Постанова

від 21.11.2006 по справі 6/407-06(14/365 (33/271))

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/407-06(14/365 (33/271))

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2006                                                                                   Справа № 6/407-06(14/365 (33/271))  

 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Лотоцької Л.О.

суддів:  Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигеєва О.С.

при секретарі: Судавцової О.А.

за участю представників сторін:

від позивача:  Волнянська О.В. (дов. №1-19/9-129  від 18.10.04 р.);

від відповідача-2:  Безруков Д.С. (дов. № 38  від 28.08.06 р.);

від відповідача-3:  Патика А.В. (дов. № 7  від 10.11.06 р.);

від відповідача-1, третьої особи-1, третьої особи-2: представники у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:  Приватної науково-виробничої фірми “Радуга” м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  19.09.06 року   у справі № 6/407-06 (14/365(33/271))

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Дніпровськпромбуд”  м.Дніпропетровськ,  

до  В-1: Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства “Дніпровськпромбуд” “Промбуд”  м.Дніпропетровськ;

В-2: Приватної науково-виробничої фірми “Радуга” м.Дніпропетровськ;

В-3: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничої фірми “Блок” м.Дніпропетровськ

3-тя особа-1 без самостійних вимог на стороні позивача:  Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства “Дніпровськпромбуд” “Коксобуд” м.Дніпропетровськ;

3-тя особа-2 без самостійних вимог на стороні позивача:  Комунальне підприємство “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” м.Дніпропетровськ

про  визнання недійсним купівлю-продаж об'єктів нерухомості по вул. Черкаській, 22 в м.Дніпропетровську та визнання право власності

  В С Т А Н О В И В :

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 19.09.06 р. у справі № 6/407-06(14/365(33/271)), яке відповідно до ст. 84 ГПК України було підписано і оформлено 25.09.2006 р.  (суддя Коваленко О.О.), задоволено повністю позов Відкритого акціонерного товариства “Дніпровськпромбуд” м.Дніпропетровськ до В-1: Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства “Дніпровськпромбуд” “Промбуд”  м.Дніпропетровськ; В-2: Приватної науково-виробничої фірми “Радуга”  м.Дніпропетровськ;  3 особа-1:  Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства “Дніпровськпромбуд” “Коксобуд” м.Дніпропетровськ; 3-тя особа-2 :  Комунальне підприємство “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації”  м.Дніпропетровськ  про  визнання недійсним купівлю-продаж об'єктів нерухомості, які розташовані у м.Дніпропетровську, по вул. Черкаська, 22 з моменту її здійснення: протокол конкурсної комісії по справі № Б24/222/02 від 09.01.2004 р. № 01, свідоцтво про придбання нерухомого майна на торгах у формі конкурсу за реєстровим номером № 77 від 22.01.2004 р.

          Сторони по даному правочину відновлені у попереднє становище.

          Визнано право власності позивача –Відкритого акціонерного товариства “Дніпровськпромбуд” м.Дніпропетровськ на об'єкти нерухомості, розташовані у м.Дніпропетровську по вул. Черкаській,22:

-          споруда майстерні –А-1, вартістю 17 334 грн.,

-          споруда складу Б-1, вартістю 5 330 грн.,

-          споруда складу В-1, вартістю 2 558 грн.,

-          споруда гаражу Г-1, вартістю 1 228 грн.,

-          споруда складу Д-1, вартістю 863 грн.,

-          споруда складу Е-1, вартістю 615 грн.

Зобов'язано Відповідача-2: Приватну науково-виробничу фірму “Радуга” м.Дніпропетровськ повернути з незаконного володіння вказані об'єкти нерухомості Відкритому акціонерному товариству “Дніпровськпромбуд” м.Дніпропетровськ.

Стягнуто з Приватної науково-виробничої фірми “Радуга” м.Дніпропетровськ на  користь Відкритого акціонерного товариства “Дніпровськпромбуд” м.Дніпропетровськ 449 грн. 50 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приватна науково-виробнича фірма “Радуга” не погодилася з вказаним рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення і прийняти нове рішення, якім відмовити позивачу  в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Скаржник вважає, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, у доповненні до апеляційної скарги звертає увагу на те, що, ухвалою господарського суду Дніпропетровської обл. від 11.03.2004 р. по справі № Б24/222/02 затверджений ліквідаційний баланс ДП ВАТ “Дніпровськпромбуд”, що при винесенні вказаної ухвали судом досліджені фактичні обставини справи і встановлено, що при інвентаризації майна і майнових прав банкрута ліквідатором виявлена ліквідаційна маса на суму 71 069 грн. 21 коп., яка згідно експертної оцінки оцінена на суму 34 961 грн. 06 коп. і продана за  договором купівлі-продажу ПНВФ “Радуга”, тобто  майно банкрута продано на законних підставах, що у противному  разі ліквідаційний баланс не міг бути затверджено судом.

На даний час ухвала господарського суду від 11.03.2004 р. у справі № Б24/222/02 не скасована, а тому факт законності відчуження майна банкрута на користь ПНВФ “Радуга” встановлено у судовому порядку належним чином.

Процес банкрутства ДП ВАТ “Дніпровськпромбуд “ “Промбуд”, враховуючи ліквідаційну процедуру, здійснювався у відповідності з діючим законодавством, з належним повідомленням про це у офіційних друкарських органах, а тому позивач не міг не знати про реалізацію майна банкрута з метою погашення вимог кредиторів.

На час звернення позивача у суд з позовом відповідача-1 вже не існувало у зв'язку з ліквідацією у 2004 р. в процесі банкрутства.

У відповідності зі ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дії ліквідатора по відчуженню майна банкрутом ніким не оскаржені.

Відповідач-2 вважає, що на даний час позивач звертаючись з позовом про визнання  недійсною угоду купівлі-продажу по суті оскаржує дії ліквідатора, що такі вимоги  позивач повинен був пред'явити саме ліквідатору у процесі ліквідації дочірнього підприємства ВАТ “Дніпровськпромбуд” при розгляді справи № Б24/222/02.

Відповідач-2 стверджує у доповненні до  апеляційної скарги, що згідно повідомлення ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська від 02.02.2004 р. за № 1590/10/24-018   08.11.2002 р. під номером 973-718 була зареєстрована податкова застава на все рухоме майно і всі майнові права ДП ВАТ “Дніпровськпромбуд” “Промбуд”. Ця податкова застава була скасована і усі активи дочірнього підприємства були звільнені від застави на виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської обл. по справі № Б24/222/02. Даний факт є доказом того, що власником спірного майна є саме ДП ВАТ “Дніпровськпромбуд” “Промбуд”, оскільки податковою інспекцією була зареєстрована податкова застава саме майна (активів) дочірнього підприємства.

Приватна науково-виробнича фірма “Радуга” посилається на ст. 328 ЦК України, згідно якої право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття право власності не встановлена судом. Відповідач-2 вважає, що згідно зі ст. 330 ЦК України фірма є добросовісним набувачем і що відповідно до ч.2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продано у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Спірне майно було відчужене у процесі розгляду  господарським судом справи № Б24/222/02, на виконання вимоги суду.

Також скаржник у доповненні до апеляційної скарги зазначив, що власником ПНВФ “Радуга” вкладені суттєві власні кошти для поліпшення утримання спірного приміщення у належному стані, проведені невід'ємні зміни, покращено стан будівлі і проведена реконструкція, а тому повернути будівлю в такому стані, як воно знаходилося на момент продажу, неможливо.

Відповідач-2 в апеляційній скарзі повідомив про те, що на час прийняття рішення по даній справі, господарським судом Дніпропетровської обл. 13.09.06 р. прийнята постанова у справі № А7/221 за позовом  ТОВ науково-виробничої фірми “Блок” до  виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про  визнання неправомірними дій –відмови  у підготовки проекту рішення про оформлення права власності за ТОВ НВФ “Блок” на об'єкти  нерухомого майна за адресою: вул. Черкаська, 22 і  про зобов'язання підготувати відповідний проект рішення. Вказаною постановою встановлено, що  ППНФ “Радуга” є правомірним власником майна, на законних підставах передало його в  уставний фонд ТОВ НВФ “Блок”, виступив співзасновником цього підприємства.

При розгляді судом першої інстанції даної справи суд не врахував, що слід було залучити до участі у справі ТОВ НВФ “Блок”, оскільки рішення може вплинути на його права та інтереси.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, ухвалою від 31.10.06 р. по даній справі, за своєю ініціативою, залучив до участі у справі в якості відповідача-3 –ТОВ “Науково-виробничу фірму “Блок”.

ВАТ “Дніпровськпромбуд” у запереченні на доповнення до апеляційної скарги просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, так як:

-          станом на 01.11.2006 р. ДП ВАТ “Дніпровськпромбуд” “Промбуд” значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) по Дніпропетровській обл.;

-          із протоколу зборів комітету кредиторів ДП ВАТ “Дніпровськпромбуд” “Промбуд” від 22.12.03 р. у ДП ВАТ “ДПС” “Промбуд” відсутні правовстановлюючі документи на майно, розташоване по вул. Черкаській, 22;

-          спірне майно включено у склад ліквідаційної маси без попередження власника.

Позивач у своєму запереченні вказує, що він є власником спірного майна, при цьому посилається на наказ № 12/56-пп Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській обл., яким затверджено План приватизації державної частини цілісного майнового комплексу орендованого підприємства “Дніпровськпромбуд”, що в цей план включено перелік об'єктів АП “Дніпровськпромбуд”, які підлягали приватизації, в тому числі зазначена і промислова база в м.Дніпропетровську, по вул. Черкаській, 22, закріплена за структурним підрозділом АП “Дніпровськпромбуд” “Промбуд”.

ВАТ “Дніпровськпромбуд” вказує у своєму відзиві на апеляційну скаргу, що після завершення процесу приватизації РВ ФДМ були видані відповідні накази про перетворення АП “Дніпровськпромбуд” у ВАТ “Дніпровськпромбуд” № 12/53 від 31.08.1995 р. і завершення процесу приватизації № 12/01-звп від 03.01.1997 р.

Позивач 21.11.2006 р. заявив клопотання, в якому просив накласти арешт на спірне майно, посилаючись на те, що ПП НВФ “Радуга” передало спірне майно ТОВ “НВФ “Блок” у власність і останній переоформлює право власності на це майно.

ТОВ НВК “Блок” у відзиві на апеляційну скаргу погодився з фактами та аргументами, наведеними в апеляційній скарзі, та просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати незаконне рішення та відмовити у задоволенні позову, так як за результатами загальних зборів учасників ТОВ від 10.03.2006 р. та ПНВФ “Радуга” створено  ТОВ зі статутним фондом 70 000 грн.

15.03.2006 р. проведено державну  реєстрацію ТОВ та видано свідоцтво про державну реєстрацію.

У статуті вказано яким чином  розподілилися внески учасників товариства, ПНВФ “Радуга” внесла 35 тис. гривень майном (промисловий майданчик), що підтверджено Актом грошової оцінки та прийому передачі майна, яке вноситься до статутного капіталу від учасників ТОВ для взяття на баланс від 10.03.2006 р., яке знаходиться за адресою: вул. Черкаська, 22, м.Дніпропетровськ.

На даний час ТОВ НВФ “Блок” є власником спірного майна, на яке претендує позивач. Статут Товариства на даний момент є дійсним, позивач жодних вимог не висував до товариства, а тому ТОВ НВФ “Блок” вважає, що у позові слід відмовити.

До відзиву ТОВ НВФ “Блок” надані докази, які перелічені у додатку до відзиву і які залучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши  суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи, вказані в  апеляційній скарзі, у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню  з наступних  підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 28.02.2004 р. між ДП ВАТ “Дніпровськпромбуд” “Промбуд” в особі ліквідатора Балась С.І., який діяв на підставі ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2003 р. по справі № Б24/222/02, протоколів засідання комітету кредиторів від 22.12.2003 р. та 12.01.2004 р. та Приватною науково-виробничою фірмою “Радуга”, яка діяла на підставі статуту, на виконання протоколу засідання кредиторів, було укладено договір купівлі-продажу об'єктів нерухомості, що розташовані за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Черкаська,22, на суму 36 450 грн., про що приватним нотаріусом Руденко В.А. було видано свідоцтво на придбання нерухомого майна на торгах у формі конкурсу від 22.01.2004 р. Свідоцтво видано на підставі протоколу № 01 від 09.01.2005 р. конкурсної комісії, який підписаний Головою комітету кредиторів Бабець Я.В., на підставі протоколу комітету кредиторів у справі № Б24/222/02 про банкрутство ДП ВАТ “Дніпровськпромбуд” “Промбуд”.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2004 р. по справі № Б24/222/02 затверджено ліквідаційний баланс та  звіт ліквідатора ДП ВАТ “Дніпровськпромбуд” “Промбуд”, ліквідовано юридичну особу ДП ВАТ “Дніпровськпромбуд” “Промбуд”, провадження по справі припинено.

Із Статуту Дочірнього підприємства ВАТ “Дніпровськпромбуд” “Промбуд” (т.1 а.с. 58-64) та п.5.1 Статуту ДП ВАТ “Дніпровськпромбуд” “Коксобуд” (т.1 а.с. 43-46 на звороті) вбачається, що ВАТ “Дніпровськпромбуд” передає на баланс Дочірнього підприємства в оперативне управління основні і оборотні фонди в сумі 32,1 тис. грн., які є колективною власністю ВАТ “Дніпровськпромбуд” і становлять статутний фонд дочірнього підприємства.

Згідно ст. 26 Закону України “Про власність”, об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

Внесок членів господарського товариства  може складатися з основних та оборотних фондів, грошових коштів, цінних паперів.

У розділі ІІІ статті 10 Закону України “Про підприємства в Україні” передбачено утворення і використання майна.

У вказаній статті зазначено, що майно підприємства становлять основні та оборотні  кошти, а також інші цінності, вартість яких  відображається в самостійному балансі підприємства.

Майно підприємства відповідно до законів Української РСРС, статуту підприємства та  укладених угод належить йому на праві власності або повного господарського відання.

Джерелами формування майна  підприємства є грошові та матеріальні внески засновників.

Стаття 115 ЦК України, як і ст. 13 Закону України “Про господарські товариства”  передбачає, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність, як вклад до статутного капіталу...

Отже, ДП ВАТ “Дніпровськпромбуд” “Промбуд” є власником майна, переданого йому  засновниками і учасниками у власність.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття право власності не встановлено судом.

Частиною 1 ст. 211 Господарського Кодексу України передбачено, що засновники (учасники) суб'єкта підприємництва, власник майна ... наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов'язані вжити своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству.

Пунктом 6.3 Статуту ДП “Промбуд” (а.с. 65) передбачено, що начальник (директор) Дочірнього підприємства  без довіреності діє від імені підприємства, представляє його у відношеннях з іншими юридичними особами і у виконавчому органі засновника, укладає всі види господарських договорів.

Пунктом 1.3 договору купівлі-продажу спірного майна від 28.02.2004 р. передбачено, що право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі майна.

З акту прийому-передачі майна від 28.02.2004 р. (т.1 а.с. 122) вбачається, що будівля центрального складу та майстерні 654,8 кв. м. були передані Приватній науково-виробничій фірмі “Радуга”, вказаний акт підписаний  уповноваженими представниками.

Статтею 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута: особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; особою, яка посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси, але позивач не звертався до суду із оскарженням дій ліквідатора щодо питання  виключення спірного майна зі складу  ліквідаційної маси, а тому, відповідно до п.5 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

Майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскільки спірне майно придбане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, Відповідач-2 є добросовісним набувачем спірного майна.

Зважаючи на викладене, господарський суд неправомірно задовольнив вимогу позивача, у позові позивачу слід відмовити, а оскаржуване рішення скасувати.

Більш того, зі Статуту ТОВ “Науково-виробнича фірма “Блок”, який був зареєстрований 15.03.2006 р. вбачається, що товариство створено шляхом об'єднання майна учасників та їх підприємницької діяльності згідно з цивільним Кодексом України, Господарським Кодексом України, Законом України “Про господарські товариства “ та інших законодавчих актів  України.

Учасником товариства є приватна науково-виробнича фірма “Радуга”, яка згідно з розділом 3 зазначеного Статуту передала в рахунок своєї частки будівлю промислового майданчика, який знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Черкаська, буд. 22, загальною вартістю 35 000 грн., що у  відповідності до п.3.1 Статуту переходить у власність товариства.

Відповідно до ст. 115 ЦК України ТОВ НВФ “Блок” є власником спірного майна, на яке претендує позивач.

Статут ТОВ не визнаний недійсним, а тому у позові слід відмовити.

При винесенні рішення, яке оскаржується, господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив та неправильно застосував норми матеріального права, а саме: ст. 26 Закону України “Про власність”, ст. 10 Закону України “Про підприємства в Україні”, ст. 13 Закону України “Про господарські товариства” та ст. 115 ЦК України, та порушив норми процесуального права ст. 43 ГПК України. Порушення норм матеріального і процесуального права призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до ст. 66 ГПК України  заходи до забезпечення позову застосовуються  господарським судом за заявою сторони як гарантія рільного виконання рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів не може задовольнити клопотання позивача щодо накладання арешту на спірне майно.

Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

         П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватної науково-виробничої фірми “Радуга” м.Дніпропетровськ задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 19.09.2006 р. у справі № 6/407-06 (14/365(33/271)) скасувати.

В позові відмовити.

Головуючий                                                                                        Л.О.Лотоцька  

Судді:                                                                                   Р.М.Бахмат

О.С.Євстигнеєв

З оригіналом згідно:

Пом. судді                                   І.Г.Логвиненко

27.11.06 р.