Ухвала

від 31.01.2013 по справі 2а-5386/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" січня 2013 р. м. Київ К/9991/57313/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Медіа Уорлдвайд" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Медіа Уорлдвайд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення -рішення,

встановила:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Медіа Уорлдвайд" (далі - "Юніверсал Медіа Уорлдвайд") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2012 року у задоволені позову ТОВ "Юніверсал Медіа Уорлдвайд" відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року апеляційну скаргу ТОВ "Юніверсал Медіа Уорлдвайд" залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2012 року -без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій ТОВ "Юніверсал Медіа Уорлдвайд" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Юніверсал Медіа Уорлдвайд".

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ в Шевченківському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за квітень 2011 року ТОВ "Юніверсал Медіа Уорлдвайд", за наслідками якої складено акт від 28.09.2011 року №130/1503.

В акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України , внаслідок чого, на думку контролюючого органу, до складу податкового кредиту позивачем було неправомірно включено суму ПДВ в розмірі 592'154 грн. на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ «Брайтмедіа»№14 від 30.04.2011 року, що не була зареєстрована платником податку (продавцем товарів/послуг, контрагентом позивача ТОВ «Брайтмедіа») в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відповідно така податкова накладна не дає права покупцю товарів/послуг включати суми ПДВ до податкового кредиту.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.10.2011 року №014112/1503, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)»в загальному розмірі 592152, 46 грн., в тому числі за основним платежем 592152, 46 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу , протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перевіркою даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2011 року, було встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 592152,46 грн. на підставі податкової накладної №14 на суму ПДВ 592152, 46 грн., що не була зареєстрована платником податку (продавцем товарів/послуг, контрагентом позивача ТОВ «Брайтмедіа») в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що при формуванні податкового кредиту за квітень 2011 року за рахунок сум ПДВ, сплачених за податковими накладними ТОВ «Брайтмедіа», позивач був зобов'язаний переконатися в наявності факту реєстрації платником податку (продавцем товарів/послуг, контрагентом позивача ТОВ «Брайтмедіа») в Єдиному реєстрі податкових накладних, сума ПДВ по яких становить понад 500 тисяч гривень, оскільки відсутність такої реєстрації та неподання до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на такого постачальника, виключає можливість включення підприємством сум податку до складу податкового кредиту.

Щодо виправлення помилки при внесенні сум податку на додану вартість до податкового реєстру за квітень 2011 року, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Відповідно до п. 1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 , останній визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Відповідно до п. 3 Порядку, якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Реєстру в обов'язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку.

У разі коли продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що не підлягає реєстрації, у зв'язку з чим загальна сума податку за операцією з постачання товарів (послуг) досягає обсягу, визначеного пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України , до Реєстру в обов'язковому порядку вносяться відомості, що містяться у такому розрахунку.

Розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Реєстру, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що в позивача відсутні правові підстави для включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої в квітні 2011 року за податковою накладною №14 від 30.04.2011 року на суму ПДВ 592152, 46 грн.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішення не надано належної правової оцінки тому, що податкова накладна №14 від 30.04.2011 року була виписана помилково та анульована в бухгалтерському обліку платників податку.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій не в повній мірі дослідили, що час подання уточненої податкової декларації та час складання акту перевірки.

Наведена неповнота встановлення обставин зі спору призвела до прийняття попередніми судовими інстанціями рішень, які не відповідають вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, тоді як передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають Вищому адміністративному суду України права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями.

Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Медіа Уорлдвайд" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року -скасувати.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Медіа Уорлдвайд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення -рішення направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров