Рішення

від 25.01.2013 по справі 5/47/5022-1016/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2013 р.Справа № 5/47/5022-1016/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрушків Г.З.

Розглянув справу

за позовом Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська, 3а, м.Тернопіль, 46016

до відповідача Відділу освіти Заліщицької районної державної адміністрації, вул. С.Бандери, 15б, м.Заліщики, Заліщицький район, Тернопільська область, 48600

За участю представники від:

Позивача: Миколайчук Наталія Леонідівна - юрисконсульт (доручення №43/01 від 09.01.2013р.);

Відповідача : Кальмук Тарас Васильович - юрисконсульт (довіреність №б/н від 24.09.2012р.).

Суть справи :

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

Тернопільське обласне комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" звернулося в господарський суд Тернопільської області із позовом до Відділу освіти Заліщицької районної державної адміністрації Тернопільської області про стягнення 143 992 грн. 51коп. , з яких 131952,94грн. боргу за використану теплову енергію, 43,22грн. втрат від інфляції, 1974,52грн. 3% річних, 10021,83грн. пені за несвоєчасно проведені розрахунки.

В обґрунтування позовних вимог та згідно пояснень повноважних представників в судових засіданнях, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов, укладеного між ними договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №6002 від 01.01.2009р. в частині оплати отриманої теплової енергії, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 01.01.2012 року за використану теплову енергію за період з 01.10.2011 року по 01.12.2011 року в сумі 131 952 грн. 94 коп., яку просить стягнути з відповідача в судовому порядку. Крім того, просить стягнути з Відділу освіти Заліщицької районної державної адміністрації Тернопільської області нараховані йому за несвоєчасно проведені розрахунки: пеню в сумі 10021грн. 83коп. за період з 01.01.2012р. по 30.06.2012р., а також 43грн. 22коп. - втрати від інфляції та 1974грн.52коп. - три відсотки річних.

Відповідач у відзиві на позов та його уповноважений представник в судовому засіданні вважають, що позовні вимоги не підлягають до задоволенню з огляду на те, що на отриману від позивача претензію ним дана відповідь (лист №1947/01 від 28.09.2012 року) і повідомлено позивача, що заборгованість перед ним буде погашена у 2013 році, оскільки до бюджету на 2012 рік не були закладені кошти для відшкодування даного боргу, в підтвердження чого додає до матеріалів справи лист №297 від 04.10.2012 року. Разом з тим, відповідач вважає безпідставним нарахування абонплати за грудень місяць 2011 року в сумі 34808грн.52коп., у зв'язку з тим, що з 01.12.2011 року відповідач відмовився від послуг позивача про постачання теплової енергії, про що останнього було повідомлено листом від 20.10.2011 року та 01.12.2011 року складений акт про припинення подачі теплової енергії за участю представників сторін, а причиною відмови від послуг позивача з постачання теплової енергії стало введення в експлуатацію з 01.12.2011 року автономної котельні для опалення спеціалізованої школи 1-111 ступенів ім. О.Маковея м.Заліщики на альтернативних видах палива, в підтвердження чого додає до матеріалів справи акти від 01.12.2011 року та лист №274 від 20.10.2011 року.

Позивач у письмових поясненнях щодо підстав нарахування абонентної плати та пені зазначив, що підприємство застосовує двоставкові тарифи на теплову енергію, затверджені в установленому порядку відповідно до п.9 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року №955 "Про затвердження порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води". Також застосовуються "Правила розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та теплу воду" затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 08.09.2000р. №191.

Також позивач зазначив, що двоставковий тариф складається з умовно-постійної (абонентської плати) і умовно-змінної частини витрат теплопостачальних підприємств і виконавців послуг. Умовно-постійна частина тарифу не залежить від кількості відпущеної теплової енергії і тому не підлягає перерахунку. Плата цієї частини тарифу нараховується до сплати споживачем щомісячно впродовж року.

Разом з тим, зазначив, що припинення постачання теплової енергії передбачено додатком №4 "Умови припинення подачі теплової енергії" укладеного договору №6002 від 01.01.2009 року. Припинення постачання здійснюється до письмового звернення споживача про припинення теплопостачання, при наявності технічних можливостей. В даному випадку згідно листа від 20.10.2011 року №274 був складений акт від 01.12.2011 року про припинення постачання теплової енергії, але оскільки нарахування абонентської плати здійснюється не залежно від дати відключення, тому абонентську плату нараховано за грудень 2011 року включно.

Окрім того, позивач зазначив, що нарахування пені здійснювалося відповідно до пункту 7.2.3 укладеного договору №6022 від 01.01.2009 року, несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі згідно чинного законодавства, належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.01.2013 року визнав заборгованість за жовтень і листопад 2011 р. у сумі 97144,42 грн. та зазначив, що заборгованість буде погашена після надходження коштів із бюджету.

В судовому засіданні, під розписку уповноважених представників сторін, в порядку ст.77 ГПК України оголошувалася перерва 16.01.2013 року до 12год.30хв. 25.01.2013 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважних представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

01 січня 2009 року між сторонами у даній справі укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №6002 (далі - договір), за умовами п.1 якого Енергопостачальна організація (позивач по даній справі) бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Також, між сторонами були укладені додаткові угоди (додаток №4) умови припинення подачі теплової енергії та Додаткову угоду до типового договору №6002 про постачання теплової енергії в гарячій воді, яка в силу п. 14 даної угоди набрала юридичної сили з 01.10.2011р.

Згідно п.2.1. договору, теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком і до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: - опалення та вентиляція - в період опалювального сезону, гаряче водопостачання - протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря.

Обсяги постачання теплової енергії Споживачу: Відділу з питань освіти Заліщицької райдержадміністрації, визначені у Додатку №1 до типового договору про постачання теплової енергії в гарячій воді (№6002), а Схема теплотраси, що перебуває на балансі Споживача, визначена у Додатках №2 до типового договору про постачання теплової енергії в гарячій воді (№6002).

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться виключно в грошовій формі відповідно встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.п. 6.1, 6.2 договору).

Облік споживання теплової енергії проводиться приладами обліку, розрахунковим способом. При відсутності приладів обліку або виходу їх з ладу, кількість теплової енергії, що відпущена Споживачу, визначається Енергопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом (п. 5.1 та п.5.5 договору).

Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місця (п.6.3 договору).

Споживачі, які не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п.6.5 договору).

Відповідно до п.3.2.2. договору споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором та додатковою угодою.

Як встановлено судом вище, сторонами у справі укладено між собою додаткову угоду до типового договору №6002 (яка набрала чинності з 01.10.2011року - п.14 даної угоди) про постачання теплової енергії в гарячій воді, далі - угода, згідно п.7 якої споживач проводить оплату за приєднане теплове навантаження та за теплову енергію (згідно договірних навантажень) авансовим платежем, але не пізніше 25 числа розрахункового місяця згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку розрахунків за житлово-комунальні послуги". Розрахунок за фактично спожиту теплову енергію провадять до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.8 угоди). Згідно п.12 угоди приймання-передача теплової енергії, яка передається Теплопостачальною організацією Споживачеві на межі балансової належності, оформляється актами у двох примірниках. Підписанні та скріплені печатками акти приймання-передачі теплової енергії є підставою для остаточного розрахунку між сторонами. Дана додаткова угода набирає юридичної сили з 01.10.2011р. В п. 10 угоди сторонами передбачено, що розрахунки за теплову енергію проводяться згідно рахунків від 5 (п'ятого) числа, а згідно п. 11 даної угоди передбачено обов'язок Споживача в платіжних дорученнях вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу.

Згідно п.4.2.3 договору Енергопостачальна організація зобов'язалася повідомляти споживача письмово, або в засобах масової інформації про зміну тарифів.

Відповідно до вимог ст. ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 13 Закону України "Про теплопостачання", ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем, на виконання умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді із споживачем № 6002 від 01.01.2009р. протягом жовтня та листопада 2011 року постачалася відповідачу теплова енергія, яка ним (відповідачем) частково оплачувалась. Наведене підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками актами передачі-приймання теплової енергії від 30жовтня 2011 року та від 30 листопада 2011 року (із зазначенням підстави передачі теплової енергії - договір №6002 від 01.01.2009р.) та платіжними дорученнями №U1339292 від 12.12.2011р., №U1390386 від 20.12.2011р. та №U1415528 від 23.12.2011р. на загальну суму 78 026 грн. 17 коп. Окрім того, в матеріалах справи міститься долучений позивачем акт передачі - приймання теплової енергії за грудень 2011 року (із підписом та печаткою позивача), який не підписаний відповідачем - Споживачем за договором, згідно якого відповідачу нарахована плата за приєднане теплове навантаження (абонентська плата) за грудень 2011 року в сумі 34 808 грн. 52 коп.

При цьому, як слідує із обґрунтованого розрахунку суми основного боргу позивача, вартість теплової енергії, яка поставлялась відповідачу з 01 жовтня 2011 року по 01 грудня 2011 року розраховувалася відповідно до Постанови НКРЕ № 161 від 30.09.2011р. (лист Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" № 1917/01 від 10.10.2011р.), згідно якої тариф складає 544316,85 грн. (з ПДВ) за 1 Гкал/год приєднаного теплового навантаження в рік, 641,02 грн. (з ПДВ) за 1 Гкал спожитої теплової енергії з оплатою протягом сезону.

Оскільки сторони у договорах та додатковій угоді до нього обумовили строк оплати відповідачем отриманої теплової енергії (до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим), то згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманої теплової енергії не виконав в повному обсязі, і незважаючи на направлену йому вимогу (претензія №1947/01 від 28.09.2012р.), станом на день заявлення позову за відповідачем рахується борг в сумі 131952грн.94коп. яка, як слідує із наданого позивачем розрахунку суми боргу, складається із вартості поставленої теплової енергії за жовтень-листопад 2011 року та з нарахованої за грудень 2011 року абонплати в сумі 34808грн.52коп.

Разом з тим, при розгляді даної справи судом встановлено, що відповідач листом №274 від 20.10.2011 року повідомив позивача, що у зв'язку із введенням в дію автономної котельні для опалення спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів ім. О.Маковея м.Заліщики на альтернативних видах палива, він (відповідач) відмовляється від послуг позивача щодо теплопостачання та просить розірвати договір №6002 від 01.01.2009р. з 01.12.2011р. Про те, що позивач погодився на припинення договірних відносин з відповідачем свідчить акт, складений та підписаний представниками сторін 01.12.2011 року про те, що 1.12.2011 року о 9год.00хв. було припинено подачу теплової енергії до школи 1-111 ст. ім..О.Маковея та центру наукової творчості в зв"язку із закриттям вхідних засувок до школи. А відповідно до п.10.2 Договору №6002 від 01.01.2009р. такий припиняє свою дію у випадках, зокрема, взаємної згоди сторін про його припинення, а відтак з врахуванням вищевикладеного з 01.12.2011 року між сторонами відсутні договірні зобов"язання. Проте, відповідно до умов п10.3 даного договору, припинення дії договору не звільняє Споживача від обов"язку повної оплати спожитої теплової енергії.

Як встановлено судом вище, позивачем протягом жовтня-листопада 2011 року поставлялась відповідачу теплова енергія, яка останнім часткова була оплачена і відповідно борг за використану за цей період теплову енергію становить 97144грн.42коп., що не заперечується відповідачем, а відтак позов в цій частині підлягає задоволенню, як обґрунтовано заявлений.

Окрім того, враховуючи, що припинення договірних взаємовідносин між сторонами відбулося 1 грудня 2011 року, а постачання теплової енергії припинилося о 9год.00хв. 01.12.2011 року.(тобто з 00год до 9год. 01.12.2011р. відповідачем використовувалась поставлена позивачем теплова енергія), то відповідно підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача про оплату відповідачем 1122грн.86коп. - плата за один день, а саме за 1 грудня 2011 року, приєднаного теплового навантаження.

Позов в частині стягнення 33685грн.66коп. боргу за грудень 2011 року, задоволенню не підлягає з врахуванням вищенаведеного, а саме в зв"язку з припиненням між сторонами договірних взаємовідносин з 1 грудня 2011 року.

При цьому не заслуговують на увагу пояснення позивача з посиланнями на постанову Кабінету Міністрів України від 10.07.2006року №955 "Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води" та "Правила розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду", затв. Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 08.09.2000р. №191 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.11.2000р., згідно яких за твердженням позивача, нарахування абонентної плати здійснюється не залежно від дати відключення, а тому ним абонплата нарахована відповідачеві за грудень 2011 року, оскільки: по-перше, дані нормативні акти на момент нарахування спірної абонентної плати втратили свою чинність: вищезазначена постанова КМУ від 10.07.2006року - на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року №869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" , а вищезазначений наказ від 08.09.2000р. №191 - на підставі Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 06.07.2010року №214, окрім того, даними нормативними актами, як тими, що втратили чинність і діючими як станом на 1 грудня 2011 року так і на сьогоднішній день встановлено, що двоставкговий тариф на послуги з централізованого опалення складається з умовно-змінної частини тарифу та з річної (місячної) абонентської плати і не передбачено, що остання (абонентська плата) здійснюється не залежно від дати відключення від теплопостачання; по-друге, як встановлено судом вище, між сторонами припинені договірні взаємовідносини з 1 грудня 2011 року і відповідно позивачем не надавались послуг з опалення, а відтак безпідставним є нарахування абонентської плати за грудень 2001 року.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Слід зазначити, що передбачені ст..625 ЦК України, втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3% річних - платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником, тому дані платежі не є відповідальністю за порушення грошового зобов'язання і не відносяться до санкцій.

Оцінюючи надані позивачем розрахунки втрат від інфляції за період з 01.10.2011р. по 01.11.2012р. та трьох відсотків річних за період з 01.01.2012р.по 30.06.2012р., господарський суд, враховуючи положення п. 8 додаткової угоди до типового договору №6002, яка набрала чинності з 01.10.2011р., згідно якого Споживач проводить розрахунок за фактично спожиту теплову енергію до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, враховуючи встановлений вище факт постачання теплової енергії відповідачу за договором від 01.01.2009р. по 01 грудня 2011р. включно, відтак, здійснивши власний арифметичний розрахунок, з урахуванням проведених відповідачем оплат вартості спожитої теплової енергії, вважає, що до задоволення підлягають позовні вимоги в частині стягнення 43грн.22коп. інфляційних нарахувань (в сумі, заявленій до стягнення позивачем) та в частині стягнення 1469грн.97коп. - 3% річних (відповідний розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Позов в частині стягнення 504грн.55коп. трьох процентів річних задоволенню не підлягає, оскільки в цій частині 3% річних нараховані позивачем з врахуванням суми абонплати за грудень 2011 року, а саме 33685грн.66коп., яка, як зазначено судом вище, стягненню не підлягає.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 10021грн.83коп. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої за період з 01.01.2012р. по 30.06.2012р. та з посиланням на п. 7.2.3. договору №6002, згідно якого за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Споживач сплачує пеню в розмірі згідно чинного законодавства , виходячи з належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України , учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтями 230 , 231 ГК України , передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором .

Статтями 1 , 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін .

Розмір пені , передбачений статтею 1 цього Закону , обчислюється від суми простроченого платежу, встановлюється сторонами в договорі та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, однак, не у всіх випадках повинен визначатися, виходячи з такої .

З огляду на наведене, позовні вимоги про стягнення 10021грн.83коп. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , нарахованої за період з 01.01.2012р. по 30.06.2012р. з посиланням на п.7.2.3. договору №6002 до задоволення не підлягають, оскільки даним пунктом договору сторони не встановили розмір (відсотки) відповідальності відповідача за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, також не зазначили норму закону, якою передбачено відповідний розмір пені, а тому така нарахована безпідставно.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526, 530, 599, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 ГК України та ст.ст.33, 34 ГПК України позов підлягає до задоволення в частині стягнення 98267грн.28коп. боргу, 43грн.22коп. втрат від інфляції та в частині стягнення 1469грн.97коп. - 3% річних.

Судовий збір, згідно ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 80, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти Заліщицької районної державної адміністрації, вул. С.Бандери, 15б, м. Заліщики, Тернопільської області (код 02145955) на користь Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" вул. Київська, 3а, м. Тернопіль (код 03353590) - 98267грн.28коп. боргу, 43грн.22коп. втрат від інфляції, 1469грн.97коп. - 3% річних, 1995грн.61коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4. В решті позову - відмовити.

Повне рішення складено "30" січня 2013р.

Суддя Г.З. Андрушків