07.2010, податкова накладна № 080703 від 08.07.2010 на суму 37 776,00 грн. у т.ч. ПДВ 6296,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0411-03 від 04.11.2010 на суму 36 450,60 грн. у т.ч. ПДВ 6075,10 грн., податкова накладна № 090706 від 09.07.2010 на суму 30 960,00 грн. у т.ч. ПДВ 5160,00 грн.

Отже, з наданих позивачем документів вбачається, що Концерном «МТМ» було придбано у ТОВ «Запоріжспецкомплект» товар на загальну суму 68 736,00 грн., в т.ч. ПДВ 11 456,00 грн., сума без ПДВ 57 280,00 грн.

Оплата згідно договору № 014-ТМЦ від 02.03.2009 здійснена позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Запоріжспецкомплект» на загальну суму 133 433,00 грн., в т.ч. ПДВ 22 238,83 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- № 4555 від 07.04.2010 року на суму 64 707,00 грн., в т.ч. ПДВ 10 784,50 грн.; - №10223 від 12.07.2010 на суму 37 776,00 грн., в т.ч. ПДВ 6296,00 грн.; - № 10188 від 09.07.2010 на суму 30 960,00 грн., в т.ч. ПДВ 5160,00 грн.

Взаємовідносини з ТОВ «Бриз».

З Акту вбачається, що на порушення пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 139.1.5 п. 139.1 ст.139, пп. 140.1.1 п. 140.1 ст. 140, п. 146.11, п. 146.12 ст. 146, п. 44.1 ст. 44 ПК України Концерном «МТМ» безпідставно віднесено до складу валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, вартість спецодягу, придбаного у ТОВ «Бриз» всього у сумі 297 290,00 грн., у тому числі по періодах: 2010 рік - 27 928,00 грн., 1 квартал 2011 - 2085,00 грн., 2-4 квартали 2011 - 182 720,00 грн., півріччя 2012 - 84 557,00 грн.

Крім того, в порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.200.1. ст. 200, п. 201.10. ст. 201 ПК України Концерном «МТМ» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Бриз» у розмірі 111 288,00 грн. у тому числі по періодах: вересень 2010 - 164,00 грн., жовтень 2010 - 17 026,00 грн., листопад 2010 - 13 154,00 грн., грудень 2010 - 4217,00 грн., травень 2011 - 22 436,00 грн., червень 2011 - 12 726,00 грн., липень 2011 - 11 711,00 грн., жовтень 2011 - 19 566,00 грн., листопад 2011 - 5802,00 грн., грудень 2011 - 3127,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем було надано позивачу запит від 13.07.2012 № 2584/10/28-0 про надання пояснень та документальне підтвердження господарських відносин Концерну «МТМ» з контрагентом ТОВ «Бриз» за період з 01.09.2010 по 31.12.2011. Якщо придбану продукцію Концерну «МТМ» реалізовано, надати податкові та видаткові накладні, укладені угоди та інші документи, які підтверджують реалізацію такої продукції.

З Акту вбачається, що відповідачем від Концерну «МТМ» отримані письмові пояснення щодо взаємовідносин з ТОВ «Бриз» від 31.08.2012 за № 4164/13).

Судом встановлено, що між ТОВ «Бриз» (постачальник) та Концерном «МТМ» (покупець) укладено договір від 02.03.2009 № 02-ТМЦ на постачання товару, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти наступний товар та сплатити його вартість: деталі трубопроводів, фітинги, запірна арматура, енергомеханічне обладнання, будівельні матеріали, спецодяг, засоби індивідуального захисту, металопрокат, господарчі товари.

Кількість, асортимент конкретної партії товару, що підлягає постачанню у конкретний період, вказується в заявці покупця, яка може бути надана як в письмовій, так і в усній формі (п. 2.1. Договору).

Ціна товару за одиницю визначається на кожну конкретну партію товару згідно рахунку, який виставляє постачальник. Отримання партії товару згідно рахунку або оплата рахунку покупцем вважається згодою покупця з ціною конкретної партії товару (п. 3.1. Договору).

Повний розрахунок за поставлений протягом календарного місяця товар покупець здійснює до 25-го числа наступного місяця включно (п. 4.1. Договору).

Поставка товару здійснюється на умовах «самовивезення зі складу постачальника» або іншим зручним для покупця способом, за домовленістю сторін (п. 5.3. Договору).

Одночасно з товаром постачальник зобов'язаний передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару, а також товаросупроводжувальні документи (п. 5.4. Договору).

До складу товаросупроводжувальних документів повинні бути включені видаткова та податкова накладні (п. 6.2. Договору).

На виконання умов договору ТОВ «Бриз» були виписані на адресу Концерну «МТМ» видаткові та податкові накладні на поставку товару на загальну суму 647 958,47 грн. в т.ч. ПДВ - 107 993,07 грн., сума без ПДВ - 539 965,36 грн., а саме:

- видаткова накладна № РН-0000562 від 05.10.2010, податкова накладна № 539 від 05.10.2010 на суму 1026,00 грн. у т.ч. ПДВ 171,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000576 від 07.10.2010, податкова накладна № 548 від 07.10.2010 на суму 726,55 грн. у т.ч. ПДВ 121,09 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000577 від 07.10.2010, податкова накладна № 549 від 07.10.2010 на суму 750,00 грн. у т.ч. ПДВ 125,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000578 від 07.10.2010, податкова накладна № 550 від 07.10.2010 на суму 320,00 грн. у т.ч. ПДВ 53,33 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000581 від 08.10.2010, податкова накладна № 553 від 08.10.2010 на суму 1201,79 грн. у т.ч. ПДВ 200,30 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000591 від 15.10.2010, податкова накладна № 562 від 15.10.2010 на суму 142,80 грн. у т.ч. ПДВ 23,80 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000609 від 21.10.2010, податкова накладна № 580 від 21.10.2010 на суму 4689,60 грн. у т.ч. ПДВ 781,60 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000606 від 21.10.2010, податкова накладна № 577 від 21.10.2010 на суму 2073,60 грн. у т.ч. ПДВ 345,60грн.;

- видаткова накладна № РН-0000613 від 22.10.2010, податкова накладна № 584 від 22.10.2010 на суму 1779,25 грн. у т.ч. ПДВ 296,54 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000617 від 26.10.2010, податкова накладна № 589 від 26.10.2010 на суму 2389,50 грн. у т.ч. ПДВ 398,25 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000623 від 26.10.2010, податкова накладна № 595 від 26.10.2010 на суму 3744,00 грн. у т.ч. ПДВ 624,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000625 від 27.10.2010, податкова накладна № 598 від 27.10.2010 на суму 868,80 грн. у т.ч. ПДВ 144,80 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000630 від 28.10.2010, податкова накладна № 605 від 28.10.2010 на суму 504,00 грн. у т.ч. ПДВ 84,00 грн;

- видаткова накладна № РН-0000641 від 28.10.2010, податкова накладна № 616 від 28.10.2010 на суму 811,44грн у т.ч. ПДВ 135,24 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000647 від 29.10.2010, податкова накладна № 622 від 29.10.2010 на суму 4613,63 грн. у т.ч. ПДВ 768,94 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000653 від 04.11.2010, податкова накладна № 629 від 04.11.2010 на суму 3468,00 грн. у т.ч. ПДВ 578,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000672 від 11.11.2010, податкова накладна № 647 від 11.11.2010 на суму 10 449,60 грн. у т.ч. ПДВ 1741,60 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000693 від 18.11.2010 на суму 8179,80 грн. у т.ч. ПДВ 1363,30 грн., податкова накладна № 712 від 03.12.2010 на суму 6604,80 грн. у т.ч. ПДВ 1100,80 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000711 від 24.11.2010 на суму 18 784,80 грн. у т.ч. ПДВ 3130,80 грн., податкова накладна № 712 від 03.12.2010 на суму 6604,80 грн. у т.ч. ПДВ 1100,80 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000736 від 30.11.2010 на суму 17 623,80 грн. у т.ч. ПДВ 2937,30 грн., податкова накладна № 571 від 19.10.2010 на суму 76 512,60 грн. у т.ч. ПДВ 12 752,10 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000745 від 03.12.2010 на суму 38 529,00 грн. у т.ч. ПДВ 6421,50 грн., податкова накладна № 571 від 19.10.2010 на суму 76 512,60 грн. у т.ч. ПДВ 12 752,10 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000747 від 03.12.2010, податкова накладна № 714 від 03.12.2010 на суму 8794,04 грн. у т.ч. ПДВ 1465,67 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000847 від 30.12.2010, податкова накладна № 811 від 30.12.2010 на суму 9902,44 грн. у т.ч. ПДВ 1650,41 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000172 від 11.05.2011, податкова накладна № 51103 від 11.05.2011 на суму 3528,00 грн. у т.ч. ПДВ 588,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000169 від 11.05.2011, податкова накладна № 51101 від 11.05.2011 на суму 1980,00 грн. у т.ч. ПДВ 330,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000190 від 17.05.2011, податкова накладна № 51703 від 17.05.2011 на суму 644,16 грн. у т.ч. ПДВ 107,36 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000194 від 17.05.2011, податкова накладна № 51707 від 17.05.2011 на суму 6720,00 грн. у т.ч. ПДВ 1120,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000195 від 18.05.2011, податкова накладна № 51801 від 18.05.2011 на суму 5401,20 грн. у т.ч. ПДВ 900,20 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000210 від 24.05.2011, податкова накладна № 52510 від 25.05.2011 на суму 15 336,00 грн. у т.ч. ПДВ 2556,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000219 від 26.05.2011, податкова накладна № 52602 від 26.05.2011 на суму 831,60 грн. у т.ч. ПДВ 138,60 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000238 від 31.05.2011, податкова накладна № 53105 від 31.05.2011 на суму 27 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 4500,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000234 від 31.05.2011, податкова накладна № 53101 від 31.05.2011 на суму 10 944,00 грн. у т.ч. ПДВ 1824,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000258 від 02.06.2011, податкова накладна № 60205 від 02.06.2011 на суму 324,00 грн. у т.ч. ПДВ 54,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000257 від 02.06.2011, податкова накладна № 60204 від 02.06.2011 на суму 36 750,00 грн. у т.ч. ПДВ 6125,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000253 від 02.06.2011 на суму 59 301,94 грн. в т.ч. ПДВ 9883,66 грн., податкова накладна № 51906 від 19.05.2011 на суму 20 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 3333,33 грн.; податкова накладна № 52507 від 25.05.2011 на суму 39 301,94 грн. у т.ч. ПДВ 6550,32 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000263 від 06.06.2011, податкова накладна № 60601 від 06.06.2011 на суму 540,00 грн. у т.ч. ПДВ 90,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000280 від 09.06.2011, податкова накладна № 60901 від 09.06.2011 на суму 12724,80 грн. у т.ч. ПДВ 2120,80 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000283 від 09.06.2011, податкова накладна № 60203 від 02.06.2011 на суму 950,40 грн. у т.ч. ПДВ 158,40 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000297 від 16.06.2011, податкова накладна № 61603 від 16.06.2011 на суму 10 652,40 грн. у т.ч. ПДВ 1775,40 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000299 від 16.06.2011, податкова накладна № 61605 від 16.06.2011 на суму 4251,60 грн. у т.ч. ПДВ 708,60 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000314 від 23.06.2011, податкова накладна № 62301 від 23.06.2011 на суму 2712,96 грн. у т.ч. ПДВ 452,16 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000340 від 30.06.2011, податкова накладна № 63007 від 30.06.2011 на суму 7452,00 грн. у т.ч. ПДВ 1242,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000391 від 08.07.2011, податкова накладна № 70802 від 08.07.2011 на суму 1384,80 грн. у т.ч. ПДВ 230,80 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000453 від 29.07.2011, податкова накладна № 72904 від 29.07.2011 на суму 253,44 грн. у т.ч. ПДВ 42,24 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000441 від 29.07.2011, податкова накладна № 72905 від 29.07.2011 на суму 3983,23 грн. у т.ч. ПДВ 663,87 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000471 від 08.08.2011, податкова накладна № 80801 від 08.08.2011 на суму 6053,40 грн. у т.ч. ПДВ 1008,90 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000482 від 10.08.2011, податкова накладна № 81002 від 10.08.2011 на суму 12 360,00 грн. у т.ч. ПДВ 2060,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000490 від 12.08.2011, податкова накладна № 81202 від 12.08.2011 на суму 3353,52 грн. у т.ч. ПДВ 558,92 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000493 від 12.08.2011, податкова накладна № 81207 від 12.08.2011 на суму 1774,08 грн. у т.ч. ПДВ 295,68 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000491 від 12.08.2011, податкова накладна № 81203 від 12.08.2011 на суму 4944,00 грн. у т.ч. ПДВ 824,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000502 від 12.08.2011, податкова накладна № 81210 від 12.08.2011 на суму 2534,40 грн. у т.ч. ПДВ 422,40 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000504 від 16.08.2011, податкова накладна № 81604 від 16.08.2011 на суму 10 200,00 грн. у т.ч. ПДВ 1700,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000515 від 26.08.2011, податкова накладна № 82601 від 26.08.2011 на суму 10 435,20 грн. у т.ч. ПДВ 1739,20 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000534 від 31.08.2011, податкова накладна № 83104 від 31.08.2011 на суму 18 612,88 грн. у т.ч. ПДВ 3102,15 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000626 від 07.10.2011, податкова накладна № 100702 від 07.10.2011 на суму 1811,28 грн. у т.ч. ПДВ 301,88 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000627 від 07.10.2011, податкова накладна № 100703 від 07.10.2011 на суму 38 520,00 грн. у т.ч. ПДВ 6420,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000635 від 12.10.2011, податкова накладна № 101202 від 12.10.2011 на суму 16 560,00 грн. у т.ч. ПДВ 2760,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000665 від 26.10.2011, податкова накладна № 102607 від 26.10.2011 на суму 23 517,60 грн. у т.ч. ПДВ 3919,60 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000671 від 27.10.2011, податкова накладна № 102704 від 27.10.2011 на суму 17 803,68 грн. у т.ч. ПДВ 2967,28 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000659 від 31.10.2011, податкова накладна № 103101 від 31.10.2011 на суму 2736,00 грн. у т.ч. ПДВ 456,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000676 від 31.10.2011, податкова накладна № 103106 від 31.10.2011 на суму 16 080,00 грн. у т.ч. ПДВ 2680,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000699 від 08.11.2011, податкова накладна № 110801 від 08.11.2011 на суму 12 074,40 грн. у т.ч. ПДВ 2012,40 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000731 від 25.11.2011, податкова накладна № 112506 від 25.11.2011 на суму 13 884,00 грн. у т.ч. ПДВ 2314,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000737 від 28.11.2011, податкова накладна № 112802 від 28.11.2011 на суму 8856,00 грн. у т.ч. ПДВ 1476,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0048/4 від 08.12.2011, податкова накладна № 120802 від 08.12.2011 на суму 5071,20 грн. у т.ч. ПДВ 845,20 грн.;

- видаткова накладна № РН-000057 від 15.12.2011, податкова накладна № 121501 від 15.12.2011 на суму 1962,06 грн. у т.ч. ПДВ 327,01 грн.;

- видаткова накладна № РН-000086 від 28.12.2011, податкова накладна № 122806 від 28.12.2011 на суму 11 726,40 грн. у т.ч. ПДВ 1954,40 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000656 від 08.11.2010, податкова накладна № 631 від 08.11.2010 на суму 46 224,00 грн. у т.ч. ПДВ 7704,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000191 від 17.05.2011, податкова накладна № 51704 від 17.05.2011 на суму 2926,20 грн. у т.ч. ПДВ 487,70 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000445 від 25.07.2011, податкова накладна № 72504 від 25.07.2011 на суму 2534,40 грн. у т.ч. ПДВ 422,40 грн.

З Акту вбачається, що відповідачем помилково зроблений висновок про безпідставність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Бриз» у розмірі 111 228,00 грн., оскільки на арк. 23-25 Акту наведений перелік видаткових та податкових накладних на суму ПДВ 107 993,07 грн.

Оплата за товар здійснена позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Бриз», що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (арк 77-112 том 25).

Взаємовідносини з ПП «ЗОВ».

З Акту вбачається, що на порушення пп. 5.2.10 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139, пп. 146.11 ст. 146, п. 44.1 ст. 44 ПК України Концерном «МТМ» безпідставно віднесено до складу валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, вартість ремонтних послуг, наданих ПП «ЗОВ» всього у сумі 57 949,00 грн., у тому числі по періодах: 2009 рік - 52 109,00 грн. (минув термін позовної давності), 2010 рік - 4259,00 грн., 2-4 квартали 2011 - 949,00 грн., півріччя 2012 - 632,00 грн.

Крім того, в порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» Концерн «МТМ» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях з придбання послуг у ПП «ЗОВ» у розмірі 14 443,00 грн. в податкових періодах вересень 2009 - 8205,00 грн., жовтень 2009 - 2217,00 грн., червень 2010 - 4021,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем було надано позивачу запит від 14.08.2012 № 3540/10/28-0 про надання пояснень та документальне підтвердження господарських відносин Концерну «МТМ» з контрагентом ПП «ЗОВ» за періоди з липня по жовтень 2009 та червень 2010. Якщо придбану продукцію Концерну «МТМ» реалізовано, надати податкові та видаткові накладні, укладені угоди та інші документи, які підтверджують реалізацію такої продукції.

Листом від 27.08.2012 № 2082/13 позивачем на адресу відповідача надані пояснення та документальне підтвердження господарських відносин з контрагентом ПП «ЗОВ».

Судом встановлено, що між Концерном «МТМ» (замовник) та ПП «ЗОВ» (підрядник) укладено договір підряду від 15.04.2008 № 34, відповідно до п. 1.1. якого ПП «ЗОВ» зобов'язується по завданню Замовника на свій ризик, зі своїх матеріалів, власними силами виконати якісно та в строк роботи по нанесенню захисного покриття на внутрішні поверхні ємкостей, фільтрів на об`єктах Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу згідно з умовами даного договору.

Замовник на підставі рахунку проводить оплату за виконані роботи по їх поетапному завершенню, але не пізніше 20 днів після приймання обсягу виконаних робіт (п. 2.7. Договору).

ПП «ЗОВ» були надані на адресу Концерну «МТМ» акти приймання виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 та податкові накладні за період, що перевірявся, а саме вересень-жовтень 2009, червень 2010 на загальну суму 86 657,95 грн., в т.ч. ПДВ 14 442,99 грн., а саме:

- податкова накладна № 38 від 01.09.2009 на суму 49 230,44 грн. у т.ч. ПДВ 8205,07 грн.;

- податкова накладна № 44 від 06.10.2009 на суму 10 650,25 грн. у т.ч. ПДВ 1775,04 грн.;

- податкова накладна № 49 від 15.10.2009 на суму 2650,06 грн. у т.ч. ПДВ 441,68 грн.;

- податкова накладна № 20 від 01.06.2010 на суму 1992,18 грн. у т.ч. ПДВ 332,03 грн.;

- податкова накладна № 21 від 01.06.2010 на суму 8093,23 грн. у т.ч. ПДВ 1348,87 грн.;

- податкова накладна № 23 від 14.06.2010 на суму 12 054,77 грн. у т.ч. ПДВ 2009,13 грн.;

- податкова накладна № 24 від 14.06.2010 на суму 1987,02 грн. у т.ч. ПДВ 331,17 грн.;

Оплата згідно договору підряду № 34 від 15.04.2008 здійснена позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПП «ЗОВ», що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (арк 190-202 том 25).

Факт перевезення товару від постачальників Концерну «МТМ» підтверджується подорожними листами вантажного та легкового автомобіля, які містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що в подальшому Концерном «МТМ» придбаний товар було використано у власній господарській діяльності, що підтверджується накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів М-11 на структурні підрозділи, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, вимогами форми № М-11, картками складського обліку матеріалів №М-12; №М-17, накладними на внутрішнє переміщення матеріалів №М-132, особистими картками обліку спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, актами на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів форми №МШП, нарядами-замовленнями, дефектними відомостями, актами приймання виконаних будівельних робіт, прибутковими накладними, прибутковими ордерами, картками обліку МШП (малооцінки та швидкозношувальних предметів), актами списання ТМЦ та МШП, актами приймання-передачі основних засобів (форма ОЗ-1), особистими картками обліку спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, списки видачі спецзасобів, МШП та спецодягу, лімітно-заборними картками на відпуск зі складу запасних частин та матеріалів, які містяться в матеріалах справи.

Оскільки Концерн «МТМ» вважає, що податкові повідомлення-рішення від 27.09.2012 року № 0000960028, № 0000970028, № 0000980028 прийняті СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжя всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Аналогічне визначення податкового кредиту міститься в пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. В даному пункті перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з приписів вищевказаних норм, податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону.

Пунктом 5.1. статті 5 Закону України № 334/94-ВР передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, під якою відповідно до п. 1.32. вищезазначеного Закону розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону № 334/94-ВР).

До складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону (пп. 5.2.10. п. 5.2. ст. 5 Закону № 334/94-ВР).

За приписами пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 5.4.1. пункту п. 5.4. статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що до валових витрат включаються витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, який для банківських установ доповнюється переліком, затвердженим Національним банком України.

За змістом пп. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144-148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Відповідно до абз. «в» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

Тобто, до складу витрат не включаються витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів. Разом з тим, ці витрати підлягають амортизації у порядку, визначеному ст. 144-146 ПК України та включаються до валових витрат у вигляді амортизаційних відрахувань.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитам є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, за правилами ПК України та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підставою для віднесення до складу валових витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), визначено сукупність умов щодо реального придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які підтверджують наявність витрат на придбання товарів та послуг у ТОВ «Бриз», ТОВ «Запоріжспецкомплект», ФОП ОСОБА_8, ПП «ЗОВ», а відповідно і правомірність віднесення цих витрат на валові витрати підприємства та декларування суми податкового кредиту.

Судом встановлено, що позивачем придбаний товар для подальшого його використання у власній господарській діяльності, якою є, зокрема, виробництво, розподілення та постачання теплової енергії для обігріву житла і побутові потреби населення, комунально-побутові потреби підприємств, організацій та установ і її збут. При цьому підприємством здійснюється також експлуатація системи вуличної розподільчої теплової мережі, транспортування теплової енергії, експлуатація самостійних районних, квартальних інших котельних, експлуатація водогрійних котлів, трубопроводів пари і гарячої води, та іншого нестандартного обладнання, будівництво та ремонт теплових мереж, налагодження контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, пуско-налагоджувальні роботи котлів і т.д.

Складені контрагентами податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення, що не заперечується матеріалами перевірки. Крім того, відповідачем не було спростовано факт наявності контрагентів позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та наявності в них свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Стосовно твердження відповідача про обов`язковість застосування товаротранспортних накладних суд зазначає наступне.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Щодо твердження відповідача про те, що правочини вчинені між Концерном «МТМ» та ТОВ «Бриз», ТОВ «Запоріжспецкомплект», ФОП ОСОБА_8, ПП «ЗОВ» є удаваними правочинами суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідачем не доведено та матеріалами справи не підтверджується здійснення між Концерном «МТМ» та ТОВ «Бриз», ТОВ «Запоріжспецкомплект», ФОП ОСОБА_8, ПП «ЗОВ» удаваних правочинів. Воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином. При цьому заінтересована сторона повиненна довести, що правочин укладений з такою метою і доказати, який правочин приховує укладений правочин.

Відповідачем не доведено факту здійснення між позивачем та ТОВ «Бриз», ТОВ «Запоріжспецкомплект», ФОП ОСОБА_8, ПП «ЗОВ» удаваних правочинів, матеріали справи та заперечення не містять посилань саме які правочини сторони хотіли приховати, а які фактично здійснили.

Між фіктивним і удаваним правочином є спільні та відмінні ознаки. Спільною ознакою є те, що розбіжність між волею та її зовнішнім виявом стає наслідком навмисних дій його учасників, які мають за мету одержання усіма його учасниками або одним із них певної користі. Різниця полягає в тому, що за удаваного правочину права та обов'язки все ж настають, але не ті, що випливають із змісту правочину. За удаваним правочином обидві сторони свідомо, задля якоїсь цілі документально оформлюють один правочин, але між ними реально встановлюються інші правовідносини.

Закон не передбачає недійсність удаваного правочину, а лише пропонує застосувати до відносин сторін норми, що регулюють той правочин, який сторони дійсно мали на увазі.

При виникненні питання, яким чином вирішувати справу, якщо правочин, який вчинено насправді, також не відповідає вимогам закону, необхідно визнавати його недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК як такий, що суперечить вимогам закону.

До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені ст. 216 ЦК, можуть застосовуватись тільки, якщо правочин, який сторони дійсно мали на увазі, є нікчемним, або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - є тільки припущенням.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 ПК України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними, нікчемними, удаваними .

Отже, угоди, укладені між Концерном «МТМ» та ТОВ «Бриз», ТОВ «Запоріжспецкомплект», ФОП ОСОБА_8, ПП «ЗОВ», не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, сторони не приховували під здійсненими правочинами інших правочинів, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами. До того ж, матеріалами справи підтверджено виконання сторонами вказаних угод.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували висновки щодо удаваності правочинів та визнання їх такими, що укладені без наміру настання правових наслідків. Твердження відповідача ґрунтуються виключно на фактах, що викладені в Акті перевірки, проте належних доказів, що підтверджують викладені у ньому обставини, суду надано не було, а тому твердження відповідача щодо удаваності та нікчемності правочинів є лише його припущенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник, а не особа, яка вступила з ним у договірні правовідносини і не порушила при цьому норми діючого законодавства України.

Таким чином, Концерн «МТМ» не може і не повинно нести відповідальність за діяння інших юридичних осіб. Жодним діючим законодавчим або нормативним актом України не передбачається обов'язок покупця, а також не надано йому права перевіряти правомірність діяльності підприємств - контрагентів за господарськими договорами, мету діяльності їх посадових осіб, достовірність даних, вказаних постачальником в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності іншого платника податку.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновки, зроблені відповідачем в Акті, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятих рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби № 0000960028, № 0000970028, № 0000980028 від 27.09.2012.

Присудити на користь Концерну «Міські теплові мережі» з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак