Рішення

від 29.01.2013 по справі 5020-1427/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року справа № 5020-1427/2012

За позовом прокурора Нахімовського району міста Севастополя

(вул. Робоча, 18, м. Севастополь, 99001) в інтересах держави в особі

Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Специализированная организация «Автобытгаз» (вул. Геологічна, 20, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя

(вул. Героїв Севастополя, 74, м. Севастополь, 99001)

про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Суддя Архипенко О.М.

За участю представників учасників судового процесу:

від прокурора - Почка А.А., посвідчення від 25.09.2012 №005826;

від позивача - Шелаков В.І., довіреність від 07.12.2012 №03-15/5880;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - Буштуєв А.С., довіреність від 10.10.2012 №2194/9/10-0.

Прокурор Нахімовського району міста Севастополя (Прокурор) в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради (Позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Специализированная организация «Автобытгаз» (Відповідач) про розірвання договору оренди земельної ділянки від 18.06.2007 та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Позовні вимоги, із посиланням на статтю 141 Земельного кодексу України, статтю 188 Господарського кодексу України, статті 32, 34 Закону України «Про оренду землі», обґрунтовані порушенням Відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 18.06.2007 в частині повного та своєчасного внесення орендної плати.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 21.12.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5020-1427/2012.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 10.01.2013 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, залучено Державну податкову інспекцію у Нахімовському районі м. Севастополя (Третя особа). Цією ж ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 29.01.2013.

Прокурор та представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник Третьої особи надав у судовому засіданні повідомлення про наявність заборгованості по орендній платі за землю, яка виникла за Відповідачем. Вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України): не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Явку представника у судові засідання не забезпечив.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка сторін обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 ГПК України , у відсутність представника Відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення Прокурора, представників Позивача та Третьої особи, суд

В С Т А Н О В И В:

На виконання рішення Севастопольської міської Ради від 10.04.2007 №1862 «Про передачу в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Специализированная организация «Автобытгаз» земельної ділянки, розташованої на Північній стороні в районі Братського цвинтаря для будівництва та обслуговування автогазонаповнювальної компресорної станції», 18.06.2007 між Севастопольською міською радою (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Специализированная организация «Автобытгаз» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування автогазонаповнювальної компресорної станції, з віднесенням цих земель до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого значення, яка розташована за адресою: м. Севастополь, в районі Братського цвинтаря на Північній стороні (далі - Договір).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1500 га (пункт 2.1 Договору).

Згідно з пунктом 3.1 Договору він укладений строком на 25 років.

У пунктах 4.1, 4.2 Договору передбачено, що річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки: а) на період будівництва - 168981 грн*0,05%=8449,05 грн; б) на наступний період - 844904 грн*0,05%=42245,20 грн. При цьому, нормативна грошова оцінка земельної ділянки для періоду будівництва приймається до уваги не довше, ніж протягом двох років від дати прийняття-передачі земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка для наступного періоду приймається з моменту введення в експлуатацію об'єкта будівництва, але не пізніше двох років від дати прийняття-передачі земельної ділянки.

Відповідно до пункту 4.4 Договору орендна плата за землю сплачується Орендарем щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду (податкового) місяця, в національній валюті України на спеціальний бюджетний рахунок міста в райфінуправлінні за місцем розташування земельної ділянки.

Нарахування розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (абзац перший пункту 4.5 Договору).

Пунктом 9.2.2 Договору встановлено, що Орендар, зокрема зобов'язаний: виконувати обов'язки згідно з умовами цього договору, Земельним кодексом України; своєчасно вносити орендну плату відповідно з розділом 4 даного договору та щорічно до 20 січня надавати Орендодавцю довідку про платежі по орендній платі за рік, який минув, засвідчену податковою інспекцією.

Відповідно до додатку №3 до Договору «Акт визначення мереж земельної ділянки на місцевості» кадастровий номер земельної ділянки, яка передається в оренду - 8536900000:03:015:0028.

Договір зареєстрований у Севастопольській міській філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.07.2007 за №040766100067.

18.06.2007 між сторонами за Договором був підписаний Акт приймання-передачі земельної ділянки, згідно з яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв земельну ділянку площею 0,1500 га, розташовану в районі Братського цвинтаря на Північній стороні.

Листом від 06.03.2012 за №35/9/15-2 Третя особа повідомила Позивача про наявність триваючої заборгованості Відповідача (з 30.09.2011) по внесенню орендної плати за Договором у розмірі 51880,16 грн.

Рішенням Севастопольської міської Ради від 19.06.2012 №3413, у зв'язку з порушенням товариством з обмеженою відповідальністю «Специализированная организация «Автобытгаз» договірних зобов'язань, вирішено розірвати Договір.

На виконання зазначеного рішення органу місцевого самоврядування, 01.08.2012 Позивач звернувся до Відповідача листом за №0315/3169, яким запропонував останньому укласти угоду про дострокове розірвання Договору. В якості додатків до цього листа Позивач також надіслав на розгляд Відповідача проекти угоди про дострокове розірвання Договору, акт прийняття-передачі земельної ділянки та зразок заяви до Головного управління Держкомзему в м. Севастополі про здійснення державної реєстрації угоди про дострокове розірвання договору оренди.

Неналежне виконання Відповідачем умов Договору в частині повного та своєчасного внесення орендної плати за землю, а також відсутність відповіді на пропозицію про дострокове розірвання Договору, і стало підставою звернення Прокурора в інтересах Позивача з даним позовом до господарського суду.

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

За приписами статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України визначено, що державні інтереси є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

При цьому, відповідні повноваження органу місцевого самоврядування визначаються з огляду на вимоги Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Статтею 13 Конституції України проголошено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Виходячи зі змісту статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади міста Севастополя належить до повноважень Севастопольської міської Ради, а відтак прокурор вірно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди землі, тобто є земельними правовідносинами, а тому підпадають під правове регулювання як загальних норм Цивільного кодексу України, так і спеціальних норм Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (стаття 21 Закону України «Про оренду землі»).

Частиною першою статті 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату. При цьому, статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Отже, укладення договору оренди земельної ділянки зумовлює виникнення у орендаря зобов'язання по внесенню орендних платежів.

За приписами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Пунктом 12.3 Договору, зокрема встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором.

Орендар може розірвати договір в односторонньому порядку, зокрема, у разі несплати Орендарем протягом трьох місяців орендної плати у повному обсязі (пункт

12.4 Договору).

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Пунктом 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» визначено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Згідно повідомлення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя, направленого на адресу прокурора Нахімовського району м. Севастополя від 13.12.2012 за № 2937/9/190, станом на 13.12.2012 Відповідач мав заборгованість по сплаті орендної плати за землю у розмірі 60557,56 грн, з датою виникнення - 30.09.2011.

Як вбачається з повідомлення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя від 28.01.2013 №458/10/20-0 станом на 28.01.2013 товариство з обмеженою відповідальністю «Специализированная организация «Автобытгаз» має заборгованість перед бюджетом міста по сплаті орендної плати у розмірі 60557,56 грн, з яких: 57979,61 грн - основний платіж; 2577,95 грн - штрафні санкції.

Як пояснив у судовому засіданні представник Третьої особи, станом на час розгляду справи заборгованість не зменшена, оплата в рахунок погашення орендної плати від Відповідача до бюджету не надходила.

Відповідач не представив суду доказів виконання зобов'язання зі сплати орендної плати за Договором, у той час, як відповідно до статті 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, зазначені вище обставини свідчать про невиконання Відповідачем умов Договору щодо повної та своєчасної сплати орендної плати, що, з урахуванням загального періоду прострочення (понад три місяці), є підставою для розірвання Договору.

За таких обставин, суд визнає позовну вимогу Прокурора про припинення права користування Відповідачем земельною ділянкою шляхом розірвання Договору обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з частинами другою та третьою статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У пункті 9.2.2-«м» Договору сторонами погоджено, що після припинення або розірвання цього договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю земельну ділянку у стані, придатному для її використання за цільовим призначенням.

Враховуючи викладене, позовна вимога Прокурора про зобов'язання Відповідача повернути Позивачу земельну ділянку, яка є об'єктом оренди за Договором, є правомірною, і також підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого Прокурор у встановленому порядку звільнений, підлягає стягненню з Відповідача в доход державного бюджету.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов прокурора Нахімовського району міста Севастополя задовольнити повністю.

2. Припинити право користування товариства з обмеженою відповідальністю «Специализированная организация «Автобытгаз» земельною ділянкою площею 0,1500 га, у тому числі охоронної зони інженерних комунікацій площею 0,0154 га, яка розташована у м. Севастополі на Північній стороні в районі Братського цвинтаря, шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки від 18.06.2007 , укладеного між Севастопольською міською Радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Специализированная организация «Автобытгаз», який зареєстрований 30.07.2007 у Севастопольській міській філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за №040766100067.

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Специализированная организация «Автобытгаз» (вул. Геологічна, 20, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100, ідентифікаційний код 31997426) повернути Севастопольській міській Раді (вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 24872845) земельну ділянку площею 0,1500 га, у тому числі охоронна зона інженерних комунікацій площею 0,0154 га, яка розташована у місті Севастополі на Північній стороні в районі Братського цвинтаря (кадастровий номер 8536900000:03:015:0028), в стані придатному для подальшого використання.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Специализированная организация «Автобытгаз» (вул. Геологічна, 20, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100, ідентифікаційний код 31997426) в доход державного бюджету (код отримувача за ЄДРПОУ - 38022717, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО - 824509, рахунок отримувача - 31215206783001, код класифікації доходів бюджету - 22030001 «Судовий збір, Державна судова адміністрація України, 050») судовий збір в розмірі 1073,00 грн (одна тисяча сімдесят три грн 00 коп.).

Повне рішення складено 04.02.2013.

Суддя підпис О.М.Архипенко