Постанова

від 28.10.2008 по справі 2-а-683/08

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

копія

  копія

Справа № 2-а-683/2008р.                                          

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2008 року         Тростянецький районний суд Сумської

області

в складі: головуючої

судді - Литовченко Н.О.

   при секретарі - Підопригорі В.В.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного

фонду в Тростянецькому районі Сумської області про зобов'язання нарахування  щомісячної державної соціальної допомоги як

дитині війни,

В С

Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з

позовом до Управління пенсійного фонду в Тростянецькому районі Сумської області

про зобов'язання нарахування  щомісячної

державної соціальної допомоги як дитині війни мотивуючи свої вимоги тим, що

вона має статус дитини війни і відповідно до ст.6 р.2 Закону України „Про

соціальний захист дітей війни” №2195-ІV від 18.11.2004р., щомісячно, починаючи

із січня 2006 року, має право на отримання соціальної грошової допомоги в

розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

При цьому  позивачка  зазначає, що всупереч вимогам Закону України

„Про соціальний захист дітей війни”, рішенню Конституційного Суду України від

09.07.2007р. №6-рп, управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі

не здійснило перерахунок пенсії та не сплатило за вказаний період 3400грн.

30коп., а тому вона просить зобов'язати відповідача нарахувати на її користь

недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за

2006-2008 роки в сумі 3400грн.30коп. та поновити пропущений строк для звернення

до суду.

Позивачка у судове засідання не з'явилася та надала до суду заяву, де

просить справу слухати без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був належним

чином повідомлений про час та місце розгляду справи, подав заяву у якій просив

розглянути справу у відсутності представника відповідача та додав до справи

письмове заперечення, у якому зазначено, що позивачка дійсно має статус дитини

війни та вправі отримувати  підвищену

пенсію на 30% мінімальної пенсії за віком, проте відповідно до ст.7 Закону

України „Про соціальний захист дітей війни”, який передбачає механізм цих

виплат, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за

рахунок коштів Державного бюджету України, але механізм реалізації положень

ст.6 Закону №2195 в 2006-2007 роках був відсутній, тому в УПФ не було підстав

проводити такі виплати.

В 2008 році позивачці на підставі п.41 р.2 Закону України “Про державний

бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів

України”, яким внесено зміни до ст.6 Закону України “Про соціальний захист

дітей війни” виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для

учасників війни - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність.

Дана доплата позивачці виплачується у повному обсязі. У письмовому запереченні

також зазначено, що УПФ в Тростянецькому районі діяло у межах повноважень, у

порядок та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, та звертає

увагу суду на пропущений позивачем річний строк звернення до суду з зазначеним

позовом.

Судом встановлено, що позивачка є дитиною війни, що підтверджується

посвідченням пенсіонера з відповідною відміткою (а.с.6).

   Відповідно до ст.6 Закону України „Про

соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне

грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість

пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, а відповідно до ст.7

цього ж закону, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій,

передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету

України.

   Згідно ч.ч.2,3 ст.22 Конституції України

конституційні права й свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при

прийнятті нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається

звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

   Відповідно до рішення Конституційного Суду

України від 09.07.2007 р. по справі № 6-рп/2007 визнано неконституційним

положення п.12 ст.71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”,

якими зупинено пільги, компенсації, передбачені ст.6 ЗУ “Про соціальний захист

дітей війни”.

   Згідно п.41 розділу 2 Закону України “Про

державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих

актів України” внесено зміни до ст.6 Закону України “Про соціальний захист

дітей війни”, згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія

Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”)

до пенсії, або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної

допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі

надбавки, встановленої для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму осіб,

які втратили працездатність. Дане підвищення у вищенаведеному розмірі позивачці

виплачується щомісячно починаючи із січня 2008 року.

   Рішенням Конституційного суду України

№10-рп/2008 від 22.05.2008 р. було визнано неконституційними вищевказані

положення Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення

змін до деяких законодавчих актів України”.

   Таким чином, судом встановлено, що всупереч

вимогам ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та ст.22

Конституції України, соціальна грошова допомога в розмірі 30% мінімальної

пенсії за віком позивачці не виплачувалась.

   Конституцією України закріплено, що в

Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу

юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі

Конституції України й повинні відповідати їй (ст.8). Принцип верховенства права

передбачає, що всі підзаконні нормативно-правові акти мають відповідати за

своїм змістом Конституції України.

   Згідно ч.2 ст.3 Закону України “Про соціальний

захист дітей війни” державні гарантії, установлені дітям війни, не можуть бути

обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, а ст.64 Конституції

України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не

можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

   Згідно ч.ч.3,4 ст.8 КАС України гарантується

звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і

громадянина безпосередньо на підставі Конституції України. Забороняється відмова

у розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності,

суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини,

а тому суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність у

позивачки права вимоги через законодавчу неурегульованість питання щодо

механізму виплати пенсії відповідно до Закону України “Про соціальний захист

дітей війни”.

   Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за

віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу,

установлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили

працездатність, визначеного законом. Розмір прожиткового мінімуму щорічно

встановлюється Законом України “Про державний бюджет України» на відповідний

рік.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних

вимог.

Згідно ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх

окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня  ухвалення Конституційним судом України

рішення про їх неконституційність, та оскільки рішення Конституційного Суду не

має зворотної дії у часі, вимоги ОСОБА_1 про нарахування допомоги як дитині

війни за період з 01.01 по 08.07.2007р. та з 01.01 по 21.05.2008р. задоволенню

не підлягають.

За таких обставин суд вважає за необхідне зобов'язати Управління

Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі здійснити перерахунок пенсії

позивачці з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з

розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з

22 травня по 28 жовтня 2008 року, при цьому суд вважає можливим вийти за межі

позовних вимог з метою повного захисту прав та інтересів позивачки, про захист

яких вона просить у відповідності до ч.2 ст.11 КАС України, та враховуючи

періодичність вказаних платежів.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивачки в

частині стягнення на її користь щомісячної державної соціальної допомоги за

2006 рік, оскільки дана виплата була обмежена Законом України “Про державний

бюджет України на 2006 рік”, положення якого були діючі та рішення

Конституційним судом України щодо неконституційності норм вищенаведеного закону

не приймались.

Також суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у

зв'язку із пропуском річного строку звернення із позовом до суду для захисту

порушеного права, як про це зазначає у письмовому запереченні відповідач,

оскільки позивачка ставить вимогу про стягнення періодичних виплат, що виключає

застосування положень ст. 99 КАС України.

Позивачка не ставила вимоги про відшкодування сплаченого нею судового

збору.

Керуючись ст.ст. 7, 11, 70, 71, 160-163,167 КАС України,  суд

П О

С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі

здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної

пенсії за віком з розміру,  встановленого

ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 28

жовтня 2008 року.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського

адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в

10-ти денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і

поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій до

апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.186 КАС України.

Суддя                                    підпис

ВІРНО: суддя

Тростянецького райсуду                         Литовченко Н.О.