Рішення

від 30.01.2013 по справі 5006/29/140/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.01.13 р. Справа № 5006/29/140/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Євромет», м.Харків

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмонтажбуд ЛТД», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 13 164,00грн., 3% річних у сумі 423,66грн.

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Євромет», м.Харків (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмонтажбуд ЛТД», м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 13 164,00грн., 3% річних у сумі 378,69грн., інфляційних витрат у розмірі 3,16грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 13 164,00грн.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: видаткової накладної №1207016 від 07.12.2011р., довіреності на отримання матеріальних цінностей №132 від 07.12.2011р., товарно-транспортної накладної, вимоги №65 від 21.05.2012р., доказів направлення вимоги на адресу Відповідача, вимоги №79 від 10.07.2012р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 205, 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 49, 66 Господарського процесуального кодексу України.

16.01.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Євромет».

Заявою від 29.01.2013р. №18 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України:

- збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення 3% річних заявивши до стягнення суму 3% річних за період з 07.12.2011р. по 03.01.2013р. у розмірі 423,66грн.;

- зазначив про сплату Відповідачем основного боргу у сумі 13 164,00грн., відповідно до платіжних доручень від 03.12.2012р. на суму 1 000,00грн., від 04.01.2013р. на суму 12 164,00грн.;

- та фактично відмовився від позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 3,16грн.;

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 29.01.2013р. №18, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умовами дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 даного Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Суд приймає вказану заяву до розгляду, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Представник Позивача у судове засідання 30.01.2013р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83050, м.Донецьк, Ворошиловський район, просп.Ватутіна, буд. 3, квартира 103.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами було досягнуто усну домовленість щодо поставки товару.

Відтак, Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Євромет» було поставлено товар, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донмонтажбуд ЛТД» отримало товар на загальну суму 33 705,00грн., що підтверджується видатковою накладною №1207016 від 07.12.2011р. від 12.08.2008р. Вказана накладна підписана та звірена печатками з боку обох сторін без зауважень. Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №132 від 07.12.2011р.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

Відповідачем було здійснено лише часткову оплату за поставлений товар внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 13 164,00грн.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу №65 від 21.05.2012р., №79 від 10.07.2012р. з вимогою здійснити оплату за поставлений товар.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям „угода" розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити.

Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобов'язань і , тому вони порушують правові наслідки.

За цією угодою Позивач взяв на себе зобов'язання поставника, а саме: поставляти Відповідачу товар, а останній прийняти та оплатити товар.

Відповідачем від позивача отриманий товар, що підтверджується видатковою накладною №1207016 від 07.12.2011р., яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

При цьому, слід зазначити, що видаткова накладна, яка містяться в матеріалах справи містить підпис та печатку представника Відповідача.

Отже, відповідно до даної первинної документації Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Євромет» передало продукцію Відповідачу.

Доказу, що спростовують наведене, у розумінні ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, сторонами суду не представлено.

Як вбачається із заяви Позивача №18 від 29.01.2013р. Відповідачем було сплачено суму боргу у розмірі 13 164,00, припинивши у такий спосіб існування предмету спору у вказаній частині позовних вимог.

Оскільки погашення у розмірі 13 164,00грн. відбулося після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 13 164,00грн. відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Роз'яснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України" від 23.08.94 р. N 02-5/612.

При цьому, враховуючи, що на момент звернення Позивача із розглядуваним позовом (згідно відмітки канцелярії суду позов надійшов 30.11.12 року) заборгованість у розмірі 13 164,00грн. не була погашена, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір 3% річних від суми загального боргу за період з 07.12.2011р. по 03.01.2013р. складає 423,66грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що Позивачем невірно визначений момент виникнення заборгованості. Так, Позивач визначає початок нарахування 3% річних з 07.12.2011р., що є невірним та таким, що суперечить приписам чинного законодавства.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007 року строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів у межах області та між обласними центрами України рахуються Д+3. Відтак 23.05.2012р. (направлення відповідачу претензії)+3 дні +7 днів. Отже у Позивача виникло саме 03.06.2012 року право на стягнення оплати за поставлений товар.

Здійснивши самостійно розрахунок 3% річних з 03.06.2012р. (момент виникнення заборгованості, встановлений судом) по 03.01.2013р. (кінцева дата нарахування, визначена Позивачем заяві від29.01.2013р. №18) з урахуванням здійснених Відповідачем часткових оплат суд дійшов висновку про задоволення 3% річних у сумі 229,37грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає заяву Позивача про відмову від позову в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 3,16грн.такою, що підлягає прийняттю, з урахуванням наступного.

Припинення провадження по справі - це форма завершення судової процедури, за яким рішення по суті не виноситься, і це волевиявлення учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Згідно ч.ч. 1,4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова від позову опосередковується письмовою заявою Позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права та інтереси.

З огляду на наведені процесуальні положення суд зазначає наступне:

- заява про відмову в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 3,16грн. здійснена уповноваженою на вчинення такої дії особою та у встановленій діючим законодавством формі;

- позивач обізнаний із процесуальними наслідками прийняття відмови від позову;

За таких обставин судом не встановлено підстав для не прийняття відмови від позову.

З урахуванням наведеного, провадження у справі в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 3,16грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою Позивача від позову та прийняттям такої відмови судом.

Позивачем також просить накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Донмонтажбуд ЛТД»

Розглянувши доводи заяви про вжиття забезпечувальних заходів, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. За правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.1 постанови №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. За змістом п.3 зазначеної постанови Пленуми саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Позивача про вжиття заходів до забезпечення позовних вимог через його (клопотання) юридичну неспроможність та доказову недоведеність.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Євромет», м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмонтажбуд ЛТД», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 13 164,00грн., 3% річних у сумі 423,66грн., задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмонтажбуд ЛТД» (ЄДРПОУ 34746461, просп.Ватутіна, б.3, кв. 103, м.Донецьк, 83050, р/р 2600806470023 в ПАТКБ «Правекс-Банк», м.Київ, МФО 321983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Євромет» (ЄДРПОУ 34330281, Плеханівська, 4-а, м.Харків, 61001, р/р 26009001311348, в АТ «ОТП Банк», м.Київ, МФО 300528 ) 3% річних у сумі 229,37грн., судовий збір у розмірі 1 586,49грн.

3. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Євромет», м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмонтажбуд ЛТД», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 13 164,00грн. припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

4. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Євромет», м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмонтажбуд ЛТД», м.Донецьк про стягнення інфляційних витрат у сумі 3,16грн. припинити на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 30.01.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 04.02.13р.