Рішення

від 28.01.2013 по справі 5006/6/148/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.01.13 р. Справа № 5006/6/148/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Босма», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного підприємства «Азовмашпром», м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 235 279,98 грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Пилипенко Ю.С. - представник по довіреності №3 від 16.01.13р.

від відповідача - Аліпа О.Л. - представник по довіреності від 10.01.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Босма", м.Донецьк звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного підприємства «Азовмашпром», м.Маріуполь Донецької області суми заборгованості у розмірі 230 093,45грн. та 3% річних у розмірі 5 200,74грн. (Усього 235 294,19грн.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №51 від 23.09.2011р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копії гарантійних листів №1073 від 13.12.2011р., №018 від 12.01.2012р., копії накладних №696 від 14.12.2011р., №16 від 13.01.2012р., копії рахунків-фактури №1312/1 від 13.12.2011р., №1301/3 від 13.01.2012р., копію вимоги від 21.09.2012р.

Слухання справи відкладалось, у зв»язку з неявкою відповідача у засідання суду.

10 січня 2013р. через канцелярію господарського суду від позивача у матеріали справи надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 28.01.2013р. в порядку ст.22 ГПК України, з підстав здійснення позивачем перерахунку розміру 3% річних. У зв»язку з чим просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного підприємства «Азовмашпром», м.Маріуполь Донецької області суму заборгованості у розмірі 230 093,45грн. та 3% річних у розмірі 5 186,53грн. Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 18.01.2013р. визнав позовні вимог в частині суми заборгованості у розмірі 230 093,45грн. Проте, заперечив проти стягнення 3% річних, оскільки на його думку кінцевим строком оплати за договором є 16 січня 2013р., отже на час пред»явлення позову повністю відсутній обов»язок відповідача щодо сплати коштів за договором.

Вислухавши у судовому засіданні представників Сторін та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

в с т а н о в и в :

23 вересня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Босма", м.Донецьк (далі по тексту-Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю багатопрофільного підприємства «Азовмашпром», м.Маріуполь Донецької області (далі по тексту-Покупець), був укладений договір поставки №51, згідно умов якого Продавець зобов"язався поставити, а Покупець зобов»язався прийняти та оплатити металопрокат (надалі-товар) за ціною та кількістю вказаною у накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір поставки №51 від 23.09.2011р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до п. 4.2 договору строк оплати-10 банківських днів.

Пунктом 5 договору встановлений строк його дії -з моменту підписання до 31.12.2012р.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що 13.12.2011р. та 12.01.2012р. відповідач звернувся до позивача з гарантійними листами №1073, №018, в яких просив відвантажити на його адресу металопрокат. Оплату гарантував до 23.12.2011р. та до 20.01.2012р.

В свою чергу позивач по накладним №696 від 14.12.2011р., №16 від 13.01.2012р. передав, а повноважна особа відповідача отримала товар на загальну суму 295 093,45 грн.

З представлених накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, скріплені печатками, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Частково борг був сплачений відповідачем у сумі 65 000грн., що підтверджується копіями банківських виписок.

Станом на 18.12.2012р. відповідач підтвердив наявність боргу у сумі 230 093,45 грн. перед позивачем, про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526, 530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов п.4.2 договору, отриманий товар не сплатив.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 230 093,45грн.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Відповідач підтвердив наявність вказаного боргу перед позивачем, про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків станом на 18.12.2012р., а також відзив на позовну заяву.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних за період з 30.01.2012р.-30.10.2012р. проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п.4.2 договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 5 186,53 грн. 3% річних в повному обсязі.

Суд відхиляє заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони є безпідставними, необґрунтованими та лише спотворюють умови договору поставки №51 від 23.09.2011р. Умовами договору сторони чітко встановили строки оплати одержаного товару відповідачем. Розділ 5 договору містить строк дії договору та не яким чином не перетинаються з умовами розрахунків Покупцем.

При поданні позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4 705,88 грн. Заявою від 28.01.2013р. позивачем зменшено розмір позовних вимог.

За приписами ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно рекомендацій Вищого господарського суду України викладених у інформаційному листі від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011 „Про деякі питання практики застосування Закону України Про судовий збір" зміст пов"язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній часині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Таким чином, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у розмірі 0,28 коп.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір", ст. ст. 526, 610, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Босма", м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного підприємства «Азовмашпром», м.Маріуполь Донецької області про стягнення 235 279,98 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного підприємства «Азовмашпром», м.Маріуполь Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Босма", м.Донецьк суму заборгованості у розмірі 230 093,45грн., 3% річних у розмірі 5 186,53грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 4 705,60 грн.

Повернути з Державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю „Босма", (83023, м.Донецьк, вул.Чернігівська, 7/48, ЄДРПОУ 33577556) судовий збір у розмірі 0,28 коп. відповідно до ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" перерахованого платіжним дорученням №299 від 27.11.2012р., у зв»язку зі зменшенням розміру позовних вимог позивачем.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 28.01.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.02.2013р.

Суддя Подколзіна Л.Д.