Постанова

від 05.02.2013 по справі 804/183/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 р. Справа № 804/183/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.,

при секретарі Литвин Ю.Ю.,

за участю

представника позивача - Торорощенко А.В.,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про скасування податкової вимоги від 10.12.12 №973 та рішення про опис майна у податкову заставу № 70/30816220, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Дитяча спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву», звернувся до суду з позовом до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про скасування податкової вимоги від 10.12.12 №973 та рішення про опис майна у податкову заставу № 70/30816220. Мотивуючи позовні вимоги, товариство послалось на порушення податковим органом положень ст. 56 ПК України, якими встановлено, що при звернення платника податків до суду з позовом щодо визначення недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Оскільки позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 20.11.12 №0003251503 про донарахування грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 860 159,05 грн., означене грошове зобов'язання вважається неузгодженим, а відтак не набуває статусу податкового боргу. За викладених обставин оскаржувана податкова вимога та рішення ДПІ є противоправними та підлягають скасуванню. В судове засідання представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, письмові заперечення проти позову та документи на виконання вимог ухвали суду від 10.01.13 не надав, про дату, час на місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка (а.с.40). Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З огляду на викладене суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів за відсутністю відповідача.

Вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході розгляду справи, відповідачем відносно позивача проведена документальна невиїзна перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати орендної плати за землю, якою встановлено порушення позивачем пп.288.5.1 п.288.5 ст. 288 ПК України. Результати перевірки оформлені актом від 25.10.12 №4061/15-4/32816220. З посиланням на згаданий акт перевірки відповідачем прийнято рішення від 20.11.1 №0003251503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 860 159,05 грн., з яких за основним платежем - 688 441,82 грн., за штрафними санкціями 172 110,46 грн. Вказане рішення податкового органу отримано позивачем засобами поштового зв'язку 28.11.12.

Також, відповідачем прийнята податкова вимога від 10.12.12 №973, якою позивача повідомлено, що станом на 10.12.12 сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 860 159,05 грн. Крім того, листом від 18.12.12 №28386/10/195-023 ДПІ повідомлено позивача про наявність у останнього станом на 18.12.12 податкового боргу по оренді платі з юридичних осіб в сумі 860 159,05 грн. (а.с.35) У зв'язку із наявність у позивача податкового боргу керівника товариства запрошено до ДПІ для вирішення питання щодо погашення податкового боргу та керівником ДПІ прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №70/32816220 (а.с.36) .

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій відповідача з приводу прийняття вказаних податкової вимоги №973 та рішення №70/32816220, а також самих цих рішень - актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Правовідносини з приводу формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог органами державної податкової служби регламентовані ст.59, 60 ПКУ та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.10.12 №1113, зареєстрованим в Мінюсті 14.11.12 за №1909/22221 (далі - Порядок №1113), а з приводу податкової застави - ст.ст. 88-90, 92, 93 ПК України.

Як вбачається зі змісту ст.59 ПК України та положень Порядку №1113, обставиною, з якою законодавець пов'язує виникнення у податкового органу повноважень на формування та надіслання платнику податків податкової вимоги, є, зокрема несплата таким платником узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки.

Судовим розглядом справи встановлено, що сума податкового боргу за спірною податковою вимогою виникла за грошовим зобов'язанням, визначеним позивачу контролюючим органом - відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 20.11.12 №0003251503. Матеріалами справи підтверджено, що згадане податкове повідомлення-рішення оскаржено платником податків - позивачем до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 03.12.12 та постановою суду від 13.12.12 податкове повідомлення-рішення від 20.11.12 №0003251503 визнано противоправним та скасовано (адміністративна справа Дніпропетровського окружного адміністративного суду №2а/0470/14444/12). Відомості щодо набрання цим рішенням суду законної сили відсутні, оскільки ДПІ подана апеляційна скарга на постанову суду від 13.12.12.

Відповідно до ч.2 п.57.3 ст.57 ПКУ у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Згідно з п.56.18 ст.56 ПКУ при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За викладених обставин грошове зобов'язання в розмірі 860 159,05 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням від 20.11.12 №0003251503, яке знаходиться на судовому оскаржені, вважається неузгодженим, та таким, що не набуло статусу податкового боргу, а відтак підстави для формування податкової вимоги зі сплати позивачем грошового зобов'язання в розмірі 860 159,05 грн. та надіслання її позивачу у відповідача відсутні.

Щодо оскаржуваного Рішення про опис майна у податкову заставу №70/32816220 суд зазначає наступне. Аналіз положень ст.88 та ст.89 ПКУ дає підстави для висновку, що рішення про опис майна у податкову заставу - є актом індивідуальної дії податкового органу, на підставі якого здійснюється опис майна платника податків у податкову заставу. При цьому, право податкової застави виникає або у разі несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку, або у разі несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Оскільки, як встановлено судовим розглядом справи, сума податкового зобов'язання в розмірі 860 159,05 грн. є неузгодженою, вона не набула статусу податкового боргу, яким, відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ, є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Отже, за відсутністю у позивача податкового боргу в розмірі 860 159,05 грн., як на час винесення спірного рішення, так і на час розгляду даної справи підстав для виникнення права податкової застави та прийняття відповідачем оскаржуваного Рішення про опис у податкову заставу від №70/32816220 не має.

Розв'язуючи спір суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом справи встановлено, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням встановленого податковим законодавством порядку та способу, а саме за відсутність факту несплати позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 860 159,05 грн., без урахування усіх обставин, що мають значення для їх вчинення, безпідставно та необґрунтовано. Позаяк зворотного відповідачем суду не доведено та доводи позивача не спростовані, а тому суд доходить до висновку, що оскаржувані податкова вимога ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 10.12.12 №973 та рішення ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська № 70/30816220 про опис майна у податкову заставу є противоправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. З урахуванням того, що відповідач правомірність оскаржуваних рішень належним чином не довів, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати противоправними та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 10.12.12 №973 та рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська № 70/30816220 про опис майна у податкову заставу.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву» (код ЄДРПОУ - 32816220) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 319 грн. (дві тисячі триста дев'ятнадцять гривень) 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 06.02.13.

Суддя А.О. Коренев