Рішення

від 31.01.2013 по справі 5010/1563/2012-2/87

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 р. Справа № 5010/1563/2012-2/87

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтваінвест", вул.Бельведерська, 2а, офіс 13Б, м.Івано-Франківськ, 76005

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус", вул. Вокзальна, 8, м.Надвірна, Івано-Франківська область, 78400

про стягнення боргу за отриманий товар у сумі 65 672,32 грн.,

за участю представників сторін:

Від позивача: Терлецька Маріанна Богданівна - представник, (довіреність № 004/13 від 22.01.13)

Від відповідача: Ленів Юрій Миколайович - директор, (наказ №9 від 21.09.04)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтваінвест" (далі Позивач) звернулося в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус" (далі Відповідач) про стягнення боргу у сумі 65 672,32 грн., в тому числі 63156,46 грн. основного боргу, 2136,92 грн. 3% річних за період з 15.10.11 по 12.11.12 та 378,94 грн. інфляційних за лютий - квітень та вересень - жовтень 2012 року.

В засіданні суду 10.01.13 та 22.01.13 оголошувались перерви.

31.01.13 розгляд справи продовжено.

Представник відповідача позов визнав та подав суду заяву за Вх.№397 від 31.01.13, в якій просить розстрочити стягнення суми боргу на чотири місяці.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та подав суду лист за Вх.№1662/13 від 31.01.13, в якому не заперечує з приводу поданої відповідачем заяви.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

20.09.10 між сторонами по справі було укладено договір поставки товару №375/149 від 07.05.12, відповідно до умов якого Продавець (позивач) продає, а Покупець (відповідач) купує та оплачує товар відповідно до видаткових накладних (п. 1.1. договору).

Відповідно до пункту 6 договору оплата проводиться у вигляді 100 % післяоплати на протязі 185 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткових накладних на товар.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар (напівфабрикат із шкір Вет-Блу ВРХ) на загальну суму 871704,96 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №РН-0000015 від 12.04.11 (а.с.8).

Враховуючи часткову оплату відповідачем вартості отриманого товару в сумі 808548,5 грн., позивач в позовній заяві просив стягнути 63156,46 грн.

Відповідно до ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 664 ЦК України визначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент вручення товару покупцеві.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене та визнання позову відповідачем, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 63156,46 грн. заборгованості за поставлений товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Слід визнати обгрунтованою вимогу позивача щодо стягнення 2136,92 грн. 3% річних за період з 15.10.11 по 12.11.12, оскільки відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо стягнення інфляційних 378,94 грн. інфляційних, нарахованих за лютий - квітень та вересень - жовтень 2012 року, суд зазначає наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 р. № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Нарахування індексу інфляції у розумінні ст. 625 ЦК України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці.

Позивачем при розрахунку інфляційних втрат не враховано дефляцію, яка відбулась у травні-серпні 2012 року. За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) за лютий-жовтень 2012 року становив 99,4990074 (індекс інфляції з ІПС "Законодавство" додається), тобто, мала місце дефляція, а тому в задоволенні інфляційних втрат слід відмовити.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З врахуванням вищенаведеного слід стягнути з відповідача 63156,46 грн. основного боргу та 2136,92 грн. 3% річних.

Що стосується заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду на чотири місяці, то відповідно до п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право розстрочити його виконання.

Згідно з п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

За таких обставин, враховуючи наведене та беручи до уваги пояснення відповідача, згоду позивача на розстрочку, суд, враховуючи інтереси обох сторін, з метою реального виконання рішення, вважає за доцільне задоволити клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення терміном на 4 місяці.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 1600,21 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 610-612, 614, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.33, 34,43, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтваінвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус" про стягнення 65 672,32 грн. заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус" (вул. Вокзальна, 8, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78400, код 13656082) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтваінвест" (вул.Бельведерська, 2а, офіс 13Б, м.Івано-Франківськ, 76005, код 36997677) - 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 21 коп. - судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус" (вул. Вокзальна, 8, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78400, код 13656082) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтваінвест" (вул.Бельведерська, 2а, офіс 13Б, м.Івано-Франківськ, 76005, код 36997677) - 63156 (шістдесят три тисячі сто п"ятдесят шість) грн. 46 коп. основного боргу та 2136 (дві тисячі сто тридцять шість) грн. 92 коп. 3% річних.

Розстрочити стягнення 63156 (шістдесят три тисячі сто п"ятдесят шість) грн. 46 коп. основного боргу та 2136 (дві тисячі сто тридцять шість) грн. 92 коп. 3% річних на чотири місяці.

Стягнення проводити по 16325 (шістнадцять тисяч триста двадцять п"ять) грн. щомісячно протягом лютого-квітня 2013 року та 16318 (шістнадцять тисяч триста вісімнадцять) грн. 38 коп. в травні 2013 року.

Видати накази позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.02.13

Суддя Круглова О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"