Рішення

від 29.01.2013 по справі 6/118-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" січня 2013 р. Справа № 6/118-12

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та Вороньківської сільської ради Київської області до Кооперативу "Вишеньківська брама" про стягнення боргу та розірвання договору оренди земельної ділянки,

за участю представників сторін:

прокуратури: Невзоров О.Б.,

позивача 1: Бондаренко Б.С. (дов. № 17-46-122 від 10.01.2013р.),

позивача 2: не з'явився,

відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У листопаді 2012р. Бориспільський міжрайонний прокурор (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі - позивач 1.) та Вороньківської сільської ради Київської області (далі - позивач 2.) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Кооперативу "Вишеньківська брама" (далі - відповідач) про стягнення боргу та розірвання договору оренди земельної ділянки.

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди землі від 16.05.2008р., щодо невнесення орендної плати починаючи з 31.01.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.11.2012р. порушено провадження у справі № 6/118-12 та призначено її до розгляду на 27.11.2012р.

27.11.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою у судове засідання 27.11.2012р. представників сторін, неподанням прокуратурою та сторонами витребуваних документів та враховуючи клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд відклав розгляд справи на 18.12.2012р.

Прокурором подано заяву про збільшення позовних вимог № 6947 вих від 17.12.2012р. в якій він просить суд стягнути з відповідача боргу у розмірі 55469,96 грн на рахунок Вороньківської сільської ради Київської області та розірвати договір оренди землі, укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області та Кооперативом "Вишеньківська брама".

Враховуючи прийняття судом вищезазначеної заяви суд розглядає остаточні вимоги прокуратури про стягнення з відповідача 55469,96 грн орендної плати та розірвання договору.

18.12.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до розгляду справи Касьян Вікторію Олегівну та Поліщук Любов Володимирівну, в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України, яке у задоволені судом відмовлено з підстав його необгрунтованості.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.12.2012р. суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 15.01.2013р.

15.01.2013р. господарський суд Київської області оголосив перерву в засіданні на 29.01.2013р. та водночас, виніс ухвалу про продовження вирішення спору на п'ятнадцять днів, на підставі клопотання представників прокуратури та відповідача.

29.01.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано заяву про визнання позову. Окрім того, представником відповідача подано клопотання від 26.01.2013р. про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

У судовому засіданні 29.01.2013р. прокурор та представник Бориспільської районної державної адміністрації Київської області позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники позивача 2. та відповідача в судове засідання 29.01.2013р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, витребувані документи суду не надали, хоча про час і місце розгляду справи вони повідомлялися належним, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, представник позивача 2. вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

З урахуванням наведеним та на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами та без участі представника відповідача, так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника учасників судового процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

Відповідно до розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 17.10.2007р. № 2127, від 30.01.2008р. № 666 між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області (далі - орендодавець) та Кооперативом "Вишеньківська брама" (далі - орендар) було укладено договір оренди земельних ділянок від 16.05.2008р. (далі - договір), який посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Л.Г. та зареєстрований в реєстрі під № 1764.

Умовами договору передбачено, що:

- орендодавець надає, орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться в межах Вороньківської сільської ради, Бориспільського району, Київської області;

- в оренду передаються земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220881700:04:002:1329 та 3220881700:04:002:1330, загальною площею 12,2788 га сіножатей із земель загального користування в межах Вороньківської сільської ради, Бориспільського району, Київської області;

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 261660,56 грн.

- орендна плата встановлюється та справляється в грошовій формі за рік в розмірі 10% від грошової оцінки земельної ділянки визначеної у п. 1.4. цього договору: 26166,05 грн щорічно. Орендна плата вносить на рахунок Вороньківської сільської ради, Бориспільського району, Київської області або на інший рахунок, визначений за згодою сторін або орендарем.

- обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції і збільшується на такі індекси без складання додаткових угод відносно зміни розміру орендної плати.

- періодичність та строки внесення орендної плати: орендна плата сплачується щомісячно в терміни, встановлені законодавством. Якщо законодавством такі терміни не будуть встановлені, орендна плата сплачується орендарем за базовий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Як вбачається з договору оренди землі від 16.05.2008р. органом державної реєстрації здійснена державна реєстрація прав на землю на нерухоме майно за № 040832300082 від 06.06.2008р.

Матеріалами справи підтверджується а відповідачем не заперечується, що на виконання умов договору Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області передані а Кооперативом "Вишеньківська брама" прийняті в тимчасове користування на умовах оренди земельні ділянки, площею 12,2788 га сіножатей, яка знаходиться в межах Вороньківської сільської ради, Бориспільського району, Київської області.

Таким чином, на виконання умов договору орендодавець свої обов'язки за договором виконав належним чином, а саме передав відповідачу вказані земельні ділянки а відповідач безперешкодно користувався орендованим майном, що вказує на відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення орендодавцем умов договору.

Згідно статей 1, 13 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Таким чином, такі договори як оренда землі є платними, що укладаються орендодавцями з метою отримання орендної плати в установленому розмірі.

Згідно статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Так, у зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 1 січня 2011 року (від 2 грудня 2010 року за №2755-VI), Закон України "Про плату за землю" втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 1 січня 2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно зі статтею 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (п. 288.1).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2).

Відповідно до п. 288.3., об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з п. 288.4., розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

П. 288.5. закріплено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Згідно п. 288.7. статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Так, відповідно до п. 286.2. Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3. Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, згідно Податкового кодексу України, який визначає строки сплати орендної плати, орендна плата за земельні ділянки сплачується щомісячно.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статей 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договором оренди землі належним чином не виконав, орендну плату за період з 31.01.2011р. передбачену договором не сплатив, чим порушив приписи договору та норми чинного законодавства, що підтверджується довідкою Об'єднаною державною податковою інспекцією у Київській області від 01.10.2012р. № 3195/9/19 та від 11.12.2012р. № 4394/9/19.

Вважаючи що права держави порушені, прокурор звернувся до суду з вимогою про стягнення коштів та розірванням договору оренди земельної ділянки у зв'язку з систематичним порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної сплати орендної плати.

Господарський суд зазначає, що цивільні права і обов'язки виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України, а саме безпосередньо з правочинів, господарських договорів та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 792 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відтак, беручи до уваги наведене, господарський суд зазначає, що у відповідача, як орендаря, виник обов'язок зі сплати отриманих послуг, передбачених договором а у орендодавця відповідно виникло право вимагати сплати вартості орендних платежів.

Згідно розрахунку Бориспільської об'єднаної Державної податкової інспекції, борг відповідача (орендар) перед Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області зі сплати орендних платежів за договором склав 55469,96 грн

Господарський суд зазначає, що факт проведення відповідачем розрахунків за договором повинен бути підтверджений належними доказами, зокрема розрахунковими документами чи то платіжними дорученнями, розрахунковими чеками, платіжними вимогами чи іншими документами.

Відповідно до частини другої статті 1087 Цивільного кодексу України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Приписами частин першої третьої статті 1088 Цивільного кодексу України унормовано, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд. Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Одночасно, господарський суд зазначає, що Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" містить види платіжних інструментів та розрахункових документів, за допомогою яких здійснюються розрахунки між суб'єктами господарювання. Відповідно до пункту 1.35 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розрахунковий документ - це документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Згідно пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер.

Як визначено пунктом 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Отже, факт проведення відповідачем оплати вартості орендних платежів повинен бути підтверджений належними доказами, зокрема, відповідними розрахунковими документами: чи то платіжними дорученнями, розрахунковими чеками, платіжними вимогами, чи іншими документами.

Однак, доказів сплати суми боргу у розмірі 55469,96 грн по договору відповідач суду не надав, а відтак факт прострочення виконання орендарем своїх зобов'язань перед орендодавцем щодо оплати взятих на себе договірних зобов'язань доведено прокурором належними та допустимими доказами.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 9 встановлено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем орендних платежів у розмірі 55469,96 грн, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді борг відповідача перед позивачем становить - 55469,96 грн.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідач, на якого, відповідно до вимог статей 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, покладається обов'язок доказування, не надав доказів на підтвердження проведення оплати за отриманий товар по видатковим накладним.

Ні копій платіжних доручень, ні будь-яких інших доказів розрахунків в рахунок оплати боргу (55469,96 грн) за отриманий товар відповідачем надано не було.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку про доведеність прокуратурою існування боргу відповідача перед Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області в розмірі 55469,96 грн, а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, прокуратурою заявлено вимогу про розірвання договору оренди землі від 16.05.2008р. у зв'язку з істотним порушенням його умов зі сторони відповідача.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що істотною умовою договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України).

Частиною першою пункту 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом .

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків , передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору , в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використання земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про плату за землю" несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.

Як встановлено судом, істотне порушення відповідачем умов договору полягає у неналежному виконанні відповідачем своїх обов'язків в частині своєчасної сплати орендної плати за договором, що позбавляє позивача можливості отримати результат співпраці, на який останній розраховував при укладенні договору, а саме отримання орендної плати за передану в користування земельну ділянку.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач істотно порушив умови договору щодо своєчасного внесення орендної плати та має заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 55469,96 грн.

Відтак, факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області щодо внесення орендної плати за договором оренди землі доведено прокуратурою належними та допустимими доказами, що відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" є підставою для розірвання такого договору.

Разом з цим, відповідач не заперечує щодо стягнення з останнього суму боргу за договором оренди землі та його розірвання, що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою про визнання позову від 26.01.2013р.

Відповідно до частини другої статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Таким чином, суд вважає, що вимога прокуратури щодо розірвання договору оренди земельної ділянки є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Як визначено п. 11 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді.

Згідно з пп. 2 п. 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI із позовних заяв майнового характеру. що подаються до господарського суду справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат та із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарського суду справляється судовий збір у розмірі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Станом на момент подання позовної заяви судовий збір розраховується з мінімальної заробітної плати 1073 грн (місячний) визначеної Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22.12.2011р. № 4282-VI на 1 січня 2012р.

Враховуючи наведене, судовий збір який підлягає стягненню в доход Державного бюджету України становить 2682,50 грн (1609,50 грн як за майновий спір + 1073 грн як за немайновий спір).

Оскільки позов задоволено повністю, судові витрати відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статями 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Кооперативу "Вишеньківська брама" (код 34248185) на користь Вороньківської сільської ради Київської області (код 04363509) боргу у сумі 55469,96 грн на рахунок Вороньківської сільської ради Київської області № 33216812700106 в УДК Київської області, МФО 821018, код одержувача 04363509, код платежу 13050200.

3. Розірвати договір оренди землі укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області та Кооперативом "Вишеньківська брама" від 16.05.2008р., який посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Л.Г. та зареєстрований в реєстрі під № 1764.

4. Стягнути з Кооперативу "Вишеньківська брама" (код 34248185) в доход Державного бюджету України судових витрат у сумі 2682,50 грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ф. Черногуз