Постанова

від 05.02.2013 по справі 812/543/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2013 року Справа № 812/543/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Мазура Ю.Ю.,

при секретарі: Лушниковій О.С,

за участю:

представник позивача: не прибув,

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області до Антрацитівського тролйбусного управління Управління житлово - комунального господарства про відшкодування фактичних витрат на доставку пільгових пенсій у сумі 14598,26 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області (далі - позивач) звернулась з вказаним позовом до Антрацитівського тролйбусного управління Управління житлово - комунального господарства (далі - відповідач) про відшкодування фактичних витрат на доставку пільгових пенсій у сумі 14598,26 грн.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що за квітень - вересень 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області відповідачу пред'явлено для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 на загальну суму 14 598,26 грн., згідно розрахункам. Зазначені розрахунки боржнимком не оскаржено, отже борг є безпірним.

У зв'язку з вищевикладеним позивач просив суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість.

У судове засідання представник позивача не прибув, повідомлявся належним чином, надав на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутністю предстаника управління.

Предстаник відповідача в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином, надав на адресу суду заяву про визнання позовних вимог та клопотання про розгляд справи за відсутністю предстаника Антрацитівського тролйбусного управління .

Дослідивши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач - Антрацитівське тролйбусне управління Управління житлово - комунального господарства зареєстроване 18.02.1992 року у якості юридичної особи виконавчим комітетом Антрацитівськох міської ради Луганської області № 1 379 120 0000 000307, на підтвердження чого було видане свідоцтво серії А00 №451540 (а.с.8).

Відповідач, на підставі його відповідної заяви, зареєстрований як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області (а.с.11).

У період з квітня 2012 року по вересень 2012 року здійснював доставку та виплату пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «б - з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до матеріалів справи, а саме картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2, відповідач, має заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 у розмірі 14 598,26 грн., яка по теперішній час залишилась непогашеною (а.с.12).

Крім того, заборгованість підтверджується заявою відповідача про визнання позовних вимог.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підприємство отримувало, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення за особистим підписом уповноваженої особи (а.с.13-28).

Розрахунки фактичних витрат підприємством не оскаржені в установленому Законом порядку, тобто суму по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій визнано, але до теперішнього часу добровільно суму боргу підприємство не сплатило.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Пунктом 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Таким чином виплати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року N 1058-ІУ пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пільгових пенсій, сплачених відповідно пп. «б» - «з» статті 13 зазначеного Закону та фактичні витрати на їх доставку, відшкодовуються Пенсійному фонду України підприємством, установою, організацією, на якому працював пенсіонер, за рахунок коштів на оплату праці до досягнення працівником пенсійного віку: 60 років - чоловіки, 55 років - жінки.

Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року N 21-1 передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (підп. 6.8 п. 6 вищезазначеної Інструкції). Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Порядок надіслання підприємствам повідомлень про розрахунок сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій встановлений п. 6 Інструкції про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 року № 231-1 та зареєстрованої в Мінюсті України 16.01.2004 року № 64/8663.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, а також те, що відповідачем визнано наявність заборгованості у сумі 14598,26 грн., визнання позову прийнято судом, позовні вимоги про стягнення заборгованість по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій у розмірі 14598,26 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки позивачем не були здійснені документально підтверджені судові витрати, питання про розподіл судових витратах не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 51, 72, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з Антрацитівського тролйбусного управління Управління житлово - комунального господарства (код ЄДРПОУ 02132257, місцезнаходження: сел. Крепінське - 2, м. Антрацит, 94632) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області (код ЄДРПОУ 37530472, місцезнаходження: вул. Радянська, 19, м. Антрацит, 94613) борг по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком №2 в сумі 14 598,26 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім гривень 26 копійок).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України .

Повний текст постанови складено та підписано 05 лютого 2013 року.

Суддя Ю.Ю. Мазур