Ухвала

від 21.01.2013 по справі 2а-5125/10/14/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5125/10/14/0170

21.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Кукти М.В. ,

Кучерука О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 17.07.12 у справі № 2а-5125/10/14/0170

за позовом Публічного акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат" (вул. В. Бєлік, 12,Керч,Автономна Республіка Крим,98306)

до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко, 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання неправомірним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 17.07.12 адміністративний позов - задоволено частково.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби від 08.04.2010 року.

Вирішено питання щодо державного бюджету.

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

До початку судового засідання від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство «Керченський металургійний комбінат» зареєстровано у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Керченської міської ради 16.02.1996 року за № 1 141 120 0000 000036 та взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 25.04.1996 року за № 2-33, на час розгляду справи перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Керчі.

Співробітниками Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим., на підставі Наказу та направлення № 55/23-4/8 від 04.03.2010 року була проведена позапланова виїзна перевірка Відкритого акціонерного товариство «Керченський металургійний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191493) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в грудні 2009 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт № 416/23-4/00191493 від 25.03.2010 року, у якому встановлено порушення вимог п.п. 7.5.1, п 7.5, п.п. 7.7.1 та абз. «а» п.п.п 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за січень 2010 року у розмирі 4 433,00 грн. Завищено суми ПДВ по коду рядку 26 декларації з ПДВ за січень 2010 року у розмірі 400 522,00 грн.

На підставі зазначеного акту було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000122304/0 від 08.04.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 4 433,00 грн.

Як вбачається з даних акту перевірки № 416/23-4/00191493 від 25.03.2010 року, висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2010 року ґрунтуються на тому, що податковий кредит сформовано не своєчасно, не у тому податковому періоді, в якому виникло таке право (з дати проведення сплати постачальникам), а вже після отримання податкових накладних від постачальників.

Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень щодо прийняття податкового повідомлення - рішення, судова колегія зазначає наступне.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168).

На час подання позивачем декларацій з податку на додану вартість за грудень 2009 року були чинні норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пунктом 15.3.1 якого передбачалось, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, з урахуванням зазначеного вище, платник податків має право сформувати податковий кредит протягом 1095 днів з дати, коли у відповідності до положень п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у нього виникло таке право.

Під час розгляду справи судом першої інстанції перевірено, чи дотримано позивачем граничного строку формування податкового кредиту за грудень 2009 року і встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, суму податкового кредиту за грудень 2009 року у розмірі 26 597,16 грн. позивачем визначено на підставі наступних податкових накладних:

- від ТОВ «Балфорд Україна» № 1216 від 18.12.2009 року на суму 624,90 грн., в тому числі ПДВ - 104,15 грн.;

- від ТОВ «Техно-Імідж» № 422 від 17.12.2009 року на суму 18 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 3 000,00 грн.;

- від ПП ОСОБА_3 № 632 від 17.12.2009 року на суму 7,00 грн., в тому числі ПДВ - 1,17 грн.;

- від Керченського МВС № 07/484 від 18.12.2009 року на суму 1 500,00 грн., в тому числі ПДВ - 250,00 грн.;

- від Керченського МВС № 08/517 від 18.12.2009 року на суму 1 500,00 грн., в тому числі ПДВ - 250,00 грн.;

- від ТОВ «Делівері» № 35154 від 18.12.2009 року на суму 8,50 грн., в тому числі ПДВ -1,42 грн.;

- від ТОВ «Делівері» № 33833 від 18.12.2009 року на суму 132,50 грн., в тому числі ПДВ -22,08 грн.;

- від ТОВ «Делівері» № 34440 від 18.12.2009 року на суму 39,00 грн., в тому числі ПДВ - 6,50 грн.;

- від ТОВ «Делівері» № 34996 від 18.12.2009 року на суму 74,00 грн., в тому числі ПДВ -12,33 грн.;

- від ТОВ «Делівері» № 35799 від 18.12.2009 року на суму 10,50 грн., в тому числі ПДВ -1,75 грн.;

- від ТОВ «Делівері» № 37126 від 18.12.2009 року на суму 27,00 грн., в тому числі ПДВ -4,50 грн.;

- від ТОВ «Делівері» № 38295 від 18.12.2009 року на суму 510,00 грн., в тому числі ПДВ - 85,00 грн.;

- від ТОВ «Делівері» № 39950 від 18.12.2009 року на суму 381,50 грн., в тому числі ПДВ -63,58 грн.;

- від ТОВ «Делівері» № 40410 від 18.12.2009 року на суму 7,00 грн., в тому числі ПДВ -1,17 грн.;

- від ТОВ «Делівері» № 40791 від 18.12.2009 року на суму 1433,50 грн., в тому числі ПДВ - 238,83 грн.;

- від ТОВ «ЕвроЄкспрес» № 132654 від 21.12.2009 року на суму 8,33 грн., в тому числі ПДВ -1,67 грн.;

- від ПП ОСОБА_4 № 11 від 21.12.2009 року на суму 2 332,26 грн., в тому числі ПДВ - 388,71 грн.

Згідно з Реєстром отриманих та виданих податкових накладних, що ведеться ВАТ "Керченський металургійний комбінат", перелічені вище податкові накладні були отримані позивачем у грудні 2009 року.

Таким чином, суму податку на додану вартість у розмірі 4 432,86 грн. правомірно включено позивачем до складу податкового кредиту грудня 2009 року з врахуванням строку давності 1095 днів, встановленого п. 15.3.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та перебіг якого, в даному випадку, розпочався з жовтня, листопада 2009 року, коли позивачем було проведено оплату за отриманий від постачальників товар.

Використання придбаних товарів, послуг ВАТ "Керченський металургійний комбінат" у контрагентів в грудні 2009 року підтверджується інформаційними відомостями по витратам товарно-матеріальних цінностей, звітами про рух матеріалів, реєстрами витрат, зведеними бухгалтерськими регістрами по розрахункам з постачальниками та по руху товарно-матеріальних цінностей.

Оплата ВАТ "Керченський металургійний комбінат" податку на додану вартість по операціям з придбання товарів, послуг у контрагентів за грудень 2009 року на суму ПДВ 4 443,00 грн. підтверджується у складі оплати постачальникам зведеними бухгалтерськими регістрами по розрахункам з постачальниками та реєстрами оплати по банку.

Отже, наявними в матеріалах справи документами спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту грудня 2009 року на суму 4 443,00 грн.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 від 03.04.1997 року встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, зі змісту наведеної вище норми закону вбачається, що законодавцем визначено саме дату, з якої у платника податку виникає право на формування податкового кредиту. При цьому, Закон України "Про податок на додану вартість"не містив жодних імперативних приписів, які б вказували на те, що платник податків зобов'язаний сформувати податковий кредит саме у тому податковому періоді, в якому у нього виникло таке право.

З огляду на зазначене, з дати виникнення у платника податків права на податковий кредит, він має право відобразити його у податковій декларації у будь-якому іншому податковому періоді з урахуванням строків давності.

Заповнення податкової декларації регламентовано в п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 7.2.6 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Таким чином, умовами для включення нарахованої (сплаченої) суми ПДВ у склад податкового кредиту є наявність документального підтвердження використання витрат підприємства в його господарської діяльності та наявність належно заповнених податкових накладних.

Що стосується заявленої позивачем у січні 2010 року суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування, то судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Згідно з п.п. 7.7.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до п.п.7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону встановлено, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивач має право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2010 року у сумі 4 433,00 грн.

Що стосується позовних вимог щодо зобов'язання Державної податкової інспекції в м. Керчі направити до Державного казначейства висновок з зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на корить позивача за січень 2010 року у сумі 954 535,00 грн., судова колегія погоджується с висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

В матеріалах справи відсутні докази відмови позивача направити висновок з зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на корить позивача за січень 2010 року у сумі 954 535,00 грн. до Державного казначейства.

Тобто, судова колегія вважає неналежним способом захисту, зобов'язання Державної податкову інспекцію в м. Керчі направити до Державного казначейства висновок з зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на корить позивача за січень 2010 року у сумі 954 535,00 грн., тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.07.12 у справі № 2а-5125/10/14/0170 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.07.12 у справі № 2а-5125/10/14/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис М.В. Кукта

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.Е.Єланська