Рішення

від 24.01.2013 по справі 7/906/16/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" січня 2013 р. Справа № 7/906/16/13-Г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Барковська І.П. - довіреність №4-12 від 01.09.12р.;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юшн Компані" (м.Полтава)

до Приватного підприємства "Торгова компанія СП" (с. Кодня Житомирська область)

про стягнення 6821,04 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6821,04 грн. заборгованості за поставлений товар.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, додатково пояснив, що відповідач наявність боргу не заперечує, про що свідчить підписаний акт звірки розрахунків

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення адресату відправлення 10.01.13р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався. Доказів поважності причин пропуску судового засідання не надав. Клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання доказів, які можуть суттєво вплинути на розгляд справи, не заявляв.

Тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юшн Компані" (Позивач) на підставі усної домовленості поставило Приватному підприємству "Торгова компанія СП" (Відповідач) товар на загальну суму 10294,01грн, що підтверджується видатковими накладними:

- №00000000526 від 04.01.12р. (а.с. 22);

- №00000000527 від 04.01.12р. (а.с. 24-25);

- №Дк000003207 від 13.01.12р. (а.с. 29-30);

- №Дк000003220 від 13.01.12р. (а.с. 33).

Відповідач отриманий товар оплатив частково в сумі 3717,39грн., з яких 244,42 грн. позивачем було зараховано як погашення заборгованості за товар, поставлений в 2011році, а 3472,97 грн. - як оплату за товар, поставлений в 2012 році.

На підтвердження часткової оплати за поставлений товар до справи долучено фіскальні чеки: №2594 від 06.03.12р. на суму 1317,39 грн., №2624 від 28.03.12р. на суму 250,00 грн., №0695 від 06.04.12р. на суму 1100,00 грн., №1226-1251 від 09.04.12р. на загальну суму 300,00 грн., №2304 від 13.04.12р. на суму 200,00 грн., №1424 від 25.05.12р. на суму 100,00 грн., №4591 від 12.07.12р. на суму 100,00 грн., №5814 від 16.07.12р. на суму 150,00 грн., №7222 від 20.07.12р. на суму 100,00 грн., №9297 від 03.10.12р. на суму 100,00 грн. (а.с.19-21).

Внаслідок неналежного виконання зобов'язання відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 6821,04 грн.

У зв'язку з наявною заборгованістю за поставлений товар, позивач направив ПП "Торгова компанія СП" вимогу про сплату заборгованості за вих. №90/12-Ж від 29.06.12р. (а.с. 17).

Також сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.12р. по 02.11.12р. (а.с. 15), відповідно до якого сума заборгованості становить 6821,04 грн.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати товару, станом на день звернення позивача з позовом до суду у відповідача перед позивачем існує заборгованість у сумі 6821,04 грн.

За вказаних обставин Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юшн Компані" звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 ГК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст. 193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов`язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 6821,04 грн. основного боргу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Торгова компанія СП" (12452, Житомирська область, Житомирський район, с. Кодня, вул. Залізнична, 1 кв. 6, ід. код 36710828)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юшн Компані" (36034, м. Полтава, вул. Буровиків, 4, ід. код 36951480) 6821,04 грн. заборгованості, а також 1609,50 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 28.01.13

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з повід.)