Постанова

від 30.11.2006 по справі 11/367-ап-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/367-АП-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

30.11.2006                                                                Справа № 11/367-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю представників сторін:

від позивача: Скриля С.А.- адвоката, дов. від 04.10.2006р.

від відповідача: Петренко Ю.О.- ст. держ. подат. інсп., дов. № 5749 від 29.11.2006р., Вінтоняк О.І.- гол. держ. подат. рев.-інсп., дов. № 5229/10/01 від 06.11.2006р.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу    

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  "ЗАРД", м. Берислав

до Державної податкової інспекції у Бериславському районі, м. Берислав  

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000242301/1 від 17.05.2005 року

Провадження у справі відкрито за позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000242303/1 від 17.05.2006 р. щодо визначення позивачу контролюючим органом 102427 грн. 25 коп. податкового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) та 51212,52 грн. штрафу.

Позивач стверджує про неправомірність висновку органу державної податкової служби щодо відсутності підстав у позивача для віднесення до податкового кредиту з ПДВ 102427 грн. 25 коп. за операціями з придбання борошна у підприємств "Асоціація "Автолюкс" та "Синтаксис".

Закон України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон про ПДВ), за оцінкою позивача, не містить норми про обов'язок сплати покупцем ПДВ за придбаний товар у разі невнесення його продавцем у бюджет.

Позивач мав достатні підстави для віднесення спірних сум до податкового кредиту з ПДВ, отримавши належні податкові накладні від контрагентів в угодах. У період здійснення господарських операцій з ТОВ "ЗАРД" - з 31.12.2004 р. по 08.11.2005р. підприємства "Асоціація "Автолюкс" та "Синтаксис" були дієздатними платниками ПДВ, про що був обізнаний ТОВ "ЗАРД" при укладенні й виконанні договорів з цими особами, отримані податкових накладних з ПДВ.

Контролюючий орган, за міркуванням представника позивача, неправомірно перекладає з продавця на покупця обов'язок оплати ПДВ, неправильно тлумачучи п.п.7.2.3 ст. 7 Закону про ПДВ. Позивач в застосовуваному сторонами законодавстві вбачає конфлікт інтересів, що за п.п. 4.4.1 ст. 4 Закону № 2181 дає можливість прийняття судового рішення на користь позивача.

Також позивач, посилаючись на ст. 62 Конституції України, вказує, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо  вини особи мають тлумачитися на її користь.

Оспорюючи саме це податкове повідомлення-рішення  № 0000242303/1, прийняте за результатами перевірки та розгляду адміністративної скарги у процедурі апеляційного узгодження податкового зобов'язання, позивача має на увазі, що цей акт встановлює строк сплати визначених сум податкового зобов'язання і штрафу, встановлює до сплати певні суми, порушує права та інтереси позивача; предмет оспорювання за позовом у адміністративному судочинстві не обмежений розумінням акта за ст. 12 ГПК України, напрацьованим судовою практикою у господарському судочинстві.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення проти позовних вимог, вказуючи наступне.

Підприємства "Асоціація "Автолюкс" та "Синтаксис" на час господарських операцій з ТОВ "ЗАРД" не подавали податкових декларацій з ПДВ до органу державної податкової служби, не сплачували податки з цих операцій.

Протиправно використовуючи назву ПП "Асоціація "Автолюкс" відносини з ТОВ "ЗАРД" мала інша особа, яка переслідувала мету приховування від оподаткування доходів. Податкові накладні, виписані та підписані такою особою не є виданими належним суб'єктом. Ці податкові накладні не дають позивачу право на податковий кредит.

Господарські зобов'язання у відносинах ТОВ "ЗАРД" та ПП "Асоціація "Автолюкс" судом визнані недійсними. Недійсні господарські зобов'язання не дають позивачу бажаних наслідків у вигляді податкового кредиту з ПДВ.

Хоча свідоцтво платника податків ПП "Синтаксис" і анульовано пізніше господарських операцій, об'єкти оподаткування за якими позивачем враховано серед підстав для податкового кредиту з ПДВ, на час цих господарських операцій ПП "Синтаксис" не сплачувало податків, не знаходилось за місцем держреєстрації.

Обох контрагентів позивача відповідач вважає підприємствами з ознаками фіктивності.

Відповідач зауважує, що позивач, знаходячись в Херсонській області в регіоні, який є житницею України щодо зернових культур, купував борошно у підприємств, зареєстрованих у м. Києві, що є з точки зору підприємництва є нераціональним та наводить відповідача на міркування та висновок про фактичну обізнаність позивача про те, з ким мав справу при купівлі у Херсонській області борошна за готівку від осіб, що представлялись суб'єктами, які діють від імені фактично не працюючих суб'єктів - підприємств "Асоціація "Автолюкс" та "Синтаксис", зареєстрованих у м. Києві.

Відповідач також вважає, що і та частина податкового кредиту з ПДВ, яка стає від'ємним значенням ПДВ і решта податкового кредиту з ПДВ за правовою природою є альтернативою сплати цього податку до бюджету лише в тому разі, коли сума цього податкового кредиту врешті-решт за ланцюгом відносин надходить до Державного бюджету України.

Оскільки кошти до бюджету не надійшли, у відповідача були обґрунтовані підстави вважати про недостатність підстав для віднесення позивачем спірних сум до податкового кредиту з ПДВ.

Також відповідач вказує, що на користь ПП "Асоціація "Автолюкс" та ПП "Синтаксис" позивач не сплачував ПДВ у ціні придбання, оскільки в квитанціях до прибуткових касових ордерів, копії з яких відповідач отримав під час перевірки (копії - на а.с. 66-69), не зазначалось про сплату ПДВ; копії цих же прибуткових касових ордерів (копії на а.с. 94-106), що надані позивачем суду за вимогою суду, вже містять дописку про сплату ПДВ у ціні придбання, яка (дописка) контролюючим органом вважається нелегітимною, вчиненою під час перерви в судовому засіданні.

С у д    в с т а н о в и в:

Податковим повідомлення-рішення № 0000242303/1 від 17.05.2006 р. ДПІ у Бериславському районі визначила ТОВ "ЗАРД" 102427 грн. 25 коп. податкового зобов'язання з ПДВ та 51212,52 грн. штрафу. Це податкове повідомлення-рішення контролюючим органом мотивується шляхом посилання на обставини, встановлені за актом перевірки № 47/231/31773506 від 19.04.2006 р., та застосуванням п.п. "б", п.п.4.2.2 ст. 4, п.п.17.1.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181).

Позов за заявленим предметом і підставами щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення  № 0000242303/1 від 17.05.2006 р. задоволенню не підлягає у зв'язку з таким.

Встановлені Державною податковою інспекцією у Бериславському районі Херсонської області обставини, що стали підстави для визначення позивачу податкового зобов'язання і штрафу, їх кваліфікація в якості порушень за актом № 47/231/31773506 від 19.04.2006 р. "Про результати тематичної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість ТОВ "ЗАРД", код ЄДРПОУ 31773506, за період: грудень 2004 р.; січень - листопад 2005 р." викладено наступним чином: "При проведенні планової виїзної документальної перевірки ТОВ "ЗАРД" (акт від 25 січня 2006 року  №3/23/31773506), ДПІ у Бериславському районі направлено запити "Про проведення зустрічної перевірки" з питання взаємовідносин з підприємствами - постачальниками. За результатами одержаних відповідей на надіслані запити щодо правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ підприємствами - постачальниками встановлено наступне:

1) Згідно листа ДПІ у Голосіївському районі м. Києва за № 1440/7/23-702 від 27.01.2006р. "Про надання інформації стосовно Асоціації "Автолюкс" (код 20074035), провести зустрічну перевірку даного підприємства немає можливості в зв'язку з тим, що дане підприємство за юридичною адресою не знаходиться, а згідно даних Бест - звіту у податкових періодах, вказаних у запиті, підприємство не звітувало. Тобто суми податкових зобов'язань згідно податкових накладних:

- № 2112 від 31.12.04р. борошно на суму 14465,04грн., в т.ч. ПДВ 2410,84грн.

- № 016/012-05 від 31.01.05р. борошно на суму 32269,5грн., в т.ч. ПДВ -5378,25 грн.

- №  0338/017-05   від  28.02.05  борошно  на  суму - 93066,5грн.,  в т.ч.  ПДВ -15511,25 грн.

- № 0421/025-05 від 31.03.05р. борошно на суму 76260 грн., в т. ПДВ 12710 грн.

- № 0531/037-04 від 30.04.05р. борошно на суму 63458,84грн, в т.ч. ПДВ -10576,47грн.

- № 0626/048-05 від 31.05.05р. борошно на суму - 57709 грн., в т.ч. ПДВ -

9618,17грн.

- № 0693/051-06 від 30.06.05р. борошно на суму - 55947,46грн., в т.ч. ПДВ - 9324,66грн.

всього ПДВ в pозмipi - 65529,64грн. підприємством - постачальником не включено до складу податкових зобов'язань у відповідних податкових періодах, не відображено в деклараціях по ПДВ та не сплачено до Державного бюджету.

Статтею 7 п.7.2 п.п. 7.2.3 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю; копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Таким чином, в порушення вимог вищезазначеної статті Закону України, підприємством зайво до складу податкового кредиту віднесено ПДВ в poзмipi - 65529,64грн.

2) Згідно листа ДПІ у Дніпровському районі м. Києва за №1407/7/23-109 від 23.03.2006р. "Про надання інформації стосовно фінансово-господарських відносин з ПП "Синтаксис" (код 31570669), а також надісланих копіях акту за № 29-239/1437 від 16.11.2005р. щодо анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість в зв'язку з тим, що підприємство не надає податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних місяців, тобто ПП "Синтаксис", не відобразило в складі податкових зобов'язань декларацій по ПДВ та не сплатило до Державного бюджету суми ПДВ в наступних податкових періодах:

- податкова накладна № 730 від 31.08.05 р. борошно на суму - 71560,80 грн., в т.ч. ПДВ - 11926,80грн.

- податкова накладна № 561 від 29.07.05 р. борошно на суму - 51650,52 грн., в т.ч. ПДВ - 8608,42 грн.

- податкова накладна б/н від 08.11.05 р. борошно на суму - 58397,82 грн., в т.ч. ПДВ - 9732,97 грн.

- податкова накладна № 1003 від 08.11.05 р. борошно на суму 39776,52грн. в  т.ч. ПДВ - 6629,42 грн.

Всього ПДВ - 36897,61 грн.

Отже, враховуючи вимоги податкового законодавства, викладені у вищеописаному абзаці, ТОВ "ЗАРД" зайво до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах віднесено ПДВ в cумi - 102427,25 грн. в тому числі :

- грудень 2004 р. - 2410,84 грн.,

-          січень 2005 р. - 5378,25 грн.,

-          лютий 2005р.- 15511,25 грн.,

-          березень 2005 р. - 12710,0 грн.,

-          квітень 2005 р. - 10576,47 грн.,

-          травень 2005 р. - 9618,17 грн.,

-          червень 2005 р. - 9324,66 грн.,

-          липень 2005 р. - 8608,42 грн.,

-          серпень 2005 р. - 11926,8 грн.,

- листопад 2005 р. - 16362,39 грн."

Повноваження на нарахування покупцю ПДВ та видачі йому податкової накладної має лише зареєстрована як платник ПДВ особа - продавець. Це правило закріплено в п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ.

Постановою господарського суду Херсонської області від 24.10.2006 р. у справі № 11/317-АП-06, яка набрала законної сили, визнано недійсними господарські зобов'язання з купівлі-продажу борошна, вчинені ТОВ "ЗАРД" та ПП "Асоціація "Автолюкс" 31.12.2004 р., 31.01.2005 р., 28.02.2005 р., 31.03.2005 р., 30.04.2005 р., 31.05.2005 р., 30.06.2005 р. щодо купівлі-продажу 130241 кг борошна вищого ґатунку, 121220 кг борошна 1 ґатунку, 7894 кг борошна 2 ґатунку. У справі № 11/317-АП-06 судом встановлено, що ці господарські зобов'язання вчинені з метою, суперечною інтересам держави і суспільства - з метою приховування від оподаткування доходів невстановленою особою, яка не маючи повноважень від імені ПП "Асоціація "Автолюкс" з протиправним використанням назви цього підприємства здійснювала тіньову господарську діяльність, метою якої окрім суто підприємницьких інтересів було отримано надприбутків за рахунок недекларування та несплати будь-яких податків, платежів до бюджету у зв'язку з проведенням господарських операцій.

Податкові накладні за вказаними операціями від імені ПП "Асоціація "Автолюкс"позивачу видало не ПП "Асоціація "Автолюкс", яке фактично не мало відношення до цих операцій, а особа, яка протиправно використовувала назву й інші реквізити ПП "Асоціація "Автолюкс". Така особа не мала повноважень видати податкові накладні з ПДВ товариству "ЗАРД", податкові накладні, виписані особою, яка не мала права їх підписувати, не відповідають наведеній вимозі за п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ та не можуть бути достатньою, належною підставою для включення сум за ними до податкового кредиту з ПДВ.

Очевидними є встановлені контролюючим органом факти недекларування та, відповідно, несплати ПП "Асоціація "Автолюкс" та ПП "Синтаксис" до бюджету тих сум зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з якими ТОВ "ЗАРД" вчинило кореспондуюче декларування цих сум податкового кредиту з ПДВ.

Ці факти не оспорюються позивачем.

Виходячи зі змісту Закону про ПДВ для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту необхідні наступні підстави: здійснення операції з придбання товарів, наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість, сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. Тобто законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

На користь цієї тези свідчить і вимоги законодавця до тієї частини податкового кредиту, яка перевищує податкове зобов'язання, називається бюджетним відшкодуванням. До формування кожної складової податкового кредиту (складової за сумою) вимоги закону є однаковими: як до тої частини, що стає бюджетним відшкодуванням, так і до решти податкового кредиту.

Суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону про ПДВ зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Тобто, як видно з системного аналізу вказаних норм, Законом про ПДВ встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

За змістом Закону про ПДВ, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару, отримання папірця - податкової накладної, сплати такої ціни на користь контрагента при фактичному ненадходженні ПДВ до Державного бюджету України.

За п.1.8 ст.1 Закону про ПДВ бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Аналогічно і та частина податкового кредиту, що за сумою не "переросла" в бюджетне відшкодування, має свідчити про надходження ПДВ до бюджету: податковий кредит, як сума на яку лише зменшується податкове зобов'язання платника податку при обрахуванні суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та податковий кредит, що перевищує суму податкових зобов'язань платника податків, (бюджетне відшкодування) - мають однакові вимоги з точки зору держави, що започаткувала такі вимоги: кошти мають опосередковано надійти до бюджету спочатку в ціні придбання та шляхом сплати контрагентом ПДВ до бюджету.

Розуміючи формально не визнану прецедентність права на Україні, та все ж приймаючи до уваги:

а) що різна судова практика застосування одних і тих же нормативних актів у аналогічних справах є підставою за ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України для перегляду Верховним Судом України постанов Вищого адміністративного суду України (така ж по суті процесуальна норма є і в господарському процесі);

б) прецедентною є практика Європейського суду з прав людини, а за ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права -

- суд обґрунтовано вважає, що застосування одних і тих же нормативних актів у аналогічних справах має бути однаковим - правильним. При цьому суд лише констатує, що розуміння у цій справі змісту нормативних актів щодо підставності бюджетного відшкодування ПДВ, як надмірного надходження ПДВ до бюджету, співпадає з таким же їх застосуванням при вирішенні аналогічних питань у Постанові Верховного Суду України № 05/216/33/509 (подвійний номер) від 19.04.2005р. за результатами розгляду касаційної скарги ДПІ у Шевченківському районі м. Києва  у справі за позовом ТОВ “Кийон” до ДПІ в Шевченківському районі м. Києва та відділення Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів.

Таким чином, за відсутності надходження ПДВ до бюджету суд  оцінює визначення позивачу контролюючим органом податкових зобов'язань та, відповідно, і штрафу як правильне.

У наведеному викладенні судом застосовано зміст п.1.8 ст.1, п.п.3.1.1 ст.3, п.п.7.4.1, 7.7.1, 7.7.5 ст.7 Закону про ПДВ, враховано норми за п.п.17.1.3 ст.17 Закону №2181.

Таким чином, суд погоджується з наведеною ДПІ у Бериславському районі Херсонської області тезою про те, що і та частина податкового кредиту з ПДВ, яка стає від'ємним значенням ПДВ і решта податкового кредиту з ПДВ за правовою природою є альтернативою безпосередньої сплати цього податку до бюджету лише в разі, коли сума цього податкового кредиту врешті-решт за ланцюгом відносин надходить до Державного бюджету України. Такого надходження коштів до бюджету у справі не встановлено.

Відмовляючи у позові суд відносить судовий збір у справі (3 грн. 40 коп.) на Державний бюджет України. Витрати з цього збору, вчинені позивачем при зверненні з позовом до суду підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України.

За платіжним дорученням № 140 від 12.10.2006 р. позивач сплатив 85 грн. державного мита. Зайво сплачене держмито (понад суму 3 грн. 40 коп.) підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України.

Також зайвою є сплата позивачем 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу за платіжним дорученням № 141 від 12.10.2006 р., оскільки в адміністративному судочинстві розмір таких витрат, які б сплачувались на стадії заявлення позову, не встановлений.

Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

С у д   п о с т а н о в и в:

1. У позові відмовити.

2. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ЗАРД" з Державного бюджету України 81 грн. 60 коп. зайво сплаченого державного мита, про що видати довідку.

3. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня  складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

                Суддя                                                                  В.В. Чернявський

                                                                      У повному обсязі постанову

                                                                                                         складено 04.12.2006р.