Рішення

від 22.01.2013 по справі 4/242

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/242 22.01.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Івала» До Міністерства оборони України Третя особаДержавне казначейство України За участюПрокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Простягнення боргу за надані послуги 18 967 182,78 грн.

Головуючий суддя Борисенко І.І.

Судді Ващенко Т.М.

Літвінова М.Є.

Представники:

Від позивача Ларіна О.М. - по дов.

від відповідача Гордієнко В.І. - по дов.

від третьої особи не з'явився

В судовому засіданні присутній представник Військової прокуратури Центрального регіону України - Шекшеєва В.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Міністерства оборони України 18 967 182,78 грн. заборгованості за період з 01 січня по 08.02.2011р. за надання послуг з організації харчування військо службовців за письмовими заявками Замовника - Міністерства оборони України.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 09.06.2011р., поясненнях від 07.07.2011р. та 19.07.2011.

Позивачем були надані пояснення від 19.07.2011р. в яких останній підтримує позовні вимоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2012р. призначена судова економічна експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680 м. Київ, вул. Смоленська,6) на підставі статті 7 Закону України "Про судову експертизу", провадження у справі зупинено до надходження до Господарського суду міста Києва висновку судової експертизи та повернення матеріалів справи № 4/242 до Господарського суду міста Києва.

19.12.2012р. до Господарського суду повернулася справа № 4/242 з висновком судово-економічної експертизи № 7076/12-45 від 17.12.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2012 було поновлено провадження в справі № 4/242 у зв'язку з її поверненням з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, призначено розгляд справи на 17.01.2013р.

В судовому засіданні 17.01.13 оголошувалась перерва до 22.01.2013.

В судовому засіданні 22.01.2013 представник відповідача надав додаткові пояснення з урахуванням проведеної експертизи, в яких просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Третя особа в судове засідання представників не направила, причин неявки не повідомила.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2008 між відповідачем - Міністерством оборони України, як замовником, та позивачем - ТОВ "Івала", як виконавцем, було укладено Договір № 271/2/08/9 на закупівлю послуг з громадського харчування (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних сил України, дислокованих у Харківській, Донецькій, Полтавській, Сумській, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій, Кіровоградській областях та в м.Києві, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин).

Пунктом 1.1 договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 сторони погодили, що виконавець (позивач) зобов'язується надавати послуги з громадського харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних сил України, дислокованих у Харківській, Донецькій, Полтавській, Сумській, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій, Кіровоградській областях та в м.Києві, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин згідно наведеного переліку, які є представниками замовника.

Згідно пункту 1.2 договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008, замовник зобов'язався приймати послуги через представників замовника, які діють на підставі наказу Міністра оборони України від 16.07.1997 № 300 "Про затвердження положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України"та здійснювати оплату наданих виконавцем послуг у кількості, строки та за цінами згідно з положенням цього договору у відповідності до наведеної специфікації загалом на суму 6 130 488,98 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору обсяг послуг з харчування відповідно до кількості військовослужбовців та годування тварин визначає представник замовника шляхом подачі виконавцю заявки на необхідну кількість за кожну норму харчування та додаткових норм щодоби до 18 год. 00 хв. дня, що передує дню отримання послуг.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3 договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 сторонами погоджено, що приймання кількості та якості послуг здійснюють посадові особи представників замовника у відповідності з вимогами діючого законодавства за відповідними документами у присутності уповноважених представників виконавця, кількість та якість наданих послуг з харчування оформляється актом, який складається повноважними особами виконавця та представниками замовника щоденно у трьох примірниках; на підставі оформлених актів, тричі на місяць складається зведений акт прийому наданих послуг з харчування, який засвідчує виконання виконавцем своїх зобов'язань за відповідний період, та підписується виконавцем та представником замовника; кількість та якість наданих послуг із забезпечення продуктами харчування оформляється актом приймання, який засвідчує належне виконання виконавцем своїх зобов'язань за відповідний період.

Згідно пунктів 5.1, 5.2 договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008, платником за договором є Міністерство оборони України, ціни на послуги виконавця можуть коригуватися замовником у відповідності із ст. 651 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пунктів 5.3 та 5.4 договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008, загальна вартість послуг, що підлягають оплаті, складає 6 130 488,98 грн., загальна вартість послуг за договором може змінюватися, зокрема у випадку коригуваня ціни договору у відповідності із п. 5.2 договору.

Пунктом 5.5 договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 встановлено, що оплата фактично наданих виконавцем та прийнятих представником замовника послуг протягом 10 банківських діб з дня надходження до замовника актів прийому наданих послуг та рахунків -фактур.

Пунктом 13.1 договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 визначено, що договір діє з дати набрання ним чинності до 31.12.2008.

Також за взаємною згодою сторін, до договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 між позивачем та відповідачем було укладено додаткові угоди, а саме:

- додатковою угодою № 3 від 30.12.2009 дію договору було продовжено 31.12.2009;

- додатковою угодою № 8 від 25.02.2009 договір було викладено у новій редакції щодо визначення строку дії договору у відповідності до п. 14.1 договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008;

- додатковою угодою № 9 від 03.07.2009 погоджено специфікацію на 2009 рік в сумі 131 670 342,36 грн., вартість послуг загалом по договору визначена в сумі 136 627 093,43 грн., а також визначено, що порядок розрахунку за договором наступний: оплата фактично наданих виконавцем та прийнятих представником замовника послуг протягом 15 банківських діб з дня надходження до замовника зведених актів прийому наданих послуг, рахунків -фактур (за умови надходження коштів з Державного бюджету України, передбачені на зазначені цілі);

- додатковою угодою № 21 від 01.12.2010 продовжено строк дії договору до 31.12.2010.

Також позивачем долучено до матеріалів справи належним чином засвідчені зведені акти кількості та якості наданих послуг по договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 та рахунки-фактури на суми наданих послуг в період з 01.01.2011 по 08.02.2011, які підписані представниками позивача та уповноваженими особами відповідача (командирами військових частин) та посвідчені їхніми печатками, згідно яких позивачем надано, а уповноваженими особами відповідача (командирами військових частин) прийнято послуг з харчування особового складу військових частин загалом на суму 18 967 182,78 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що в період з 01.01.2011р. до 08.02.2011р. (після закінчення строку договору) ним своєчасно та у повному обсязі надавались послуги з громадського харчування (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних сил України, дислокованих у Харківській, Донецькій, Полтавській, Сумській, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій, Кіровоградській областях та в місті Києві, обумовлені договором № 271/2/08/9 від 05.12.2008 р., в той час як відповідачем систематично порушувались строки виконання зобов'язання щодо оплати наданих послуг, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 18 967 182,78 коп.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що 05.12.2008 між відповідачем -Міністерством оборони України, як замовником, та позивачем - ТОВ "Івала", як виконавцем, було укладено договір № 271/2/08/9 на закупівлю послуг з громадського харчування та забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних сил України, дислокованих у Харківській, Донецькій, Полтавській, Сумській, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій, Кіровоградській областях та в м.Києві та інших осіб, строк дії договору згідно укладеної додаткової угоди № 21 від 01.12.2010 був продовжений до 31.12.2010.

Також, позивачем в період з 01.01.2011 по 08.02.2011 було надано, а уповноваженими особами відповідача (командирами військових частин) прийнято послуг з харчування особового складу військових частин загалом на суму 18 967 182,78 грн.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем по договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 (з урахуванням додаткових угод до нього) складає загалом 18 967 182,78 грн.

Відповідач як на підставу не оплати вартості отриманих від позивача послуг з харчування особового складу військових частин загалом на суму 18 967 182,78 грн. по договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 (з урахуванням додаткових угод до нього) посилався на те, що додатковою угодою № 21 від 01.02.2010р. спірний договір було пролонговано з урахування дефіциту фінансового ресурсу в межах відповідних бюджетних призначень з терміном дії до 31.12.2010р., після закінчення зазначеного строку договір не було пролонговано на 2011 рік у порядку встановленому чинним законодавством.

Судова колегія зазначене твердження відповідача відхиляє як необґрунтоване та таке, що спростовується наступними доказами, а саме, підписуючи зведені акти про надані послуги харчування, посадові особи військових частин діяли в межах повноважень, наданих їх пунктами 1.3., 3.3. 3.9., 3.11, 3.12 Тимчасової інструкції про організацію продовольчого забезпечення військовослужбовців та годування штатних тварин Збройних Сил України шляхом залучення суб'єктів господарювання, затвердженої наказом Міністра оборони України від 20.03.2008 № 106.

Крім того, додатково ці повноваження були підтверджені телеграмою Заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України генерал-лейтенанта Хижого В.М. від 13.12.2010, якою командувачів Сухопутних військ та Повітряних Сил Збройних Сил України, а в подальшому і командирів військових частин та військових закладів було зобов'язано у підпорядкованих військових частинах (установах) забезпечити організацію надання послуг з харчування особового складу Збройних Сил України ТОВ «Івала» відповідно до вимог чинного законодавства до окремого розпорядження.

Таким чином, надання позивачем послуг харчування особового складу Збройних Сил України у період з 01.01.2011р. по 08.02.2011 на загальну суму 18 967 182,78 грн. підтверджується належним чином оформленими актами про надані послуги, підписаними уповноваженими представниками замовника, оригінали яких були оглянуті судом в судовому засіданні.

Листом від 21.02.2012р. за №286/8/599 ТВО Директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України О.В. Глобіним також повідомляється, що борг Міністерства оборони України у сумі 18 967 182,78 грн. перед ТОВ «Івала» виник внаслідок надання вказаним підприємством послуг з харчування особового складу Збройних сил України у період з 01.01.11 по 10.02.11.

Крім того, відповідачем не спростовано факт надання позивачем послуг харчування особового складу у зазначений період, так і обсяг наданих послуг, представниками відповідача також не було висловлено жодних заперечень щодо вартості наданих послуг.

Що стосується зобов'язання щодо оплати наданих послуг, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що 04.05.2011р. позивачем було направлена відповідачу вимога про сплату грошових коштів у сумі 18 967 182,78 грн., в якій останній вимагав сплатити борг протягом 7 календарних днів з моменту отриманні вимоги, суд в даному випадку застосовує ч.2 ст. 530 ЦК України.

Враховуючи поштовий перебіг, строк оплати настав 14.05.2011р.

Однак, матеріали справи свідчать, що відповідачем не сплачено суму боргу за надані Позивачем послуги в період з 01.01.2011р. по 08.02.2011 р.

Факт наявності боргу у Відповідача за надані Позивачем послуги з харчування в період з 01.01.2011р. по 08.02.2011 р. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2012р. була призначена судово-економічна експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

19.12.2012р. до суду надійшов висновок судово - економічної експертизи за № 7076/12-45 від 17.12.2012р. та матеріали, надані на дослідження.

Відповідно до висновку судово - економічної експертизи за № 7076/12-45 від 17.12.2012р. за даними на дослідження документами не видається за можливе встановити, чи підтвердити документально первинними документами та документами бухгалтерського обліку позивача, відповідача та підпорядкованих йому військових частин Збройних сил України, які дислоковані у Харківській, Донецькій, Полтавській, Сумській, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій, Кіровоградській областях та в м.Києві, фактичне надання позивачем та прийняття відповідачем в особі зазначених військових частин послуг з харчування особового складу військових частин Збройних Сил України по Договору №271/2/08/09 від 05.12.2008р. на заявлену до стягнення суму 18 967 182,78грн.

Однак, в матеріалах справи містяться належним чином засвідчені матеріали первинних документів та документи бухгалтерського обліку позивача, відповідача та підпорядкованих йому військових частин Збройних сил України, які дислоковані у Харківській, Донецькій, Полтавській, Сумській, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій, Кіровоградській областях та в м.Києві, про фактичне надання позивачем та прийняття відповідачем в особі зазначених військових частин послуг з харчування особового складу військових частин Збройних Сил України на заявлену до стягнення суму 18 967 182,78грн. Тому суду незрозуміло неможливе встановлення, чи підтвердження фактичного надання послуг з харчування судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 42 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 43ГПК України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Матеріалами справи підтверджується наявність у Відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 18 967 182,78грн. за фактичне надання послу з харчування в період з 01.01.2011р. по 08.02.2011 р., Відповідачем вказана заборгованість не спростована, і тому колегія суддів дійшла висновку, що ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, за проведення експертизи, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Івала» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 157-а, код ЄДРПОУ 31762007) 18 967 182 (вісімнадцять мільйонів дев'ятсот шістдесят сім тисяч сто вісімдесят дві) грн. 78 коп. заборгованості за надані послуги, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.І.Борисенко

Суддя Т.М.Ващенко

Суддя М.Є.Літвінова

Повне рішення складено: 05.02.2013р.