Рішення

від 24.01.2013 по справі 5011-10/17238-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/17238-2012 24.01.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метіс-Зіо»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Песиголовець Я.О. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 24 січня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

27 листопада 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № б/н від 27.11.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метіс-Зіо» (відповідач) заборгованості за договорами поставки: № 03/10/11 від 03.10.2011р., № 13/10/11 від 13.10.2011р., № 14/10/11 від 14.10.2011р. та № 27/10/11 від 27.10.2011р. в сумі 220 844,59 грн. з них основного боргу - 110 227,51 грн. (сто десять тисяч двісті двадцять сім гривень 51 копійка), пені - 110 227,51 грн. (сто десять тисяч двісті двадцять сім гривень 51 копійку) та 3% річних - 389,57 грн. (триста вісімдесят дев'ять гривень 57 копійок).

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, в судовому засіданні 24.12.2012р. подав до суду заяву про уточнення позову в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» зменшило розмір позовних вимог та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метіс-Зіо» заборгованості за договорами поставки: № 03/10/11 від 03.10.2011р., № 13/10/11 від 13.10.2011р., № 14/10/11 від 14.10.2011р. та № 27/10/11 від 27.10.2011р. в сумі 127 356,49 грн. з них основного боргу - 110 227,51 грн. (сто десять тисяч двісті двадцять сім гривень 51 копійка), пені - 16 739,41 грн. (шістнадцять тисяч сімсот тридцять дев'ять гривень 41 копійку) та 3% річних - 389,57 грн. (триста вісімдесят дев'ять гривень 57 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договорами поставки: № 03/10/11 від 03.10.2011р., № 13/10/11 від 13.10.2011р., № 14/10/11 від 14.10.2011р. та № 27/10/11 від 27.10.2011р., зокрема, попередньо оплаченого позивачем товару відповідач в повному обсязі позивачу не поставив, внаслідок чого останній звертається до суду з вимогами стягнути з відповідача суму грошових коштів пропорційно розміру недопоставленого товару та нараховані за неналежне виконання зобов'язання санкції.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 24.12.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 24.01.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 3.9.2. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2011 року між позивачем (надалі - Замовник або Покупець або Отримувач) та відповідачем (далі по тексту - Постачальник або Продавець) (разом - сторони) було укладено договори поставки: № 03/10/11 від 03.10.2011р., № 13/10/11 від 13.10.2011р., № 14/10/11 від 14.10.2011р. та № 27/10/11 від 27.10.2011р. (належним чином засвідчені копії договорів містяться в матеріалах справи, надалі - Договори або Договори поставки), відповідно до п. 1.1. яких Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договорами, поставляти та передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договорами, прийняти і оплатити такий товар.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договорів Покупець перерахував на користь Продавця 201 875,01 грн., при цьому, позивач вказує, що Постачальник лише частково поставив Покупцю товар за Договором № 14/10/11 від 14.10.2011р. на суму 91 647,50 грн., а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має повернути Покупцю перераховані ним кошти пропорційно розміру недопоставленого товару за Договорами в розмірі 110 227,51 грн., тобто 201 875,01 грн. - 91 647,50 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання останнім зобов'язань щодо несвоєчасної передачі товару та повернення грошових коштів по Договорам.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вже було встановлено судом, в жовтні 2011 року між позивачем та відповідачем укладено договори поставки: № 03/10/11 від 03.10.2011р., № 13/10/11 від 13.10.2011р., № 14/10/11 від 14.10.2011р. та № 27/10/11 від 27.10.2011р. згідно п. 1.1. яких Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договорами, поставляти та передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договорами, прийняти і оплатити такий товар.

Пунктом 2.1. Договорів передбачено, що загальна вартість товару за Договором зазначена у Специфікації. Умови оплати:

перший етап: Замовник оплачує - 50% від загальної вартості товару згідно з цим договором, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання договору;

другий етап: Замовник оплачує - 50% від загальної вартості товару згідно з цим договором, протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту відвантаження товару та підписання товарної (видаткової) накладної.

Оплата товару здійснюється шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах Постачальника в Договорі.

З матеріалів справи вбачається, що в період з жовтня по листопад 2011 року позивач перерахував на користь відповідача 201 875,01 грн. за товар по Договорам, що підтверджується платіжними дорученнями №№: 127178, 131544, 317249 та 317932 (копії платіжних документів містяться в справі).

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що товар, що є предметом Договору, постачається в строки, вказані в Специфікації, визначеній в п. 1.4. Договору.

Зі змісту Специфікацій до Договорів випливає, що датами поставки обладнання є: 02.12.2011р., 25.11.2011р., 15.12.2011р. та 14.11.2011р.

Таким чином, строк поставки Продавцем Покупцю товару, в силу п. 4.1. Договорів, має бути виконаний: 02.12.2011р., 25.11.2011р., 15.12.2011р. і 14.11.2011р. відповідно.

Матеріали справи свідчать, що після оплати позивачем вартості товару за Договорами, в грудні 2011 року відповідачем було поставлено позивачу товар по Договору № 14/10/11 від 14.10.2011р. на суму 91 647,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № 94 від 06.12.2011р. (копія накладної в справі).

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що Покупець, внаслідок не поставки товару по Договорам, 07.09.2012р. звернувся до відповідача з претензією № 993/12 про повернення коштів на суму 110 227,51 грн. . Факт отримання Продавцем вимоги 20.09.2012р. підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою поштового штемпеля про відправку та вручення реєстр. № 02139 0579730 5 (копії повідомлення в справі). Позивач вказує, що коштів за непоставлений товар Покупцю від Продавця не надходило.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.11.2012р. та 24.12.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимог вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів поставки товару по Договорам у більшому розмірі, а ніж вказано позивачем в позовній заяві, а також доказів повернення грошових коштів за недопоставлений товар, станом на січень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Покупця про стягнення з Продавця заборгованості за Договорами поставки в розмірі 110 227,51 грн. з розрахунку: 201 875,01 грн. (сума плати за товар) - 91 647,50 грн. (розмір поставленого товару).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За п. 5.3. Договорів Покупець має право нарахувати та стягнути наступні штрафні санкції з Постачальника за Договором:

- за порушення Постачальником строків передачі товару - неустойка в розмірі 2%, що діє на момент такого прострочення, від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення.

- за порушення Постачальником строків усунення недоліків (дефектів) товару - неустойка в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент такого прострочення, від вартості ремонтних робіт за кожен день прострочення.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, за обставин узгодження сторонами строків поставки обладнання: 02.12.2011р., 25.11.2011р., 15.12.2011р. та 14.112011р., зважаючи на поставку товару на суму 91 647,50 грн., стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 8 427,17 грн. неустойки за порушення строків постачання товару, що складає:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 110227.51 16.12.2011 - 22.03.2012 98 7.7500 % 0.042 %* 4587.28 110227.51 23.03.2012 - 15.06.2012 85 7.5000 % 0.041 %* 3839.89 За пунктом 5.1. Договорів у випадку порушення своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність визначену Договором та чинним законодавством України.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням надсилання позивачем відповідачу претензії № 993/12 від 07.09.2012р. про повернення суми боргу, яку відповідач отримав 20.09.2012р., що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення та що, по суті, носить в собі грошовий характер правовідносин між сторонами за відповідною вимогою, на підставі ч. 2 ст. 530, ст.ст. 625, 670 Цивільного кодексу України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 380,51 грн. 3% річних, що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 110227.51 27.09.2012 - 07.11.2012 42 3 % 380.51 Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахування поданої заяви про зменшення, підлягають частковому задоволенню про стягнення 119 035,19 грн. з них основного боргу - 110 227,51 грн. (сто десять тисяч двісті двадцять сім гривень 51 копійка), пені - 8 427,17 грн. (вісім тисяч чотириста двадцять сім гривень 17 копійок) та 3% річних - 380,51 грн. (триста вісімдесят гривень 51 копійку).

Щодо розподілу господарських витрат у справі.

В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року» Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?» довів до відома Господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, становить - 127 356,49 грн.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2 380,55 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метіс-Зіо» (ідентифікаційний код: 33691352, адреса: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (ідентифікаційний код: 32490244, адреса: 02139, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 11), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 110 227,51 грн. (сто десять тисяч двісті двадцять сім гривень 51 копійка), пені - 8 427,17 грн. (вісім тисяч чотириста двадцять сім гривень 17 копійок), 3% річних - 380,51 грн. (триста вісімдесят гривень 51 копійку) та судові витрати - 2 380,55 грн. (дві тисячі триста вісімдесят гривень 55 копійок). Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 5011-10/17238-2012.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.02.2013р.

Суддя О.В. Котков