Рішення

від 05.02.2013 по справі 5010/1552/2012-5/92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2013 р. Справа № 5010/1552/2012-5/92 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Г.З.Цюх, при секретарі судового засідання Л.Р.Ломей, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Савсервіс-Мова", вул. Краснова Миколи, 27, м. Київ, 03115 в особі Філіалу Товариства з обмеженою відповідальністю "Савсервіс-Мова" в м.Івано-Франківську, вул. Максимовича, 8, м.Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторговий дім "Галичина", вул. Василіянок, 62-А, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості в сумі 4445,87 грн., з яких: 3134,15 грн. - основний борг за поставлений товар, 240,00 грн. - пеня, 940, 22 грн. - 30 % штрафу, 81,20 грн. - 3 % річних та 50,30 грн. - індекс інфляції

за участю представників сторін:

від позивача: Байгозіна Т.С.-представник, довіреність від 10.08.12р.

від відповідача: не з"явились,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Савсервіс-Мова" в особі Філіалу Товариства з обмеженою відповідальністю "Савсервіс-Мова" в м.Івано-Франківську звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторговий дім "Галичина" заборгованості в сумі 4445,87 грн., з яких: 3134,15 грн. - основний борг за поставлений товар, 240,00 грн. - пеня, 940, 22 грн. - 30 % штрафу, 81,20 грн. - 3 % річних та 50,30 грн. - індекс інфляції.

Представник позивача позов підтримав, в обгрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №М 14121/09 від 18.08.09 щодо повної оплати вартості переданого товару.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог чи доказу оплати боргу суду не надав хоча про дату, час та місце проведення судових засідань був належним чином повідомлений, про що свідчать ухвали від 12.12.12, 25.12.12 та 15.01.13 (повідомлення про вручення містяться в матеріалах справи - а.с.31, 35) .

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом з'ясовано наступне:

18.08.09 між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу №М 14121/09, згідно умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному Договорі (п.1.1. договору).

Відповідно до п.6.1. Договору прийом-передача товару здійснюється представниками сторін в пункті доставки в порядку, визначеному чинним законодавством України та оформлюється шляхом підписання накладних згідно Інструкції про порядок приймання товару по кількості № П-6 від 15.06.1965р. та Інструкції про порядок приймання товару по якості № П-7 від 25.04.1966р.

Перехід ризиків та права власності на Товар відбувається в момент прийому-передачі товару (п. 6.3. Договору).

На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу продукцію на загальну суму 4634,15 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №55680793 від 12.12.11 та №55821753 від 16.12.11 (а.с.15).

Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за отриманий товар, заборгованість станом на день звернення до суду становила 3134,15 грн.

Згідно п.5.1 договору покупець здійснює розрахунки за товар на умовах, визначених сторонами у Додатку №1 до договору - тобто протягом 13 календарних днів з дати прийому-передачі товару.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов'язань щодо повної оплати отриманої продукції не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 3134,15 грн. заборгованості за переданий товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Слід визнати обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 240,00 грн. пені, 940, 22 грн. - 30 % штрафу та 81,20 грн. - 3 % річних , враховуючи наступне:

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунтом 7.1 Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов"язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки. Окрім того, п. 7.4. Договору передбачено, що у разі прострочки Покупцем оплати вартості Товару більш, ніж на 30 календарних днів вважається, що Покупець необґрунтовано відмовився від оплати Товару та зобовязаний сплатити на користь Продавця штраф за ухилення від оплати в розмірі 30% вартості отриманого та несплаченого в строк Товару.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що позивачем дотримано.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних, пені та штрафу.

Щодо стягнення 50,30 грн. інфляційних, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України .

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

В Рекомендаціях Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.97 № 62-97р зазначено, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, інфляційні втрати підлягають нарахуванню за місяць та відповідно до положень ст. 625 ЦК України можуть бути стягнуті за весь час прострочення боржником грошового зобов'язання.

Так як поставка товару мала місце в грудні 2011 року, то з врахуванням вищенаведеного та п.5.1 договору позивач мав право нараховувати інфляцію за період з січня по листопад 2012 року.

За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) за січень-листопад 2012 року становив 99,59830741 (індекс інфляції з ІПС "Законодавство" додається), тобто, мала місце дефляція, а тому в задоволенні інфляційних втрат слід відмовити.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З врахуванням вищенаведеного слід стягнути з відповідача 3134,15 грн. основного боргу, 240,00 грн. пені, 940, 22 грн. - 30 % штрафу та 81,20 грн. - 3 % річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 1591,29 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193,230,232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 614, 625, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.33, 34,43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Савсервіс-Мова" в особі Філіалу Товариства з обмеженою відповідальністю "Савсервіс-Мова" в м.Івано-Франківську до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторговий дім "Галичина" про стягнення 4445,87 грн. заборгованості - задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторговий дім "Галичина" (вул. Василіянок, 62-А, м. Івано-Франківськ, 76000, код 34623880) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Савсервіс-Мова" (вул.Миколи Краснова, 27, м. Київ, 03115, код 30776789) в особі Філіалу Товариства з обмеженою відповідальністю "Савсервіс-Мова" в м.Івано-Франківську (вул. Максимовича, 8, м.Івано-Франківськ, 76000, код 34187751) - 3134 (три тисячі сто тридцять чотири) грн. 15 коп. основного боргу, 240 (двісті сорок) грн. 00 коп. пені, 940 (дев"ятсот сорок) грн. 22 коп. - 30 % штрафу, 81 (вісімдесят одну) грн. 20 коп. - 3 % річних, 1591 (одну тисячу п"ятсот дев"яносто одну) грн. 29 коп. - судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В стягненні 50,30 грн. інфляційних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 06.02.13

Суддя Г.З. Цюх

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"