Рішення

від 29.01.2013 по справі 3968-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.01.2013Справа №5002-7/ 3968-2012

За позовом проектно-будівельного кооперативу "Будторг" (вул. Дмитрієва, 23, місто Сімферополь, АР Крим, Україна, 95022)

до відповідача - публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" Сімферопольської міської електричної мережі (вул. Київська, 74/6, місто Сімферополь, АР Крим, Україна, 95034)

про стягнення 10 096,44 грн.

Суддя І.І.Дворний

Представники:

від позивача - Солдатенко В.В., виписка з ЄДР серія ААВ №849797 від 21.11.12, керівник;

від відповідача - Антюфєєв І.О, довіреність №693-Д від 26.12.12, представник;

Суть спору: 13 листопада 2012 року проектно-будівельний кооператив "Будторг" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" Сімферопольської міської електричної мережі переплати за електроенергію у сумі 6 499,62 грн., інфляційних втрат у сумі 113,20 грн., відсотків за користування чужими грошовими коштами у сумі 1 828,66 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 15, 16, 625, 1212 Цивільного кодексу України, положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані тим, що відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі виконано судове рішення від 04 квітня 2011 року по справі №5002-22/5593-2010, що є підставою для нарахування інфляційних втрат та 3% річних. Також, позивач вважає неправомірними дії енергопостачальної організації в частині нарахування суми для розрахунку за поставлену електричну енергію виходячи з дозволеної потужності струмоприймачів, у той час, як рішенням господарського суду по справі №5002-22/5593-2010 вказано, що обсяг спожитої електричної енергії повинен визначатись за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду. Позивач наполягає на тому, що відповідачем, в порушення умов укладеного між сторонами договору, неправомірно не враховується при здісненні розрахунків сума сплаченого авансового платежу, яку позивач просить стягнути у примусовому порядку.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 листопада 2012 року позовна заява була прийнята до розгляду та призначено дату судового засідання.

26 листопада 2012 року ухвалою суду розгляд справи відкладався.

24 грудня 2012 року позивачем в порядку статті 22 Господарського кодексу України було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої, він просив суд стягнути з відповідача 9 827,30 грн. та понесені судові витрати. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, надав відзив на позов у якому зазначив, що всі плати проведені позивачем були відображені та враховані в акті звірки і на його особистому рахунку, що виключає можливість повернення раніш проведених оплат.

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго" наполягає на тому, що всі суми переплат вже повернені позивачу та вказує, що вимоги про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами і вимоги про стягнення інфляційних втрат є безпідставними, оскільки відповідач спірні грошові кошти не набув, у себе не зберіг та ніколи ними не користувався.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 грудня 2012 року судом було продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи.

11 січня 2013 року позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог з урахуванням якої просив суд стягнути з відповідача 10 096,44 грн. та судовий збір. Вказана заява також була прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 24 січня 2013 року розгляду справи повторно відкладався.

У судове засідання, що відбулось 29 січня 2013 року, з'явився представник позивача, який наполягав на вимогах заявленого позову з урахуванням поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог. Представник відповідача, у свою чергу, заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

02 жовтня 2006 року проектно-будівельний кооператив "Будторг" (за договором споживач) та публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго" Сімферопольської міської електричної мережі (за договором постачальник) уклали договір про поставку електричної енергії №2164, відповідно до пункту 1 якого, постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно умовам даного договору та додатків до договору, які є його невід'ємними частинами.

Згідно з пунктом 2 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Законом України „Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Пунктом 2.2.3 договору встановлено, що споживач повинен сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування у відповідності з умовами Додатків № 4.1, 4.2 „Порядок розрахунків".

Досліджуючи порядок розрахунків між сторонами за договором, мудом встановлено, що розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються відповідно до п.6.6 ПКЕЕ.

Розрахункова дата (день, коли споживач надає "Акт про-об'ємах спожитої

електроенергії ", а постачальник виставляє остаточний рахунок) встановлюється 10 числа кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 10 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів і точок комерційного обліку фіксуються 10 числа кожного місяця і оформляються "Актом про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії" в 2-х примірниках, по одному для кожної сторони.

Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електроенергії або дата внесення споживачем готівки в касу постачальника.

Сторони узгодили, що споживач до 2 числа, яке передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії.

Розмір суми платежу розраховується споживачем самостійно як похідне обсягу споживання електричної енергії, що очікується, на тариф, який діє на момент здійснення передоплати.

У разі наявності інформації про рівень тарифів на наступний розрахунковий період до дня здійснення попередньої оплати, споживач розраховує суму платежу по даному тарифу.

В день надання "Акту про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії постачальник надає споживачу рахунок вартості фактично спожитої електроенергії.

У разі неповної передоплати за минулий розрахунковий період, різниця між сумою передоплати та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 ітераційних днів з дня отримання рахунку. Якщо сума передоплати перевищує вартість фактично використаної електроенергії, різниця враховується в рахунок наступних платежів.

У додатках №6 та 7 до договору сторонами визначено розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційна відповідальність сторін, розрахункова схема.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору постачальник поставляв відповідачу електричну енергію, а відповідач оплачував постачальнику її вартість згідно умовам даного договору та додатків до нього.

Втім, вважаючи, що відповідачем було необґрунтовано та безпідставно отримано від позивача грошові кошти, сплачені як вартість спожитої електричної енергії, останній у 2011 році вже звертався до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою про зобов'язання відповідача здійснити опломбування схеми обліку та приладу обліку САЧ-195 №120225 та поновлення розрахунків за показниками приладу обліку; про здійснення перерахунку об'ємів спожитої електричної енергії за актами від 10.10.2010 та 10.11.2010; суму за рахунками від 10.10.2010 та 10.11.2010 у розмірі 9158,21 грн., донараховану в результаті розрахунку спожитої електричної енергії за потужністю електроустановок та кількості годин їх використання, оплату за підключення (відключення) в сумі 369,93 грн. повернення позивачу; скасування вимоги відповідача про перенесення схеми обліку за рахунок позивача; стягнення з відповідача суму невідпущеної електричної енергії - 318,66 грн. та стягнення з відповідача суми упущеної вигоди від неотримання орендної плати у розмірі 315,50 грн.

Так, рішенням господарського суду Автономної Республіки від 04 квітня 2011 року у справі №5002-22/5593-2010 позов задоволено частково.

Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на користь проектно-будівельного кооперативу "Будторг" Кримського ремонтно-будівельного управління республіканського тресту "Укрторгбуд" суму переплати за електричну енергію на суму 31982,86 грн., суму інфляційних збитків -1263,46 грн., 3% річних -398,57 грн., а також 336,44 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

Відмовлено в частині позовних вимог: про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Крименерго" 28313,59 грн., про здійснення перерахунку об'ємів спожитої електричної енергії за актами від 10.10.2010 та 10.11.2010, про скасування вимоги про перенесення схеми обліку за рахунок позивача.

В частині вимог про зобов'язання відкритого акціонерного товариства "Крименерго" здійснити опломбування схеми обліку та приладу обліку САЧ -195 №120225 та поновити розрахунки за показниками приладу обліку провадження у справі припинено.

Задовольняючі частину позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що неможливість використання показників приладу обліку, якій пройшов метрологічну повірку викликано виключно недобросовісною та протиправною бездіяльністю відповідача, якій висував позивачеві умови пломбування схеми обліку, які не передбачені ані умовами договору на постачання електричної енергії, ані положеннями Правил користування електричною енергією. А ті кошти, які позивач розцінює як збитки, завдані ньому внаслідок протиправних дій відкритого акціонерного товариства "Крименерго" насправді є коштами, набутими відповідачем безпідставно, у зв'язку з неправильним визначенням обсягу електричної енергії, яку споживав позивач.

Вказане рішення було залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 червня 2011 року.

Звертаючись до господарського суду із позовною заявою в рамках справи №5002-7/3968-2012, проектно-будівельний кооператив "Будторг" наполягає на тому, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконав судове рішення від 04 квітня 2011 року по справі №5002-22/5593-2010, що є підставою для нарахування на суму невиконаних зобов'язань інфляційних втрат та 3% річних.

Також, враховуючи встановлений рішенням господарського суду у справі №5002-22/5593-2010 факт неправомірних дій енергопостачальної організації в частині нарахування суми для розрахунку за поставлену електричну енергію виходячи з дозволеної потужності струмоприймачів, позивач вказує на те, що сума для розрахунку спожитої електроенергії повинна бути розрахована по середньодобовому обсягу спожитої електричної енергії та показанням прибору обліку і складає 1868,28 грн. Втім, відповідно до рахунку відповідача від 10 квітня 2011 року, сума визначена як така, що підлягає оплаті за спожиту електроенергію складає 6 519,46 грн. Таким чином переплата по рахунку від 10 квітня 2011 року, за підрахунком позивача, складає 4 651,18 грн. Сума фактично перерахована на розрахунковий рахунок відповідача склала 4 704,16 грн., а з врахуванням вартості послуг банку (15,88 грн.) - 4 720,04 грн. Саме таку суму з нарахованими на неї 3% річних та інфляційними втратами позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

До сум, які підлягають стягненню з відповідача проектно-будівельний кооператив "Будторг" також відніс авансові платежі на суму 2 881,44 грн., які всупереч умовам укладеного між сторонами договору не враховуються енергопостачальною організацією при розрахунках за електричну енергію.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач належним чином виконував умови договору та сплачував відповідачу виставлені рахунки за електричну енергію, втім, відповідач умови договору в частині повного та своєчасного зарахування сплачених позивачем коштів в рахунок оплати за спожиту електричну енергію пушив та допустив виникнення заборгованості. Також, відповідачем в повному обсязі не було виконано рішення суду по справі №5002-22/5593-2010. Несплата вказаних коштів у добровільному порядку послугувала підставою для звернення позивача з позовними вимогами до суду про їх примусове стягнення з нарахованими на них 3% річних та інфляційними втратами.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Судом встановлено, що спірні правовідносини, виниклі між сторонами, регулюються договором, Законом України "Про електричну енергію" та ПКЕЕ.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Аналогічний припис міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії (частина 7 статті 26 Закону України "Про електроенергетику").

Згідно з приписами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Статттею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Так, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем 10 квітня 2011 року позивачу було виставлено рахунок за спожиту електричну енергію на суму 6519,46 грн., обсяг якої частково (за 20 днів) визначено за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання, в той час як згідно з вимогами абзацу 5 пункту 6.20. ПКЕЕ, у разі заміні та/або заміни та/або повірки приладів обліку електричної енергії, трансформаторів струму чи напруги, за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт, обсяг спожитої електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду.

Більш того, факт неправомірності нарахування відповідачем сум за спірний період для розрахунку за спожиту електричну енергію за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання був встановлений рішенням господарського суду Автономної Республіки від 04 квітня 2011 року у справі №5002-22/5593-2010.

Згідно частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, розмір вартості спожитої електричної енергії, визначений за правилами п. 6.20. ПКЕЕ, за фактичним середньодобовим споживанням складає 1 868,28 грн.

Втім, не зважаючи на неправомірне нарахування відповідачем розрахунку за спожиту електричну енергію за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання, позивач оплатив виставлений відповідачем рахунок від 10 квітня 2011 року, сплативши 4704,16 грн.

Згідно частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи те, що розмір вартості спожитої електричної енергії, визначений за правилами п. 6.20 ПКЕЕ, за фактичним середньодобовим споживанням розрахункового періоду складає 1868,28 грн., переплата за електричну енергію по рахунку складає 4651,18 грн. (6519,46 - 1868,28), з огляду на що сума фактично перерахована на розрахунковий рахунок відповідача у розмірі 4704,16 грн. підлягає поверненню останньому, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Відносно стягнення 15,88 грн. послуг банку, суд зазначає, що ця сума фактично не була отримана відповідачем, крім того позивач не був позбавлений права здійснити оплату через касу енергопостачальника без комісії, з огляду на що, вимога позивача про стягнення з відповідача 15,88 грн. за послуги банку не підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаний позивачем період з 01 серпня 2011 року до 01 грудня 2012 року сукупний індекс інфляції складає 99,6%, таким чином позивач не поніс інфляційних збитків у зв'язку з знеціненням грошових коштів.

Враховуючи те, що відповідачем було необґрунтовано отримано від позивача 4704,16 грн. сплачених як вартість спожитої електричної енергії, сума 3% річних, розрахованих позивачем, підлягає стягненню, однак у зв'язку з неправильним розрахунком, суд вважає за необхідне стягнути суму у розмірі 187,55 грн., зокрема за період з 02.08.11 по 31.12.11 - (4704,16*0,03*151)/365 = 58,38 грн.; за період з 01.12.11 по 30.11.12 - (4704,16*0,03*335)/366 =129,17 грн. (58,38 + 129,17 =187,55 грн.).

Щодо вимоги позивача про стягнення 2881,44 грн. авансового платежу, як безпідставно набутого майна, а також інфляційних втрат та 3% річних нарахованих на цю суму, суд вважає за необхідне зауважити наступне:

Згідно пункту 6.6. ПКЕЕ оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу,

здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Як вже зазначалось, відповідно до п. 2 додатку №4.1. до договору №2164 споживач до 2 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) об'єму споживання електричної енергії.

Розмір суми платежу розраховується споживачем самостійно шляхом помноження очікуваного об'єму споживання електричної енергії на тариф, який діяв на момент здійснення передоплати.

Якщо сума передоплати перевищує вартість фактично використаної електроенергії, різниця зараховується в рахунок наступних платежів.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави може мати місце за наявності певних умов, зокрема, відсутності правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

При таких обставинах відсутні підстави вважати спірні грошові кошти безпідставно набутими, а значить заявлені, у цій частині, підстави позову не відповідають фактичним правовідносинам сторін, які ґрунтуються на договорі про поставку електричної енергії №2164 від 02.10.2006 року.

Разом з тим, у відповідності до положень ст.ст. 33-34 ГПК України, позивач, як сторона по справі повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Втім, позивачем не представлено суду належних доказів того, що вказана сума не враховується в розрахунках за спожиту електричну енергію.

З огляду на викладене, відсутні підстави і для нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму авансового платежу у розмірі 2881,44 грн., оскільки вказані вимоги є похідними, з огляду на що, вимоги позову в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про стягнення з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" Сімферопольської міської електричної мережі інфляційних втрат та 3% річних нарахованих у зв'язку із неналежним виконанням судового рішення від 04 квітня 2011 року по справі №5002-22/5593-2010 суд зазначає наступне.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 квітня 2011 року встановлено, що за період з вересня 2010 року по лютий 2011 року позивачем було сплачено відповідачу вартість електричної енергії, розраховану виходячи з дозволеної потужності струмоприймачів на суму 42176,64грн.

В той же час, розмір вартості спожитої електричної енергії, визначений за правилами п. 6.20 ПКЕЕ, за фактичним середньодобовим споживанням розрахункового періоду складає 10193,78грн., у зв'язку з чим визначено суму переплати позивача за електричну енергію відповідачу на суму 31 982,86 грн.

Таким чином, вказаним рішенням з відповідача стягнуто 31 982,86 грн. безпідставно отриманих коштів, суму інфляційних збитків 1 263,46грн., 3% річних 398,57 грн., державне мито 336,44 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., а всього 34 217,33 грн.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, перевіривши розрахунок позивача, суд зазначає, що останнім невірно визначено період за який повинно бути нараховано 3% річних та інфляційні втрати, а саме з 11 квітня 2011 року по 01 грудня 2012 року.

Так, у відповідності до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно частини 3 статті 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Так, судом встановлено, що постанова Севастопольського апеляційного господарського суду по справі №5002-22/5593-2010 проголошена 20 червня 2011 року.

При цьому, слід враховувати те, що відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, з огляду на що, початок періоду нарахування інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку з несвоєчасним виконанням судового рішення починається 21 червня 2011 року.

Разом з тим, період нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму безпідставно отриманих коштів у розмірі 31982,86 грн. закінчується моментом виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим по справі №5002-22/5593-2010 в цій частині, а саме 13 серпня 2012 року, з огляду на наступне:

Як вказано у позовній заяві, та підтверджується матеріалами справи позивач неодноразово направляв пропозиції відповідачу з проханням зарахувати суму стягнуту з відповідача згідно рішення господарського суду по справі №5002-22/5593-2010, у тому числі 31982,86 грн. безпідставно отриманих коштів, як сплату за спожиту електричну енергію в наступних розрахункових періодах.

Так, листом від 05 червня 2012 року за вих. №53-01/28/1004 публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» повідомило позивача про прийняття його пропозиції в частині зарахування 31982,86 грн., як сплати за спожиту електричну енергію в наступних розрахункових періодах.

Як вбачається з рахунку-накладної №2164/44/0812А1 від 10 серпня 2012 року, отриманий споживачем 13 серпня 2012 року, вказані кошти переведені на його особливий рахунок, ця обставина позивачем не тільки не заперечується, а підтверджується по тексту позовної заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою змінили порядок та спосіб виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим по справі №5002-22/5593-2010 в частині стягнення 31982,86 грн., шляхом укладання відповідного правочину. Таким чином, станом на 01 грудня 2012 року відповідачем не було виконано зобов'язання по перерахуванню на особливий рахунок позивача лише 2 234,47 грн., як сплати за спожиту електричну енергію в наступних розрахункових періодах (34217,33 грн. - 31982,86 грн.).

Враховуючи те, що сукупний індекс інфляції за період з 21 червня 2011 року по 01 грудня 2012 року склав 98,3%, позивач не поніс інфляційних збитків у зв'язку з знеціненням грошових коштів, тому у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в цій частині слід відмовити.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних і скоригувавши його відповідно до періоду, за який можливе таке стягнення, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача 1198,73 грн. 3% річних, а саме, за період 21.06.11 по 31.12.11: (34217,33грн.*0,03*194дн.)/365 = 545,6 грн.; за період з 01.12.11 по 13.08.12: (34217,33грн.*0,03*226дн.)/366=633,86 грн.; за період 14.08.12 по 30.11.12 (2157,1 грн.* 0,03*109дн.)/366=19,27 грн. (545,60+633,86+19,27=1198,73 грн.).

Підсумовуючи викладене, приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду доказів повної сплати заявлених до стягнення грошових коштів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги проектно-будівельного кооперативу "Будторг" частково обґрунтовані та частково підтверджуються матеріалами справи, з огляду на що підлягають задоволенню лише частково, а саме: 4704,16 грн. - сума переплати за електричну енергію, 187,55 грн. - нараховані на неї 3% річних та 3% річних у розмірі 1198,73 грн. нарахованих у зв'язку із неналежним виконанням судового рішення від 04 квітня 2011 року по справі №5002-22/5593-2010.

Судові витрати суд покладає на відповідача згідно з приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 29 січня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 04 лютого 2013 року.

Керуючись ч. 3 ст. 50, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" Сімферопольської міської електричної мережі (вул. Київська, 74/6, місто Сімферополь, АР Крим, Україна, 95034, код 00131400) на користь проектно-будівельного кооперативу "Будторг" (вул. Дмитрієва, 23, місто Сімферополь, АР Крим, Україна, 95022, код 22295607) переплату за електричну енергію у розмірі 4 704,16 грн., 3% річних у розмірі 1386,28 грн. та судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.І. Дворний