Рішення

від 17.07.2012 по справі 1027/2888/12

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата 17.07.2012

Справа№ 1027/2888/12

Номер провадження: 2/1027/1289/12

Cуддя доповідач:

Головуючий суддя: Зебелян .Н. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2012 року №2/1027/1289/12

Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі судді Зебелян Н.В., за участі секретаря судового засідання Древаль В.В., розглянув у судовому засіданні цивільну справу за позовом

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

треті особи Фастівська районна державна адміністрація Київської області,

Управління Держкомзему у Фастівському районі Київської області

предмет спору скасування державного акту на право власності на земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила суд скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім» ОСОБА_2, кадастровий номер 3224986900:02:001:0024, у зв»язку з накладенням на її земельну ділянку та порушенням її конституційних прав на землю.

Ухвалою суду від 08.06.2012 відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 04.07.2012.

04.07.2012 у попереднє судове засідання прибув позивач, відповідач, представник відповідача .

Сторони зазначили, що спору про право між ними немає, будь-які претензії щодо фактичних меж земельних ділянок, які визначені в натурі у позивача до відповідача відсутні. Спір виник внаслідок невірного відображення в зведених планах позивача та відповідача меж їхніх земельних ділянок.

Водночас, представник відповідача заявив клопотання про відкладення попереднього розгляду справи для з»ясування питання про можливість вирішення справи мирним шляхом.

Попередній розгляд справи відкладено на 17.07.2012.

17.07.2012 у судове засідання прибули позивач та відповідач, представник відповідача.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримала, відповідач запропонував позивачу вирішити спір мирним шляхом, провести вимір меж земельних ділянок та в разі, якщо буде встановлено порушення відповідачем таких меж, відповідач зобов'язувався відновити права позивача. Позивач проти мирного вирішення спору заперечила, просила суд розглянути справу по суті та прийняти рішення, яким позов задовольнити.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно Державного акту серії КВ, ОСОБА_1 передана у приватну власність земельна ділянка, розташована на території Фастівецької сільської ради для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0, 2500 га та ведення особистого підсобного господарства площею - 0, 0659 га.

Згідно Державного акту серії ЯБ №286479, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, розташованої на території Фастівецької сільської ради для товарного сільськогосподарського виробництва площею - 4, 0997 га.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.58 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч.2 ст.59 Цивільного процесуального кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 27, 130, 174, 175, 212, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.223 Цивільного процесуального кодексу України та згідно ст.294 цього Кодексу може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Н.В. Зебелян