Рішення

від 18.01.2013 по справі 6/113-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2013 р. Справа № 6/113-12

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного агентства України з управління корпоративними правами та майном та Державного підприємства "Антонов" до Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" про стягнення суми,

за участю представників сторін:

прокуратури: Яговдік С. М. (посв. №000730 від 09.08.2012р.),

позивача 1: не з'явився,

позивача 2: Устенко Л. В. (дов. №35/11975 від 21.11.2012р.),

відповідача: Юхименко М. П. (дов. №58-2012 від 30.05.2012р.).

СУТЬ СПОРУ:

У листопаді 2012р. Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного агентства України з управління корпоративними правами та майном та Державного підприємства "Антонов" звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" (далі - відповідач) про стягнення боргу за договором про обмін повітряними суднами та екіпажами від 26.05.2009р. за № 07-358-09/07-098 на загальну суму 8657027,80 грн.

Заступник Генерального прокурора України свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач порушуючи умови договору від 26.052009р. за № 07-358-09/07-098 не здійснив оплату наданих Державним підприємством "Антонов" послуг перевезення, в зв'язку з чим у Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" виникла заборгованість перед Державним підприємством "Антонов" за договором на загальну суму 8657027,80 грн, яка включає в себе основний борг у сумі 7371816,66 грн, 3% річних у сумі 207856 грн, пеню у сумі 1059984,34 грн та втрати від інфляції в сумі 17370,80 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.11.2012р. порушено провадження у справі № 6/113-12 та призначено її до розгляду на 27.11.2012р.

26.11.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Окрім того, відповідачем подано клопотання про припинення провадження у справі, яке обґрунтовує тим, що питання щодо заявленої заборгованості по актам виконаних робіт та рахункам вже було досліджено у справі 8/016-12 в господарському суду Київської області.

12.12.2012р. Державним підприємством "Антонов" подано заперечення на клопотання про припинення провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд Київської області вважає, що заява про припинення провадження у даній справі задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує своє вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки. Підставою позову є посилання на юридичні факти, які підтверджують наявність спірних взаємовідносин, приналежність сторін до цієї справи та привід до позову. Відтак зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. При цьому не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збережені в ньому первісних обставин.

Як вбачається з рішення господарського суду Київської області від 13.03.2012р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2012р. у справі № 8/016-12 судами не досліджувалися та не могли досліджуватися обставини, що стосуються відправлення Державним підприємством "Антонов" на адресу відповідача актів виконаних робіт та рахунків на їх оплату, оскільки як зазначив Київський апеляційний господарський суд, позивачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не було подано належних та допустимих доказів направлення згаданих актів виконаних робіт та рахунків (крім акту виконаних робіт від 26.08.2011р. за № 0811-1 Wi).

Таким чином, щодо такої підстави як направлення актів виконаних робіт та рахунків згідно з фіскальними чеками з описами вкладення у них (а.с. 139-143, том. 1.) у справі № 8/016-12 суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції наявності чи відсутності матеріального права Державного підприємства "Антонов", на захист якого прокуратурою подана позовна заява, спір не вирішив. При цьому, зазначивши вище викладене, апеляційна інстанція послалася на частину другу статті 613 Цивільного кодексу України.

Разом з тим у справі № 6/113-12 містяться докази на підтвердження обставин про надіслання актів виконаних робіт та рахунків (а.с. 139-143, том. 1.) на відміну від обставин у справі № 8/016-12, що вказує на помилкове твердження відповідача стосовно тотожності підстав позовів у справі № 8/016-12 та № 6/113-12.

Окрім того, у справі 6/113-12 відмінний склад сторін на відміну від суб'єктивного складу сторін у справі 8/016-12, що виключає застосування до правовідносин у справі 6/113-12 частини другої статті 80 Господарського процесуального кодексу України в цілому.

У зв'язку з неявкою у судове засідання 27.11.2012р. представника відповідача, неподанням прокуратурою та сторонами витребуваних документів та враховуючи клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 18.12.2012р.

03.12.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від Державного підприємства "Антонов" надійшло клопотання, в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України, про витребування господарським судом у Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" підтвердження того, що зазначені внутрішні та міжнародні рейси здійснювались літаками АН-148-100В (UR-NTC, UR-NTА) та обліковувались за Закритим акціонерним товариством "Авіакомпанія "Аеросвіт"(польоти здійснювались за позовними Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт").

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.12.2012р. клопотання Державного підприємства "Антонов" про витребування доказів задоволено.

Державним агентством України з управління корпоративними правами та майном подані письмові пояснення у даній справі, в яких він просить задовольнити позовні вимоги Заступника Генерального прокурора України в повному обсязі.

Закритим акціонерним товариством "Авіакомпанія "Аеросвіт" подано відзив від 17.12.2012р. на позовну заяву, в якому він просить відмовити позивачу у задоволені його позову повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.12.2012р. задоволено клопотання прокуратури та сторін про продовження строку вирішення спору на п'ятнадцять днів. Водночас суд оголосив перерву в засіданні до 25.12.2012р.

25.12.2012р. та 15.01.2012р. судом оголошувалися перерви в засіданнях на підставі статі 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представники прокуратури та Державного підприємства "Антонов" у судовому засіданні 18.01.2013р. позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" проти позову заперечував з тих же підстав, що викладені у його відзиві від 17.12.2012р.

Представник Державного агентства України з управління корпоративними правами та майном в судове засідання 18.01.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, , хоча про час і місце розгляду справи він був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомленими про судове засідання та те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, пункт 4 частини третьої 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

26.05.2009р. між Закритим акціонерним товариством "Авіакомпанія "Аеросвіт" (далі - перевізник за договором) та Державним підприємством "Антонов" (далі - фактичний перевізник) з дотриманням вимог статі 179 Господарського кодексу України та статей 202, 509, 908 Цивільного кодексу України, був укладений договір про обмін повітряними суднами та екіпажами за № 07-358-09/07-098 (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 2.1. договору), перевізник замовляє та оплачує, а фактичний перевізник надає перевізнику за договором транспортні послуги з використанням власних повітряних суден, внесених до частини F Сертифікату експлуатанта "Перевізника за договором" в строки відповідно до умов цього договору.

Умовами договору № 07-358-09/07-098 від 26.05.2009р. передбачено:

- перевізник за договором здійснює оплату за використання повітряного судна фактичного перевізника на умовах погодинної вартості використання повітряного судна з екіпажем (погодинна ставка), обумовленої в додатку № 3 до даного договору, та льотного часу (п. 4.1. договору);

- фактичний перевізник виставляє рахунки за наліт годин до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним (п. 4.2. договору);

- перевізник за договором здійснює оплату фактичному перевізнику до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за звітним на підставі рахунків, виставлених фактичним перевізником до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним (п. 4.3. договору);

- до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним, фактичний перевізник направляє перевізнику за договором акт виконаних робіт, складений згідно з інформацією, що міститься в польотних завданнях. У випадку виконання авіаперевезень поза межами митної зони України складається акт виконаних робіт з міжнародних авіаперевезень. Акти виконаних робіт складаються та підписуються сторонами щомісяця до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним (п. 4.4. договору).

В подальшому, 01.07.2011р. між Закритим акціонерним товариством "Авіакомпанія "Аеросвіт" (далі - перевізник за договором) та Державним підприємством "Антонов" (далі - фактичний перевізник), з дотриманням вимог статті 179 Господарського кодексу України та статей 202, 509, 908 Цивільного кодексу України, була укладена додаткова угода № 10 до договору від 26.05.2009р. за № 07-358-09/07-098 (далі - додаткова угода).

Відповідно до п. 1.1. додаткової угоди, сторони домовилися викласти пункти 4.1. - 4.4. договору від 26.05.2009р. № 07-358-09/07-098 в наступній редакції: 4.1. Перевізник за договором здійснює оплату за транспортні послуги, надані з використанням повітряного судна фактичного перевізника, на умовах відшкодування вартості однієї льотної години (погодинна ставка), обумовленої в додатковій угоді № 10 до договору, з урахуванням фактичного нальоту годин повітряного судна за звітний період. Оплата транспортних послуг здійснюється перевізником за договором на підставі рахунків, отриманих від фактичного перевізника, за надання транспортних послуг в наступних звітних періодах: - з 01 по 15 число звітного місяця; - з 16 по 30/31 число звітного місяця.; 4.2. Фактичний перевізник виставляє рахунки на оплату транспортних послуг протягом 3 (трьох) банківських днів після закінчення звітних періодів, вказаних в п. 4.1.; 4.3. Оплата наданих транспортних послуг з використанням повітряних суден, вказаних в п. 2.3. цього договору, виконується перевізником за договором протягом 5 (п'яти) банківських днів після отримання рахунку від фактичного перевізника. У випадку затримки перевізником за договором оплати більше ніж на 10 (десять) діб фактичний перевізник вправі ініціювати призупинення виконання зобов'язань за цим договором до погашення заборгованості, як це передбачено п. 5.4. договору.; 4.4. Акти виконаних робіт за звітний період оформлюються фактичним перевізником і направляються на узгодження перевізникові за договором разом з рахунками, що виставляються відповідно до пункту 4.2. договору, з обов'язковим наданням в повному обсязі копій польотних завдань за звітний період. В разі виникнення розбіжностей за даними польотних завдань відносно фактичної кількості годин використання повітряного судна пріоритетним вважаються дані служб руху перевізника за договором. Акти знаходяться на розгляді у перевізника за договором 5 (п'ять) робочих днів з моменту отримання останнього польотного завдання за звітний період. Після закінчення цього часу перевізник за договором протягом 5 днів підписує акти або направляє фактичному перевізнику аргументовану відмову.

Додаткова угода у п. 1.2. передбачає, що пункт 1 додатку № 3 до договору від 26.05.2009р. за №07-358-09/07-098 викласти в наступній редакції: 1. Для визначення вартості Транспортних послуг, наданих з використанням повітряного судна згідно п. 2.3., Сторони, починаючи з 01.07.2011р., домовилися використовувати наступні погодинні ставки. Базисом вживання погодинних ставок відносно кожного з повітряних суден є льотна година - на рейсах, в межах України: 11000 грн, враховуючи ПДВ; - на міжнародних рейсах 11000 грн, не враховуючи ПДВ. Для транспортних послуг, наданих при виконанні внутрішніх рейсів, ПДВ згідно законодавства України складає 20 %, при виконанні міжнародних рейсів ПДВ складає 0 %.

За умовами п. 3 додаткової угоди, інші умови договору від 26.05.2009р. за № 07-358-09/07-098 та додатку № 3 до договору залишити без змін.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов п. 2.1. договору Державне підприємство "Антонов" в період з липня по вересень 2011 року надав Закритому акціонерному товариству "Авіакомпанія "Аеросвіт" послуги перевезення на загальну суму 7371816,66 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями:

Актом виконаних робіт від 15.07.2011 року за №0711-I Wd (за звітний період з 01.07.2011 року по 15.07.2011 року), рахунком від 19.07.2011 року за № АА-2356 на оплату внутрішніх рейсів, виконаних в звітний період з 01.07.2011 року по 15.07.2011 року,

Актом виконаних робіт від 15.07.2011 року за №0711-I Wi (за звітний період 01.07.2011 року по 15.07.2011 року), рахунком від 19.07.2011 року за АА-2357 на оплату міжнародних рейсів, виконаних в звітний період з 01.07.2011 року по 15.07.2011 року,

Актом виконаних робіт від 31.07.2011 року за №0711-II Wd (за звітний період з 16.07.2011 року по 31.07.2011 року), рахунком від 31.07.2011 року за АА-2368 на оплату внутрішніх рейсів, виконаних в звітний період з 16.07.2011 року по 31.07.2011 року,

Актом виконаних робіт від 31.07.2011 року за №0711-II Wi (за звітний період з 16.07.2011 року по 31.07.2011 року), рахунком від 31.07.2011 року за АА-2367 на оплату міжнародних рейсів, виконаних в звітний період з 16.07.2011 року по 31.07.2011 року,

Актом виконаних робіт від 31.08.2011 року за №0811-II Wi (за звітний період з 16.08.2011 року по 25.08.2011 року), рахунком від 31.08.2011 року за № АА-2398 на оплату міжнародних рейсів, виконаних в звітний період з 16.08.2011року по 31.08.2011 року,

Актом виконаних робіт від 31.08.2011 року за №0811-II Wd (за звітний період з 16.08.2011 року по 31.08.2011 року), рахунком від 31.08.2011 року за № АА2397 на оплату внутрішніх рейсів, виконаних в період з 16.08.2011 року по 31.08.2011 року,

Актом виконаних робіт від 21.09.2011 року за №0911-I Wi (за звітний період з 01.09.2011 року по 15.09.2011 року), рахунком від 21.09.2011 року за № АА-2417 на оплату міжнародних рейсів, виконаних за звітний період з 01.09.2011 року по 15.09.2011 року,

Актом виконаних робіт від 30.09.2011 року за №0911-II Wi (за звітний період з 16.09.2011р. по 30.09.2011 року), рахунком від 30.09.2011 року за № 2426 на оплату міжнародних рейсів, виконаних в звітний період з 16.09.2011 року по 30.09.2011 року,

Актом виконаних робіт від 30.09.2011 року за №0911-II Wd (за звітний період з 16.09.2011 року по 30.09.2011 року), рахунком від 30.09.2011 року за АА-2425 на оплату внутрішніх рейсів, виконаних за звітний період з 16.09.2011 року по 30.09.2011 року, копії яких знаходяться у матеріалах справи та достовірність яких Закрите акціонерне товариство "Авіакомпанія "Аеросвіт" не заперечує.

На виконання вимог статей 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та п. 4.4. договору Державне підприємство "Антонов" направляв Закритому акціонерному товариству "Авіакомпанія "Аеросвіт" вищезазначені акти виконаних робіт, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків з описами вкладення у цінні листи (а.с. 139-143, том 1.), що спростовує помилкове твердження відповідача, викладене у його відзиві на позовну заяву про відсутність в матеріалах справи таких доказів.

Втім, отримані акти виконаних робіт за липень - вересень 2011р. Закрите акціонерне товариство "Авіакомпанія "Аеросвіт" не підписало, печаткою не скріпило і аргументовану відмову від їх підписання Державне підприємство "Антонов" не направило, як то передбачено п. 4.4. договору.

При цьому, Акціонерне товариство "Авіакомпанія "Аеросвіт" будь-яких претензій з приводу строків, обсягу, вартості та якості наданих Державним підприємством "Антонов" послуг перевезення на адресу останнього не направляв та зауважень з цього приводу в письмовій формі не виражав, що вказує про належне виконання Державним підприємством "Антонов" своїх зобов'язань за договором.

Враховуючи характер та специфіку спору суд дійшов висновку, що для правильного вирішення спору, на підставі пунктів 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ухвалою про порушення провадження у справі витребував а Державне підприємство "Антонов" надало суду докази на підтвердження того, що вказані в актах виконаних робіт літаки належать саме Державному підприємству "Антонов" (а.с. 103, 104, том 1.).

Крім того, згідно з частиною другою статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України подане позивачем клопотання про витребування доказів судом було задоволено та на виконання ухвали суду отримано від Державного підприємства обслуговування повітряного руху (Украерорух), яке організовує радіотехнічне і електротехнічне забезпечення обслуговування повітряного руху й виконання польотів, надано підтвердження того, що внутрішні та міжнародні рейси згідно актів виконаних робіт з липня по вересень 2011р. здійснювалися літаками АН-148-100В (UR-NTС. UR-NTA) та обліковувалися за Закритим акціонерним товариством "Авіакомпанія "Аеросвіт" з урахуванням однієї правки щодо дати рейсу, згідно листа № 1.20-2 від 08.01.2013р. (а.с. 166, том 1.).

Разом з тим, враховуючи відсутність запитуваної інформації в ухвалах господарського суду від 05.12.2012р. та повторно від 25.12.2012р. до "Украерорух":

щодо рейсу АЕW440 за маршрутом Тбілісі - Одеса літаком АН-148-100В UR-NTС, що належить Державному підприємству "Антонов", судом залучено до матеріалів справи копію польотного завдання № 6332 та звіту про виконання польотного завдання, та копію генеральної декларації по рейсу АЕW440 за маршрутом Тбілісі - Одеса, що здійснювався літаком АН-148-100В UR-NTС 09.09.2011р (а.с. 175, 176, том 2.);

щодо рейсу ADB3068 за маршрутом Київ (Бориспіль) - Київ (Антонов) літаком АН-148-UR-NTА 22.08.2011р. та рейсу ADB3069 за маршрутом Одеса - Київ (Антонов) літаком АН-148-UR-NTС, що належить Державному підприємству "Антонов", судом залучено до матеріалів справи копію польотного завдання № 6263 та звіту про виконання польоту, та копію польотного завдання № 6291 та звіту про виконання польоту (а.с. 179, 180, том 2.).

Крім того в матеріалах справи містяться докази направлення Закритим акціонерним товариством "Авіакомпанія "Аеросвіт" на адресу Державного підприємства "Антонов" заявок на здійснення внутрішніх та міжнародних рейсів в період з липня по вересень 2011р. в порядку умов договору № 07-358-09/07-098 від 26.05.2009р. про обмін повітряними судами та екіпажем від 26.05.2009р., а також копії наказів Державного підприємства "Антонов" про направлення екіпажів на виконання внутрішніх та міжнародних рейсів згідно заявок Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" в період з липня по вересень 2011р. в порядку умов договору № 07-358-09/07-098 про обмін повітряними судами та екіпажем від 26.05.2009р. (а.с. 51-148, том. 2.)

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України докази є будь-які фактичні данні, на підстав яких господарський суд у визначеному законі порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, зокрема таким є письмові докази.

Відтак, оглянувши наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що факт надання Державним підприємством "Антонов" послуг з перевезення за договором № 07-358-09/07-098 від 26.05.2009р. підтверджується актами надання послуг, рахунками на їх оплату, листом "Украерорух" № 1.20-2 від 08.01.2013р., польотними завданнями та звітами про виконання польотів, та додатково заявками на здійснення внутрішніх та міжнародних рейсів в період з липня по вересень 2011р. та наказами Державного підприємства "Антонов" про направлення екіпажів на виконання внутрішніх та міжнародних рейсів згідно заявок Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт".

Заперечення Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" щодо не надіслання Державним підприємством "Антонов" польотних завдань у відповідності до п. 4.4. договору суд вважає необґрунтованими, оскільки ніяким чином не спростовує факт надання послуг останнім та не звільняє відповідача від свого обов'язку сплатити за це кошти.

Не направлення Закритим акціонерним товариством "Авіакомпанія "Аеросвіт" Державному підприємству "Антонов" аргументованої відмови від підписання вищевказаних актів виконаних робіт при відсутності претензій до Державного підприємства "Антонов" з приводу строків, обсягу, вартості та якості наданих Державним підприємством "Антонов" послуг перевезення в силу вимог статті 193 Господарського кодексу України свідчить про належне виконання Державним підприємством "Антонов" своїх зобов'язань за договором, виконання яких зафіксовано у актах виконаних робіт, від підписання яких ухилився відповідач при відсутності будь-яких мотивів для такого ухилення.

Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що Державне підприємство "Антонов" виконало взяті на себе зобов'язання щодо надання послуг за договором № 07-358-09/07-098 про обмін повітряними судами та екіпажем від 26.05.2009р.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором перевезення.

Згідно із вимогами статті 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку фактичного перевізника за договором надати послуги відповідає обов'язок перевізника ці послуги прийняти та оплатити.

Порядок розрахунків між сторонами узгоджено та змінено додатковою угодою № 10 від 01.07.2011р. до договору від 26.05.2009р. за № 07-358-09/07-098 з якої вбачається, що оплата наданих транспортних послуг з використанням ПС, вказаних в п. 2.3. цього договору, виконується перевізником за договором протягом 5 (п'яти) банківських днів після отримання рахунків від фактичного перевізника (п. 4.3 договору). Схожа умова викладена сторонами у п. 4.1. договору, де вказано, що оплата транспортних послуг здійснюється перевізником за договором на підставі рахунків, отриманих від фактичного перевізника.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тобто, вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання , так і визначення цього строку вказівкою на певну подію , яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно зі статтями 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг стоку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Сторони у п. 4.3. договору визначили початок перебігу 5-денного строку виконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих транспортних послуг вказівкою на обставину - після отримання рахунку від фактичного перевізника. Тобто, умовами договору сторони фактично визначили, що виконання відповідачем зобов'язання з оплати коштів за надані транспорті послуги пов'язане з дією відповідача на отримання цих рахунків .

Проте така обставина не може вважатись подією, що неминуче має настати, згідно частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, оскільки вона залежить від суб'єктивної поведінки особи.

Відповідно до Порядку відправлення листів з оголошеною цінністю, останні подаються для пересилання до об'єкта поштового зв'язку з одержанням розрахункового документу, що підтверджує прийняття, які в свою чергу вручаються адресатові під розписку в об'єкті поштового зв'язку.

Таким чином, обов'язок отримати акти виконаних робіт разом з рахунками лежить на особі, яка повинна зявитися до пошти та отримати листа під розписку (відповідач), у розумінні Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270.

Отже, абз. 2 частини першої статті 530 Цивільного кодексу України не може бути застосований до спірних правовідносин, враховуючи, що подією є явище, що виникає незалежно від волі людей; а дією є життєвий факт, що є результатом вольової, свідомої діяльності людей , які, у свою чергу, поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону (правопорушення).

Враховуючи передбачену сторонами договору умову оплати перевізником за договором після отримання рахунків від фактичного перевізника з урахуванням 5-ти банківських днів після їх отримання, та неможливість застосування до спірних правовідносин абз. 2 частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що при визначені конкретної дати, з якої починається перебіг 5-денного строку для оплати транспортних послуг слід застосувати Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів.

Як зазначалося вище, Державним підприємством "Антонов" направлялися на адресу Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" акти виконаних робіт разом з рахунками (від 19.07.2011 року за № АА-2356 на оплату внутрішніх рейсів, виконаних в звітний період з 01.07.2011 року по 15.07.2011 року, від 19.07.2011 року за АА-2357 на оплату міжнародних рейсів, виконаних в звітний період з 01.07.2011 року по 15.07.2011 року, від 31.07.2011 року за АА-2368 на оплату внутрішніх рейсів, виконаних в звітний період з 16.07.2011 року по 31.07.2011 року, від 31.07.2011 року за АА-2367 на оплату міжнародних рейсів, виконаних в звітний період з 16.07.2011 року по 31.07.2011 року, рахунком від 31.08.2011 року за № АА-2398 на оплату міжнародних рейсів, виконаних в звітний період з 16.08.2011року по 31.08.2011 року, рахунком від 31.08.2011 року за № АА2397 на оплату внутрішніх рейсів, виконаних в період з 16.08.2011 року по 31.08.2011 року, рахунком від 21.09.2011 року за № АА-2417 на оплату міжнародних рейсів, виконаних за звітний період з 01.09.2011 року по 15.09.2011 року, рахунком від 30.09.2011 року за № 2426 на оплату міжнародних рейсів, виконаних в звітний період з 16.09.2011 року по 30.09.2011 року, рахунком від 30.09.2011 року за АА-2425 на оплату внутрішніх рейсів, виконаних за звітний період з 16.09.2011 року по 30.09.2011 року) на оплату наявних в матеріалах справи актів виконаних робіт з липня по вересень 2011р. за договором від 26.05.2009р. № 07-358-09/07-098, згідно цінних листів (а.с. 175-179, том 1.)

Згідно зі статтею 4 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку від 12.12.2007 № 1149 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" зазначено, що Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) (п. 4.1.) :

Місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

У межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1;

Між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2;

Між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день (п. 4.2.).

Уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку визначає для національного оператора поштового зв'язку, який згідно із законодавством забезпечує надання на всій території України універсальних послуг поштового зв'язку, відсоток кількості письмової кореспонденції, яка повинна бути доставлена в установлені нормативні строки (п. 4.3.).

Водночас, відповідно до п. 4.4. нормативні строки пересилання листів та бандеролей з оголошеною цінністю , посилок, поштових переказів, відправлень "EMS" установлюють оператори поштового зв'язку і погоджують з уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі зв'язку.

Наказом УДППЗ "Укрпошта" від 23.03.2010р. № 148 "Про встановлення нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" встановлено, зокрема, строк пересилання листів з оголошеною цінністю у межах однієї області (не приорітетні) Д+4

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення та поштовий переказ без урахування вихідних днів (а.с. 181, том 2.).

Відповідач, виходячи з аналізу вищезазначених нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, повинен був провести розрахунки з Державним підприємством "Антонов" у такі строки:

по рахунку від 19.07.2011 року за № АА-2356 на оплату внутрішніх рейсів, виконаних в звітний період з 01.07.2011 року по 15.07.2011 року та по рахунку від 19.07.2011 року за № АА-2357 на оплату міжнародних рейсів, виконаних в звітний період з 01.07.2011 року по 15.07.2011 року, згідно фіскального чеку № 9813 від 28.07.2011р. та опису вкладення у цінний лист + 5 днів (строк перебігу поштової кореспонденції з урахуванням вихідного дня об'єкту пошти) +5 днів (п. 4.3. договору) до 08.08.2011р. включно.

по рахунку від 31.07.2011 року за № АА-2368 на оплату внутрішніх рейсів, виконаних в звітний період з 16.07.2011 року по 31.07.2011 року та по рахунку від 31.07.2011 року за № АА-2367 на оплату міжнародних рейсів, виконаних в звітний період з 16.07.2011 року по 31.07.2011 року, згідно фіскального чеку № 0657 від 05.08.2011р. та опису вкладення у цінний лист + 5 днів (строк перебігу поштової кореспонденції з урахуванням вихідного дня об'єкту пошти) +5 днів (п. 4.3. договору) до 16.08.2011р. включно.

по рахунку від 31.08.2011 року за № АА-2398 на оплату міжнародних рейсів, виконаних в звітний період з 16.08.2011року по 31.08.2011 року та по рахунку від 31.08.2011 року за № АА2397 на оплату внутрішніх рейсів, виконаних в період з 16.08.2011 року по 31.08.2011 року, згідно фіскального чеку № 3800 від 14.09.2011р. та опису вкладення у цінний лист + 5 днів (строк перебігу поштової кореспонденції з урахуванням вихідного дня об'єкту пошти) +5 днів (п. 4.3. договору) до 25.09.2011р. включно.

по рахунку від 21.09.2011 року за № АА-2417 на оплату міжнародних рейсів, виконаних за звітний період з 01.09.2011 року по 15.09.2011 року, згідно фіскального чеку № 5348 від 30.09.2011р. та опису вкладення у цінний лист + 5 днів (строк перебігу поштової кореспонденції з урахуванням вихідного дня об'єкту пошти) +5 днів (п. 4.3. договору) до 11.10.2011р. включно.

по рахунку від 30.09.2011 року за № 2426 на оплату міжнародних рейсів, виконаних в звітний період з 16.09.2011 року по 30.09.2011 року та по рахунку від 30.09.2011 року за № АА-2425 на оплату внутрішніх рейсів, виконаних за звітний період з 16.09.2011 року по 30.09.2011 року, згідно фіскального чеку № 6086 від 07.10.2011р. та опису вкладення у цінний лист + 5 днів (строк перебігу поштової кореспонденції з урахуванням вихідного дня об'єкту пошти) +5 днів (п. 4.3. договору) до 27.10.2011р. включно.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази невручення чи повернення адресованих відповідачу листів за вказаними фіскальними чеками та описами вкладеннями у цінні листи, відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 5.03.2009р. № 270.

Беручи до уваги наведене, та те, що в матеріалах справи містяться докази надіслання відповідачу актів наданих послуг разом з рахунками на їх оплату, господарський суд вважає, що у відповідача настав строк для оплати прийнятих підрядних робіт а у Заступника Генерального прокурора України, який звернувся в інтересах держави в особі Державного агентства України з управління корпоративними правами та майном та Державного підприємства "Антонов" відповідно виникло право вимагати сплати зазначених коштів.

Відповідно до частини другої статті 1087 Цивільного кодексу України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі . Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою , якщо інше не встановлено законом.

Приписами частини першої - третьої статті 1088 Цивільного кодексу України унормовано, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд. Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки , якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Одночасно, господарський суд зазначає, що Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" містить види платіжних інструментів та розрахункових документів, за допомогою яких здійснюються розрахунки між суб'єктами господарювання.

Відповідно до пункту 1.35 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розрахунковий документ - це документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Згідно пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер.

Як визначено пунктом 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Беручи до уваги вищенаведене, господарський суд зазначає, що факт проведення у відповідачем оплати вартості наданих транспортних послуг повинен бути підтверджений належними доказами, зокрема, відповідними розрахунковими документами: чи то платіжними дорученнями, розрахунковими чеками, платіжними вимогами, чи іншими документами.

Однак, всупереч вимогам господарського процесуального законодавства відповідачем не надано доказів на підтвердження проведення ним у визначений період оплат по договору, а саме оплати за виконані будівельні роботи у повному обсязі, у відповідності до вимог статей 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких покладається обов'язок доказування на останнього.

Ні копій платіжних доручень, ні будь-яких інших доказів розрахунків в рахунок оплати боргу (7371816,66 грн) за надані транспортні послуги відповідачем надано не було.

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед Державним підприємством "Антонов" щодо оплати вартості наданих транспортних послуг доведено прокуратурою належними та допустимими доказами у розумінні статі 34 Господарського процесуального кодексу України, доказів зворотнього суду не надано.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем повної вартості транспортних послуг у розмірі 7371816,66 грн, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді борг відповідача перед Державним підприємством "Антонов" за договором від 26.05.2009р. № 07-358-09/07-098 становить - 7371816,66 грн.

На посилання відповідача щодо не направлення йому копії польотних завдань суд відноситься критично та вважає, що за умови їх відсутності Державне підприємство "Антонов" не позбавлено права вимагати оплати за надані транспортні послуги а відповідач не звільняється від свого грошового зобов'язання за договором, оскільки вони не впливають на фактичний обсяг наданих транспортних послуг Державним підприємством "Антонов".

Згідно пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідач, на якого, відповідно до вимог статей 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, покладається обов'язок доказування, не надав доказів на підтвердження проведення оплати за виконані підрядні роботи по договору.

Ні копій платіжних доручень, ні будь-яких інших доказів розрахунків в рахунок оплати боргу (7371816,66 грн) за надані транспортні послуги відповідачем надано не було.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку, що вимога Заступника Генерального прокурора України про стягнення з відповідача коштів за договором від 26.05.2009р. № 07-358-09/07-098 підлягає задоволенню в сумі 7371816,66 грн.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором від 26.05.2009р. № 07-358-09/07-098 прокуратурою нарахована пеня в сумі 1059984,34 грн за періоди, вказані прокуратурою у розрахунку до позову (а.с. 48, том 1.).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед Державним підприємством "Антонов" щодо сплати транспортних послуг доведено прокуратурою належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У сфері господарювання згідно частини другої статті 217 та частини першої статті 230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Умови щодо настання відповідальності у вигляді пені сторони виклали у п. 5.3. договору.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Перевіривши заявлену до стягнення суму пені, враховуючи строки виникнення зобов'язання за контрактом, період нарахування пені заявлений прокуратурою, вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, п. 5.3. контракту та вимоги Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» господарський суд встановив, що наданий прокуратурою розрахунок пені є невірним, оскільки останньою не вірно визначено правомірність періоду протягом якого нараховується пеня.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Як встановлено судом вище, у Державного підприємства "Антонов" з'являється право на нарахування пені по наступним рахункам:

по рахунку від 19.07.2011 року за № АА-2356 та по рахунку від 19.07.2011 року за № АА-2357 з 09.08.2011р . (прострочення) та припиняє її нарахування через 6 місяців (ч. 6 ст. 232 ГК України), а не з 05.08.2011р. по 10.08.2012р. як зазначає прокуратура;

по рахунку від 31.07.2011 року за № АА-2368 та по 31.07.2011 року та по рахунку від 31.07.2011 року за № АА-2367 з 17.08.2011р . (прострочення) та припиняє її нарахування через 6 місяців (ч. 6 ст. 232 ГК України), а не з 14.08.2011р. по 10.08.2012р. як зазначає прокуратура;

по рахунку від 31.08.2011 року за № АА-2398 та по рахунку від 31.08.2011 року за № АА-2397 з 26.09.2011р . (прострочення) та припиняє її нарахування через 6 місяців (ч. 6 ст. 232 ГК України), а не з 23.09.2011р. по 10.08.2012р. як зазначає прокуратура;

по рахунку від 21.09.2011 року за № АА-2417 з 12.10.2011р . (прострочення) та припиняє її нарахування через 6 місяців (ч. 6 ст. 232 ГК України), а не з 09.10.2011р. по 10.08.2012р. як зазначає прокуратура;

по рахунку від 30.09.2011 року за № А-2426 та по рахунку від 30.09.2011 року за № АА-2425 з 28.10.2011р . (прострочення) та припиняє її нарахування через 6 місяців (ч. 6 ст. 232 ГК України), а не з 16.10.2011р. по 10.08.2012р. як зазначає прокуратура.

Таким чином, з урахуванням положень частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, саме з дня, коли зобов'язання мало бути виконано + 6 місяців повинна обчислюватися пеня, отже вимога прокуратури про нарахування пені поза межами шестимісячного строку є небгрунтованою.

З урахуванням наведеного господарський суд здійснив власний розрахунок пені за такою формулою:

Сума боргу (грн)/рахунокПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення № АА-2356 338800 09.08.2011 - 09.02.2012 185 7.7500 % 0.042 %* 26616.68 № АА-2357 1277283.33 09.08.2011 - 09.02.2012 185 7.7500 % 0.042 %* 100345.48 № АА-2368 307266.67 17.08.2011 - 17.02.2012 185 7.7500 % 0.042 %* 24139.37 № АА-2367 2047925 17.08.2011 - 17.02.2012 185 7.7500 % 0.042 %* 160888.35 № АА-2417 1215933.33 12.10.2011 - 22.03.2012 163 7.7500 % 0.042 %* 84165.91 № АА-2417 1215933.33 23.03.2012 - 12.04.2012 21 7.5000 % 0.041 %* 10465.00 № А-2426 625216.67 28.10.2011 - 22.03.2012 147 7.7500 % 0.042 %* 39028.94 № А-2426 625216.67 23.03.2012 - 28.04.2012 37 7.5000 % 0.041 %* 9480.74 № АА-2425 84883.33 28.10.2011 - 22.03.2012 147 7.7500 % 0.042 %* 5298.81 № АА-2425 84883.33 23.03.2012 - 28.04.2012 37 7.5000 % 0.041 %* 1287.17 № АА-2398 1363408.33 26.09.2011 - 22.03.2012 179 7.7500 % 0.042 %* 103637.71 № АА-2398 1363408.33 23.03.2012 - 26.03.2012 4 7.5000 % 0.041 %* 2235.10 № АА-2397 111100.00 26.09.2011 - 22.03.2012 179 7.7500 % 0.042 %* 8445.12 № АА-2397 111100.00 23.03.2012 - 26.03.2012 4 7.5000 % 0.041 %* 182.13 Всього: 576216,51 грн пені.

Оскільки вірна сума пені за розрахунком суду, за вказані періоди, складає 576216,51 грн, тому вимога прокуратури про стягнення з відповідача 1059984,34 грн пені підлягає частковому задоволенню в сумі 576216,51 грн . Таким чином, в іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 483767,83 грн пені (1059984,34 грн - 576216,51 грн), суд відмовляє.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язань щодо проведення розрахунку за отримані послуги, прокуратурою заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 207856 грн та інфляційних втрат у сумі 17370,80 грн.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування прокуратурою інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних.

Однак, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних, господарський суд встановив, що надані прокуратурою розрахунки є невірними, виходячи з того, що прокуратурою не вірного визначено перебіг прострочення платежу та відповідно період протягом яких нараховуються інфляційні втрати та 3% річних, що суперечить статті 625 Цивільного кодексу України.

За розрахунком суду вірна сума 3% річних яка підлягає до стягнення розраховується за такі періоди:

Сума боргу/ рахуноу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів № АА-2356 338800 09.08.2011 - 10.08.2012 368 3 % 10247.54 № АА-2357 1277283.33 09.08.2011 - 10.08.2012 368 3 % 38633.45 № АА-2368 307266.67 17.08.2011 - 10.08.2012 360 3 % 9091.73 № АА-2367 2047925 17.08.2011 - 10.08.2012 360 3 % 60596.14 № АА-2417 1215933.33 12.10.2011 - 10.08.2012 304 3 % 30381.68 № А-2426 625216.67 28.10.2012 - 28.10.2012 1 3 % 51.39 № АА-2425 84883.33 28.10.2011 - 10.08.2012 288 3 % 2009.29 № АА-2398 1363408.33 26.09.2011 - 10.08.2012 320 3 % 35859.51 № АА-2397 111100.00 26.09.2011 - 10.08.2012 320 3 % 2922.08 Всього: 189792,81 грн 3% річних .

Оскільки вірна сума 3% річних за розрахунком суду, за вказані періоди, складає 189792,81 грн, тому вимога прокуратури про стягнення з відповідача 207856 грн 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 189792,81 грн . Таким чином, в іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 18063,19 грн 3% річних (207856 грн - 189792,81 грн), суд відмовляє.

При цьому, нараховуючи інфляційні втрати та 3% річних, суд здійснював не виходячи за межі позовних вимог, тобто по дату визначену прокуратурою.

Щодо інфляційних втрат, то вірна сума за розрахунком суду складає 26994,19 грн (інфляційне збільшення суми боргу):

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 09.08.2011 - 30.06.2012 338800 1.001 338.80 339138.80 09.08.2011 - 30.06.2012 1277283.33 1.001 1277.28 1278560.61 17.08.2011 - 30.06.2012 307266.67 1.005 1536.33 308803.00 17.08.2011 - 30.06.2012 2047925 1.005 10239.62 2058164.62 12.10.2011 - 30.06.2012 1215933.33 1.004 4863.73 1220797.06 28.10.2011 - 30.06.2012 625216.67 1.004 2500.87 627717.54 28.10.2011 - 30.06.2012 84883.33 1.004 339.53 85222.86 26.09.2011 - 30.06.2012 1363408.33 1.004 5453.63 1368861.96 26.09.2011 - 30.06.2012 111100.00 1.004 444.40 111544.40 Оскільки вірна сума втрат від інфляції за розрахунком суду, за вказаний період, складає 26994,19 грн, а суд, приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога прокуратури про стягнення з відповідача 17370,80 грн втрат від інфляції підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що позов Заступником Генерального прокурора України поданий в інтересах держави в особі Державного агентства України з управління корпоративними правами та майном та Державного підприємства "Антонов".

Згідно зі статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України прокурор є самостійним учасником судового процесу.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

За приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до частини другої статті 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

З огляду на вищенаведене прокурор, звертаючись до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві повинен зазначати в якості позивача той орган, який державою уповноважено здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і який має передбачені законом повноваження на подання відповідного позову до суду.

Державне підприємство "Антонов" - правонаступник державного підприємства "Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К. Антонова", яке відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 22.01.2010р. № 17 засноване на майні державної власності є юридичною особою.

Вказане підприємство входить до сфери управління центрального органу виконавчої влади - Державного агентства з управління державними корпоративними правами та майном (правонаступник Міністерства промислової політики України).

Одним із завдань Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном є організація створення та виготовлення нових видів озброєння і військової техніки для потреб Збройних Сил України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2004р. № 1734 ДП «Антонов» має стратегічне значення для економіки і безпеки держави та є виконавцем загальнодержавних цільових науково-технічних програм і державних замовлень у галузі проектування та виробництва нових зразків авіаційної техніки.

Фінансове забезпечення розвитку вітчизняної авіаційної промисловості на період до 2020р. відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.11.2008р. № 1656-р, а саме виробництво авіаційної техніки (літаків Ан-38, Ан-70, А-124 та Ан-148) здійснюється за рахунок власних коштів підприємств авіаційної промисловості.

Пред'явлення даного позову обумовлюється захистом інтересів держави в особі її центрального органу виконавчої влади - Державного агентства України з управління державними корпоративними правами і майном та державного підприємства «Антонов».

За таких обставин, господарський суд встановив, що Заступник Генерального прокурора України правильно визначено орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, що спростовує помилкове твердження відповідача про помилковість порушення даної справи за позовом Заступника Генерального прокурора України.

Відповідно до частини другої статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги Заступника Генерального прокурора України про стягнення з відповідача 7371816,66 грн основного боргу, 576216,51 грн пені, 189792,81 грн 3% річних та 17370,80 грн втрат від інфляції є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо вимоги Заступника Генерального прокурора України про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, що належать відповідачу суд зазначає, що дана заява не підлягає задоволенню, оскільки, заявником не надано обґрунтування в чому саме не вжиття зазначеного заходу по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, у відповідності до статті 66 Господарського процесуального кодексу України.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статей 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" (код ЄДРПОУ 20048090) на користь Державного підприємства "Антонов" (код ЄДРПОУ 14307529) 7371816,66 грн основного боргу, 576216,51 грн пені, 189792,81 грн 3% річних та 17370,80 грн втрат від інфляції.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" (код ЄДРПОУ 20048090) в доход державного бюджету України 60648 грн судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 483767,83 грн та 3% річних у розмірі 18063,19 грн відмовити.

6. У задоволені клопотання щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, що належать відповідачу відмовити.

Суддя А.Ф. Черногуз