Рішення

від 28.01.2013 по справі 5023/5974/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2013 р.Справа № 5023/5974/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростильплюс", м. Кривий Ріг до Приватного підприємства "Будівельна Комерційна Компанія Альтек", м. Харків про стягнення 3755,45 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агростильплюс", м. Кривий Ріг, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Будівельна Комерційна Компанія Альтек", м. Харків, 1500 грн. заборгованості, 1205,45 грн. пені, 1050 грн. штрафу та 1609,50 грн. судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 27 від 22.06.12 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати послуг з перевезення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 грудня 2012 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14 січня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 січня 2013 року було відкладено розгляд справи на 28 січня 2013 року.

28 січня 2013 року позивач надіслав письмові пояснення стосовно позовної заяви на виконання вимог ухвали суду та клопотання про розгляд справи без участі його представника.

28 січня 2013 року представник позивача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 000768/1.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців станом на 07 вересня 2007 року юридична адреса відповідача - 61018, м. Харків, пров. 23-го Серпня, 8, кв. 3, саме на вказану адресу судом було направлено процесуальні документи відповідачеві.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

22 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агростильплюс", м. Кривий Ріг, (позивач) та Приватним підприємством "Будівельна Комерційна Компанія Альтек", м. Харків, (відповідач) був укладений договір № 27, у відповідності до у мов якого позивач зобов"язався надати відповідачу транспортні послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом за маршрутом Харків - Кривий Ріг, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити їх. Пунктом 2.1 договору передбачена вартість послуг, яка складає 3500 грн. Пунктом 2.2 договору передбачений порядок оплати, яка здійснюється відповідачем на протязі 1-го дня з моменту відвантаження автомобіля. Пунктом 6.2 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов"язань.

На виконання умов вказаного договору позивачем були надані відповідачу транспортні послуги на загальну суму 3500 грн., що підтверджується актом здачі - приймання робіт № 0000052 від 25.06.2012 р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін.

Позивачем був виставлений до оплати відповідачу рахунок - фактура № СФ-0000107 від 25.06.2012 р. на загальну суму 3500 грн.

Як було вище зазначено, сторони узгодили строк оплати - на протязі 1-го дня з моменту відвантаження автомобіля.

Однак відповідач за надані послуги розрахувався частково на суму 2000 грн.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 1500 грн., що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та договору, те, що позовні вимоги обґрунтовані, правомірні, доведені матеріалами справи та не спростовані відповідачем, суд задовольняє позовні вимоги в сумі основної заборгованості у розмірі 1500 грн.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В розумінні ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Штрафом - є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.1 договору передбачена відповідальність сторін, а саме за несвоєчасну оплату послуг відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,3% за кожний день прострочки, а також штраф в розмірі 30% від вартості послуг, вказаних в п. 2.1 цього договору.

Судом з"ясовано, що позивач нараховує пеню з 26.06.2012 р., тобто з урахуванням п. 2.2. на наступний день з дня підписання акту наданих послуг, та з урахуванням часткових проплат по 21.12.2012 р., всього 179 днів.

Судом встановлено, що позивач при нарахуванні пені зробив помилки, а саме не врахував ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", а саме те, що пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином позовна вимога про стягнення з відповідача пені, яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягає задоволенню частково в сумі 140,37 грн.

В решті вимоги про стягнення пені у розмірі 1065,08 грн. слід відмовити.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача штрафу у сумі 1050 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок штрафу перевірено судом, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Будівельна Комерційна Компанія Альтек" (61018, м. Харків, пров. 12 Серпня, 8/3, р/р № 26000052309671в ПАТ КБ "Приват Банк", МФО 351533, код ЄДРПОУ 33897761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростильплюс" (50014, м. Кривий Ріг, вул. Кремлівська, 34/9, р/р № 26004060298669 в КБ "Приватбанк", МФО 305750, код ЄДРПОУ 35005615) 1500 грн. заборгованості, 140,37 грн. пені, 1050 грн. штрафу та 1153,03 грн. судового збору.

В стягненні 1065,08 грн. пені відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.02.2013 р.

Суддя Смірнова О.В.