Постанова

від 29.01.2013 по справі 917/89/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури

29.01.2013 року Справа № 917/89/13-г

по заяві Відкритого акціонерного товариства "Богданівське", с. Богданівка, Семенівський район, Полтавська область, 38241 (ідентифікаційний код 00384976)

про визнання банкрутом

Суддя Білоусов С. М.

Представники сторін:

від боржника: Остапенко Р.М., ліквідатор (протокол загальних зборів ВАТ "Богданівське" від 06.12.2012 р., паспорт серії КН 725232 виданий Семенівським РВ УМВС України в Полтавській області 07.10.1998 р., Мельников Д.О., довіреність вих. № 13 від 28.01.13 р.

від РВ ФДМУ: Непорада А.М., дов. № 2 від 02.01.2013 р.

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду (див. п.4.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 24.10.2011 № 11 ухвали зі справ про банкрутство, в яких вирішуються питання по суті (про визнання або відмову у визнанні вимог кредиторів, про затвердження плану санації, про затвердження звіту ліквідатора боржника та припинення провадження у справі, тощо) фактично є рішеннями суду.

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 29.01.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Суть справи: розглядається заява Відкритого акціонерного товариства "Богданівське", с. Богданівка про визнання товариства банкрутом відповідно до вимог ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( в редакції Закону від 30 червня 1999 року N 784-XIV).

Через канцелярію господарського суду Полтавської області від боржника на виконання пункту 5 ухвали від 17.01.2013 року надійшов супровідний лист вих. № 11 від 28.01.2013 року (вх. № 1391д від 29.01.2013 р.) з додатками: бухгалтерською довідкою про оцінку майна ВАТ "Богданівське" №12 від 28.01.2013 р., інформацією реєстраційної служби Семенівського районного управління юстиції щодо речових прав на нерухоме майно; витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Крім того, боржником подано довідку вих. №10 від 28.01.2013 р. (вх.№1390д від 29.01.2013 р.) з додатками про відсутність у статутному фонді ВАТ "Богданівське" (ідентифікаційний код 00384976) частки державної власності.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області через канцелярію суду подало довідку вих. №10-07/544 від 28.01.13 р. (вх. №1359д від 29.01.2013 р.) про відсутність державної частки у статутному капіталі Відкритого акціонерного товариства "Богданівське", с. Богданівка. Але в зазначеній довідці вказано перелік 23 одиниць державного майна, яке знаходиться на балансі ВАТ "Богданівське".

Вищевказані документи залучені судом до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Полтавської області від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області надійшло клопотання за № 10-07/546 від 28.01.13 року (вх. № 1358д від 29.01.2013 року) про залучення його до участі у справі як учасника процесу, оскільки на балансі ВАТ "Богданівське" знаходиться державне майно, яке не увійшло до статутного капіталу підприємства-банкрута.

Ліквідатор та його представник проти заявленого клопотання не заперечують.

Згідно з абзацом 15 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22 грудня 2011 року N 4212-VI) учасником провадження у справі про банкрутство є власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, Фонд державного майна України.

Подане клопотання судом задовольняється, так як органом, уповноваженим управляти державним майном є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області.

Відповідно до частини 3 пункту 1 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22 грудня 2011 року N 4212-VI) положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, при винесенні постанови суд керується положеннями вищевказаного Закону (надалі по тексту - Закон).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх учасників процесу, суд встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Богданівське" (38241, с. Богданівка, Семенівський район, Полтавська область, ідентифікаційний код 00384976 - далі по тексту ВАТ "Богданівське") звернулось до господарського суду Полтавської області із заявою вих. № 10 від 16.01.2013 р. (вх. № 121/13 від 16.01.2013 р.) за підписом ліквідатора ВАТ "Богданівське" Остапенко Р.М. про визнання товариства банкрутом в порядку вимог ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції діючого на той час Закону від 30 червня 1999 року N 784-XIV) .

Вищевказана заява ВАТ "Богданівське" вмотивована тим, що при ліквідації товариства не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги всіх кредиторів у зв'язку з відсутністю у боржника майнових активів та грошових коштів для задоволення вимог його кредиторів.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.01.2013 р. вищевказану заяву ВАТ "Богданівське" прийнято судом до розгляду і порушено справу № 917/89/13-г про банкрутство останнього; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тощо... .

При винесенні даної постанови судом прийнято до уваги наступне.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1-2, 4 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року N 4212-VI ( надалі в тексті - Закон № 4212) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Частина 1 статті 95 Закону, яка визначає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, вказує, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно зі статтею 105 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

За приписами ч. 1,8 ст. 111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

За змістом частини 5 статті 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу.

З матеріалів даної справи вбачається, що 14.04.2011 року загальними зборами акціонерів ВАТ "Богданівське" прийнято рішення про припинення діяльності товариства шляхом ліквідації та призначено ліквідаційну комісію у складі: голови комісії - Летошка Володимира Григоровича, членів комісії Шпаковської Н.В., Маринича П.С., Пилипенка М.Г., Ворони Г.К. (Протокол № 2 чергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Богданівське" від 14.04.2011 р. - а.с. 7-10).

15.04.2011 р. боржник письмово повідомив орган, що здійснює реєстрацію, про прийняття рішення про припинення та до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців був внесений запис про таке рішення учасників юридичної особи.

Відповідно до частини 4 статті 105 ЦК України (в редакції, яка діяла станом на 14.04.2011 р.) ліквідаційна комісія ВАТ "Богданівське" розмістила у друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, - "Бюлетень державної реєстрації", - повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї (а.с.53).

Згідно зі статтею 105 ЦК України (в редакції станом на 14.04.2011 р.) ліквідаційна комісія письмово повідомила кредиторів про припинення юридичної особи ВАТ "Богданівське".

Строки для заявлення вимог кредиторів закінчилися 21.06.2011 р., на підставі чого сформовано перелік кредиторів, які звернулись у встановлені строки з вимогами до боржника.

ВАТ "Богданівське" повідомив органи податкової служби про прийняте рішення шляхом подання заяви про припинення платника податків за формою 8-ОПП (а.с.50).

В ході ліквідаційної процедури ліквідаційна комісія здійснила заходи, передбачені статтею 111 ЦК України, а саме: закрила рахунки, провела інвентаризацію майна, визначила вартість майна товариства відповідно до вимог законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, виявила дебіторів і кредиторів, реалізувала майно та вживала заходи до оплати боргів товариства третім особам.

06.12.2012 року Протоколом №1 чергових загальних зборів ВАТ "Богданівське" (а.с.11-13) прийнято рішення про порушення процедури банкрутства в порядку та строки, передбачені статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( в редакції Закону від 30 червня 1999 року N 784-XIV) в зв'язку з відсутністю майна для виконання зобов'язань перед кредиторами.

Відсутність майна підтверджується даними проміжного ліквідаційного балансу (а.с.26-27) станом на 06.12.2012 р., даними балансу на останню звітну дату - 30.12.2012 р. (а.с. 17-18) та довідкою вих. № 1 від 01.01.2013 р. про відсутність у власності майна, необхідного для погашення вимог кредиторів (а.с.47).

Заявлена кредиторами сума заборгованості складає 415466,26 грн., які боржником не оспорюються і визнаються.

Загальними зборами товариства від 06.12.2012 р. обрано ліквідатором Остапенка Романа Миколайовича, якого уповноважено підписувати заяву про порушення справи про банкрутство ВАТ "Богданівське", необхідні документи від імені Товариства, уповноважувати осіб за власним розсудом для участі у судових засіданнях, процедурі ліквідації.

Достовірність та повнота річної фінансової звітності боржника підтверджено аудиторським висновком (звіт незалежного аудитора) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Реал Консалтинг" ( свідоцтво про внесення до Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності №2286, видане відповідно до рішення Аудиторської палати України від 26.01.2001 р. №98, а.с.54-61).

Крім того, станом на 31.12.2012 року на балансі боржника знаходяться об'єкти нерухомості, які належать державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Полтавській області згідно з переліком та не увійшли до статутного капіталу ВАТ "Богданівське" в процесі приватизації, які знаходяться на території Богданівської сільської ради. Залишкова вартість зазначеного державного майна складає 251485,00 грн. (а.с.15-16).

Відповідно до положень ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів такий суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду.

Ст. 209 Господарського Кодексу України визначає, що у разі нездатності суб'єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов'язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності цей суб'єкт (боржник) відповідно до частини четвертої статті 205 цього Кодексу визнається неспроможним.

Нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимог кредиторів не інакше як через застосування визначеної ліквідаційної процедури вважається банкрутством.

Стаття 1 Закону визначає, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;

З огляду на фінансове становище боржника, розмір його грошових зобов'язань, господарський суд прийшов до висновку, що ВАТ "Богданівське" неспроможне відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури і ліквідаційна процедура має проходити в межах провадження в справі про банкрутство в господарському суді.

Відповідно до приписів п. 1 ст. 37 Закону у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Частиною 2 статті 95 Закону передбачено, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Враховуючи рішення чергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Богданівське" від 06.12.2012 року (протокол № 1 від 06.12.2012 р.), яким ліквідатором обрано Остапенка Романа Миколайовича, на останнього суд покладає обов'язки ліквідатора ВАТ "Богданівське".

Керуючись ст.ст. 37- 48, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Визнати банкрутом Відкрите акціонерне товариство "Богданівське" (38241, с. Богданівка, Семенівський район, Полтавська область, ідентифікаційний код 00384976.

2. Відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором Остапенка Романа Миколайовича з наданням йому повноважень відповідно до положень вище вказаного Закону.

3. Зобов'язати ліквідатора повідомити про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надати державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

4. Господарську діяльність банкрута завершити закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

5. У банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

6. Припинити нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

7. Відомості про фінансове становище банкрута не є конфіденційними і не становлять комерційну таємницю.

8. Продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому ст. 44 Закону.

9. Скасувати арешт, якщо такий накладено на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Накладення арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

10. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникнуть під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури у місячний строк із дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

11. Виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених розділом ІІІ Закону.

12. З дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припинити повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном, а також припинити повноваження власника (власників) майна банкрута.

13. Ліквідатору в десятиденний термін з дня прийняття цієї постанови з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникнуть під час проведення процедур банкрутства, здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в офіційних друкованих органах (газетах "Голос України" або "Урядовий кур"єр"). Зазначені відомості повинні відповідати вимогам п. 4 ст. 38 Закону.

14. Зобов'язати ліквідатора скласти реєстр вимог кредиторів та представити його на затвердження суду в строк до 08.04.2013 року.

Засідання суду з приводу затвердження реєстру вимог кредиторів призначити на 11.04.2013 року на 10 год. 00 хв.

15. Зобов'язати ліквідатора під час проведення ліквідаційної процедури використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі.

16. Зобов'язати ліквідатора не рідше ніж один раз на місяць надавати комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Зобов'язати ліквідатора письмово (один раз в два місяці) надавати суду документально підтверджений звіт про хід ліквідаційної процедури.

17. Копію ухвали направити боржнику, ліквідатору, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору, відділу державної виконавчої служби.

Повна постанова складена 04.02.2013 року

Суддя Білоусов С. М.