Рішення

від 20.12.2012 по справі 5011-73/10708-2012-9/110-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ  01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "20" грудня 2012 р.                                                  Справа № 5011-73/10708-2012-9/110-12 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельнора Партнерс» До                    Спільного Українсько-Болгарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Комерс» Про                    стягнення 20 494, 46 грн.        Суддя Сокуренко Л.В. Представники сторін: Від позивача                    не з'явився Від відповідача          не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: На розгляд господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельнора Партнерс»до Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Комерс»про стягнення 20 494, 46 грн. Ухвалою господарського суду міста Києва (суддя Баранов Д.О.) справу № 5011-73/10708-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельнора Партнерс»до Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Комерс»про стягнення 20 494, 46 грн. передано за підсудністю до господарського суду Київської області. Ухвалою суду від 17.10.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-73/10708-2012-9/110-12 та призначено розгляд справи на 08.11.2012 р.; зобов'язано позивача подати: пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог. У зв'язку з перебуванням судді Сокуренко Л.В. на лікарняному, розгляд справи в призначений час не відбувся. Ухвалою суду від 20.11.2012 р. розгляд справи відкладено на 11.12.2012 р.; зобов'язано позивача подати: пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог. У судове засідання представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Ухвалою суду від 11.12.2012 р. розгляд справи відкладено на 20.12.2012 р.; зобов'язано позивача подати: довіреність на отримання товару згідно видаткової накладної № 699 від 12.05.2012 р.; докази часткової оплати боргу (банківські виписки) станом на день розгляду спору; обґрунтований розрахунок суми штрафних санкцій (штрафу, пені) з посиланням на норми ст. 232 ГК України; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог. 18.12.2012 р. через канцелярію господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельнора Партнерс». У судове засідання 20.12.2012 р. представники сторін вдруге не з'явилися, представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату судом залишено без задоволення, виходячи з наступного: Згідно ч. 1 ст. 6 (1) «Конвенції про захист прав і основних свобод людини»кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку. Статтею 69 ГПК України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Позовна заява надійшла до господарського суду Київської області –16.10.2012 р., тобто кінцевий строк розгляду спору –17.12.2012 р. Сторони в судове засідання жодного разу не з'явилися, клопотання про продовження строку розгляду спору не подали та не надіслали. Враховуючи вищевикладене, господарський суд не має можливості відкласти розгляд справи на іншу дату, в зв'язку з чим вирішення спору по суті здійснюється судом за наявними в матеріалах справи документами. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»). Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. Враховуючи те, що ухвали суду були направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та довідці ЄДРПОУ, то суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача також не надходило. Враховуючи те, що відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, - ВСТАНОВИВ: 11.05.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельнора Партнерс»(далі - позивач) та Спільним підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Комерс»(далі - відповідач) було укладено договір № 39/11 (далі - договір). Відповідно до п.п. 1.1.-1.3. договору позивач зобов'язується передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору. Поставка товару здійснюється партіями відповідно до заявки відповідача. Розмір партії, що підлягає поставці, визначається накладними. До кожної партії товару позивач прикладає накладні, податкові накладні, сертифікати та інші документи, необхідні для продажу відповідного товару. Загальну суму договору складає сума вартостей партій товару поставлених на умовах і протягом періоду дії цього договору. Згідно п. 2.2. договору загальна кількість товару і кількість товару в партії поставки визначається згідно з накладними, які є невід'ємною частиною цього договору. Пунктом 4.1. договору встановлено, що ціни на товар встановлюються позивачем в специфікації (або прайсі) і вказуються в накладних. Ціни встановлюються у національній грошовій одиниці України. В силу п.п. 5.1., 5.2. договору товар, який є предметом цього договору, поставляється згідно із заявками відповідача у термін до 3-х днів з дня отримання заявки позивача. Сторонами обмовляється, що датою поставки і моментом переходу права власності на товар вважається дата підписання накладної (або іншого документа приймання товару) представниками сторін. Відповідно до п.п. 6.1.-6.3. договору сторони домовились, що датою продажу товару є дата переходу прав власності на товар від позивача до відповідача і відповідає даті видачі накладної. Позивач сплачує відповідачу 100% вартості поставленого товару до моменту поставки товару у відповідності з виставленою відповідачем заявкою, якщо інше не обумовлено сторонами в угоді про надання товарного кредиту (Додаток № 1 до цього договору). Під час дії даного договору, всі платежі здійснюються відповідачем на розрахунковий рахункок позивача шляхом безготівкових перерахувань. Прийом продукції за кількістю та якістю здійснюється уповноваженою особою відповідача відповідно до чинних нормативно-правових актів у присутності представника позивача, який має відповідні повноваження (п. 7.1. договору). На виконання умов договору, а саме п. 6.2. договору, 11.05.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено угоду про надання товарного кредиту (відстрочення платежу), що являється додатком № 1 до договору № 39/11 від 11.05.2011 р. (далі - угода). Відповідно до п. 2.2. угоди у відповідності до цієї угоди ТОВ «ДЕЛЬНОРА ПАРТНЕРС»надає           СП ТОВ «Інтер Комерс» товарний кредит (відстрочення платежу) на наступних умовах: термін, на який надається відстрочення платежу складає 21 день з отримання товару (пп. 2.2.1. угоди). Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 3 182,52 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 699 від 12.05.2011 р. Вищезазначена видаткова накладна була підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їх мокрими печатками. Проте, за ствердженням позивача, відповідач в порушення умов договору розрахувався за отриманий товар лише частково на загальну суму 500,00 грн.(08.09.2011 р. –200,00 грн. та 21.11.2011 р. –300,00 грн.), в зв'язку з чим у СП ТОВ «Інтер Комерс»утворилася заборгованість перед ТОВ «ДЕЛЬНОРА ПАРТНЕРС»у розмірі 2 682,52 грн. Відповідно до ч. 2 статті 11 ЦК України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. В силу ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Так, згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Згідно ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Господарським судом встановлено, що позивач свої зобов'язання щодо здійснення поставки товару виконав належним чином відповідно до умов договору № 39/11 від 11.05.2011 р., проте відповідач належним чином та в повному обсязі не розрахувався за отриманий товар. Тобто він є таким, що порушив умови виконання зобов'язання. Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду. Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився та, всупереч положенням вищезазначених статтей, не надав та не надіслав до суду жодних заперечень проти позовних вимог та доказів на підтвердження факту належного розрахунку за отриманий товар.    Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Дельнора Партнерс»щодо стягнення з СП ТОВ «Інтер Комерс»заборгованості у розмірі 2 682,52 грн. підлягають задоволенню. Також, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасну оплату отриманого товару у розмірі 17 008,54 грн. та пені у розмірі 503,40 грн. Статтею 54 ГПК України встановлено, що позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов; Зміст позовних вимог включає предмет і підстави позову. Якщо в одній позовній заяві об'єднано кілька позовних вимог, то позивачу необхідно викласти зміст кожної позовної вимоги. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення. Враховуючи те, що в наявному в матеріалах справи розрахунку штрафних санкцій позивачем не було вказано періодів за які ним було нараховано штраф та пеня, господарський суд ухвалою суду від 11.12.2012 р. зобов'язав позивача надати обґрунтований розрахунок суми штрафних санкцій (штрафу, пені) з посиланням на норми ст. 232 ГК України. Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Таким чином, відповідно до положень чинного ГПК України позивач повинен довести суду ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, шляхом подання належних та допустимих доказів. Проте, позивач в судові засідання жодного разу не з'явився, вищезазначені вимоги ухвали суду не виконав, не надав та не надіслав до суду обґрунтований розрахунок суми штрафних санкцій (штрафу, пені) з посиланням на норми ст. 232 ГК України. Згідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Тобто, відповідно до положень ст. 28 ГПК України представництво юридичних осіб в господарському суді може здійснюватися не тільки їх уповноваженими керівниками та органами, але й іншими особами, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.     Проте, як вбачається з матеріалів справи, справа № 5011-73/10708-2012-9/110-12 неодноразово відкладалась враховуючи неявку представників позивача та відповідача в судове засідання на виклик суду, в зв'язку з чим встановлений ст. 69 ГПК України строк розгляду спору закінчився. В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»зазначено, що неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, згідно з пунктом 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позову без розгляду. В частині п'ятій статті 81 ГПК України зазначено, що якщо позивач без поважних причин не подав витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, господарський суд залишає позов без розгляду. Тобто, приписами ст. 81 ГПК України встановлено процесуальну санкцію за невиконання вимог суду, а саме: неподання позивачем документів, які витребувані судом і необхідні для вирішення спору; представник позивача не з'явився на виклик господарського суду, що перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд не має можливості самостійно  встановити, за які саме періоди позивачем були нараховані штрафні санкції, а саме штраф та пеня, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про залишення без розгляду позовної вимоги ТОВ «Дельнора Партнерс»щодо стягнення з СП ТОВ «Інтер Комерс»штрафу у розмірі 17 008,54 грн. та пені у розмірі 504,40 грн. на підставі ч. 5 ст. 81 ГПК України. Водночас господарський суд зазначає, що у відповідності до положень чинного ГПК України, після усунення обставин, що зумовили залишення позовних вимог без розгляду, позивач має право знову звернутися з ними до господарського суду в загальному порядку. В повній мірі дослідивши обставини справи, наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги  ТОВ «Дельнора Партнерс»щодо стягнення з СП ТОВ «Інтер Комерс»заборгованості підлягають частковому задоволенню. Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. При частковому задоволенні позову, витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, керуючись: ст.ст. 21, 22, 33, 43, 49, 80, 81-85 ГПК України, господарський суд Київської області, - В И Р І Ш И В : 1.           Позов задовольнити частково. 2.          Стягнути з           Спільного Українсько-Болгарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Комерс»(08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Лугова, буд 1, ідентифікаційний код 24092030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельнора Партнерс»(01014, м. Київ, Печерський район, вул. Бастіонна, 15, ідентифікаційний код 37264985) заборгованість у розмірі 2 682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 52  коп. та судовий збір у розмірі 210 (двісті десять) грн. 67 коп. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили. 3.           Позовні вимоги в частині стягнення з Спільного Українсько-Болгарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Комерс»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельнора Партнерс»штрафу та пені, залишити без розгляду. Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку. Суддя                                                                                              Л. В. Сокуренко Рішення суду підписано 25.12.2012 р.