Рішення

від 30.01.2013 по справі 5015/5137/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.13 Справа№ 5015/5137/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ», м.Костянтинівка Донецької області до відповідача:Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологічний центр по захисту металів від корозії», м.Львів про: стягнення 116 846,76 грн. Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від позивача: не з»явився

від відповідача : Левченко Р.А. - директор.

Права та обов"язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України суд роз"яснив представнику Відповідача. Заяви про відвід судді від сторін не надходили.

Суть спору : Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ», м.Костянтинівка Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологічний центр по захисту металів від корозії», м.Львів про стягнення 128 143,33 грн. заборгованості , у тому числі : 88589,90 грн. основного боргу, 7081,43 грн. штрафних санкцій, нарахованих у відповідності до положень п.9.2 договору постачання № 080212 від 01.09.12 р , 31 307,91 грн. штрафних санкцій нарахованих у відповідності до положень п.9.4 зазначеного договору , 1164,09 грн. -3% річних. Позивач просить також стягнути з відповідача судовий збір по справі у сумі 2562,87 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.12.2012 р прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі №5015/5137/12, судове засідання призначено на 27.11.2012 р . Вимоги до сторін висвітлені в ухвалі про порушення провадження у справі.

З підстав, наведених в ухвалах суду від 27.12.12 р , від 14.01.2013 року розгляд справи відкладався.

Станом на 30.01.2013 року від сторін до справи поступили наступні документи.

29.12.12р за вх.№29753/12 супровідний лист позивача від 20.12.2012 р №08/89 про долучення до матеріалів справи: клопотання про відкладення розгляду справи; оригіналу довіреності на представника позивача ; письмового підтвердження суми заборгованості по справі станом на час розгляду справи ; письмове підтвердження про відсутність в інших судах або у іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав аналогічних справ чи судових рішень; довідку від державного реєстратора про включення позивача до ЄДРПОУ ( серія АЖ №444167); довідку від державного реєстратора про включення відповідача до ЄДРПОУ ( серії АЖ №444178); для порівняння - розрахунок пені прострочення відповідачем виконання зобов»язання по оплаті отриманого товару , виходячи із розміру пені згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»; копію Акту звіряння взаєморозрахунків станом на 16.11.12р, підписаного обома сторонами .

В судовому засіданні 14.01.2013 року представником позивача подано до матеріалів справи лист від 11.01.2013 року №08/95 , у якому просить долучити до матеріалів справи письмове підтвердження суми заборгованості по справі станом на час розгляду справи; копію акту звіряння розрахунків станом на 08.01.2013 року та докази надіслання його відповідачу для погодження ; копію банківської виписки від 28.12.2012 р.

14.01.2013 р ( після судового засідання ) за вх.№836/13 у канцелярії суду зареєстровано подане представником позивача клопотання про розгляд справи : просить судове засідання , яке відкладено 14.01.13 на 30.01.2013 року, проводити без участі представника позивача, враховуючи неможливість прибуття представника позивача по справі в судове засідання за сімейними обставинами, та те, що іншого штатного юриста не підприємстві немає.

25.01.2013 р за вх.№2192/13 у канцелярії суду зареєстровано поступлення від позивача Заяви від 16.01.2013 р №08/96 про зменшення розміру позовних вимог, у зв»язку із частковим погашенням відповідачем основного боргу в сумі 10000,00 грн. вже після подання позивачем позовної заяви до суду ( а саме 28.12.2012 року) та перерахунком пені за прострочення відповідачем зобов»язання по оплаті отриманого товару по кожній із видаткових накладних ( які перелічені у розрахунку, наведеному у позовній заяві) із врахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань». У заяві позивач просить стягнути на його користь з відповідача суму основного боргу у розмірі -78 589,90 грн; суму штрафних санкцій, нарахованих у відповідності до положень п.9.2 договору у розмірі - 5754,86 грн; суму штрафних санкцій, нарахованих у відповідності до положень п.9.4 договору у розмірі -31307,91 грн; суму процентів нарахованих у відповідності до положень ст.625 ЦК України у розмірі - 1 164,09 грн, що разом складає :116 846,76 грн. та судові витрати по справі.

До заяви позивач долучив належні докази надіслання 18.01.2013 року відповідачу примірника заяви про зменшення розміру позовних вимог.

30.01.2013 року за вх.№2670/13 у канцелярії суду зареєстровано поступлення від відповідача Відзиву на позовну заяву про стягнення заборгованості за поставлений товар та стягнення штрафних санкцій. (відзив від 28.01.13 р вих.№14/01).

В судове засідання 30.01.2013 року прибув директор ТОВ «Технологічний центр по захисту металів від корозії» п. Левченко Р.А. (посадове становище та повноваження якого підтверджуються і поданим до відзиву Витягом №6907276 з ЄДРПОУ ; копія Витягу долучена до відзиву).

Позивач явку повноважного представника не забезпечив , оскільки у поданому 14.01.2013 року Клопотанні ( вх.№836/13) просив розглядати справу без участі представника позивача.

Відповідач у відзиві, його керівник у судовому засіданні вимоги позивача , згідно Заяви про зменшення розміру позовних вимог, визнають повністю. Відповідач у відзиві пояснює , що не зміг належним чином виконати зобов»язання за договором по оплаті отриманого товару через падіння обсягів виробництва. Інформує, що погоджується погасити всю заборгованість в термін до 28 лютого 2013 року.

Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами за Заявою позивача від 16.01.2013 р №08/96 (вх.№2192/13 від 25.01.13р) про зменшення розміру позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності у відповідності до ст.43 ГПК України, судом встановлено.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРСЕНАЛ» (позивач, надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технологічний центр по захисту матеріалів від корозії» (відповідач, надалі - покупець) 01 вересня 2011 року укладено договір постачання № 080212 ( надалі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору, -продавець зобов»язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов»язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах цього Договору.

Найменування товару : цинк (Ц0А-ЦВ) чушка ( далі товар) , згідно п.1.2 договору.

Відповідно до п.1.3, загальна сума договору складає суму всіх накладних , по яких постачався товар по даному договору.

Одиниця виміру кількості товару :тонни ( п.2.1 договору).

Загальна кількість товару і його розгорнутий асортимент визначається у накладних або специфікаціях ( п.2.2 договору).

Ціна за одиницю товару вказується у відповідному рахунку-фактурі та у відповідній накладній (п.3.1 договору). Строки, умови і порядок постачання узгоджуються сторонами ( п.3.2 договору). Датою постачання товару покупцю є дата його прийняття покупцем, зазначена у товарній накладній. Повноваження фізичної особи-покупця , яка отримує товар , підтверджується довіреністю, оформленою відповідно до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих і використаних довіреностей на одержання цінностей ( затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96р №99, ( п.3.3 договору).

Умови оплати обумовлені сторонами в п.4.1 : оплата протягом 14-ти календарних днів з моменту постачання товару.

Відповідно до п.4.2 договору, порядок оплати : шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця.

Датою оплатим товару є дата зарахування грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця (п.4.3).

В п.8.1 встановлено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 10 січня 2013 р, але в будь-якому випадку до повновго виконання сторонами своїх грошових зобов»язань.

Закінчення строку цього договору ( п.8.2) не звільняє сторони від відповідальності за його порушення , яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до п.9.2 договору, в разі прострочення покупцем оплати партії товару , покупець сплачує продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також пеню з розрахунку 0,05% за кожний день прострочення, що нараховується на несплачену в строк суму.

Відповідно до п.9.4 договору, у разі прострочення оплати вартості партії товару більше ніж 10 (десять) календарних днів з моменту настання граничного строку оплати партії товару покупець додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від вартості партії товару.

На виконання умов договору постачання продавець (позивач) впродовж лютого-серпня 2012 року здійснив поставку на адресу покупця (відповідача) товару на суму 458 015,52 грн, що підтверджується наявними у справі копіями видаткових накладних і визнається відповідачем.

Товар поставлено по наступних видаткових накладних :

- видатковій накладній №РН-0005297 від 02.02.2012 року на суму 59084,76 грн.;

- видатковій накладній №РН-0005410 від 24.02.2012 року на суму 62316,00 грн.;

- видатковій накладній №РН-0005470 від 16.03.2012 року на суму 63369,00 грн.;

- видатковій накладній №РН-0005636 від 19.04.2012 року на суму 53660,16 грн.;

- видатковій накладній №РН-0005783 від 28.05.2012 р на суму 54908,64 грн.;

- видатковій накладній №РН-0005922 від 25.06.2012 року на суму 53464,32 грн.;

- видатковій накладній №РН-0006035 від 02.08.2012 року на суму 57234,24 грн.;

- видатковій накладній №РН-0006132 від 17.08.2012 року на суму 53978,40 грн.

Товар по вище перелічених видаткових накладних відповідач отримав, жодних претензій щодо кількості, якості товару позивачу не висловив. Як вбачається із матеріалів у справі : довіреностей відповідача на отримання товару, які мають посилання на рахунки-фактури; рахунків-фактур , які містять відомості про договір постачання №080212 від 01.09.12 року; виписок з банківськогоьо рахунку позивача в підтвердження часткових платежів відповідача з посиланням на рахунки-фактури; завіряння видаткових накладних печаткою відповідача; банківських виписок з рахунку позивача , якими підтверджується поступлення від відповідача коштів ( зокрема, призначення платежів),- товар отриманий відповідачем на виконання договору постачання , який є підставою заявлених позивачем вимог у даній справі. Зазначене підтверджує і сам відповідач.

Станом на 19.11.2012 року відповідач частково оплатив отриманий товар. Однак, покупець допустив прострочення оплати за поставлений товар на суму , який був отриманий по видаткових накладних №РН-0005636 від 19.04.2012 року на суму 53660,16 грн.; №РН-0006035 від 02.08.2012 року на суму 57234,24 грн.; №РН-0006132 від 17.08.2012 року на суму 53978,40 грн.

Станом на 19.11.2012 року сума основного боргу становила 88 589,90 грн.

Відповідно до п.9.2 договору постачання позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 5754,86 грн.,згідно розрахунку, який поданий до суду в додаток до супроводжувального листа від 20.12.2012р №08/89 ( в цій сумі просить у Заяві про зменшення розміру позовних вимог задоволити вимогу про стягнення пені).

Відповідач визнає вимогу позивача про стягнення пені в сумі 5754,86 грн, зауважень щодо розрахунку не висловив.

Із врахуванням п.9.4 договору постачання позивач нарахував позивачу штраф у розмірі 10% від вартості партії товару, в сумі 31307,91 грн. (розрахунок штрафу у позовній заяві). У вказаній сумі штрафу позивач підтримує заявлену ним вимогу і у Заяві про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач визнає вимогу позивача прро стягнення 31307,91 грн. штрафу; зауважень щодо розрахунку штрафу немає.

Окрім того, відповідно до ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 1164,09 грн ( розрахунок наведено у позовній заяві) і в цій сумі підтримує вимогу про стягнення 3% річних у Заяві про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач визнає вимогу позивача про стягнення 1164,09 грн. - 3 % річних; зауважень щодо розрахунку суми 3% річних немає.

Відповідач визнає наявність, станом на час розгляду справи по суті, суми основного боргу - 78589,90 грн, оскільки після порушення провадження у справі ним перераховано позивачу лише 10 000,00 грн. в погашення основного боргу.

Саме 78589,90 грн. основного боргу просить позивач стягнути з відповідача у Заяві про зменшення розміру позовних вимог.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного .

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов»язків є, зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) . Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печатками.

Аналогічні приписи містяться і в ч.1 ст.181 Господарського кодексу України , відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено (письмово), а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печаток на документі, що має письмову форму.

Договір постачання №080212 від 01.09.12 року, який є підставою вимог позивача за Заявою №08/96 від 16.01.2013 року, підписаний з боку продавця ( позивача) директором товариства Олейнік М.М., з боку покупця (відповідача) - директором Левченко Р.А. та скріплений печатками обидвох юридичних осіб. Наявність печаток сторін на договорі є свідченням не підписів осіб, а самого документа.

Договір чинний, не визнаний недійсним , не є розірваним. Доказів зворотнього сторони не подали, а відтак, матеріали справи не містять.

У відповідності до ст.509 ЦК України (ст.173 ГК України) зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов"язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов"язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов"язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо термін виконання боржником зобов»язання не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст.712 ЦК України одна сторона (постачальник) зобов»язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність другої сторони (покупця) для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов»язаних з особистим, сімейним , домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов»язується прийняти і оплатити за нього повну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов»язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Строк виконання зобов»язання по оплаті товару встановлено у договорі №080212 від 01.09.2012 ( п.4.1) - протягом 14-ти календарних днів з моменту постачання товару.

Матеріалами у справі підтверджується, що на виконання зобов»язань за Договором постачання по видаткових накладних , перелічених вище в рішенні, позивач поставив відповідачу товар , вартість якого з ПДВ склала 458 015,52 грн. Поставлений товар відповідає за найменуванням, ціною товару ціні, що вказана у рахунках-фактурах позивачем і погоджені сторонами у видаткових накладних. Товар прийнятий відповідачем від позивача по видаткових накладних без зауважень та претензій до позивача щодо найменування товару, кількості, якості товару, його ціни. Видаткові накладні підписані з боку відповідача, як і з боку позивача, уповноваженими особами та завірені печатками продавця і покупця .

До документів, шо підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей відноситься , зокрема,видаткова накладна, форма якої є типовою формою первинного обліку, затвердженою відповідними нормативно-правовими актами. Видаткові накладні, по яких відповідач отримав, але не оплатив товар ( №РН-0005636 від 19.04.2012 року на суму 53660,16 грн.; №РН-0006035 від 02.08.2012 року на суму 57234,24 грн.; №РН-0006132 від 17.08.2012 року на суму 53978,40 грн.) оформлені з дотриманням загальних вимог щодо змісту первинних документів, які містяться, зокрема, у частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов»язкові реквізити : назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства , від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Слід зазначити, що здавання-приймання товару за кількістю та якістю проводиться уповноваженими представниками сторін. Товар вважається переданий і прийнятий покупцем за кількістю, згідно підписаними уповноваженими представниками сторін видатковими накладними на товар. При відсутності довіреностей, факт отримання товару має бути підтверджений підписом уповноваженої особи покупця та печаткою юридичної особи покупця на видаткових накладних.

Із врахуванням зазначеного, наявних у справі належним чином оформлених видаткових накладних, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено належними доказами факт здійснення господарських операцій між ним та відповідачем по поставці товару на виконання зобов»язань за договором постачання , про які стверджує позивач у позовній заяві та на підставі яких просить стягнути заборгованість згідно Заяви про зменшення розміру позовних вимог. Слід також зазначити, що посилання на зазначений договір поставки міститься у рахунках-фактурах, які (як підстава поставки), зазначені у видаткових накладних. Товар поставлений в межах дії договору постачання № 080212 від 01.09.12 р .

Зазначені обставини не заперечуються, визнаються відповідачем.

Таким чином, відповідач своїми подальшими діями, а саме, отриманням у позивача товару на піставі видаткових накладних, в котрих є посилання на рахунки-фактури, а відтак на договір постачання, частковими платежами схвалив укладений з позивачем договір , а наявність підписів уповноважених осіб від продавця та від покупця на видаткових накладних, які завірені печатками товариств, є свідченням виконання договору сторонами у справі.

Однак у строки, встановлені в договорі постачання, відповідач не розрахувався з позивачем за отриманий товар.

Основний борг становить 78 589,90 грн. Відповідач визнає наявність основного боргу перед позивачем за поставлений товар в сумі 78 589,90 грн. Вимога позивача про стягнення 78 589,90 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Порушенням зобов"язання, відповідно до ст.610 ЦК України , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1ст.546 ЦК України виконання зобов»язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Відповідно до ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов»язання (основного зобов»язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. ( ч.1 ст.549 ЦК України). Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання ( ч.1 ст.549 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається із Заяви про зменшення розміру позовних вимог в частині нарахованої , згідно п.9.2 договору штрафної санкції та наданого до справи розрахунку, нарахована позивачем штрафна санкція в сумі 5754,86 грн. підпадає від визначення пені, згідно статті 549 ЦК України частина третя якої встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 5754,86 грн. визнаються відповідачем і підлягають до задоволення.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов»язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов»язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення в договорі одночасного стягнення пені та штрафу , що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України , тобто, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов»язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України , оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Позивач правомірно, у відповідності до п.9.4 договору, нарахував та заявив до стягнення вимогу про стягнення 31 307,91 грн. штрафу Відповідач в цій сумі заявлені вимоги виззнає. Вимога підлягає до задоволення.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов»язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який порлягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові .

Відповідно до розрахунку 3% річних, наведеного у позовній заяві, позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних в сумі 1 164,09 грн.

Відповідач в цій частині заявлені позивачем вимоги не заперечив. Вимога позивача про стягнення 1164,09 грн. - 3% річних , нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України, підлягає до задоволення.

Із врахуванням наведеного вище, позовні вимоги, розмір яких зменшено Ззаявою від 16.01.2012 року №08/96, підлягають до задоволення повністю , в сумі 116 846,76 грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України та із врахуванням задоволених вимог судовий збір в сумі 2336,94 грн. (116 846,76 грн. х 2%) покладається на відповідача і підлягає стягненню на користь позивача.

Як встановлено, за подання на розгляд до Господарського суду Львівської області позовної заяви від 19.11.2012 року №08/74 про стягнення 128 143,33 грн. заборгованості, по платіжному дорученню №1079 вілд 21 листопада 2012 року позивач сплатив 2562,87 грн. судового збору. Кошти зараховані в доход держбюджету, що свідчить запис на звороті платіжного доручення.

Враховуючи подання позивачем на розгляд суду у даній справі Заяви про зменшення розміру позовних вимог ( заява №08/96 від 16.01.2013 року), прийняття судом цієї заяви до розгляду, а відтак зменшення розміру позовних вимог до 116 846,76 грн, покладення на відповідача обов»язку по відшкодуванню позивачу судового збору у сумі 2336,94 грн, положення статті 7 Закону України «Про судовий збір», суд дійшов висновку, що у порядку встановленому зазначеною нормою Закону підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України 225,93 грн. судового збору, сплаченого по платіжному дорученню №1079 від 21 листопада 2012 року.На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1,2,22,32,33,34,36,43,44,49,75,80,84,85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

Вирішив:

1. Вимоги позивача за Заявою від 16.01.2013 р №08/96 про зменшення розміру позовних вимог , - задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологічний центр по захисту металів від корозії» (79013, м.Львів, вулиця Генерала Чупринки, 11а/20, код ЄДРПОУ 20795648) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ» (85113, Донецька область, місто Костянтинівка, вул.6-го вересня , 40-А, код ЄДРПОУ 30544334) 116 846,76 грн. заборгованості , у тому числі : 78589,90 грн. основного боргу, 5 754,86 грн. пені, 31 307,91 грн. штрафу, 3 % річних в сумі 1164,09 грн, а також 2336,94 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4. В порядку, встановленому ст.7 Закону України «Про судовий збір» вирішити питання про повернення позивачу 225,93 грн. судового збору, сплаченого по платіжному дорученню №1079 від 21 листопада 2012 року, у зв»язку із зменшенням розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 30.01.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.02.2013р.

Суддя Кітаєва С.Б.